АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

Епіризний покрив на окоренках старих дерев формують рясні обростаннями (до
80% ПВ) союзу Brachythecion rutabuli Lec. 1975 за участі Brachythecium
rutabulum (Hedw.) Schimp., Brachytheciastrum velutinum (Hedw.) Ignatov &
Huttunen, Amblystegium serpens (Hedw.) Schimp., Hypnum cupressiforme Hedw. та
Bryum capillare Hedw. На мертвій деревині (пеньки, вітролом) поширені
епіксильні сапро-лігнофільні обростання порядку Lophocoleetalia heterophyllae
Barkman 1958, утворені Lophocolea heterophylla (Schrad.) Dumort., Plagiothecium
curvifolium Schlieph. ex Limpr., H. cupressiforme. Присутність субстратспецифічних
епіксильних угруповань, які вважаються антропофобними,
потребують стабільного мікроклімату та тяжіють до природних оселищ,
свідчить про процес поступової натуралізації (неморалізації) паркового
фітокомплексу. На стовбурах дерев трапляються епіфітні обростання класу
Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis Mohan 1978 за участі Syntrichia
virescens (De Not.) Ochyra, Orthotrichum speciosum Nees, O. pumilum Swartz, O.
diaphanum Brid., Pylaisia polyantha (Hedw.) Schimp., Leskea polycarpa Ehrh. ex
Hedw., Pseudoleskeella nervosa (Brid.) Loeske. На щільних субстратах штучного
походження (бетон, цегла) поширені урбанофільні угруповання порядку
Barbuletalia unguiculatae v. Hübschm за участі Barbula unguiculata Hedw., Bryum
caespiticium Hedw., Bryum argenteum Hedw., Tortula muralis Hedw. та епілітні
ксеро-термофільні обростання союзу Neckerion complanatae Sw. et Had. in Kl. et
Had. 1944 за участі Rhynchostegium murale (Hedw.) Schimp.
Ґрунтовий покрив парку достатньо різноманітний. Найбільшого поширення
тут набули дернові супіщані ґрунти, які можна віднести до класу природноантропогенних
ґрунтів, через наявність в їх профілі антропогенних включень. В
результаті розвитку інтенсивних процесів площинної ерозії на крутих схилах,
серед дернових ґрунтів домінують слабо- та середньозмиті відміни. На вирівняних
ділянках, де відбувається накопичення ґрунтового матеріалу змитого з вищих
гіпсометричних рівнів, формуються намиті відміни дернових ґрунтів. Окрім
дернових ґрунтів в парку поширені урубаноґрунти та урбаноземи. Урбаноґрунти в
досліджуваному парку зустрічаються на місці будівельного майданчика навколо
будівлі стрілецького братства та під мережею прогулянкових стежок. Урбаноземи
зустрічаються на місці старих закинутих клумб та газонів.
За результатами проведеного обстеження встановлено, що парк «Стара
Стрільниця», не зважаючи на свою приналежність до природо-заповідного фонду,
на сьогоднішній день практично не має созологічної вартості, за виключенням
наявності низки екземплярів старовікових дерев. Окрім того, парк значно втратив
свою естетичну привабливість внаслідок спонтанної рудералізації фітокоплексів.
125