ОСОБИСТІСТЬМРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ!82Відкритий <strong>у</strong>рок #01’ <strong>2012</strong>І. Пав люк,Ве се ли нівсь ка рай он наг<strong>у</strong> ма ні тар на гім на зія Ми ко ла ївсь кої обл.«Це не мож ли во», — ска зав Ро з<strong>у</strong>м.«Це без гл<strong>у</strong>з до», — за <strong>у</strong>ва жив До свід.«Це мар но», — від рі за ла Ло гі ка.«Спро б<strong>у</strong>й», — про ше по ті ла Мрія.У пе рі од ран ньо го ди тин ст ва най го лов ні ше ди во — що ден -не від крит тя сві т<strong>у</strong> на вко ло се бе. По тім це ди во, як ві до мо, при -га сає, май же за б<strong>у</strong> ва єть ся до рос лою лю ди ною. Але во но б<strong>у</strong> ло —це ди во від крит тя. Б<strong>у</strong> ло, я впев не на, <strong>у</strong> кож ної до рос лої лю ди -ни. Б<strong>у</strong> ло ди во, окри ле не мрі я ми...* * *Не ве ли ке се ли ще Ве се ли но ве <strong>у</strong> сте по во м<strong>у</strong> При чор но мор’ї.За по ро ше на в<strong>у</strong> ли ця <strong>у</strong>пи ра єть ся в за ліз нич ний на сип. По вто -ро ва ній <strong>у</strong> спо ри шах сте жи ні бі жить дів чин ка і ма хає до лонь -кою <strong>у</strong>слід по їзд<strong>у</strong>, який ті кає від неї.«Н<strong>у</strong> ось, зно в<strong>у</strong> за мрі я лась», — лас ка во б<strong>у</strong>р чить ба б<strong>у</strong> ся і пе -рев’яз<strong>у</strong>є мої роз би ті ко лі на. А ме ні зов сім не бо ля че, то м<strong>у</strong>що біль ше за все на сві ті я люб лю ди ви тись на по їзди і мрі я типід пе ре ст<strong>у</strong>к ва гон них ко ліс про по до ро жі в даль ні кра ї ни.Як же мож на не мрі я ти, ко ли то бі тіль ки п’ять ро ків, а десьнепо да лік <strong>у</strong>день і вно чі по спі ша ють па са жирсь кі й то вар ніпоїзди?Сер деч ко ра діс но б’єть ся. Я в по їз ді, <strong>у</strong>пер ше! Міс то-ге ройСе вас то поль, Бать ків щи на-Ма ти, ши ро ка на бе реж на, бі лийтеп ло хід по во лі ков зає по мо рю, а пер си ки та кі со ко ви ті й со -лод кі. Мрії зб<strong>у</strong> ва ють ся!Час ле тить швид ко. Уже ст<strong>у</strong> ден т ка гео гра фіч но го фа к<strong>у</strong>ль -те т<strong>у</strong> Кри во різь ко го пе дін с ти т<strong>у</strong> т<strong>у</strong>. Го ди на ми роз гля даю кар ти,ви вчаю п<strong>у</strong> тів ни ки.«Зно в<strong>у</strong> за мрі я ла ся, скіль ки мож на ш<strong>у</strong> ка ти при го ди?», —с<strong>у</strong>м но гой дає го ло вою та то, а ма ма із три во гою ди вить сяна мій зі бра ний рюк зак. А ме ні зов сім не страш но, то м<strong>у</strong>що біль ше за все на сві ті я люб лю по до ро ж<strong>у</strong> ва ти і мрію сво ї миочи ма по ба чи ти і при віт ний Ки їв, і со няч ний Крим, і в<strong>у</strong>зь ків<strong>у</strong> ли ці ста рої Ри ги, й каз ко ве За кар пат тя, й Мол да вію з їїнескін чен ни ми са да ми, і ста да оле нів на да ле кій Ч<strong>у</strong> кот ці.Як же мож на не мрі я ти, ко ли то бі всьо го ві сім над цять, і ти жи -веш <strong>у</strong> та кій ве ли чез ній кра ї ні?Сер це за вми рає від щас тя. Пер ший раз ле ч<strong>у</strong>, ле ч<strong>у</strong> на лі та -к<strong>у</strong> за хма ра ми, які ве д<strong>у</strong>ть <strong>у</strong> за мрі я ний край. Урал, Си бір, За -бай кал ля, Да ле кий Схід. Звер х<strong>у</strong> вид но все: ось р<strong>у</strong>с ла ве ли кихси бірсь ких рі чок, які гор до не с<strong>у</strong>ть свої во ди в Льо до ви тийокеан; ось го ри За бай кал ля, ко рич не ві, як шо ко лад, по кри тісма раг дом кед рів та ялин.