Переглянути №1/2012 у форматі pdf. - Освіта.UA

84ЗДОРОВ’Ядосві ді пі знав цін ність здо ро во го спо -со бу жит тя, ці ле спря мо ва но пра цю вавнад сво їм здо ров’ям... То ді він змо жество ри ти в освіт ній уста но ві здо ро весе ре до ви ще.А поки що в нас шкільне середовищездоровим жодним чином не назвеш.Навчальне навантаження не відповідаєвіковим особливостям дітей, методикавикладання не враховує індивідуальнихможливостей учнів... Авторитарнийстиль ро бо ти вчи те ля, склад напсихологічна атмосфера у шкільних колективах,невиправдана інтенсифікаціяосві ти — усе це ве де до різ ко го зни -ження рівня здоров’я дітей.Труднощі ро зу мо вої пра ціПе да го гіч на про фе сія від но сить сядо ро зу мо вої пра ці і, зна чить, ви ма гаєве ли кої ін те лек ту аль ної на пру ги тапри пус кає слаб ку м’язо ву ак тив ність.Особ ли вос ті ро зу мо вої пра ці по ля -га ють у та ко му:• на пру же ність ро зу мо вих про це сівз ви со кою ди на міч ніс тю й си лоюзбуд ли во-галь мів них про це сіву цен т раль ній нер во вій сис те мі;• не рів но мір ність на ван та жень, не -об хід ність прий ма ти тер мі но віта не стан дар т ні рі шен ня, мож ли -вість ви ник нен ня кон ф лік т них си -ту а цій;• не рег ла мен то ва ний гра фік ро бо ти;• склад ність вза ємо сто сун ків з ото -чу ю чи ми;• ве ли кий і щіль ний по тік ін фор ма -ції, на пруження пам’яті, ува ги,сприй нят тя й від тво рен ня но вої ін -фор ма ції;• низь ка ру хо ва ак тив ність.Оскіль ки ін те лек ту аль на пра цяу про це сі ево лю ції ви ник ла на ба га топіз ні ше м’язо вої, ме ха ніз ми адап та ціїдо неї в «го мо са пі єнс» оста точ но щене скла лись. І цей про цес, оче вид но,усклад ню єть ся дво ма вза єм но про ти -леж ни ми об ста ви на ми. З од но го бо ку,об сяг ін фор ма ції у сві ті кож ні 10–12 ро ків по дво юєть ся. Від су час ної лю -ди ни по тріб ні все більш ви со ка пси -хічна стій кість, усе більш три ва ле нервовена пруження, умін ня все дов шекон цен т ру ва ти ува гу... З ін шо го бо ку,усе біль ше й біль ше зни жу єть ся ру хо ваак тив ність пра ців ни ка, зай ня то гоу сфе рі ро зу мо вої пра ці. При по єд нан -ні цих двох умов стом лен ня при ро зу -мо вій ро бо ті при зво дить до пе рез буд -жен ня та нев ро ти за ции, а хро ніч навто ма — до зни жен ня пра цез дат нос тій роз вит ку ба га тьох за хво рю вань.Про фе сія вчи те ля, аку му лю ю чив со бі всі не до лі ки ро зу мо вої пра ці, від -різ ня єть ся ще й ви со кою щіль ніс тюВідкритий урок #01’ 2012між осо бо вих кон так тів, а зна чить,і ви со кою ві ро гід ніс тю кон ф лік тів. Пе -да го гіч на про фе сія до то го ж по єд нуєв со бі і твор чу, й орга ні за торсь ку, й до -слід ниць ку ді яль ність. Усі ці особ ли -вос ті роб лять ро бо ту вчи те ля знач носклад ні шою, ніж ро бо та лю ди ни, зай -ня тої у сфе рі ма те рі аль но го ви роб ниц -т ва й об слу го ву ван ня.Без ви хід них і ре жи муПра ця вчи те ля ду же спе ци фіч на.Не лег ко вста но ви ти грань, де за кін чу -єть ся ви роб ни ча, «служ бо ва» ді яль -ність і по чи на єть ся гро мадсь ка, ко липід ви щен ня ква лі фі ка ції пе ре хо дитьу чи тан ня «для се бе». Учи тель про дов -жує тру ди тись і в не ро бо чий час: ана -лі зує про ве де ні уро ки, про ду мує май -бут нє за нят тя, на ко пи чує но ву ін фор -ма цію. Особ ли вість ін те лек ту аль ноїпра ці по ля гає в то му, що на віть пі сляпри пи нен ня ро бо ти дум ки про неї збе -рі га ють ся ще дов го. А це ве де до пе ре -ван та жен ня та ви ник нен ня не вро зів.