Фізична Ñ Ñ–Ð¼Ñ–Ñ - Донбаська державна машинобудівна академія

2V 1 мілілітрів.Головний недолік цього аналізу полягає в трудності точного визначенняпершої еквівалентної точки титрування, тобто кінцевої точки титруванняв присутності фенолфталеїну. Кращі результати одержують титруваннямз «свідком». У якості «свідка» застосовують свіжоприготований розчинчистого бікарбонату натрію.21.2 Проведення дослідуНеобхідні реактиви і лабораторне устаткування:1 Кислота соляна HCl, 0,1 н розчин (робочий розчин HCl).Для приготування5 л 0,1 н розчину соляної кислоти відміряють мірним циліндром 40мл 37%–ної HCl, переносять у посудину ємністю 5..7 л, додають приблизно5 л дистильованої води і добре перемішують. Нормальність робочого розчинусоляної кислоти встановлюють за бурою Na 2 B 4 O 7 .2 Дистильована вода, позбавлена вуглекислого газу. 10 л дистильованоїводи кип'ятять протягом 10…15 хвилин і охолоджують до кімнатноїтемператури.3 Суміш карбонату і бікарбонату натрію (≈50% Na 2 CO 3 і ≈50%NaНCO 3 ). Суміш зберігають у склянці з притертою пробкою.4 Розчин фенолфталеїну (0,1 г фенолфталеїну розчиняють у 10 мл70%-го спирту).5 Розчин метилоранжу (05 г індикатора розчиняють у 100 мл води).6 Розчин хімічно чистого бікарбонату натрію NaНCO 3 . 20…30 гNaНCO 3 розчиняють у 1 л дистильованої води, позбавленої вуглекислогогазу. Розчин зберігають у склянці з притертою пробкою.7 Мірна колба ємністю 250 мл.8 Бюкс.9 Бюретка ємністю 50 мл.179