czesc 2.indd

183Свідчення Анастасії Шуфель від 21 квітня 1944 р.про антиукраїнську акцію в СагриніПРОТОКОЛсписаний 21 IV 1944 р. в УДК ГрубешівЗізнання Анастазії Шуфель, мешканки села Сагринь, вол. М’якеВ п’ятницю 10 ІІІ 1944 р. рано, біля 4-ої год. побачила я вогоньі почула стріли. Вогонь був від запальних куль. Счинився неспокій.Люди почали втікати до сховищ. Моя сестра сховалася до одного„бункру”, а я з батьками, донькою і з сусідами до іншого. Було насвсіх разом 8 осіб. По хвилі почули ми більше стрілів, дався чути криклюдей. Видно, хто як міг спасався. Банда підходила ближче й ми могличути навіть розмову.Коли бандити зупинились коло хати мого батька, почула я розмову:„Тей хати не паліць, то чловєк добри”, і дійсно хати не спалили,лишили на сам кінець. Що діялося в селі за цей час, не можу нічогосказати, бо до години 4-ої по обіді сиділа я з родиною в ямі. Чулатільки цілоденну стрілянину. Біля 4-ої години хотіла я побачити, щодіється кругом нас. Здавалося нам, що крім стріляння нікого і нічогоособливого нема близько нас. Тим часом, почула зі сховища, що в хатіє рух. Хтось ходив і розмовляв. Пізніше побачили ми, що бандити зовсімобрабували нашу хату.Речі, які були замуровані в хаті біля печі всі забрані, а сховок розваленийзовсім. З хати підійшли до нашого схрону, зовсім не шукалийого, якби знали, де він саме є. Відкрили схрон і кричали, щоб виходити,бо кинуть гранату. Ми не хотіли вийти, тоді бандити почалирубати схрон. Батько вийшов із схрону й просив, щоб дарували життята залишили родину. Вони обляли його вульгарно: „Курва ваша маць,виходзіць, ми вас помордуємо, бо ви наших полякув мордуєцє”. Казаливидати ще одежу, яку вже обрабували в хаті. Дальше кричалив сховище, щоб вилазила решта. Вийшло ще двох мужчин, мого чоловікакузин і сусід. За чоловіками вийшла моя мама, за мамою нашакомірниця, вісімдесятилітня бабуся з дволітною внучкою. Моя донька12-літня на вид бандитів зімліла. Бандити наказали батькові відлятиїї водою. Батько відляв і дівчина прийшла до себе. Просила, щоб даруватиїї життя і знов зімліла. Бандити знова наказали її відрятувати.Знову прийшло дівча до свідомости. Просила, щоб дарувати її життя,бо вона молода і хоче жити. На цей раз я вийшла із сховища і просила,1324