Не ба га то хто мо же по хва ли тись тим, що б<strong>у</strong> вав на Бай ка лі.Я мо ж<strong>у</strong>! Та кої кра си я не ба чи ла ні ко ли: яс к ра во-бла кит не не -бо, зо ло тис ті хма ри, ся ю че дзер ка ло Бай ка л<strong>у</strong>, гірсь кі хреб ти,по кри ті ки ли мом кед рів, стр<strong>у</strong>н кі мод ри ни, ча гар ни ки го л<strong>у</strong> би -ки й ожи ни, стр<strong>у</strong>м ки з хо лод ною криш та ле во-чис тою во дою,в яких пов ним-пов ні сінь ко ри би. Мрії зб<strong>у</strong> ва ють ся!А жит тя все «пе ре гор тає ча рів ні сто рін ки». Не має біль шена кар ті тієї ве ли кої кра ї ни, в якій я ви рос ла. Не має моєї ми -лої, доб рої ба б<strong>у</strong> сі, ві дій ш ла <strong>у</strong> віч ність моя ма т<strong>у</strong> ся, а дбай ли во -го бать ка вже при по ро ши ла си ви на. Ось <strong>у</strong>же син ді лить сязі мною сво ї ми смі ли ви ми пла на ми-мрі я ми, і в мо їх <strong>у</strong>ч нівстіль ки ці ка вих ідей.А ме ні зов сім не с<strong>у</strong>м но, то м<strong>у</strong> що біль ше за все на сві ті ялюб лю мрі я ти. Мрія ря т<strong>у</strong>є від с<strong>у</strong>м них д<strong>у</strong> мок, до по ма гає ви рва -ти ся зі що ден но го ко ла проб лем і по всяк ден них т<strong>у</strong>р бот. Мрія —це кра щі лі ки від <strong>у</strong>сіх не при єм нос тей та об раз. Я схи ляю ко лі -на пе ред м<strong>у</strong>ж ніс тю мрій ни ків, які від прав ля ють ся в оди ноч непла ван ня в без край ньо м<strong>у</strong> оке а ні або ви вча ють кіс т ки ди но -зав рів десь в Як<strong>у</strong> тії, ося га ють та єм ни ці кос міч ної да ле чи ниабо при свя ч<strong>у</strong> ють своє жит тя ви хо ван ню ді тей. Адже са мевони — мрій ни ки — роб лять на ше жит тя та ким ці ка вим, ба га -то гран ним і не по втор ним.* * *У чо м<strong>у</strong> най го лов ні ший <strong>у</strong>спіх <strong>у</strong>чи те ля? У йо го <strong>у</strong>ч нях, <strong>у</strong> ви -п<strong>у</strong>с к ни ках, які, на вчив шись мрі я ти, не за г<strong>у</strong> би лись <strong>у</strong> ве ли ко м<strong>у</strong>сві ті до рос лих і знай ш ли в ньо м<strong>у</strong> се бе.Не бій те ся мрі я ти са мі! На вчіть мрі я ти ді тей! Мрії зб<strong>у</strong> ва -ють ся! Го лов не — ви бра ти со бі мрію, <strong>у</strong>се ін ше до дасть ся.
ЗДОРОВ’ЯЛюдство вже багато столітьрозд<strong>у</strong>м<strong>у</strong>є про своє здоров'ята ш<strong>у</strong>кає можливостіпідтрим<strong>у</strong>ватийого якомога довше.УЧИТЕЛЮ, ПОДБАЙ ПРО СЕБЕ!Про те не має єди но го ви зна чен ня, що ж ми ро з<strong>у</strong> -мі є мо під тер мі ном «здо ров’я». Бо це не тіль кивід с<strong>у</strong>т ність хво ро би або яко го-не б<strong>у</strong>дь де фек т<strong>у</strong>роз вит к<strong>у</strong>. На віть на яв ність хво ро би мо же порізно м<strong>у</strong> впли ва ти на ці ліс ний стан лю ди ни. За -галь не са мо по ч<strong>у</strong>т тя — це й фі зич ні ха рак те рис ти ки ор га -ніз м<strong>у</strong>, й осо бо ві якос ті лю ди ни, <strong>у</strong>сві дом ле ність її по ве дін ки,яка або <strong>у</strong>кріп лює здо ров’я, або за вдає йо м<strong>у</strong> шко ди, то м<strong>у</strong>,на наш по гляд, здо ров’я, як ці ліс ний і в той же час ди на міч -ний стан, мо же скла да тись із п’яти та ких по каз ни ків:1.