Переглянути №1/2012 у форматі pdf. - Освіта.UA

праг нен ня вчи те лів до са мо -розвит ку, твор чос ті, про яву іні ці а -ти ви.Ви рі шаль ним у твор чо му та про -фе сій но му ста нов лен ні вчи те ля є са -мо ос ві та й участь у ме то дич ній ро бо -ті. «Хто до ро жить жит тям дум ки, тойду же доб ре знає, що справ ж ня осві -та — це тіль ки са мо ос ві та», — на го ло -шу вав Д. Пі са рєв.Від кри тий урок у шко лі — за галь -но прий ня тий ме то дич ний за хід,на яко му від бу ва ють ся де мон ст ра ціякра що го до сві ду, про па ган да но вихпе да го гіч них на дбань та ак ту аль нихпи тань ме то ди ки (на прик лад, роз ви -ток пі зна валь ної са мо стій нос ті шко -ля рів, ком п лек с не ви ко ри стан ня спо -со бів на вчан ня то що). Без від кри то гоуро ку (ви хов но го за хо ду) не мож ли воздій с ни ти по ши рен ня і впро вад жен няпе ре до во го пе да го гіч но го до сві ду.Цю дум ку під твер д жу вав ві до мий ро -сійсь кий уче ний і пе да гог М. Пи ро -гов: «Як же мож на це до вес ти інак ше,як не за про сив ши то ва ри шів на свійурок і не пе ре ко нав ши на влас но мудо сві ді».Про те слід пам’ята ти, що не вар тоза хоп лю ва тись ве ли кою кіль кіс тювід кри тих уро ків. Інко ли у шко лахуста нов лю єть ся на віть обов’яз ко вістьі чер го вість від кри тих уро ків не за -леж но від мож ли вос тей учи те ля. Тре -ба зна ти, що від кри тий урок — доб ро -віль ний крок учи те ля (крім се рії від -кри тих уро ків під час атес та ції йза під сум ка ми ста жу ван ня пе да го га).І як що вчи тель не по год жу єть ся да ва -ти та кий урок, то ніх то йо го не мо жепри му си ти. Але пе ре ко на ти пе да го гав не об хід нос ті по ді ли ти ся сво їм до сві -дом і мож на, і тре ба. Крім то го, слідпам’ята ти, що від кри ті уро ки не по -вин ні про во ди ти ся сти хій но. Во ни по -вин ні ство рю ва ти сис те му розв’язан -ня про від них пе да го гіч них проб лем,над яки ми в да ний час пра цює вчи -тель сь кий ко лек тив. Отже, під го тов кавід кри то го уро ку не да єть ся «на від -куп» од но му пе да го гу, а об мір ко ву -єть ся, кон ст ру юєть ся за учас тю ке -рів ни ків шко ли, го ло ви ме то дич но гооб’єд нан ня. Да та йо го про ве ден няого ло шу єть ся за зда ле гідь. Обов’яз ко -во за зна ча ють ся не тіль ки те ма й ме таза нят тя, а й ме то дич на ме та від ві ду -ван ня. План від кри то го уро ку ба жа нови ві си ти в учи тель сь кій для за галь но -го ознай ом лен ня.До ціль но, щоб від кри тий уроксин х рон но по єд ну вав ся з об го во рен -ням до по ві дей на ту са му те му на за сі -дан ні ме то дич но го об’єд нан ня. Відгли би ни пе да го гіч но го ана лі зу уро кузнач ною мі рою за ле жать зба га чен нядо сві ду і до ля по ши рен ня йо го се редін ших учи те лів шко ли. В. Су хо млин -сь кий, на да ю чи ве ли ке зна чен ня осо -бис тій учас ті ке рів ни ків шко ли в під -го тов ці та про ве ден ні від кри тих уро -ків, пи сав, що їх кіль кість про тя гомна вчаль но го ро ку не по вин на пе ре ви -щу ва ти 10–12 (не вра хо ву ю чи уро ків,які про во дять учи те лі, які атес ту ють -ся), бо до них го ту ють ся, їх об го во рю -ють і вчи те лі, й ке рів ни ки шко ли.У кра щих ди рек то рів шкіл та їх за -ступ ни ків усі уро ки від кри ті.Вза є мо від ві ду ван ня уро ків (ви -хов них за хо дів) у сис те мі ме то дич ноїро бо ти по вин но ві ді гра ва ти спе ци -фіч ну роль. Доб ре на ла год же не вза є -мо від ві ду ван ня сприяє пе ре не сен нюкра щих ме то дів ро бо ти од но го пе да -го га у прак ти ку ді яль нос ті ін ших, на -ди хає вчи те ля на по шук но вих ме то -дів на вчан ня, ви хо ван ня, бу дить твор -чу іні ці а ти ву. По рів нян ня влас но годо сві ду з до сві дом ко лег дає мож ли -вість кри тич но оці ни ти різ ні ва рі ан тидо сяг нен ня ме ти.