Переглянути №1/2012 у форматі pdf. - Освіта.UA
Переглянути №1/2012 у форматі pdf. - Освіта.UA Переглянути №1/2012 у форматі pdf. - Освіта.UA
ТЕХНОЛОГІЯМодель науково-методичної роботи.ВИПЕРЕДЖАЛЬНА ОСВІТАШКОЛИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ22І. Во дя ниць ка,Ка ра би нівсь ка шко лаПав ло градсь ко го рай о ну Дніп ро пет ровсь кої обл.Жит тє ва си ту а ція, в якій сьо год ні опи нив сявчи тель, не та ка вже й лег ка. 70,3 % пе да го -гів оці нюють свій внут ріш ній стан як стре -со вий, де пре сив ний, який ве де до нер во -вих зри вів. Са мо ана ліз при чин цьо го яви -ща дає та ке ран жи ру ван ня:• по стій на не ста ча гро шей;• не ба жан ня уч нів учи ти ся;• спе ци фіч ний для про фе сі о на ла ви со кий рі вень ви -могли вос ті до се бе са мо го, а звід си — не за до во ле ністьсо бою.Без пе реч но, ці при чи ни внут ріш ньо пов’яза ні між со -бою. То му остан нім ча сом від чу ва єть ся по тре ба під три ма -ти ві ру вчи те ля, не до пус ти ти згас ну ти остан ній на діїна кра ще для осві ти. Якщо мо ва йде про шко лу, то, звіс но,ідеть ся і про вчи те ля, який є ви рі шаль ною фі гу рою у здій -с не нні всіх за вдань шко ли.Проб ле ма вчи тель сь кої пра ці, йо го про фе сій ної май с -тер нос ті має гли бо кі іс то рич ні й со ці аль ні ко ре ні. Сві то -вий до свід учить і ствер д жує, що ХХІ ст. — епо ха ін фор -Відкритий урок #01’ 2012мації зма ган ня ін те лек тів. І то му сьо год ні про фе сій накомпе тен т ність учи те ля, від пра цю ван ня влас ної сис те миро бо ти пе ред ба чає якіс ні змі ни в йо го ви кла даць кій ді -яльнос ті та рів ні про фе сій ної май с тер нос ті.Осві та для ста біль но го роз вит ку ба чить ся як про цес на -вчан ня то го, як прий ма ти рі шен ня, не об хід ні для за без пе -чен ня дов го стро ко во го май бут ньо го еко но мі ки, еко ло гії,со ці аль ної спра вед ли вос ті. Роз ви ток мис лен ня, зо рі єн то -ва но го на ста ле май бут нє та від по від ні смис ло жит тє віціннос ті і прі о ри те ти, — клю чо ве за вдан ня осві ти XXI сто -літ тя. Отже, кон цеп ція осві ти для ста ло го роз вит ку пе -редбачає ство рен ня умов для ви ко нан ня осві тою фун к ційви пе ред жаль но го чин ни ка со ці аль них змін, ін тег ра ціюприн ци пів, цін нос тей і прак тик ста ло го роз вит ку в усі ас -пек ти на вчан ня й ви хо ван ня.Суть кон цеп ції осві ти для ста ло го роз вит ку в то му,що би пе ре бу ду ва ти на вчаль ний про цес у всіх лан кахсисте ми осві ти та ким чи ном, щоб во на ста ла здат ноюдо вчас ної під го тов ки лю дей до но вих умов іс ну ван ня, да -ти їм та кі знан ня й умін ня, які би до зво ли ли не тіль киуспіш но адап ту ва тись у но во му со ці аль но му та ін фор ма -цій но му се ре до ви щі, а й ак тив но впли ва ти на ньо го в ін те -ре сах збе ре жен ня й по даль шо го гар мо ній но го роз вит кулюдсь ко го сус піль ст ва.
