АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

садівниками були І. Грабовський (1809-1818), Вінтцель (1818-1827), В. Гофман
(1827-1845) [3,5,7]. Слід зауважити, що В. Бессер згрупував рослини у
ботанічному саду так, щоб їх розташування задовольняло потреби навчання,
тобто створив відділи систематики, біології рослин; тут вирощувались рослини
сусідніх країн, екзотичні та рідкісні. Також потрібно відмітити, що під
керівництвом В. Бессера було побудовано своєрідну систему регуляції поливу
ботанічного саду, з метою запобігання руйнівної дії потоків води, які під час
опадів формувалися на схилах навколишніх гір. У таких випадках вода
спрямовувалася до спеціальних водозбірників, звідки при необхідності
рівномірно подавалась на територію саду, а зайва – відводилася природним
стоком [2].
Популяризації та розвитку ботанічного саду в Кременці сприяли
публікації каталогів рослин, які мали слугувати основою для обміну з іншими
осередками. У 1810-1830 рр. з’явилося 12 каталогів. Вони видавалися на
французькій та латинській мовах і розсилалися потім іншим ботанічним садам.
З аналогічною метою використовувалися також реєстри насіння. Предметом
обміну були нові види, знайдені під час наукових подорожей, а потім
доставлені і вивчені в саду. Прикладом такого обміну був кущ азалії
понтійської (Azalea pontica, Rhododendron flavum), знахідка якого в природному
середовищі на заході Волині стала важливим науковим відкриттям, так як
раніше вважали, що ця рослина росте лише на Кавказі. У вступі до каталогу
В. Бессер простежив авторів цього відкриття. Саму рослину знайшов Д. Міклер,
а ботанічно описав і правильно визначив Ф. Шайдт [3,5]. З опублікованих
каталогів та інших матеріалів відомо, що на кінець 1810 р. у Кременецькому
ботанічному саду нараховувалося 2 828 видів рослин, з них 238 видів дерев, які
росли у відкритому ґрунті, 1815 р. – 6 400, 1824 р.– 8 350, а у 1832 р. в
колекціях налічувалось 12 тисяч видів і форм різних рослин, з них 585 видів
деревних порід відкритого ґрунту, 760 видів екзотичних рослин. За багатством
оригінальних і рідкісних рослин сад став одним серед кращих та відомих садів
не лише Росії, але й Європи. Саме через це Кременець визнано одним із
визначних інтродукційних осередків України. Отож, як бачимо під вправним
керівництвом В. Бессера, сад остаточно втратив вигляд парку для прогулянок і
набув характеру наукового та навчального центру. А вище згадані каталоги
мають велике значення для пізнання історії Кременецького ботанічного саду,
висвітлюють зміст і масштаби інтродукції та акліматизації, які проводилися
тут. У ньому представлено рослини, які були завезені з Франції, Швейцарії,
14