Фізична Ñ Ñ–Ð¼Ñ–Ñ - Донбаська державна машинобудівна академія

Підставивши величини а 0 та а 1 в рівняння (3.13), знаходять збільшенняентропії міді при нагріванні від 298 К до Т.3.2 Проведення дослідуДля визначення теплоємності міді використовують калориметр КЛ–І(див. рис. 1.1). На технохімічних терезах зважують мідний зразок з точністю0,01 г та на 3...5 хвилин занурюють його до водяного термостата, температураякого приблизно 70°С. У калориметричну посудину наливають точно2 літра дистильованої води (виміряють об’єм води мірним циліндром).Калориметричну посудину з водою вміщують в кожух калориметра, встановлюютьмішалку, перевіряють її, обертаючи вручну маховичок, аби переконатися,що вона не торкається стінок калориметричної посудини. Встановлюютьтермометр с точністю виміру 0,01°С, закривають калориметркришкою. Встановлюють швидкість мішалки 20...30 рухів за хвилину.Виконання калориметричного досліду розпочинають через 3...5 хвилинпісля установки калориметричної посудини до кожуха калориметра.Переконавшись в тому, що зміна температури в калориметрі є, роблять першийвідлік показань термометру, в той же час вмикають секундомір. Відлікипоказань термометру проводять кожні 30 секунд на протязі 2 хвилин.Після п’ятого відліку початкового періоду точно виміряють температуруводяного термостата (тобто мідного зразку), вміщують мідний зразок в калориметричнупосудину, закривають калориметр кришкою, вмикають мішалку,продовжують фіксувати показання термометра кожні 30 секунд. Головнийперіод вважають закінченим, коли температура стає стабільною.Показання термометра заносять до табл. 3.1.30