Се ред основ них шля хів ре алі за ціїкон цеп ції ви пе ред жаль ної осві тиста ло го роз вит ку:• Роз ви ток і вдос ко на лен ня ба зо воїсис те ми осві ти. Су час на осві тапочне ви ко ну ва ти роль ви пе ред -жаль но го чин ни ка со ці аль но гороз вит ку тіль ки за умо ви за лу чен -ня в її зміст су час них пе да го гіч нихтех но ло гій, роз вит ку пе да го гіч но -го ме нед ж мен ту, щіль но го зв’яз куміж осві тою та сус піль ст вом.• Пе ре орі єн та ція на яв ної осві тина всіх рів нях для ви рі шен ня пи -тань ста ло го роз вит ку. Це пе ред -ба чає вра ху ван ня су час них по требв осві ті для ста ло го роз вит ку, фор -му ван ня не об хід ної зміс тов ноїскла до вої на вчаль ної та ви хов ноїді яль нос ті, ін тег ра ції прин ци півста ло го роз вит ку в усі лан ки осві -ти. Це пе ред ба чає як ство рен ня ін -тег ра тив них кур сів для ста ло гороз вит ку, так і змі ну ак цен тів у на -вчаль ній і ви хов ній ді яль нос тіз ура ху ван ням ас пек тів стра те гіїста ло го роз вит ку.• Фор му ван ня до сві ду й цін нос тей,не об хід них для ста ло го роз вит ку.Го лов на особ ли вість кон цеп ції ви -пе ред жаль ної осві ти для ста ло гороз вит ку по ля гає в то му, що бизміни ти в пер шу чер гу ха рак термислен ня осо бис тос ті, її цін ніс ніпрі о ри те ти та фор ми по ве дін ки,в осно ві яких — ви ва же не та від -по ві даль не став лен ня до сво їх дій,ак тив на гро мадсь ка по зи ція, умін -ня при сто со ву ва тись до со ці аль -них змін і од но час но при сто со ву -ва ти їх до влас них по треб.• По глиб лен ня ро зу мін ня й усві дом -лен ня гро мадсь кіс тю важ ли вос тіста ло го роз вит ку. Тоб то ство рен -ня мо ти ва цій но го бло ку не об хід -нос ті пе ре хо ду до прин ци пів ста -ло го роз вит ку, прак тич на зо рі єн -то ва ність осві ти, яка пе ред ба чаєфор му ван ня ак тив ної гро ма дянсь -кої по зи ції, пев них цін ніс них прі о -ри те тів, сти лю жит тя, що від по ві -дає по тре бам ста ло го роз вит ку.• Навчання населення з метою сприянняпереходу до сталих моделейвиробництва і споживання. Змінастилів поведінки дитини розпочинаєтьсязі зміни характеру її дійу родині, тому важливу роль маєосвіта батьків відповідно до нормі прин ци пів ста ло го роз вит ку,особ ли во ак ту аль ним є фор му -вання куль ту ри ра ці о наль но гой заощадливого споживання енергіїта ресурсів, вимогливого ставленнядо якості товарів, формуванняви со кої спо жив чої куль ту ри.Та кож важ ли вою є під го тов ка кад -рів в ін те ре сах пе ре хо ду до ста -лого роз вит ку (у ме жах пі сля -диплом ної осві ти, а та кож на рів ніуправ лінсь кої ді яль нос ті ви щоїшко ли).У ці ло му, ви пе ред жаль на осві тапе ред ба чає:• Онов лен ня зміс ту шкіль ної осві тина за са дах про гно зу ван ня роз -витку су час но го сус піль ст ва. Усесус піль ст во має ста ти на вчаль нимдо вкіл лям (прі о ри тет за вдань до -слід ниць ко го ха рак те ру).• Орі єн та ція на ви хо ван ня клю чо -вих ком пе тен т нос тей, які да дутьуч ням змо гу успіш но са мо ре а лі зу -ва тись у жит тє во му прос то рі.