част.3

Якщо мова неправильна, то вона не означає того, що маєозначати; коли ж вона не означає того, що має означати, то небуде зроблено того, що має бути зроблене; а тоді моральність івсяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде наманівці — і всі впадуть у стан безладного хаосу.ІІ. Поясніть розділові знаки в реченні.53. Прочитайте висловлювання видатних українців про культурумовлення. Сформулюйте основну думку всіх висловлювань.1. Без поваги, без любові до рідного слова не може бути нівсебічної вихованості, ні духовної культури... Мовна культура— це живодайний корінь культури... (В.Сухомлинський).2. Боротьба за чистоту мови й високу мовну культуру — цеборотьба за культуру взагалі. Дбати про очищення мови відусякого засмічення й про дальше піднесення її культурногорівня — це обов’язок усього суспільства (За Б.Антоненком-Давидовичем). 3. Як парость виноградної лози, плекайте мову.Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вонахай буде... (М.Рильський).54. Пригадайте, що таке мова і мовлення. Чи може бути мова правильноючи неправильною, багатою чи одноманітною, логічноючи нелогічною, точною чи неточною? Чи можуть ці характеристикистосуватися мовлення? Об’єднайтеся в групи та опрацюйте теоретичнийматеріал, складіть план, випишіть ключові слова. Підготуйтеусне лінгвістичне повідомлення за темою.Культура мовлення — це система вимог, регламентаційстосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній іписемній). Належна культура мовлення — це свідченнярозвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості.Одним із завдань культури є подолання мовних стереотипів:стереотипи мовлення — це стереотипи мислення.Культура мовлення має велике національне і соціальнезначення: вона забезпечує високий рівень мовного спілкування,ефективне здійснення всіх функцій мови, ушляхетнюєстосунки між людьми, сприяє підвищенню загальноїкультури особистості та суспільства загалом. Через культурумовлення відбувається вдосконалення самої мови.Культура мовлення проявляється в таких основнихознаках: н ормативність, адекватність, естетичність,поліфункціональність, логічність,доречність, виразність, багатство.Нормативність — це дотримання правил усного і писемногомовлення: правильне наголошування, інтонування,слововживання, будова речень, діалогу, тексту, недопущеннястилістичної невідповідності.28