Журнал "Почки" том 10, №1

Ñó÷àñíà ôàðìàêîòåðàï³ÿ
Modern Pharmacotherapy
Bader M.S. 1 , Loeb M. 2 , Leto D. 3 , Brooks A.A. 4
1
Staff Physician, Department of Medicine, Hamilton Health Sciences, Juravinski hospital and Cancer Centre,
Hamilton, Ontario, Canada
2
Departments of Pathology & Molecular Medicine and Clinical, Epidemiology & Biostatistics, McMaster University,
Hamilton, Ontario, Canada
3
Department of Medicine and Pathology and Molecular Medicine, McMaster University, Hamilton Health
Sciences, Juravinski Hospital and Cancer Centre, Hamilton, Ontario, Canada
4
Department of Pharmacy, Hamilton Health Sciences, Juravinski hospital and Cancer Centre, Hamilton, Ontario,
Canada
˳êóâàííÿ ³íôåêö³é ñå÷îâèâ³äíèõ øëÿõ³â
â åïîõó àíòèì³êðîáíî¿ ðåçèñòåíòíîñò³
é íîâ³ àíòèì³êðîáí³ çàñîáè
Ðåçþìå. Ïîÿâà ñò³éêèõ äî àíòèáàêòåð³àëüíèõ ïðåïàðàò³â ìóëüòèðåçèñòåíòíèõ øòàì³â º ïðîáëåìîþ
ãëîáàëüíîãî çíà÷åííÿ, îñê³ëüêè ïðèçâîäèòü äî çíèæåííÿ åôåêòèâíîñò³ àíòèá³îòèêîòåðàﳿ. Ó ñòàòò³ âèñâ³òëåíî
íîâ³òí³ ï³äõîäè äî ë³êóâàííÿ ³íôåêö³é ñå÷îâèâ³äíèõ øëÿõ³â ç ïîçèö³é çàïîá³ãàííÿ ðîçâèòêó ñò³éêîñò³
ì³êðîîðãàí³çì³â äî ë³êàðñüêèõ çàñîá³â.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: íåóñêëàäíåíèé öèñòèò; ãîñòðèé ﳺëîíåôðèò; àíòèá³îòèêîðåçèñòåíòí³ñòü; ãðàìíåãàòèâí³
ì³êðîîðãàí³çìè
Науковці Mazen S. Bader (медичний факультет Меморіального
університету Ньюфаундленду, Канада),
Mark Loeb (Університет Мак-Мастера, Канада), Daniela
Leto та Annie A. Brooks дослідили проблему антибіотикорезистентності
в пацієнтів з інфекційними захворюваннями
в урологічній практиці. Інфекції сечовивідних
шляхів (ІСШ) — одне з найбільш поширених бактеріальних
захворювань, з яким стикаються клініцисти,
збудниками якого є переважно грамнегативні бактерії,
зокрема Enterobacteriales [1]. Відповідно до локалізації
запального процесу ІСШ класифікуються так:
— ураження верхніх сечовивідних шляхів (пієлонефрит);
— ураження нижніх сечовивідних шляхів (уретрит,
цистит, простатит) [2, 3].
Додатково ІСШ класифікуються як ускладнені або
неускладнені інфекції, зумовлені наявністю певних
факторів ризику [2, 3].
Лікування ІСШ є проблематичним, оскільки відмічається
підвищення рівня поширеності антибіотикорезистентності
щодо грамнегативних мікроорганізмів,
що призводить до обмеження терапевтичних заходів
шляхом перорального застосування лікарських засобів.
Стійкість мікроорганізмів характеризується такими
ознаками:
— продукція AmpC-β-лактамази, що спричиняє
стійкість ентеробактерій до цефалоспоринів;
— продукція ентеробактеріями β-лактамази розширеного
спектра дії (Extended-spectrum β-lactamases,
ESBL-E);
— стійкість Enterobacteriales до карбапенемів
(Сarbapenem resistant Enterobacteriaceae, CRE);
— мультирезистентність (Multi-drug resistant,
MDR);
— Pseudomonas aeruginosa [4].
Íåóñêëà äíåíèé öèñòèò
Значну частину всіх призначених антибактеріальних
препаратів використовують для лікування неускладнених
ІСШ. Враховуючи цей факт, урологічним пацієнтам
необхідно відповідально й свідомо призначати антибактеріальну
терапію, оскільки зростання резистентності
патогенів відмічається саме в цій групі [2, 5, 6].
Посів сечі й проведення тестування для визначення
чутливості до антибіотика для пацієнтів з неускладненим
гострим циститом не схвалюються клінічними
рекомендаціями через відсутність впливу на тактику
лікування [5, 6]. Гострий неускладнений цистит найчастіше
зумовлений Enterobacteriales, Enterococcus і
Staphylococcus saprophyticus. Серед Enterobacteriales spp. у
80 % випадків збудниками є:
— Escherichia coli;
— Klebsiella spp.;
— Proteus spp. [7, 8].
26 Íèðêè, ISSN 2307-1257 (print), ISSN 2307-1265 (online) Òîì 10, ¹ 1, 2021