• Пе ре хід на тех но ло гії ІКТ, за про -вад жен ня «елек т рон но го на вчан -ня» й «елек т рон но го оці ню ван ня».• Під трим ка ін ди ві ду а лі зо ва но го таса мо стій но го на вчан ня.• Пар т нер ст во та спів ро біт ниц т вов ха рак те рі на вчаль ної ді яль нос ті.• Орі єн та ція зміс ту осві ти на ін тег -ра тив ність по дан ня ма те рі а лу.Про цес ор га ні за ції доб ре про ду ма -ної, твор чої, ді євої й ре зуль та тив ноїме то дич ної ро бо ти є од ним з важ ли ві -ших ас пек тів управ лін ня пе да го гіч -ним про це сом, в осно ві яко го вдос ко -на лен ня на вчаль но-ви хов но го про це -су, по кра щен ня йо го ме то дич но гоза без пе чен ня, за про вад жен ня кон -цеп ції на вчан ня й ви хо ван ня в на ці о -наль ній сис те мі осві ти, про ве ден няекс пе ри мен таль ної ро бо ти з ак ту аль -них проб лем шкіль ної осві ти, ре алі за -ція ком п лек с них про грам то що.Но ві умо ви зу мов лю ють но ві ви -мо ги, по тре бу ють адек ват ної ді яль -нос ті. Зро зу мі ло, що ака де міч на осві -та, яку здо бу ли пе да го ги кіль ка ро ківабо й кіль ка де сят ків ро ків то му, до -свід, на бу тий в аб со лют но про ти -лежних су час ним устрем лін ням со -ціаль них, по лі тич них, ідео ло гіч нихвзаємо зв’яз ках, по тре бу ють як сут тє -во го пе ре гля ду, пе ре ос мис лен ня, такі ґрун тов но го онов лен ня.На су час но му ета пі сут тє во змі ню -ють ся фун к ції ме то дич ної служ би —від ди рек тив них до орі єн ту ю чих.На чер зі роз роб ка зміс ту, форм на -вчаль но-ме то дич ної ро бо ти за умовде мо кра ти за ції її спря мо ва нос ті з ура -ху ван ням ін те ре сів пра ців ни ків різ -них рів нів під го тов ки.Один із про від них ме ха ніз мівуправ лінсь ко го впли ву в де мо кра тич -но му освіт ньо му за кла ді — ство рен няко лек ти ву одно дум ців, де ви ни каютьвза є мо дія, вза ємо вплив, вза є мо від по -ТЕХНОЛОГІЯві даль ність, де ко лек тив стає суб’єк -том пе да го гіч но го про це су. Са ме упро це сі ме то дич ної ро бо ти, ко ли фор -му ють ся та вдос ко на люють ся про фе -сій на ком пе тен т ність і пе да го гіч намай с тер ність, ство рю єть ся та кий ко -лек тив, що орі єн тує свої про фе сій ніпо тре би на ре зуль та тив ну ді яль ність.Домінуючою формою методичноїроботи у школі є методичні об’єднання(кафедри, асоціації) педагогічних працівни ків. Во ни ство рю ють ся, як щов од ній шко лі є три чи біль ше вчите ліводнієї спеціальності. За їх відсутностіу шко лі ство рю ють ся міжпред мет ні(цик ло ві) ме то дич ні об’єд нан ня (на -прик лад, учи те лів суспіль но-гу ма ні -тар но го, при род ни чо-ма тема тич но гоцик лів, учи те лів по чат ко вих кла сіві груп подовженого дня). Крім того,у кож ній шко лі пра цює ме то дич необ’єднання класних керівників. Учителімалокомплектних шкіл працюютьу ме то дич них об’єд нан нях базо вихшкіл. У школах-інтернатах працює методичнеоб’єднання вихователів.