ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Roth, Thelypteris palustris Schott з участю осок і деяких регіонально рідкісних<br />
видів (Comarum palustre L., Equisetum sylvaticum L., Menyanthes trifoliate L.). У<br />
ценозах усіх боліт відмічена різна участь сфагнових мохів (від 10 до 70%<br />
покриття). У периферійних частинах боліт і в зниженнях виявлені Lycopodium<br />
clavatum L., L. annotinum L., Majanthemum bifolium. На цій ділянці планується<br />
створення ландшафтного заказника «Грунь-Ташанський» і ботанічної пам’ятки<br />
природи «Ляшенкові болітця».<br />
П’ятим локалітетом є Пирятинський. Концентрація місцезнаходжень<br />
рідкісних видів рослин співпадає із біоцентрами природно-заповідної мережі<br />
Пирятинського району, які увійшли до складу створеного у 2009 році<br />
національного природного парку «Пирятинський». Цей локалітет теж є<br />
здебільшого бореальним, що визначено наявністю на території сосноволісових<br />
культур та їх мішанолісових похідних, а також лучно-болотних комплексів, які<br />
виявляють значний флоро- та ценосозологічний характер [2].<br />
Таким чином, бореальні природні комплекси на території Полтавської<br />
області приурочені здебільшого до борових терас річок (Псел, Ворскла,<br />
Ташань, Удай) та їх уступів.<br />
Насиченими рідкісними видами рослин є й інші (національний<br />
(Дніпровський) та місцеві (Удайський, Коломацький, Хорольський,<br />
Говтвянський, Орільський Мерлівський та деякі інші) екокоридори – всього в<br />
межах них зафіксовано 159 раритетних видів.<br />
Важливе значення у збереженні бореальних та псамофітних видів та<br />
угруповань належить Дніпровському національному екокоридору. Значна<br />
частина піщаностепових видів є дніпровськими субендеміками (Asperula<br />
graveolens Bieb. ex Schult. et Schult fil., Dianthus squarossus M. Bieb., Agropyron<br />
dasyanthum Ledeb., Jurinea charcoviensis Klok., Linaris dulcis L. та ін.). Два<br />
основних їх осередки забезпечені охороною на території важливих біоцентрів<br />
Дніпровського національного екокоридору – регіональних ландшафтних парків<br />
«Нижньоворсклянський» та «Кременчуцькі плавні».<br />
Із місцевих екокоридорів найвищими флоросозологічними показниками<br />
виділяються Удайський, Грунь-Ташанський (бореальні види), Коломацький та<br />
Орільський (степові).<br />
Деякі рідкісні види виявляють чітку приуроченість до одного із<br />
екокоридорів. Тільки в межах Ворсклянського екокоридору зустрічаються<br />
Ajuga laxmannii (L.) Benth., Aegilops cylindrica Host, Carex rhizina Blytt. ex<br />
Lindbl., Botrichium lunaria (L.) Sw., Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce,<br />
Orchis morio L., O. ustulata L., Jurinea multiflora (L.) B. Fedtsch., Lactuca<br />
331