Переглянути №1/2012 у форматі pdf. - Освіта.UA

Сім’я — це шко ла жит тя, міс це, де ви -вча ють жит тє вий до свід, а на вчан ня три -ває близь ко 18-ти ро ків. Ді тей у сті нахцьо го на вчаль но го за кла ду мож на по рів -ня ти зі шмат ка ми гли ни. Чим стар ши миво ни ста ють, тим біль ше не під да ють ся«об роб ці», хоч «гон чар» не пе ре ри ваєпро це су фор му ван ня, на ма га ю чись ви ко -рис та ти всі до остан ньо го ре зер ви плас -тич нос ті ма те рі а лу, ще здат но го на бу ва тиба жа ну фор му. Не ми нає і дня без то го,що би бать ки не на кла ли від би ток на ди тя -чі ду ші свої ми ви слов лю ван ня ми, оцін ка -ми, спо со бом по ве дін ки й по вчан ня ми.Усе це в один пре крас ний день під сві до моввій де в їх ні звич ки.Які знан ня не об хід ні для успіш но гови хо ван ня в ро ди ні? Це на сам пе ред знан -ня пси хо ло гії. Са ме во но дає мож ли вістьзбаг ну ти об’єк тив ні за ко но мір нос ті роз -вит ку ди ти ни, спе ци фі ку про явів цих за -ко но мір нос тей у різ ні ві ко ві пе рі о ди; зро -зу мі ти ін ди ві ду аль ність ди ти ни.Ана ліз ан кетПси хо лог про вів ан ке ту ван ня уч нів(до да ток 1, 2). Про слу хай те ана ліз цихан кет.Сло во на да єть ся пси хо ло гу.Впра ва «Ні ме кі но». Ро бо та у гру пах,сю же ти філь му «Ве чір в сім’ї».Про тя гом п’яти хви лин учас ни камслід при ду ма ти сю жет філь му про те,як жи ве сім’я про тя гом дня. Кож на гру пави зна чає для се бе, яку час ти ну дня пред -ста вить, по чер зі по ка зує свій фільм за до -по мо гою жес тів, мі мі ки, сло ва вжи ва тине мож на. Пі сля то го як «фільм» бу де по -ка за ний, гля да чам про по ну єть ся озву чи -ти кар ти ну.Слід звер ну ти ува гу на та кі мо мен ти:Що це за сім’я?Чим зай ма ють ся чле ни ро ди ни?Які сто сун ки, ко го і з ким у сім’ї?Що хо ті ло ся б до да ти до жит тя сім’ї,щоб во но ста ло ці ка ві шим і здо ро ві шим?Ро льо ва гра. Ро бо та у гру пахПе ред на ми сто їть за вдан ня роз ви ну -ти здіб нос ті ді тей і вмін ня ро би ти вір но.Ось од на з та ких си ту а цій.Дванадцятирічний син має бажання допомогтибатькові відремонтувати велосипед.Звісно, з ремонтом велосипеда батькоможе швидше впоратися сам (адже синутреба показувати й розказувати, як правильнозробити ремонт). Маємо принаймнітри способи розв’язання цієї ситуації. Припустимо,батько може бути ледачим, зайнятимабо муд рим. Які йо го дії?Для цьо го об’єд на є мо бать ків у тригру пи: ле да чий, зай ня тий, муд рий (кож нагру па ро бить ана ліз си ту а ції).Ви сно вок учи те ля. Муд рий бать коспо сте реж ли вий, йо му ві до мо, що, при -вча ю чи си на до ре мон ту про сто го ве ло си -пе да, він мо же да ти ди ти ні кіль ка уро ків.Так, уста нов лю ю чи ра зом з бать ком при -чи ну по лом ки, ди ти на от ри має знан ня йдо свід зі сфе ри тех ніч ної діа гнос ти ки,а ви бір ін стру мен тів, по тріб них для ре -мон ту, до дасть їй на ви чок ве ден ня під го -тов чих ро біт. У хо ді ре мон ту муд рий бать -ко про де мон ст рує зра зок якіс ної пра ці,да ю чи си но ві урок від по ві даль но го став -лен ня до спра ви та на вча ю чи йо го пра цю -ва ти не будь-як, а якіс но й від по ві даль но.Пі сля за кін чен ня ре мон ту, під час при би -ран ня ро бо чо го міс ця, ди ти на вчить сяаку рат но по во ди тись як із тех ні кою, такі з ін стру мен та ми.Сло во вчи те ля. Пам’ят ка для батьківВи хо ван ня ді тей у ро ди ні не зав ж дийде глад ко. Ви хо ву ва ти ди ти ну не лег ко,але пе ре ви хо ву ва ти ще важ че. Най кра -щий спа док для ді тей — не зо ло то та ма єт -ки, а доб ре ви хо ван ня та на вчан ня, що єнай біль шим ба гат ст вом, го лов ною за по -ру кою жит тє вих успі хів. Са ме ця ідея за -кла де на в на род ній прит чі: «Якщо ви дас -те сво їй ди ти ні од ну ри би ну, то во на бу деси та один день. Якщо дас те дві ри би ни,то во на бу де си та два дні. А як що ви на -вчи те ди ти ну ло ви ти ри бу, то во на бу деси та про тя гом усьо го жит тя».