АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

Німеччини, Бельгії, Америки та інших країн світу і успішно акліматизовані у
Кременці [2].
Крім навчальної роботи та діяльності, пов’язаної з розбудовою
ботанічного саду, В. Бессера ні на хвилину не залишала його головна наукова
пристрасть – флористичні дослідження. Вона мотивувалася ще й тим, що флора
України на той час була недостатньо вивченою. Учений організував і
здійснював наукові експедиції на Волині, Поділлі, Галичині, Бессарабії на
Правобережній Україні, сягаючи аж до Одеси. Так, завершальним етапом цих
досліджень була друга велика праця В. Бессера «Enumeratio plantarum hujusque
in Volhynia, Podolia, gub. Kijoviensi, Bessarabia, Cis-Tyraica et circa Odessam
collectarum, simul cum observationibus in Primitias Florae Galiciae austriacae», яка
була видана в 1822 р. у Вільно. У цій роботі представлено описи 1632 видів
рослин, з яких 68 були до цього часу невідомими і вперше описані вченим.
Серед них фіалки біла (Viola alba Bess. ) і болотна (Viola palustris Bess.), шавлія
кременецька (Salvia cremenecensis Bess.), волошка твердолиста (Centaurea
stereophylla Bess.) тощо [1,3].
В. Бессер займався й громадською діяльністю. Учений постійно
намагався зацікавити і залучити до вивчення природи широкий загал
інтелігенції. Так, у 1826 р. він написав і видав у Вільно брошуру для вчителів
повітових шкіл. У ній викладено окремі методи дослідження флори. До
пошукової роботи з біології він заохочував і вчителів, значна частина яких
відгукнулася на цей заклик. Так, за чотири роки (1826-1830 pp.) кожен з них
зібрав і надіслав до ботанічного саду в Кременці від 100 до 500 гербарних
аркушів рослин, деякі супроводжувалися описами та місцями зростання.
Колекції також надходили з Правобережної України, Білорусії та з Литви [2].
Протягом свого життя В. Бессер виявив і вперше описав близько 100
нових видів рослин, з яких значна частина є рідкісними, а деякі з них занесені
до «Червоної Книги України». Наведемо декілька з них: айстра заміщуюча
(Aster amelloiedes Bess.), відкасник татарниколистий (Carlina onopordifolia
Bess.), молочай волинський (Euphorbia volhynica Bess.), таволга пиківська
(Spiraea pikoviensis Bess.), тонконіг різнобарвний (Poa versicolor Bess.), цибуля
пряма (Allium volhynicum Bess.) та інші. Упродовж дослідницької діяльності
В.Г. Бессер опублікував 43 наукові праці з ботаніки. Декілька робіт він
присвятив дослідженням з ентомології [1, 3].
У 1831 р. Кременецький ліцей було закрито. Спричинила його закриття
участь викладачів і ліцеїстів у повстанні поляків проти російського царизму. У
1834 р. багато викладачів ліцею було переведено на викладацьку роботу до
15