Ефек тив ність ро бо ти ме то доб’єд -нан ня зни жує роз рив у рів нях ме то -дич ної май с тер нос ті йо го чле нів, то муостан нім ча сом ре ко мен ду єть ся пі слявід ві ду ван ня уро ків ке рів ни ка мишко ли ство ри ти та кі чо ти ри ди на міч -ні ме то дич ні об’єд нан ня (не ви клю че -ний, у ра зі змі ни умов, пе ре хід учи те -лів упро довж на вчаль но го ро ку з од -нієї гру пи в ін шу):І гру па — учи те лі, які ба жа ютьі вмі ють пра цю ва ти твор чо, — «Шко -ла ви щої пе да го гіч ної май с тер нос ті».Зміст ро бо ти цієї гру пи — ін фор ма ціяпро но ві на пря ми, за ду ми, що з’яв ля -ють ся в пе да го гіч ній прак ти ці; про -паган да но вих пе да го гіч них ідей, їхтвор чий роз ви ток; про ве ден ня від -кри тих уро ків, ви хов них за хо дів, їхса мо ана ліз то що;ІІ гру па — учи те лі, які ба жа ютьпра цю ва ти твор чо, але від чу ва ютьтруд но щі в ро бо ті, — «Шко ла вдос ко -на лен ня май с тер нос ті». Зміст ро бо тицієї гру пи — ана ліз, ви вчен ня усклад -нень у ро бо ті, ор га ні за ція са мо ос ві тивчи те лів; про ве ден ня тре ну валь нихпрак тич них за нять (від кри ті уро ки,ді ло ві іг ри, се мі на ри-прак ти ку ми то -що) з ме тою на бут тя осо бис то го до -сві ду ро бо ти, ви зна чен ня пер с пек тив;ІІІ гру па — мо ло ді вчи те лі-по чат -ків ці — «Шко ла ста нов лен ня мо ло -дого вчи те ля». Основ ний ма те рі а л,вза є мо від ві ду ван ня від кри тих уро ківі ви хов них за хо дів, бі б ліо гра фіч ніогля ди, прак тич ні за нят тя з учи те ля -ми то що.IV гру па — учи те лі, які пра цю ютьфор маль но, не вмі ють і не ба жа ютьПередплатний індекс 2185323
- Page 5 and 6: це під час про ве де
- Page 8 and 9: АКЦЕНТДо якого реф
- Page 10 and 11: ШКОЛАОстаннім часо
- Page 12 and 13: 12ШКОЛАКо ли за вер
- Page 14 and 15: ТРИБУНАЕ. Псьол,До
- Page 16 and 17: ПЕРЕРВАЯкщо од ним
- Page 18 and 19: ТЕОРІЯ18Відкритий у
- Page 20 and 21: 20ТЕОРІЯмето дич но
- Page 24 and 25: 24ТЕХНОЛОГІЯпра цю
- Page 26 and 27: 26ТЕХНОЛОГІЯшко ли.
- Page 28 and 29: 28ТЕХНОЛОГІЯТо ле р
- Page 30 and 31: 30ВИХОВАННЯАлго рит
- Page 32 and 33: 32ВИХОВАННЯ• під го
- Page 34 and 35: 34ПСИХОЛОГІЯ• бать
- Page 36 and 37: 36ПРАКТИКАдосяг нен
- Page 38 and 39: ПРАКТИКАФормуванн
- Page 40 and 41: ПРАКТИКА40він є на с
- Page 42 and 43: ПРАКТИКА42Ро бо та з
- Page 44 and 45: ПРАКТИКА44Учи тель
- Page 46 and 47: ПРАКТИКА464. За кріп
- Page 48 and 49: ПРАКТИКАІІІ. Ге рой
- Page 50 and 51: ПРАКТИКА50Які ж від
- Page 52 and 53: ПРАКТИКАБінарний у
- Page 54 and 55: ПРАКТИКАСтруктурн
- Page 56 and 57: МАЙСТЕРНЯДля того
- Page 58 and 59: 58МАЙСТЕРНЯдля ди с
- Page 60 and 61: 60МАЙСТЕРНЯструк ту
- Page 62 and 63: 62МАЙСТЕРНЯПси хо л
- Page 64 and 65: МОНІТОРИНГ64наміча
- Page 66 and 67: 66ПОЗАШКІЛЛЯна этот
- Page 68 and 69: 68ПОЗАШКІЛЛЯци па о
- Page 70 and 71: ПОЗАШКІЛЛЯВиховна
ТЕХНОЛОГІЯМодель на<strong>у</strong>ково-методичної роботи.ВИПЕРЕДЖАЛЬНА ОСВІТАШКОЛИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ22І. Во дя ниць ка,Ка ра би нівсь ка шко лаПав ло градсь ко го рай о н<strong>у</strong> Дніп ро пет ровсь кої обл.