czesc 2.indd

пов[іту] і той розповів йому, що з ріки Гучви виловлено трупи кількохосіб і поховано на валу біля греблі над річкою. Антоні негайно поїхавдо Ґрудека і зі Стефаном Пальчинським шукав гроби.На схилі біля ріки були свіжі гроби (насипані холми з землі). Лишена одному стояв застромлений дерев’яний хрест.Антоні відкопав перший гріб, по вервичці упізнав свою убитудружину. Марію Пальчинську упізнав по кожухові, сина Чеслава поросту, а Фелікса Станкевича по мундирові залізничника. АмброзіяПальчинського, який їхав разом з ними, у гробах не було. ПриїхалиСтаніслав, Стефан і Антоні Пальчинські – розпізнали трупи, зробилидомовини і відвезли на кладовище до Грубешова. Під час похованнятрупів убитих могильщик заявив, що під муром кладовища є якийсьгріб убитого з Ґрудека. Той гріб відкопали й близькі розпізнали у ньомуАмброзія Пальчинського й поховали у спільній могилі на кладовищіу Грубешові. Допитувані у 1968 році мешканці Ґрудека заявили,що нічого у цій справі не знають. Згідно з установленнями Слідчоговідділу Прокуратури Радянського Союзу і Прокуратури ПНР (Відділу Любліні), Амброзій, Чеслав і Марія Пальчинські з Новин, ЛюдвікаПальчинська з Лісків Городельських і Фелікс Костянтинович Станкевичз Вітольдова Володимир-Вол[инського] пов[іту] були вбиті б- 26березня 1944 р. Українським легіоном самооборони, реєстрованим як31 спеціальний батальйон під командуванням двох -б німецьких офіцерів2 . Цей загін прибув до Дзеканова і Морочина в Грубешівськомупов[іті] 3 березня 1944 р. Складався з українців з-за Бугу (з Волині)і був у Дзеканові і Морочині до кінця червня 1944 р. Брав участьу боях з „Рисем” 3 у районі населеного пункту Америка Грубешівськогопов[іту]. Потім цей загін перейшов у район Кракова (Міхів – Бохня),потім брав участь у ліквідації варшавського повстання, перейшову ряди СС Галичина, а потім перейшов до Югославії і брав участьу боях з визвольними силами. 7 злочинців з цього загону, тобто31 спеціального батальйону ще живуть у Польщі.Пальчинський і Станкевич Фелікс були вбиті б- над рікою Гучвоюу місці, де -б був міст і млин. Тепер після того млина стирчать лишевбиті в землю над Гучвою палі. Щодо коней, які везли підводу: одинприбіг до Лісок Городельських сам без підводи, другого знайдено, якпереказують люди, у сусідньому селі.Вищевикладені дані отримав з Воєводського управління ГМу Любліні, 12 ХІІ 1968 р.(—) Юліан Станкевич1312