czesc 2.indd

2Правильно „Aндрієнко” – O. Луцький.3Линда Остап (1914?–1944?), псевдо „Ярема”, член ОУН; в 1941 в батальйоні „Нахтіґаль”;в 1943 обласний комендант УНС у Львівській області, в 1943–1944 командирВО УПА „Буг”, загинув у бою.4„Чайчук”, правдоподібно, Михайло Грицина.5Пилипчук Павло (1914–1944), псевдо „Kaрпo”, старший булавний/поручник УПА;командир сотні „Вовки”; в період німецької окупації комендант поста української поліціїв Грабівці (Грубешівський повіт); з 1943 командував групою ОУН-УНС в Бресті;загинув 21 грудня 1944 в кoлонії Кузьмин коло Модринця (Грубешівський повіт) в боюз НКВС.6Інший опис цих подій польською стороною див.: Związek Walki Zbrojnej – ArmiaKrajowa...; J. Markiewicz, Partyzancki kraj..., s. 150–260; G. Motyka, Tak było..., s. 193–206;W. Jaroszyński, B. Kłembukowski, E. Tokarczuk, Łuny nad Huczwą..., Zamość 1992.7Правильно: Пилип Дмитро (1910–1944), псевдо „Eм”, „Євшан”, „М-22”, членOУН; у 1941 служив у батальйоні „Нахтіґаль”; в 1944 командир сотні УПА (прийнявкомандування після смерті „Галайди”), згодом куреня; смертельно поранений в боюз НКВС.8Шпонтак Iван (1919–1989), псевдо „Залізняк”, сотник УПА; з жовтня 1941в українській допоміжній поліції; з 1944 командир куреня „Месники” i одночасно командирTВ 27 „Бастіон”; номінально начальник штабу ВО VI „Сян”, на початку листопада1947 перебрався до Чехословаччини; в грудні 1958 заарештований, а в жовтні1959 виданий польським властям; засуджений районним судом у Перемишлі 8 березня1961 до смертної кари, яка була замінена довічним ув’язненням, a згодом – у 1970 –25 роками позбавлення волі; звільнений у 1981, повернувся до Словаччини.9Левковський Василь (1920 р. н.), псевдо „Вороний”, член похідних груп ОУН;в 1943 (послідовно) командир чоти, сотні, куреня ВО „Заграва” нa Волині; в 1944–1946командир ВО УПА „Буг”; схоплений МДБ СРСР; засуджений до смертної кари, заміненої25 роками ВТТ.1364