Переглянути №1/2012 у форматі pdf. - Освіта.UA

Се ред основ них шля хів ре алі за ціїкон цеп ції ви пе ред жаль ної осві тиста ло го роз вит ку:• Роз ви ток і вдос ко на лен ня ба зо воїсис те ми осві ти. Су час на осві тапочне ви ко ну ва ти роль ви пе ред -жаль но го чин ни ка со ці аль но гороз вит ку тіль ки за умо ви за лу чен -ня в її зміст су час них пе да го гіч нихтех но ло гій, роз вит ку пе да го гіч но -го ме нед ж мен ту, щіль но го зв’яз куміж осві тою та сус піль ст вом.• Пе ре орі єн та ція на яв ної осві тина всіх рів нях для ви рі шен ня пи -тань ста ло го роз вит ку. Це пе ред -ба чає вра ху ван ня су час них по требв осві ті для ста ло го роз вит ку, фор -му ван ня не об хід ної зміс тов ноїскла до вої на вчаль ної та ви хов ноїді яль нос ті, ін тег ра ції прин ци півста ло го роз вит ку в усі лан ки осві -ти. Це пе ред ба чає як ство рен ня ін -тег ра тив них кур сів для ста ло гороз вит ку, так і змі ну ак цен тів у на -вчаль ній і ви хов ній ді яль нос тіз ура ху ван ням ас пек тів стра те гіїста ло го роз вит ку.• Фор му ван ня до сві ду й цін нос тей,не об хід них для ста ло го роз вит ку.Го лов на особ ли вість кон цеп ції ви -пе ред жаль ної осві ти для ста ло гороз вит ку по ля гає в то му, що бизміни ти в пер шу чер гу ха рак термислен ня осо бис тос ті, її цін ніс ніпрі о ри те ти та фор ми по ве дін ки,в осно ві яких — ви ва же не та від -по ві даль не став лен ня до сво їх дій,ак тив на гро мадсь ка по зи ція, умін -ня при сто со ву ва тись до со ці аль -них змін і од но час но при сто со ву -ва ти їх до влас них по треб.• По глиб лен ня ро зу мін ня й усві дом -лен ня гро мадсь кіс тю важ ли вос тіста ло го роз вит ку. Тоб то ство рен -ня мо ти ва цій но го бло ку не об хід -нос ті пе ре хо ду до прин ци пів ста -ло го роз вит ку, прак тич на зо рі єн -то ва ність осві ти, яка пе ред ба чаєфор му ван ня ак тив ної гро ма дянсь -кої по зи ції, пев них цін ніс них прі о -ри те тів, сти лю жит тя, що від по ві -дає по тре бам ста ло го роз вит ку.• Навчання населення з метою сприянняпереходу до сталих моделейвиробництва і споживання. Змінастилів поведінки дитини розпочинаєтьсязі зміни характеру її дійу родині, тому важливу роль маєосвіта батьків відповідно до нормі прин ци пів ста ло го роз вит ку,особ ли во ак ту аль ним є фор му -вання куль ту ри ра ці о наль но гой заощадливого споживання енергіїта ресурсів, вимогливого ставленнядо якості товарів, формуванняви со кої спо жив чої куль ту ри.Та кож важ ли вою є під го тов ка кад -рів в ін те ре сах пе ре хо ду до ста -лого роз вит ку (у ме жах пі сля -диплом ної осві ти, а та кож на рів ніуправ лінсь кої ді яль нос ті ви щоїшко ли).У ці ло му, ви пе ред жаль на осві тапе ред ба чає:• Онов лен ня зміс ту шкіль ної осві тина за са дах про гно зу ван ня роз -витку су час но го сус піль ст ва. Усесус піль ст во має ста ти на вчаль нимдо вкіл лям (прі о ри тет за вдань до -слід ниць ко го ха рак те ру).• Орі єн та ція на ви хо ван ня клю чо -вих ком пе тен т нос тей, які да дутьуч ням змо гу успіш но са мо ре а лі зу -ва тись у жит тє во му прос то рі.• Пе ре хід на тех но ло гії ІКТ, за про -вад жен ня «елек т рон но го на вчан -ня» й «елек т рон но го оці ню ван ня».• Під трим ка ін ди ві ду а лі зо ва но го таса мо стій но го на вчан ня.• Пар т нер ст во та спів ро біт ниц т вов ха рак те рі на вчаль ної ді яль нос ті.• Орі єн та ція зміс ту осві ти на ін тег -ра тив ність по дан ня ма те рі а лу.Про цес ор га ні за ції доб ре про ду ма -ної, твор чої, ді євої й ре зуль та тив ноїме то дич ної ро бо ти є од ним з важ ли ві -ших ас пек тів управ лін ня пе да го гіч -ним про це сом, в осно ві яко го вдос ко -на лен ня на вчаль но-ви хов но го про це -су, по кра щен ня йо го ме то дич но гоза без пе чен ня, за про вад жен ня кон -цеп ції на вчан ня й ви хо ван ня в на ці о -наль ній сис те мі осві ти, про ве ден няекс пе ри мен таль ної ро бо ти з ак ту аль -них проб лем шкіль ної осві ти, ре алі за -ція ком п лек с них про грам то що.