czesc 2.indd

187Протокол допиту Мирослава Онишкевича від 20 травня 1948 р.Копія Варшава, 20 травня 1948 р.1352Протоколдопиту підозрюваногоКравчинський Маріан, поручник, слідчий офіцер Міністерствагро мадської державної безпеки у Варшаві допитав як підозрюваного:Онишкевича Мирослава 1(анкетні дані в справі)Запит[ання]: Прошу розповісти про свою діяльність в українськомунаціоналістичному русі в часи окупації?Відп[овідь]: Польсько-німецька війна [19]39 р. застала менев Угнові в жовтні [19]39 року, коли почалося встановлення радянсько--німецького кордону. Мій батько обмінявся господарствами з громадяниномєврейської національності, прізвища не пам’ятаю і ми поселилисяв Губинку Томашівського повіту по німецькому боці кордонув ГГ. У літній період 1940 р. я працював бухгалтером у кооперативів Тарношині, а потім залишився у господарстві свого батька, допомагаючийому в роботі, так було до кінця 1942 р. З 1939 р. до кінця[19]42 р. активно в ОУН не працював, контактів з організацією ОУНне мав, лише від брата Тараса кілька разів отримував літературу ОУН.Він у цей час був активним членом ОУН, але не знаю де, оскільки вінрідко заходив додому. Наприкінці [19]42 р. мій батько вислав менена курси бухгалтерів до Львова, оскільки був потрібний бухгалтерв „Украм-Банку” в Угнові, директором якого був батько. У Львові япроживав по вул. Красінського чи Крашевського у мого знайомогоМасінка Ізидора і ходив на трьохмісячні курси бухгалтерів, які проходилив будинку ревізійного Союзу українських кооперативів, вулиціне пам’ятаю. Будучи на курсах, на переломі 1942/43 р. зустрівмого знайомого з Угнова Дужого Петра, активного члена ОУН, якийзвів мене з „Андрійком” (псевдо) 2 , прізвища не знаю, військовим референтомголовного (в оригіналі вищого) проводу, але яку територіюохоплював він своєю діяльністю я не знаю. Перш ніж познайомитимене з „Андрійком” Дужий Петро сказав мені, що потрібен військовийреферент, він сконтактує мене з „Андрійком”, який запропонував