Рі вень і гар мо ній ність фі зич но го роз вит к<strong>у</strong>.2.Ф<strong>у</strong>н к ці о наль ний стан ор га ніз м<strong>у</strong> (на яв ність ре зер в нихмож ли вос тей основ них фі зіо ло гіч них сис тем).3.Рі вень ім<strong>у</strong>н но го за хис т<strong>у</strong>.4.На яв ність то го чи ін шо го за хво рю ван ня або ана то міч -них де фек тів.5.Рі вень осо бо вих ха рак те рис тик кон к рет ної лю ди ни, їїмо раль но-во льо ві та мо ти ва цій ні <strong>у</strong>ста нов ки.Кож на з цих ознак мо же ма ти кіль кіс ний ви раз. І за леж -но від ст<strong>у</strong> пе ня роз вит к<strong>у</strong> ці озна ки мо ж<strong>у</strong>ть так чи інак шевпли ва ти на здо ров’я як на ці ліс ний стан. На прик лад, пригар мо ній но м<strong>у</strong> фі зич но м<strong>у</strong> роз вит к<strong>у</strong> й доб рих ре зер вах сер -це во-с<strong>у</strong> дин ної сис те ми в лю ди ни в той же час мо же б<strong>у</strong> тинизь кий рі вень ім<strong>у</strong> ні те т<strong>у</strong>, за гар то ва нос ті і в ре з<strong>у</strong>ль та ті —час ті про ст<strong>у</strong>д ні за хво рю ван ня, схиль ність до за гос т рен няхро ніч них хво роб.Це не прос те шкіль не се ре до ви щеУчи те лі — пред с тав ни ки стре со ген ної про фе сії. Особ ли -ва від по ві даль ність і пов’яза на з нею ви со ка нер во во-емо -цій на на пр<strong>у</strong> га, не об хід ність прий ма ти опе ра тив ні рі шен ня,не рів но мір ність на ван та жен ня, ви со ка щіль ність між осо -бо вих кон так тів, мож ли вість кон ф лік тів при не об хід нос тіви ко н<strong>у</strong> ва ти за пла но ва ний осяг ро бо ти в жор ст ких тим ча -со вих рам ках — <strong>у</strong>се це не га тив но по зна ча єть ся на фі зич но -м<strong>у</strong>, пси хіч но м<strong>у</strong>, со ці аль но м<strong>у</strong> здо ров’ї вчи те ля, стає при чи -ною ви ник нен ня про фе сій них за хво рю вань. То м<strong>у</strong> вчи те люособ ли во важ ли во не тіль ки во ло ді ти знан ня ми про збе ре -жен ня здо ров’я, а і зна ти кон к рет ні тех но ло гії йо го за без пе -чен ня. Учи те лі по тре б<strong>у</strong> ють по стій ної ре абі лі та ції в різ нихспор тив но-оздо ров чих і пси хо те ра пев тич них про це д<strong>у</strong> рах.Так скла ло ся, що в <strong>у</strong>чи тель сь ко м<strong>у</strong> се ре до ви щі д<strong>у</strong> женизь кий пре стиж здо ров’я. Тр<strong>у</strong> до вим за взят тям <strong>у</strong> мо ментпо га но го са мо по ч<strong>у</strong>т тя або хво ро би вчи те лі на віть бра в<strong>у</strong> -ють. Хо ча не вір ни ми <strong>у</strong>ста нов ка ми вчи тель не тіль ки за вдаєшко ди сво є м<strong>у</strong> здо ров’ю, а і впли ває на став лен ня сво їх <strong>у</strong>ч -нів до здо ро во го спо со б<strong>у</strong> жит тя. Не за леж но від своєї спе ці -аль нос ті він по ви нен ви хо в<strong>у</strong> ва ти в <strong>у</strong>ч нів стій к<strong>у</strong> мо ти ва ціюна здо ров’я. А це мож ли во, тіль ки як що він на влас но м<strong>у</strong>Передплатний індекс 2185383