АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

Європейської частини СРСР, у якій він, зокрема, наголошує на важливості
вивчення викопних решток риб для встановлення історичних закономірностей
зміни іхтіокомплексів. Результати опрацювання остеологічних матеріалів
можна використовувати для палеокліматичних реконструкцій, відтворення
гідрографічної сітки, гідрологічного режиму, уточнення стратиграфії [16].
У роботі В.Д. Лебедєва наводиться цінна інформація щодо поширення
прісноводних риб, у тому числі коропових, у матеріалах різновікових поселень
людини в басейнах Чорного та Азовського морів. У цілому для досліджуваної
території вчений називає 30 сучасних видів родини Cyprinidae, з яких 4 відомі з
пліоцену Європейської частини СРСР. У плейстоцені кількість видів коропових
зростає до 15, у той час як із голоценових відкладів уже відомі 22 види.
Важливою частиною роботи В.Д. Лебедєва є визначення довжини тіла, віку
риб, темпів росту та змін чисельності за наявними остеологічними матеріалами.
Дослідник наголошує на суттєвій подібності плейстоценової іхтіофауни до
сучасної, припускає можливість формування останньої у результаті взаємодії
древніх циркумбореальної та циркумполярної фаун. Цінною є також думка, що
всю гідрографічну сітку Європейської частини СРСР з погляду можливостей
для розселення риб можна розглядати як єдину водну систему, яка зазнавала
флуктуаційних змін за рахунок взаємодії окремих водних басейнів [16].
Заслуговують на увагу капітальні зведення І.Г. Підоплічка [24, 25], а
також І.А. Дуброво та К.В. Капеліст [2], у яких наводяться відомості про
знаходження решток хребетних, у тому числі риб, у різних регіонах України.
Пізньопліоценова (хапровська) фауна була знайдена під час розкопок
поблизу с. Безіменне Донецької області у 1959 р., зокрема глоткові зуби Rutilus
sp. і 2 глоткових кістки великої молюскоїдної риби. В.І. Таращук [29] вважає,
що ці рештки могли належати чорному амуру Mylopharyngodon piceus, однак,
на нашу думку, таке припущення є досить сумнівним з огляду на невелику
кількість і погану збереженість кісткового матеріалу з місцезнаходження, а
також відсутність цього виду в пліоцені України. Чорний амур був
інтродукований у водоймах країни лише на початку 1950-х рр. [19].
У 1960-х рр. поблизу с. Кам’янське Василівського району Запорізької
області було знайдене місцезнаходження решток фауни прісноводних риб [2], з
яких В.І. Таращуком [28] ідентифіковані Leuciscus (leuciscus?), Rutilus frisii,
R. sp., Scardinius erythrophthalmus, Abramis sp., Carassius carassius, Cyprinidae
gen. На сьогодні насиченість цього кістковмісного горизонту незначна [8].
Пліоценові відклади місцезнаходження Кучурган (Одеська обл.) насичені
значною кількістю решток дрібних ссавців і характеризуються дуже бідною
182