Жит тє ва си т<strong>у</strong> а ція, в якій сьо год ні опи нив сявчи тель, не та ка вже й лег ка. 70,3 % пе да го -гів оці нюють свій вн<strong>у</strong>т ріш ній стан як стре -со вий, де пре сив ний, який ве де до нер во -вих зри вів. Са мо ана ліз при чин цьо го яви -ща дає та ке ран жи р<strong>у</strong> ван ня:• по стій на не ста ча гро шей;• не ба жан ня <strong>у</strong>ч нів <strong>у</strong>чи ти ся;• спе ци фіч ний для про фе сі о на ла ви со кий рі вень ви -могли вос ті до се бе са мо го, а звід си — не за до во ле ністьсо бою.Без пе реч но, ці при чи ни вн<strong>у</strong>т ріш ньо пов’яза ні між со -бою. То м<strong>у</strong> остан нім ча сом від ч<strong>у</strong> ва єть ся по тре ба під три ма -ти ві р<strong>у</strong> вчи те ля, не до п<strong>у</strong>с ти ти згас н<strong>у</strong> ти остан ній на діїна кра ще для осві ти. Якщо мо ва йде про шко л<strong>у</strong>, то, звіс но,ідеть ся і про вчи те ля, який є ви рі шаль ною фі г<strong>у</strong> рою <strong>у</strong> здій -с не нні всіх за вдань шко ли.Проб ле ма вчи тель сь кої пра ці, йо го про фе сій ної май с -тер нос ті має гли бо кі іс то рич ні й со ці аль ні ко ре ні. Сві то -вий до свід <strong>у</strong>чить і ствер д ж<strong>у</strong>є, що ХХІ ст. — епо ха ін фор -Відкритий <strong>у</strong>рок #01’ <strong>2012</strong>мації зма ган ня ін те лек тів. І то м<strong>у</strong> сьо год ні про фе сій накомпе тен т ність <strong>у</strong>чи те ля, від пра цю ван ня влас ної сис те миро бо ти пе ред ба чає якіс ні змі ни в йо го ви кла даць кій ді -яльнос ті та рів ні про фе сій ної май с тер нос ті.Осві та для ста біль но го роз вит к<strong>у</strong> ба чить ся як про цес на -вчан ня то го, як прий ма ти рі шен ня, не об хід ні для за без пе -чен ня дов го стро ко во го май б<strong>у</strong>т ньо го еко но мі ки, еко ло гії,со ці аль ної спра вед ли вос ті. Роз ви ток мис лен ня, зо рі єн то -ва но го на ста ле май б<strong>у</strong>т нє та від по від ні смис ло жит тє віціннос ті і прі о ри те ти, — клю чо ве за вдан ня осві ти XXI сто -літ тя. Отже, кон цеп ція осві ти для ста ло го роз вит к<strong>у</strong> пе -редбачає ство рен ня <strong>у</strong>мов для ви ко нан ня осві тою ф<strong>у</strong>н к ційви пе ред жаль но го чин ни ка со ці аль них змін, ін тег ра ціюприн ци пів, цін нос тей і прак тик ста ло го роз вит к<strong>у</strong> в <strong>у</strong>сі ас -пек ти на вчан ня й ви хо ван ня.С<strong>у</strong>ть кон цеп ції осві ти для ста ло го роз вит к<strong>у</strong> в то м<strong>у</strong>,що би пе ре б<strong>у</strong> д<strong>у</strong> ва ти на вчаль ний про цес <strong>у</strong> всіх лан кахсисте ми осві ти та ким чи ном, щоб во на ста ла здат ноюдо вчас ної під го тов ки лю дей до но вих <strong>у</strong>мов іс н<strong>у</strong> ван ня, да -ти їм та кі знан ня й <strong>у</strong>мін ня, які би до зво ли ли не тіль ки<strong>у</strong>спіш но адап т<strong>у</strong> ва тись <strong>у</strong> но во м<strong>у</strong> со ці аль но м<strong>у</strong> та ін фор ма -цій но м<strong>у</strong> се ре до ви щі, а й ак тив но впли ва ти на ньо го в ін те -ре сах збе ре жен ня й по даль шо го гар мо ній но го роз вит к<strong>у</strong>людсь ко го с<strong>у</strong>с піль ст ва.
Change language