24.06.2015 Views

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

ГЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА ПРИРОДИ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ<br />

«ШПИЛІ ПОЛТАВСЬКОГО ЯРУСУ»<br />

Вертель В.В.<br />

Сумський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді<br />

Більшість українських екологічних організацій визначають необхідність<br />

поліпшення якості збору відповідної інформації про стан навколишнього<br />

природного середовища, та, зокрема, при оцінюванні заповідних об’єктів та<br />

контролю їх стану. В останньому випадку для контролю за станом об’єкта та<br />

ступенем абіотичного та антропогенного впливу на нього використовують<br />

моніторингові дослідження. Не винятком є і геологічні заповідні об’єкти<br />

Сумської області.<br />

Мотивом для дослідження були розбіжності в отриманих нами результатів<br />

ревізійного обстеження геологічних пам’яток з даними літературних джерел і<br />

наукового обґрунтування пам’ятки природи Державним управлінням охорони<br />

навколишнього середовища в Сумській області. З технічних причин ми не<br />

можемо охопити весь перелік пам’яток і тільки розглянемо одну з них.<br />

Об’єктом нашого дослідження була геологічна пам’ятка природи<br />

місцевого значення «Шпилі полтавського ярусу». Основною метою було<br />

визначення природоохоронного статусу та місцеположення геологічної<br />

пам’ятки природи місцевого значення «Шпилі полтавського ярусу» в межах с.<br />

Шпилівка. У завдання дослідження входило: вивчити розрізи палеогену;<br />

скласти стратиграфічні колонки геологічних розрізів; зібрати палеонтологічний<br />

матеріал; оформити палеонтологічну колекцію.<br />

Перші відомості стосовно геології третинних відкладів наводяться в<br />

роботах Н.Д. Борисяка (1867), І.Ф. Леваковського (1872), П.Я. Армашевського<br />

(1883). У 1888 р. О.В. Гуров уперше визначив фауну з глауконітових пісків в<br />

відслоненнях с. Шпилівки. Пізніше, в 1893 р., фауну Шпилівки досліджував<br />

М.О. Соколов і визнав її олігоценовою. За ним І.П. Чернецький (1941) описав<br />

розріз околиць с. Шпилівки і з вищезгаданих відкладів визначив до виду 6<br />

викопних форм [6, с. 90]. У 1965 р. при проведенні геологічної зйомки<br />

масштабу 1:200000 Сумського аркуша (M-36-V), олігоценову фауну описував<br />

М.М. Калашников. Ним визначені: Glicymeris obovatus Desh., Venericardia<br />

divergense Desh., Cubitostrea prona Wood., Cyprina rotundata Braun., Panope cf.<br />

heberti Bosq., Pitar ircrassata Sow.<br />

78

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!