Переглянути №1/2012 у форматі pdf. - Освіта.UA

ПЕРЕРВАЯкщо од ним із про об ра зів (хо ча й не єди -ним) Ді да Мо ро за є схід но слов’янськийоб ря до вий Мо роз, то об раз Сні гу ронь киу віт чиз ня но му на род но му об ря ді не за -фік со ва но. Від сут ня во на (на від мі ну відЛе ля) й у штуч но скон ст ру йо ва ній мі фо ло гії ХVIII сто -літ тя. Про те у фоль к ло рі об раз Сні гур ки є: він ві до мийз на род ної каз ки про зроб ле ну зі сні гу дів чи ну, якаожи ла. Ця сніж на дів чин ка вліт ку йде з по друж ка мив ліс по яго ди або гу бить ся в ньому (і в цьо му ви пад куїї ря ту ють тва ри ни, призвів ши її на со бі до до му), абота не, стри ба ю чи че рез ба гат тя (імо вір но, ку паль ське).Остан ній ва рі ант більш по ка зо вий і, швид ше за все,по чат ко вий. У ньо му знай шов від дзер ка лен ня міф пропри род ні ду хи, що ги нуть при змі ні се зо ну: на род же навзим ку зі сні гу іс то та при настан ні лі та та не, пе ре тво -рю ю чись на хмар ку. Тут ви яв ля єть ся зв’язок з ка лен -дар ним ку паль ським об ря дом стри бан ня че рез ба гат -тя, яке є іні ці а цією, — у цей мо мент дів чин ка пе ре тво -рю єть ся на дів чи ну. Сні гу ронь ка як се зон ний зи мо вийпер со наж ги не із при хо дом лі та.Образ Сні гур ки по даль ший роз ви ток от ри мав у ро -бо тах пе да го гів кін ця XIX— по чат ку XX сто літ тя, які го -ту ва ли сце на рії для ди тя чих но во річ них яли нок. ОбразСні гу ронь ки уні каль ний для слов’янської куль ту ри.У за хід ній но во річ ній і різ д вя ній мі фо ло гії не має жі но -чих пер со на жів.Сні гу ронь ка міц но пов’яза на з Ді дом Мо ро зомяк спо рід не ним зв’яз ком (во на йо го внуч ка), так і сю -жет ним: з’яв ля ю чись на свя ті од но час но (або май жеод но час но), во ни при во дять із со бою лі со вих зві рів,роз ва жа ють ді тей, при но сять їм по да рун ки. Бу ду чипо міч ни цею Ді да Мо ро за, Сні гу ронь ка сприяє вста -нов лен ню кон так ту між Ді дом Мо ро зом і діть ми. Ді тина пе ред зна ють про їх при хід на ялин ку, про те пи тан -ня про міс це зна ход жен ня Сні гу ронь ки в ін ший час,про її бать ків, про те, чо му во на не ста ріє (у чо му сек -рет її віч ної мо ло дос ті), їх зви чай но не тур бу ють.Якщо образ Діда Мороза встиг оформитись у міфологічнийперсонаж і увійти у сценарій дитячих ялинокще до революції, то зі Снігуронькою цього не стало. Осьуже дійсно національне ноу-хау. Можливо, Дід Морозвипередив Снігуроньку, тому що біля нього опинилисяза хід но єв ро пейські двій ни ки: да ру валь ни ки яли нокі подарунків (св. Микола, Санта Клаус, Father Christmasта ін.), тоді як Снігурка в цьому відношенні виявиласьСНІГУРОНЬКАунікальною, існуючою тільки у східнослов’янській культурі.Марно шукати в західній новорічній і різдвяній міфологіїїї аналоги. Ані Маланка, в Галіції, Подолії та Бессарабіїяка бере участь 31 грудня в обрядовому дійстві,ані св. Ка те ри на та св. Лю ція, які в день їх те зо і ме нитствавиступають у деяких європейських народів у ролі дарувальниць,ані італійська Бефана, яка в ніч на Богоявленнякидає дітям у черевички подарунки, нічим не нагадуютьвітчизняну Снігуроньку, і жодна з них не має чоловічого «на пар ни ка». Жі но чих пер со на жів, по в’я за нихз Новим роком та ялинкою, на Заході не існує.Убран ня Сні гу ронь ки — тра ди цій ний се ред ньо -руський зи мо вий на ряд: шуб ка си ньо го ко льо ру (навід мі ну від Ді да Мо ро за, ко лір са ме си ній, чер во но гов її гар де ро бі не має), об ля мо ва на бі лим хут ром, дов -га ру ся ва ко са, бі ла ша поч ка, чо біт ки з ви шив кою —об раз на ре че ної. Але во на — дів чи на з до лею, іс то рієюта мі сією, спов не на по чут тя обов’яз ку та знан ня своєїособ ли вої ролі. Їй ні ко ли не знай ти про сто го людсько -го щас тя. У ній по єд ну ють ся така жі но ча ми лість і не -при ступ ність, хо лод ність — чи це не го то вий ар хе тип,так і хо четь ся ска за ти: усі ми ро дом з ди тин ст ва.Ще до революції Снігуронька була представленана ялинках достатньо широко: ляльки-снігуроньки вішалина ялинку, дівчатка в костюмі Снігуроньки бралиучасть у святі, про Снігуроньку декламували вірші, вонабула головним персонажем інсценізацій народної казки,фраг мен тів п’єси Островсько го й опе ри Римсько го-Корсакова. Але в ролі ведучої на святі ялинки Снігуронькав ці роки ніколи не виступала.Свій су час ний ви гляд об раз Сні гу ронь ки от ри маву 1935 ро ці в Ра дянсько му Со ю зі, пі сля офі цій но го до -зво лу свят ку ван ня Но во го ро ку. У груд ні 1935 ро ку со -рат ник Ста лі на, член Пре зи дії ЦВК СРСР Пав ло Пос ти -шев опуб лі ку вав у га зе ті «Прав да» стат тю, де за про по -ну вав ор га ні зу ва ти для ді тей свят ку ван ня Но во го Ро ку.У Хар ко ві був уро чис то ор га ні зо ва ний ди тя чий но во -річ ний ра нок. На свя то Дід Мо роз при хо дить з ону -кою — дів чин кою Сні гу ронь кою.Збір ний об раз Ді ду ся Мо ро за бу ло по бу до ва ноза мо ти ва ми біо гра фії Свя то го Ми ко ли, а та кожза опи са ми древ ньо с лов’янських бо жеств Зи мо вої До -ро ги, По звез да та Ка ро чу на. Ні на що не схо жий ха рак -тер язич ниць ких бо жеств пок лав на ча ло по ве дін ці Ді -ду ся Мо ро за: спо чат ку він зби рав жер т воп ри не сен -ня — крав ді то чок і від но сив їх у міш ку. Про те з ча сом,