Но ві умо ви зу мов лю ють но ві ви -мо ги, по тре бу ють адек ват ної ді яль -нос ті. Зро зу мі ло, що ака де міч на осві -та, яку здо бу ли пе да го ги кіль ка ро ківабо й кіль ка де сят ків ро ків то му, до -свід, на бу тий в аб со лют но про ти -лежних су час ним устрем лін ням со -ціаль них, по лі тич них, ідео ло гіч нихвзаємо зв’яз ках, по тре бу ють як сут тє -во го пе ре гля ду, пе ре ос мис лен ня, такі ґрун тов но го онов лен ня.На су час но му ета пі сут тє во змі ню -ють ся фун к ції ме то дич ної служ би —від ди рек тив них до орі єн ту ю чих.На чер зі роз роб ка зміс ту, форм на -вчаль но-ме то дич ної ро бо ти за умовде мо кра ти за ції її спря мо ва нос ті з ура -ху ван ням ін те ре сів пра ців ни ків різ -них рів нів під го тов ки.Один із про від них ме ха ніз мівуправ лінсь ко го впли ву в де мо кра тич -но му освіт ньо му за кла ді — ство рен няко лек ти ву одно дум ців, де ви ни каютьвза є мо дія, вза ємо вплив, вза є мо від по -ТЕХНОЛОГІЯві даль ність, де ко лек тив стає суб’єк -том пе да го гіч но го про це су. Са ме упро це сі ме то дич ної ро бо ти, ко ли фор -му ють ся та вдос ко на люють ся про фе -сій на ком пе тен т ність і пе да го гіч намай с тер ність, ство рю єть ся та кий ко -лек тив, що орі єн тує свої про фе сій ніпо тре би на ре зуль та тив ну ді яль ність.Домінуючою формою методичноїроботи у школі є методичні об’єднання(кафедри, асоціації) педагогічних працівни ків. Во ни ство рю ють ся, як щов од ній шко лі є три чи біль ше вчите ліводнієї спеціальності. За їх відсутностіу шко лі ство рю ють ся міжпред мет ні(цик ло ві) ме то дич ні об’єд нан ня (на -прик лад, учи те лів суспіль но-гу ма ні -тар но го, при род ни чо-ма тема тич но гоцик лів, учи те лів по чат ко вих кла сіві груп подовженого дня). Крім того,у кож ній шко лі пра цює ме то дич необ’єднання класних керівників. Учителімалокомплектних шкіл працюютьу ме то дич них об’єд нан нях базо вихшкіл. У школах-інтернатах працює методичнеоб’єднання вихователів.Ефек тив ність ро бо ти ме то доб’єд -нан ня зни жує роз рив у рів нях ме то -дич ної май с тер нос ті йо го чле нів, то муостан нім ча сом ре ко мен ду єть ся пі слявід ві ду ван ня уро ків ке рів ни ка мишко ли ство ри ти та кі чо ти ри ди на міч -ні ме то дич ні об’єд нан ня (не ви клю че -ний, у ра зі змі ни умов, пе ре хід учи те -лів упро довж на вчаль но го ро ку з од -нієї гру пи в ін шу):І гру па — учи те лі, які ба жа ютьі вмі ють пра цю ва ти твор чо, — «Шко -ла ви щої пе да го гіч ної май с тер нос ті».Зміст ро бо ти цієї гру пи — ін фор ма ціяпро но ві на пря ми, за ду ми, що з’яв ля -ють ся в пе да го гіч ній прак ти ці; про -паган да но вих пе да го гіч них ідей, їхтвор чий роз ви ток; про ве ден ня від -кри тих уро ків, ви хов них за хо дів, їхса мо ана ліз то що;ІІ гру па — учи те лі, які ба жа ютьпра цю ва ти твор чо, але від чу ва ютьтруд но щі в ро бо ті, — «Шко ла вдос ко -на лен ня май с тер нос ті». Зміст ро бо тицієї гру пи — ана ліз, ви вчен ня усклад -нень у ро бо ті, ор га ні за ція са мо ос ві тивчи те лів; про ве ден ня тре ну валь нихпрак тич них за нять (від кри ті уро ки,ді ло ві іг ри, се мі на ри-прак ти ку ми то -що) з ме тою на бут тя осо бис то го до -сві ду ро бо ти, ви зна чен ня пер с пек тив;ІІІ гру па — мо ло ді вчи те лі-по чат -ків ці — «Шко ла ста нов лен ня мо ло -дого вчи те ля». Основ ний ма те рі а л,вза є мо від ві ду ван ня від кри тих уро ківі ви хов них за хо дів, бі б ліо гра фіч ніогля ди, прак тич ні за нят тя з учи те ля -ми то що.IV гру па — учи те лі, які пра цю ютьфор маль но, не вмі ють і не ба жа ютьПередплатний індекс 2185323