ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
· Порушення водних і навколоводних екосистем (в тому числі водноболотних<br />
угідь і долин малих річок).<br />
Наприклад, якщо лінія автомагістралі проходить по найбільш цінним у<br />
природоохоронному відношенні територій, при цьому вона обходить<br />
антропогенні пустки, населені пункти та існуючі дороги місцевого значення –<br />
ділянки, що не грають особливої ролі у підтримці природної рівноваги і<br />
характеризуються низькими показниками біорізноманіття. Таким чином,<br />
руйнується природно-екологічний каркас, що може підтримувати стійкість<br />
популяцій і співтовариств ряду певних видів (у тому числі і особливо<br />
охоронюваних). Подібні порушення носять системний характер і не можуть<br />
бути повністю компенсовані.<br />
Для збереження біорізноманіття рекомендується максимальне зменшення<br />
антропогенного навантаження на природне середовище, збереження та<br />
відтворення природних ландшафтів.<br />
1. Для територій міських поселень, які потрапили в межі елементів<br />
екологічного каркасу:<br />
- максимальна екологілізація виробничої сфери та інженернотранспортної<br />
інфраструктури з застосуванням новітніх екофільних технологій;<br />
- обмеження кількісного та територіального зростання міських поселень;<br />
- підвищення вимог до формування екологічного каркасу міських поселень.<br />
2. Для територій аграрних комплексів, що потрапили в межі елементів<br />
екологічного каркасу:<br />
- різке скорочення рівня розораності земель;<br />
- обмеження у застосуванні мінеральних добрив з переважним<br />
застосуванням органічних добрив;<br />
- заборона застосування отрутохімікатів, гербіцидів та пестицидів з<br />
застосуванням переважно біологічних методів боротьби зі шкідниками;<br />
- підвищена щільність лісомеліоративних смуг тощо.<br />
Характеризуючи сучасні проблеми охорони біорізноманіття, можна<br />
зробити висновок, що проектування екологічного каркасу певної регіону<br />
проводиться для покращення умов життєдіяльності біоти, а також для<br />
забезпечення удосконаленого раціонального управління територіями. Ця мета<br />
підпорядкована і витікає з Всеєвропейської стратегії збереження біологічного<br />
та ландшафтного різноманіття і може бути досягнута через забезпечення<br />
збереження: всього комплексу екосистем, середовищ існування, видового<br />
різноманіття; ландшафтів місцевого, європейського та світового значення та<br />
при умові дієвого контролю за забезпеченням достатнього територіального<br />
73