czesc 2.indd

Під час попереднього слідства обвинувачений визнав ряд невигіднихдля себе обставин. На процесі повністю відмовився від данихраніше пояснень, вказуючи на причини розбіжностей. При цьому бувнепослідовний, оскільки ті самі суперечності пояснював по-різному.Як правило, робив різного роду закиди тим, хто вів слідство.На фоні різних версій обвинуваченого неминуче напрошуєтьсявисновок, що він мав гарантовану свободу висловлювання. Щодокожного обвинувачення висловлювався багато разів і за кожним разомінакше. Свої версії змінював, спростовував і вміло допасовувавдо нових обставин.Кожна з версій – навіть ті найбільш невигідні – містять такі елементи,які свідчать про те, що обвинувачений применшував своювину.Якщо б тим, хто вів слідство справді залежало на тому, щоб обвинуваченийвизнав себе винним, то було б незрозумілим, чому вони незмусили його зізнатися у всіх діяннях.Тим часом обвинувачений під час слідства зізнався у вбивстві(з милосердя) Катажини Клямри і Наталії Вох, а також у тому, що застреливнімецького агента Мирона Касюка.У цих умовах Суд визнав, що є підстави повернути проти обвинуваченого,як правдиві, всі невигідні обставин, які він сам визнав, тимбільше, що вони співпадали з іншими доказами. Крім того, його поясненнямістили такі деталі, які могла знати особа, яка брала участьу злочинах.Оскільки доказано, що обвинувачений брав участь у запланованихакціях із фізичного знищення поляків як кущовий УПА, так і якройовий УЛС, то тим самим слід визнати, що йшов на руку властямнімецької держави.УПА була угрупованням, яке було створене діючим в інтересахгітлерівської Німеччини політичним об’єднанням – Український національнийкомітет 8 і мала на меті знищення польського елементу натериторії України, спираючись на гітлерівський німецький Рейх.На фоні загальновідомих фактів звірств, вчинених проти поляків,Українську Повстанську Армію слід визнати злочинною організацією,відповідно до ст. 4 Декрету від 31 VІІІ 1944 р.Інкриміновані обвинуваченому діяння становлять злочин, описанийу ст. 1 цитованого Декрету.У справі не з’явилися обставини, які б обґрунтовували вибір меншогопокарання, ніж те, яке запропоноване попереднім слідством, зокремаз огляду на факт, що у 1968 р. обвинувачений допустився численнихкрадіжок зі зломом (залучаючи до цього злочину свого сина).1294