C:\Documents and Settings\Викто

Це видання є спільним проектом Одеського національного
університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства
“Одеська гуманітарна традиція”. Збірник наукових праць “Δόξα / Докса”
має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті,
що містять результати наукових досліджень переважно у галузі
філософії і філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці
Випуск 9 збірника «Докса» продовжує започатковану одеськими науковцями
традицію вивчення сміху і сміхової культури. Це вже шосте видання,
що містить результати досліджень різних проявів сміху в філософському,
логічному, культурологічному, філологічному, мистецтвознавчому
вимірах.
Розділ 1 має назву “Сміхова культура від витоків до нашого часу” і
присвячений аналізу проявів сміхової культури в різні часи життя людства,
які реалізують певні універсальні структури, архетипи персонажів і дій,
що мають архаїчне походження, але продовжують своє життя й посьогодні.
Тут ми побачимо і стародавні витоки фігур циркового клоуна, юродивого,
скомороха, і сучасну трансформацію архаїчних форм свята студентською
молоддю, і намагання розглянути ритуальний сміх як ствердження
буття.
В розділі 2 “Семантика і герменевтика сміху” розглядається низка
питань, пов’язаних з семантичними засадами сміху як певного
смислового ефекту. Автори статей вдаються до аналізу, по-перше, різних
філософських концепцій сміху – від античності до сучасної герменевтики,
по-друге, різних варіантів смішного, коли треба встановити або механізми
сміхової творчості, або наративні засади смішного, або складності
перекладу текстів з комічним змістом з однієї мови на іншу, або
закономірності реагування людини через сміх на відхилення від
стандартних процесів об’єктивації.
Розділ 3 містить статті на загальну тему “Комічне в мистецтві”. Хоча
він невеличкий за розміром (тут лише 5 статей), він дає приклади аналізу
комічного, по-перше, в різних видах мистецтва – карикатурі і літературі,
а також в мистецтві різних національних традицій: української, казахської,
грузинської, французької. Таке різноманіття матеріалу дає змогу
читателеві самостійно порівнювати характер прояву сміху в різних
національних культурах.
В розділі 4 “Переклади” ми публікуємо російською мовою фрагмент
видатної роботи Теодора Адорно “Жаргон справжності. До німецької
ідеології”, що в ній автор поміщає сатиру Х. Шютце “Типова урочиста
промова”, де жаргон дотепно і дещо пародійно зображений як певний
синдром, який і стає предметом не комічного, а серйозного аналізу
Адорно. Текст був наданий редколегії “Докси” перекладачем, визнаним
3