Один із про від них ме ха ніз -мів управ лінсь ко го впли вув де мо кра тич но му освіт -ньо му за кла ді — ство рен няко лек ти ву одно дум ців, деви ни кають вза є мо дія, взає -мо вплив.Є кіль ка форм ор га ні за ції вза є мо -від ві ду ван ня уро ків (ви хов них за хо -дів). Одна з них — від ві ду ван ня уро ківко лег із влас ної іні ці а ти ви. Та ке від ві -ду ван ня при не се ко ристь, як що спо -сте ре жен ня за на вчаль но-ви хов нимпро це сом бу де про во ди ти ся за пев -ною про гра мою. Мож на, зві сно, і приви пад ко во му, не ці льо во му від ві ду ван -ні уро ку знай ти для се бе щось ці ка ве,не об хід не, про те час ти на ча су ви -трача єть ся мар но. Знач но ко рис ні ше,ко ли пе да гог із влас ної іні ці а ти ви за -сто со вує ці ле спря мо ва не, те ма тич неТЕХНОЛОГІЯвід ві ду ван ня за нять ін ших учи те ліву пла ні тієї проб ле ми, яка йо го ці ка -вить. Це при ско рює впро вад жен няпо зи тив но го до сві ду в за зда ле гідь ви -зна че но му пи тан ні.Від бу ва єть ся вза є мо від ві ду ван няуро ків і за іні ці а ти вою ке рів ни ківшко ли, го ло ви ме то дич но го об’єд нан -ня. У цьо му ра зі від ві ду ван ня йде нако ристь за умо ви, як що не нав’язу єть -ся під тис ком, як обов’яз ко ве. Ке рів -ник шко ли ре ко мен дує від ві ду ван няуро ків, але в кож но му ви пад ку мо -тивує йо го. Від ві ду вач по ви нен зна тиме ту від ві ду ван ня. Адмі ніс т ра ціяшко ли або го ло ва ме то дич но го об’єд -нан ня спря мо ву ють вза є мо від ві ду -ван ня, ви хо дя чи з по треб удос ко на -лен ня на вчаль но-ви хов но го про це су.Важ ли во, що би вза є мо від ві ду ван -ня уро ків не пе ре тво ри лось на фор -маль ну спра ву або не на бу ло не га тив -но го за бар в лен ня. У ба га тьох шко лахве деть ся кни га об лі ку вза є мо від ві -дуван ня уро ків. Учи те лі не люб лять,ко ли та ка кни га пе ре тво рю єть ся насвоє рід ний «кон ду їт», де фік су ють ся,крім по зи тив них, і слаб кі сто ро ниуро ку. Більш до ціль ною є фор ма фік -са ції вда лих зна хі док. Спо сте рі га чууро ку вар то ли ше кіль ко ма фра за мида ти оцін ку ці ка во го фак ту. Та кі кни -ги збе рі га ють ся у шкіль но му ме то дич -но му ка бі не ті.Се мі нар-прак ти кум ак тив носприяє впро вад жен ню но во го. Вінспря мо ва ний на вдос ко на лен ня ме то -дич ної май с тер нос ті як до свід че них,так і мо ло дих учи те лів, які ма ють не -до стат ній до свід ро бо ти, на вдос ко на -лен ня ор га ні за торсь ких умінь ке рів -ни ків шкіл. Се мі на ри-прак ти ку ми ви -ко рис то ву ють ся як лан ка пе ре дан нядо сві ду ро бо ти.Роз вит ку ко лек тив ної твор чос тіпе да го гів спри яють шкіль ні на уко вопрактич ні кон фе рен ції, пе да го гіч нічи тан ня. До кон фе рен ції го ту ють сявсі чле ни ко лек ти ву, які ви вча ють лі -те ра ту ру, став лять до по ві да чам за пи -тан ня, роз по чи на ють дис ку сію.Бі б ліо гра фіч ні огля ди, об го во рен -ня лі те ра ту ри, ста тей, жур на лів —це ка на ли, за яки ми ін фор ма ція опе -ра тив но над хо дить до вчи те ля, що єваж ли вою пе ре ду мо вою під ви щен нярів ня й ефек тив нос ті на вчаль но-ви -хов но го про це су.Одна з ді євих ко лек тив них формме то дич ної ро бо ти — ме то дич на опе -ра тив на на ра да, яку вар то про во ди тиз усім пе да го гіч ним ко лек ти вом разна мі сяць (на прик лад, кож но го чет -вер то го по не діл ка). Го ту ють її по чер -го во шкіль ні ме то дич ні об’єд нан ня підке рів ниц т вом за ступ ни ка ди рек то раПередплатний індекс 2185325