Вру чен ня бать кам «Пам’ят ки длябать ків».Зво рот ний зв’язокПе ред ва ми «Га ля ви на доб ро ти», да -вай те її уквіт ча є мо. Кож но му із бать ківдаю па пе ро ву кві точ ку. На пи шіть на нихсвої по ба жан ня, від гу ки.До да ток 1Анке та «Чи знай о мі бать ки з тво ї мипроб ле ма ми?»1. Ти прий шов зі шко ли. Що пе ре ду сімці ка вить тво їх бать ків?2. Про що роз мов ля ють з то бою твоїбать ки, ко ли в них є віль ний час?3. Чи ра диш ся ти з бать ка ми і про які пи -тан ня?4. Чи зна ють твої бать ки, які проб ле мите бе ці кав лять?До да ток 2Анке та «Бать ки з точ ки зо ру ді тей»1. До ко го ви най час ті ше звер та є тесьпо до по мо гу?2. Що по над усе ви ці ну є те у сво їхбатьках?3. Що за сму чує вас у від но си нах із бать -ка ми?4. Чи хо ті ти б ви сто сун ки із сім’ї пе ре -нес ти на свою май бут ню сім’ю?5. Що вам хо ті лось би змі ни ти в сім’їзараз?До да ток ЗПам’ят ка для бать ківШа нов ні бать ки! Пам’ятай те, що ва -ша сім’я — най пер ша та най важ ли ві шалан ка ви хо ван ня, оскіль ки са ме в ній за -кла да ють ся ду хов не яд ро осо бис тос ті,РОДИНАосно ви її мо ра лі, на род жу ють ся та по -глиб лю ють ся лю бов до бать ків, сім’ї, ро -ду, на ро ду, до всьо го жи во го, по ва га дорід ної мо ви, іс то рії, куль ту ри.Взір цем гу ман них якос тей по вин нібу ти на сам пе ред ви са мі, ха рак тер вза є -мин у ва шій сім’ї.Отже:• Ша нуй те один од но го, будь те чуй ни -ми, уни кай те сва рок та об раз.• По ка зуй те ді тям при клад доб ро зич ли -во го став лен ня до ін ших чле нів сім’ї,су сі дів, спів ро біт ни ків, а та кож до не -знай о мих лю дей, які по тре бу ють до -по мо ги. Пам’ятай те: ді ти ко пі юють діїдо рос лих і на сам пе ред бать ків!• Стеж те, щоб ва ші сло ва не роз хо ди -ли ся з ва ши ми спра ва ми. Мо лод шийпід лі ток ду же спо сте реж ли вий і до -пит ли вий, і на віть не ве лич ка фаль ши -ва нот ка в сі мей но му ор кес т рі мо жеспро во ку ва ти не до ві ру ва шої ди ти ни.Бать ко ві слід узгод жу ва ти свої діїстосов но ди ти ни з ді ями її ма те рі,мате рі — з ді ями бать ка. При га дай мона род ну муд рість: «Якщо бать ко ка же«так», а ма ти — «сяк» — рос те ди ти -на, як бу дяк!».• Будь те мо раль ним зраз ком для своєїди ти ни. Ва ші син або доч ка — ужепід літ ки, і їм влас ти ве кри тич не став -лен ня до ва ших якос тей. То му не туп -цюй те на міс ці, «зрос тай те» ра зомз ва ши ми діть ми, щоб во ни від чу ва лигор дість за бать ків, ба жан ня бу ти схо -жи ми на вас.Успіх ви хо ван ня за ле жить від муд ро -го по єд нан ня лю бо ві до ди ти ни з ви мог -ли віс тю до неї.• Ша нуй те ди ти ну, її гід ність і по чут тя.Умій те по ста ви ти се бе на її міс це, ці -кав тесь її успі ха ми та не вда ча ми.Пам’ятай те: тіль ки по ва гою до юноїосо бис тос ті мо же мо на вчи ти її ша ну ва тиін ших.• Вправ ляй те ся зі сво ї ми діть ми в гу -ман них учин ках. Орга ні зо вуй те їх нєжит тя так, щоб во ни на ді лі мог ли пік -лу ва ти ся про тих, хто цьо го по тре бує(мо лод ший брат або сес т ра, ста рень кіба бу ся або ді дусь, хво рі в сім’ї) та до -по ма га ти стар шим (вір ний роз по ділдо маш ніх обов’яз ків), щоб во ни бу лиго то ві до по мог ти сво їм дру зям, щобзав ж ди бу ли чем ни ми.• Пам’ятай те, що, ви хо ву ю чи ді тей,ви ви ко ну є те не тіль ки бать ківський,а і гро ма дянсь кий обов’язок.Шко ла — ваш вір ний со юз ник і по -міч ник. Звер тай тесь до пе да го гів, во низав ж ди від гук нуть ся на ва ші про хан ня йдо по мо жуть у ви хо ван ні ди ти ни.Передплатний індекс 2185379