Патофізіологія ушкодження проксимального відділу нефрона

Роль ниркових порушень кислотно-лужного стану в ушкодженні
проксимального канальця.
Нирки виділяють від 50 до 100 ммоль/добу нелетких кислот. У збірних
канальцях де секретуються іони водню в якості буферних систем
приймають участь фосфати і сульфати (кислоти, що титруються) та аміак.
Для того, щоб відбулася екскреція всіх кислот, нирки повинні
реабсорбувати бікарбанат, що профільтрувався. Реабсорбція бікарбонату
в нирках є дуже високою. Так, фільтрується бікарбонату 4150 ммоль/добу,
реабсорбується 4145 ммоль/добу, екскреція бікарбонату - 5 ммоль/добу,
екскреція кислот, що титруються 55 ммоль/добу, екскреція аміаку - 30
ммоль/добу, загальна екскреція кислот 80 ммоль/добу. У проксимальних
канальцях реабсорбується 90% бікарбонату. При цьому в нефроциті під
впливом карбоангідрази з води і СО 2 утворюється Н 2 СО 3 , яка дисоціює на
іони водню і бікарбонат. Іони водню секретуються в просвіт нефрону, а
бікарбонат реабсорбується на базолатеральній мембрані разом з іонами
натрію. Секреція іонів водню також відбувається вставними -клітинами
кіркових відділів збірних канальців за участю протонної АТФ-ази, яка
активується альдостероном. Головним фактором, від якого залежить
кількість виділених кислот, це присутність буферів у сечі. Тільки 0,1- 0,2%
добових кислот можуть виділятися у формі незабуферених іонів водню.
NH 4
+
утворюється і секретується в просвіт нефрону клітинами
проксимальних канальців, реабсорбується в подальшому у висхідному
відділі петлі нефрону і концентрується в сосочку нирки. Невелика
кількість NH 4+ дисоціює на NH 3 і Н + . NH 3 може надходити в просвіт збірної
трубки, де служить буфером для іонів водню, які секретувалися в просвіт
нефрону вставними -клітинами кіркових відділів збірних канальців.