АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

на місцевості однакових геологічних свит, що викликає таку ж своєрідну
періодичність у структурі рослинного покриву. Незважаючи на значну висоту
головних хребтів, тут відсутні релікти плейстоценового зледеніння, які типові
для інших високогірних районів Українських Карпат.
Унікальним полігоном для генетико-селекційних досліджень у
досліджуваному регіоні є також деревостани сосни звичайної реліктової.
Розповсюджені такі ліси у Карпатському регіоні на площі усього біля 600 га на
кам’янистих розсипищах ямненського пісковика й недорозвинених дерновопідзолистих
супіщаних грунтах південних та західних схилів Горган, а також на
болотах верхового й перехідного типів. Порівняно з іншими аборигенними
лісоутворювачами сосна на таких ділянках не тільки найбільш продуктивна, але
й іноді єдина порода, яка може там рости. З утворенням деревостанів сосна
звичайна реліктова піднімається у гори до 1400м НРМ. Вище в таких умовах її
змінює лише згадана сосна кедрова європейська.
Обстеження ЛГР нами проведені у генетичних резерватах сосни
звичайної реліктової – в кварталі 20 урочища „Тарниця” Микуличинського
лісництва ДП “Делятинське ЛГ” на площі 84,9 га та в кварталі 5 урочища
„Бредулець” Зеленського лісництва ДП “Надвірнянське ЛГ” на площі 50,3га. Це
найбільші в Українських Карпатах масиви сосни звичайної реліктової, які
ростуть на висоті 600-950м НРМ.
Насадження ЛГР Зеленської мікропопуляції ростуть на схилах західної та
південно-західної експозицій крутістю від 5 0 до 30 0 в центральній частині
Горган на правому березі р. Зелениці, притоки Бистриці Надвірнянської, з
виходом кам’янистих розсипищ на денну поверхню. Пробну площу розмістили
так, щоб охопити все розмаїття типів лісорослинних умов, від А 3 до С 3 , для
отримання середніх результатів. В ЛГР увійшли відібрані нами плюсові дерева
та деревостани-рідини на фрагментах кам’янистих розсипищ. Більше 71% тут
складають ділянки з боровими умовами, 9 %– із суборовими і 20 % – із
сугрудовими. Наявність великих кам’янистих валунів спричиняє не лише
досить рідке зростання дерев, але й низьку середню повноту – 0,68. Запас
деревини тут хіба що можна співставити із насадженнями північної тайги. Він
складає лише 187 м 3 /га. Хоча у генетичному резерваті зростають деревостани
різної продуктивності, його основу складають насадження ІІІ-ІV бонітетів.
Селекційна структура генетичного резервату задовільна з огляду на такі
умови місцезростання. Є значна кількість мінусових дерев – 45%. Показник
категорії стану наближається до задовільного і складає –2,7. У дерев домінує
лускатоподібний тип кори. Наявність незначної кількості підросту (1,3 тис
340