czesc 2.indd

влади. Слід остаточно повернути приватну власність селян, гарантуватироботу і особисту безпеку. Вихідним пунктом повинно бутипланове вербування людей на роботи в Рейху, а не нерозумні гоніннялюдей, пристойна поведінка нижчих органів влади щодо українськогонаселення і перш за все – і це є найважливіше – повинні припинитисябезпідставні арешти і екзекуції. Мусить бути відміненийнеможливий для застосування в наших умовах принцип колективноївідповідальності разом з його жорстокими методами, з розстріламималих дітей включно.Наведений таким чином порядок, гарантування безпеки життяі праці, буде базою насправді вільного і жертовного співробітництвавсього українського народу в процесі будівництва нової Європиі в боротьбі німців проти ворога тієї Європи – більшовизму.Краків 25.2.1943 р.Доктор КубійовичІНП, Кр. 010/9117 (9276/II, арк. 159–189).Переклад з німецької, машинопис.Приміткиа- -аПідкреслено від руки і зазначено вертикальною рискою на полях.1Бюлер Йосиф (1904 р. н.), доктор, з жовтня 1939 начальник бюро ГенеральногоГубернатора; з травня 1940 заступник Генерального губернатора; в 1948 засудженийВНТ до смертної кари.2Публікується без додатків.3Після вибуху німецько-радянської війни, на Люблінщині й Підляшші з’явилисяневеликі комуністичні партизанські групи, що складалися як з червоноармійців, яківтекли з німецького полону, так і з місцевих комуністів. Ці партизанські групи булиліквідовані німцями на початку 1942. Здається, що частина українців сприймала операціїкомуністичних партизанських груп як польські акції.4Бауер Отто (1888 р. н.), з березня по серпень 1941 в Управлінні персоналом дистриктуКраків; у 1941–1944 начальник відділу внутрішніх справ дистрикту Галичина;у 1943–1944 начальник Бюро Губернатора дистрикту Галичина, застрілений радянськимиагентами 9 лютого 1944.1256