ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
ÐÐТУÐÐЬÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐÐ ÐÐСÐÐÐÐÐÐÐЯ ÐÐÐÐÐÐÐЯ
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
ЗООЛОГІЯ<br />
ВПЛИВ ПОРУШЕННЯ ПРОТОЧНОСТІ НА КІЛЬКІСНИЙ<br />
РОЗВИТОК ГУБОК (PORIFERA)<br />
Бабко Р.В.<br />
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, rbabko@ukr.net<br />
У другій половині 20-го сторіччя багаторазове підвищення трофності<br />
більшості поверхневих водойм внесло суттєві корективи в структуру<br />
гідробіоценозів. Від надлишкового забруднення, у першу чергу, потерпають<br />
організми-фільтратори, зокрема губки. В непорушених річках і озерах губки,<br />
разом з двостулковими молюсками, були потужним фактором самоочищення,<br />
сприяючи підтриманню високої прозорості води. Окрім забруднення<br />
поверхневих вод, погіршенню якості води сприяло порушення гідрологічного<br />
режиму в результаті перетворення річок на каскади водосховищ.<br />
Вплив порушення проточності на видовий склад і кількісний розвиток<br />
губок вивчали на запрудженій Куземинською греблею ділянці р. Ворскла<br />
(Сумська обл.). Довжина дослідженої ділянки від кордону з Російською<br />
Федерацією до Куземинської греблі становить близько 80 км.<br />
Матеріалом для роботи були зразки губок, зібрані у руслі Ворскли та її<br />
руслових утворах – затонах, стариках і закіссях. Збори проводили у серпнівересні<br />
1998 і 1999 рр. Сиру масу колоній, як єдиний об’єктивний показник<br />
кількісного розвитку губок [4-7], визначали після підсушування<br />
фільтрувальним папером. Камеральну обробку та ідентифікацію зразків<br />
здійснювали за методиками, описаними у працях [2, 3, 8]. За означений період<br />
зібрано і опрацьовано понад 200 зразків. На дослідженій ділянці р. Ворскла<br />
виявлено 4 види губок з 5, відомих для водойм Cумської області [1]: Spongilla<br />
lacustris (L., 1759), Meyenia fluviatilis (Carter, 1881), M. mulleri (Lieberkuhn,<br />
1856), Trochospongilla horrida (Weltner, 1893).<br />
На обстеженій ділянці Ворскли відсутні потужні точкові джерела<br />
забруднення, тому є всі підстави для припущення, що відмінності гідрохімічних<br />
показників і трофності на досліджених станціях визначаються переважно<br />
фізичними характеристиками водотоку, зокрема, швидкістю течії. Швидкість<br />
течії є одним з основних чинників, що визначає кисневий і температурний<br />
151
Change language