Пе да го гіч на пра ця ви ма гає доб ро -го здо ров’я, фі зич ної та пси хіч ної під -го тов ле нос ті, урів но ва же нос ті нер во -вих про це сів... Учи те лю тре ба ма ти ве -ли ку пра цез дат ність, ви три му ва ти діюсиль них по драз ни ків, умі ти кон цен т -ру ва ти ува гу, бу ти ак тив ним, ба дьо -рим, збе рі га ти про тя гом усьо го ро -бочо го дня ви со кий за галь ний таемоцій ний то нус, здат ність швид ковід нов лю ва ти си ли. Ви со кі ви мо гидо врів но ва же нос ті нер во вих про це сівви кли ка ні тим, що вчи те лю че рез ха -рак тер йо го ді яль нос ті не об хід но:• бу ти стри ма ним у си ту а ці ях, щопро во ку ють ін тен сив не збуд жен ня;• про яв ля ти тер пін ня, урів но ва же -ність, зі бра ність;• бу ти ви три ма ним і спо кій ним вумо вах ді яль нос ті, що змі ню ють ся;• від різ ня тись чіт кіс тю дик ції, умі тиви раз но ви слов лю ва ти дум ки...Високі вимоги до рухливості нервовихпроцесів вчителя пов’язані з тим,що він повинен приступати до рішенняпоставлених задач «без розгойдування»,швидко перемикатися з одного видудіяльності на іншій; швидко звикатидо но вої об ста нов ки, уста нов лю ва тиконтакти, невимушено відчувати себев ко лі не знай о мих і ма ло знай о михлюдей. Однією з особливостей працівчителя є необхідність проводити постійнийса мо кон т роль, до ла ти своюемоційну напруженість, підтримуватикон цен т ра цію ува ги для до сяг нен нявисоких педагогічних результатів.Інша особ ли вість пе да го гіч ної ді -яль нос ті — не об хід ність по стій норозпо ді ля ти ува гу, ви ко ну ва ти кіль кави дів ді яль нос ті од но час но. На прик -лад, по єд ну ва ти фрон таль ну та ін ди -віду аль ну ро бо ту; слу ха ти від по відьуч ня, ана лі зу ва ти її і три ма ти в по лізо ру весь клас; по яс ню ва ти но виймате рі ал і під три му ва ти ак тив ністькла су; пи са ти за вдан ня на дош ці й по -яс ню ва ти то що.Специфіка педагогічної праці полягаєтакож у постійному навантаженніна го ло со вий апа рат, який є ду жескладною, тонкою та легко вразливоюсистемою. Тому не рідкісні випадки, количерез 5–7 років педагогічної діяльностіголос учителя позбавляється багатоманітнихвідтінків, стає тьмяним.З’яв ля ють ся про фе сій ні за хво рю -ван ня, які від чут но зни жу ють пра це -здат ність й ефек тив ність на вчан ня.За хво рю ван ня го ло со во го апа ра тучас ті ше за все ви ни ка ють як на слі докпе ре нап ру жен ня. Ще од на особ ли -вість пра ці вчи те ля по ля гає у від сут -нос ті по стій но го ре жи му дня. Роз кладуро ків час то мі ня єть ся, у ба га тьохшко лах учи те лям до во дить ся пра цю -ва ти у дві змі ни. Час та лом ка ре жи мутеж ве де до зни жен ня пра цез дат нос ті,емо цій них зри вів, по яви не вро зів на -віть у до свід че них пе да го гів.Не має в ро бо ті вчи те ля (ви клю ча ю -чи вчи те ля фіз куль ту ри) й на леж но гофі зич но го на ван та жен ня. А для нор -маль ної ді яль нос ті моз ку по тріб но,щоб у ньо го по сту па ли ім пуль си відріз них сис тем ор га ніз му, у то му чис лі йвід м’язів.Про фе сій не здо ров’я вчи те ля мож -на ви зна чи ти як ці ліс ний ба га то ви -мір ний ди на міч ний стан ор га ніз му,який до зво ляє пе да го гу в мак си маль -но му сту пе ні ре алі зу ва ти свій по -тенціал у про фе сій но-пе да го гіч нійдіяль нос ті.Про фе сій на куль ту раРі вень про фе сій но го здо ров’я вчи -те ля на пря му за ле жить від рів ня йо гокуль ту ри. У вчи те ля по вин на бу тистій ка мо ти ва ція на збе ре жен ня здо -ров’я, по тре ба в йо го збе ре жен ні. Вінпо ви нен зна ти свої ге не тич ні, фі зіо ло -гіч ні, пси хо ло гіч ні мож ли вос ті, спо со -би кон т ро лю здо ров’я; умі ти адек ват нооці ню ва ти ре зер ви сво го ор га ніз му,щоб ра ці о наль но управ ля ти ни ми.Учи тель по ви нен ста ви ти здо ров’яв ряд го лов них жит тє вих цін нос тей,ви зна ва ти ак тив ну роль са мої лю ди ниу збе ре жен ні сво го здо ров’я, по стій но«пра цю ва ти над со бою», жи ти в ре жи -мі ро зум них об ме жень і на ван та жень.Це склад на й ко піт ка ро бо та, але її ре -зуль та том мо же ста ти про фе сій не дов -го літ тя.