czesc 2.indd

Додатково в 1943 партизанські загони цього типу здійснювали напади на представниківмісцевої української адміністрації (солтиси і т. д.) в районах навколо Грубешоваi Холма. Подібну операцію розпочала АК, яка приступила до знищення господарств(паління будівель, забій худоби), виселених німцями поляків, на місце яких були поселеніукраїнці, а також до знищення господарств заселених німецькими осадниками.В рамках відплати німці традиційно розпочали пацифікаційну акцію. В опублікованихфрагментах „Щоденника Ганса Франка”, всупереч донесенням ОУН, говориться лишепро діяльність радянських партизанів, натомість активність польського національновизвольногопідпілля, зокрема на цій території, в 1942 не була зауважена німецькимисилами безпеки.3Після вибуху німецько-радянської війни на території Люблінщини з’явилисягрупи радянських партизанів. Вони складалися головним чином із радянських військовополонених,які вирвалися з німецької неволі, a також – в меншій мірі – з місцевогонаселення, яке прихильно ставилося до комуністичного руху. Варто відзначити,що на Підляшші і на Холмщині існували помітні прокомуністичні симпатії:КПЗУ на цих землях була до війни сильнішою за ОУН. Навесні 1942, у відповідь надії партизан, німці провели пацифікаційну акцію. Вона торкнулася низки населенихпунктів, населення яких німці підозрювали в допомозі партизанам або в переховуваннієврейського населення. Під час репресій гинули як поляки, так і українці. Так,згідно польських досліджень, німці вбили 9 травня у селі Чайки було розстріляно9 селян. 10 травня 1942 в селі Вишеньки, ґміна Скербешів загинуло 11 осіб, яких булорозстріляно на окраїні лісу. Це село в травні 1942 пережило ще три наступні пацифікації,під час яких загинуло всього 23 особи. 15 травня в селі Лопінник Нижній,ґміна Лопінник Верхній було розстріляно 27 євреїв та 3 мешканців села. 18 траняв селі Лещанка, ґміна Рейовець Фабричний було вбито 8 чоловік, а у селі Лішно тієїж ґміни 60 осіб (в т. ч. 31 єврея). В екзекуції брали участь українські підрозділи. Трупівубитих не дозволили поховати. 19 травня в Стрільцях, ґміна Білополе, було вбито9 євреїв. 20 травня в Раколупах, ґміна Леснівці вбито 4 поляків, 19 євреїв, 4 українців.21–22 травня в селі Тухані, ґміна Дубєнка, вбито 62 мешканців. 22 травня в селіСтавек, ґміна Циців жандарми і українські поліцаї розстріляли 6 євреїв. 22 травняв селі Парипсі, ґміна Холм, було зібрано всіх мешканців на майдані, після чого булодане розпорядження „видати всіх осіб, які є прихильниками комуністів, і які надаютьдопомогу радянським втікачам з німецької неволі та євреям”. У зв’язку з тим, що ніхтоне погодився співпрацювати, німці вибрали 8 випадкових осіб та розстріляли їх.У той же день було також пацифіковано села Юзефин і Коритину в ґміні Тшещани. Тамбуло вбито по кілька осіб. 24 травня німці спалили частину села Охожа, ґм. Вербиця,де вбили кільканадцятьох його мешканців. 26 травня в селі Кробонош, ґміна Савинвбито 15 осіб, а в селі Став, ґміна Холм – вісім. Сценарій пацифікації в обох селах бувподібний до застосованого в селі Парипсi – були ліквідовані випадкові особи. У селіСтав німці провели пацифікацію „за допомогою українських націоналістів”. Цього ждня німецькі жандарми у Верещині, ґміна Уршулін вбили 14 поляків i 94 євреїв. Також26 травня, в селі Відли, ґміна Циців, вбито 14 селян і 1 радянського військовополоненого.27 травня німецькі солдати у селі Кулик, ґміна Седлище, застрелили 11 oсіб. Також27 травня в Вульці Цицівській, ґміна Циців, знищено 160 євреїв і 3 поляків. 29 травняв Заставі, ґміна Воля Угруська, розстріляно 12 поляків та 9 євреїв. У травні (точна датаневідома) здійснено також пацифікацію села Тарнів, ґміна Вербиця, де ліквідовано40 мешканців. У свою чергу в Касіланах, ґміна Лесновиці було вбито 6 євреїв та1 українця, а в Пліскові 8 євреїв, 2 українців i 3 – судячи з прізвищ – поляків. У Цицовіза період від травня до липня 1942 було вбито 110 осіб: 10 поляків, 80 євреїв, 5 циганівi 15 радянських військовополонених. У вищезгаданих акціях брали участь відділення1268