czesc 2.indd

є жодним наступом українців проти польського елементу. Кожнийздорово думаючий розуміє, що визнавати і любити свою віру, говоритисвоєю рідною мовою, мати свої кооперативи, вчитися в своїйрідній школі – це є право кожної людини і кожного народу, і тому неє скероване проти поляків. А нам цього поляки на Холмщині не дозволялиі не дозволяють і тепер. І це ті поляки, що на весь світ голосятьпро свою демократичність!... Це ті поляки, що за часів російськогоцарату все закликали нас боротися з ними проти Москви „за нашуі вашу волю”...На Холмсько-Підляській землі, як давніше, так і в роках 1939––1944, ніде не занотовано жодного випадку, коли б православне населеннясамо перше починало якусь зачіпну акцію проти поляків. Усіуряди на Холмщині 1939 р. по давньому обсаджені були і є виключнопольськими урядовцями, тільки як виняток гмін і кілька відповідальнихстановищ були обсаджені православними. Але мусимо голосноствердити, що переважаюча більшість цих православних урядовцівне тільки справедливо відносяться до підлеглого їх урядуваннюпольського населення, але ще була навіть посуджувана православнимнаселенням, що вони краще відносяться до поляків, як до православних,бо ніхто з православних не хотів і не хоче заогнювати тут національнихстосунків.Холмсько-Підляське Духовеньство на чолі з своїм МитрополитомІляріоном завжди пильнувало і пильнує, щоб не роздувати найменшоїворожнечі між православними і поляками, і до цього самого закликалоі закликає усіх своїх православних вірних. І був на цих земляхповний спокій, аж поки тут не стала каламутити життя польськапідземна організація. За те, що робилося між поляками і українцямиза Бугом на Волині та Галичині, православне населення Холмщиниі Підляшша не може на себе брати жодної відповідальности. Волиньвід Холмщини була ввесь час відділена урядовим непереходним міцнимкордоном, а від довшого часу унеможливлено було з Волиннюнавіть листування. Це само робилося на Волині, хто саме завинив таму взаємному винищуванні поляків і українців, Холмщина про се незнає і не може знати. А що ж до Галичини, то її населення вірою і вихованнямсильно різниться від Холмського.Сокальський духовий кордон, не дивлячись на всі спроби йогознищити, все таки існує і досі. Це все спричинилось до того, що поміжХолмщиною і Галичиною і до останнього часу не було і немає повногозв’язку, що дало б підставу потягати до відповідальності і Холмськийправославний народ, за ті події, які евентуально могли б матимісце в Галичині. А між тим польські підпільні організації збройно1342