ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Європейської частини СРСР, у якій він, зокрема, наголошує на важливості<br />
вивчення викопних решток риб для встановлення історичних закономірностей<br />
зміни іхтіокомплексів. Результати опрацювання остеологічних матеріалів<br />
можна використовувати для палеокліматичних реконструкцій, відтворення<br />
гідрографічної сітки, гідрологічного режиму, уточнення стратиграфії [16].<br />
У роботі В.Д. Лебедєва наводиться цінна інформація щодо поширення<br />
прісноводних риб, у тому числі коропових, у матеріалах різновікових поселень<br />
людини в басейнах Чорного та Азовського морів. У цілому для досліджуваної<br />
території вчений називає 30 сучасних видів родини Cyprinidae, з яких 4 відомі з<br />
пліоцену Європейської частини СРСР. У плейстоцені кількість видів коропових<br />
зростає до 15, у той час як із голоценових відкладів уже відомі 22 види.<br />
Важливою частиною роботи В.Д. Лебедєва є визначення довжини тіла, віку<br />
риб, темпів росту та змін чисельності за наявними остеологічними матеріалами.<br />
Дослідник наголошує на суттєвій подібності плейстоценової іхтіофауни до<br />
сучасної, припускає можливість формування останньої у результаті взаємодії<br />
древніх циркумбореальної та циркумполярної фаун. Цінною є також думка, що<br />
всю гідрографічну сітку Європейської частини СРСР з погляду можливостей<br />
для розселення риб можна розглядати як єдину водну систему, яка зазнавала<br />
флуктуаційних змін за рахунок взаємодії окремих водних басейнів [16].<br />
Заслуговують на увагу капітальні зведення І.Г. Підоплічка [24, 25], а<br />
також І.А. Дуброво та К.В. Капеліст [2], у яких наводяться відомості про<br />
знаходження решток хребетних, у тому числі риб, у різних регіонах України.<br />
Пізньопліоценова (хапровська) фауна була знайдена під час розкопок<br />
поблизу с. Безіменне Донецької області у 1959 р., зокрема глоткові зуби Rutilus<br />
sp. і 2 глоткових кістки великої молюскоїдної риби. В.І. Таращук [29] вважає,<br />
що ці рештки могли належати чорному амуру Mylopharyngodon piceus, однак,<br />
на нашу думку, таке припущення є досить сумнівним з огляду на невелику<br />
кількість і погану збереженість кісткового матеріалу з місцезнаходження, а<br />
також відсутність цього виду в пліоцені України. Чорний амур був<br />
інтродукований у водоймах країни лише на початку 1950-х рр. [19].<br />
У 1960-х рр. поблизу с. Кам’янське Василівського району Запорізької<br />
області було знайдене місцезнаходження решток фауни прісноводних риб [2], з<br />
яких В.І. Таращуком [28] ідентифіковані Leuciscus (leuciscus?), Rutilus frisii,<br />
R. sp., Scardinius erythrophthalmus, Abramis sp., Carassius carassius, Cyprinidae<br />
gen. На сьогодні насиченість цього кістковмісного горизонту незначна [8].<br />
Пліоценові відклади місцезнаходження Кучурган (Одеська обл.) насичені<br />
значною кількістю решток дрібних ссавців і характеризуються дуже бідною<br />
182