АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

далеко від людського житла – в заплавах рiк, на узліссях, вздовж дорiг, вони
надають перевагу вологій місцевості, долинам річок та низинним болотам.
Європейський білий лелека поширений на значній території Європи (від
Піренейського півострова до Данії, півдня Швеції, Естонії та північного заходу
Росії), Поволжя, Закавказзя, від Північно-Західної Африки до Туреччини, Ірану,
Іраку, Сирії, Ізраїлю [5].
В Україні білий лелека гніздиться на більшій частині території, крім
південного сходу (рис.1).
Встановлено, що раціон птахів залежить від місцевості. У біотопах 96-
99% їжі лелеки складають комахи. На заплавних луках частка їх значно менша.
Нами підтверджені дані про те, що затоплені повінню луки при спаді води є
найкращими кормовими угіддями для лелек [6]. Саме на заплавних луках ми
виявили найчисельніші групи лелек (5-7 особин).
Ми з’ясували, що причиною скорочення чисельності білого лелеки в
основному зводяться до впливу людської діяльності. Серед тварин ворогів у
цього птаха дуже мало. Буває іноді, що яйця чи пташенята стають жертвами
хижих звірів або птахів, гинуть від різних паразитів чи хвороб. Великі пернаті
та чотириногі хижаки можуть нападати і на дорослих лелек. Яйця або малі
пташенята можуть викидатися з гнізда через бійки господарів з чужинцями. На
251