czesc 2.indd

нападають на православне населення Холмщини, злосливо підкреслюють,що вони мусять відповісти за ті події, які стались на Волиніта Галичині, себто поза Холмсько-Підляською землею.На всі часті заклики нашого Холмського Владики МитрополитаІляріона, знаного словіста-слов’янофіла, до взаємної згоди і любовивсіх холмщан, польське рим. католицьке духовеньство або підозріломовчало, або в своїх проповідях по нехристіянському виступалопроти православної церкви й, погрожуючи, відкрито закликало православнихкидати свою віру і переходити на католицтво (як це маломісце напр. у с. Боровиця Павловицької гміни і ін.), заявляючи, щокатоликів убивати не будуть, а хто не перейде на католицтво, той будезабитий. І наше православне населення злою силою заганяють допольських костелів, як це було вже тут в 1937 і 1938 роках...Холмське православне населення, як слабо зорганізоване, а національноще мало свідоме, є найлегчим „об’єктом”, на якому можнабезкарно помститись. Наше православне населення не має ані зброї,ані сили, щоб опертись і оборонитись проти нападів зорганізованихі добре узброєних польських відділів, які послідовно і систематичнорозпочали в 1942 р. нищення не тільки провідників православногонаселення, а взагалі всіх без винятку православних, хто б тільки тоне був. У більшості випадків поляки не так звертають увагу на національність,як на приналежність до Православної Віри. Вистачить, колихто з православним, щоб його польські провідники рахували вже„ворогом” польського народу, якого з огляду на це треба знищити.І вбивають українців, росіян і білорусів.Польські збройні відділи, зайшовши до православної оселі, найпершенакидаються на Православну Церкву і палять її, а одночаснокидаються на православне духовеньство, яке вже за останні два рокиналічує в своїх рядах 22 мучеників, з того священиків 14 і 8 дяків, щобули в той чи інший спосіб жорстоко замордовані поляками. Усі цісвященики з наказу свого Архієпископа ще з 1940-го року жодної політичноїроботи на Холмщині ніколи не провадили, більшість їх – цевже люди старші, а деякі з них не були української національності.І ці помордовані священики будуть церквою нашою зараховані доліку святих і довгі віки будуть на небі і перед усім світом голоснокричати про польське варварство проти своїх меншин та проти нехристіянськужорстокість польського католицтва 3 .При паленні і мордуванні 1944 р. православних сіл і населення наГрубешівщині поляки проявляють нечувану нелюдську жорстокість,мордуючи по селах православних усіх підряд. У селі Молодятичаходин з напасників, що був у формі польського офіцера, зхопив за ноги1344