190 - Свобода

. ц і 

тГ"" щ 

- 

- , . т і.,,., І tf.,i lrt-,j ; 

-m'-hv.–: 

ПАМ'ЯТАЙМО МИНУЛЕ - 

200-рі?гн 

НЕЗАЛЕЖИОСТН ЗСІ 

Мвв”ріггт 

ДМЕРККАНСЬКОЇ УКРАЇНИ 

-БУДУЙМО МАЙБУТНЄ 

СВ ОБОДА 

УКРАЇНСЬКИЙ ЩОДЕННИК 

SVOBODA 

UKRAINIAN 

DAILY 

Редакція 1 Адміністрація: 

"Svoboda'. ЗО Montgomery St. 

Jersey City, N.J. 07303 

Телефони: (201) 434-0237 

(201) 434-0307 

1 з Ню Иорку (212) 227-4128 

' : УНСоюзу: 

1 з Ню Иорку 

1 

(201) 

(212) 

(212) 

451-2200 

227-8250 

227-5281 

РІК LXXX111. Ч. 190. ДЖЕРЗІ СИП і НЮ ИОРК, СЕРЕДА, 6-го ЖОВТНЯ 1976 ЦЕНТІВ 25 CENTS JERSEY C!TY and NEW YORK. WEDNESDAY, OCTOBER 6, 1976 No. 190. YOL LXXXlll 

В Піттсбурґському університеті 

відбулася Франківеька 

наукова конференція 

Шттсбург (Василь Ящун). 

— З раменн Департаменту 

слов'янських мов і літератур 

ІХіттсбургського університету 

та Комітету російських і 

східньо-европейськнх студій 

того ж університету відбулася 

23-го вересня наукова 

гляди були віддзеркаленням 

його ідеалістично-раціоналістнчного 

світосприймання та 

були підпорядковані його 

суспільно-політичним цілям, 

уналрямленням на усунення 

з життя українського народу 

економічної, ПОЛІТИЧконференція, 

присвяч єна' ної і національної несправе- 

120-літтю уроднн і 60-літтю і дливости та на оборону людсмерти 

Івана Франка. Залю ських прав у загальному. 

Шенлі Гол виповни ли Проф. Барсом говорила на 

вщерть близько 70 осіб — тему „Іван Франко — прозаїк". 

професорів і студентів СЛОв'янського 

Франко як прозаїк був 

й інших відділів смілим експериментатором і 

університету та української 

інтелігенції. В склад панелю 

входили: д-р Джейн Ге- 

новатором, якого вклад у 

рнс, ассошісйт професор і 

керівник слов'янського департаменту 

Піттсбурґського 

університету, в ролі модератора; 

д-р Василь Ящун, професор 

Піттсбурґського універентету; 

д-р Леонід Рудницький, 

професор ЛяСаль 

коледжу і д-р Валентина 

Барсом, асистент професор 

Четгем коледжу. 

Проф. Ящун у своїй ДОПОвіді 

„Естетичні погляди І. 

Франка" відмітив вплив на 

Франка естетики Аристотеля, 

Лессінґа, Шіллера, Гете, 

Гердера, Теодора Фішера і 

в деякій мірі міркувань Бслінського 

і Чернишевського, 

а згодом праці Фехнера і 

Вундта „Основи фізіологічної 

психологіГ" та з'ясував 

оригінальність елементів у 

Франкових естетичних поглядах, 

особливо у визначенні 

ним кореляції суб'сктнвного 

і об'єктивного В МНСТЄцькому 

зображенні реаліс- 

-ичннх картин, дій, героїв 

тощо. Проте, найважнішнм 

джерелом естетичних ПОГЛЯдів 

Франка було його власне 

життя. Його естетичні ПО- 

розвиток української літератури 

неоціненний. Голова 

частина його мистецької прози 

— це подивугідна різноманітність 

тем, жанрів, сюжетів, 

образів і персонажів 

Однак, мимо тісї різноманітностн 

йскладно сти, 

Франкову прозу об'єднує основний 

чинник — гуманізм. 

Це проявляється в його сильній 

любові до своєї батьківщини 

й пригнобленого 

народу, в його намаганні виборОТИ 

СУСПІЛЬНУ Й ПОЛІТИЧну 

справедливість і рівність 

для свого народу та поширнти 

взаємну пошану серед 

усіх людей без різниці ЇХ ПОходження. 

Проф. Леонід Рудницький 

у своїй доповіді „Іван Франко 

— драматург" поділив 

драми Франка на дві категорії 

— історичні й суспільні. 

Після короткої аналізи кожної 

категорії проаналізував 

значення театру Генрика 16- 

сена в розвитку франкової 

драматургії і вплив німецької 

драми періоду „Штурм 

відальність, я, український 

письменник, посилаю Вам 

„Відкрите Дружнє Послан- 

(Закінчення на crop. 4-ій) 

„Канадизми" в навчанні 

української мови в Канаді 

Вінніпег (ОУПС). - В 

днях 23-24 вересня ц. р. відбулася 

заходами Департаменту 

Освіти Манітоби конференція 

вчителів державних 

шкіл провінції, що ведуть 

курси української мови. 

Першого дня головну ДОПОвідь 

на тему „Канаднзмів у 

навчанні української мови в 

манітобських школах" внголосив 

проф. Яр. Рудницький 

в англійській та українській 

мовах. Виходячи зі становища, 

що в сучасній говореній 

мові канадських українців є 

вже понад десять тисяч слів 

„канадсько- американського" 

походження („б у л ьдозер", 

„комбайн", „фарма", „морґедж" 

і т. п. включно з такими 

як „кредитівка", рекор 

дуватн", „карма н щ и н а", 

„свистунівська церква", „патріярхальник" 

і т. п., він висловився 

за лібералізацією 

норм українського словника 

на північно-американському 

континенті й за допущенням 

деяких із цих слів (напр. 

сто з найбільш засвоєних) до 

шкільного вжитку, тим більше, 

що українсько-канадські 

письменники вже давно 

ввели їх у літературу (напр., 

Яр Славутич у своїй збірці 

„Завойовники прерій", тобто 

степів у Канаді). На думку 

проф. Яр. Рудницького треба 

б створити окрему науково-педагогічну 

комісію, яка 

простудіювавши цілу enpa– 

ву, могла б „санкціонувати" 

коло сотні слів - канадизмів 

(американізмів), що вже 

здавна існують у мові й у 

канадсько-українській літературі. 

Автор сам увів їх у 

свій етимологічний словник 

української мови, опираючи. 

ся на працях Б. Білаша, А. 

Жлуктен- 

Кошеляника, А. 

ка й ін. 

Леся Киеілевська Ткач - 

доктор філософії 

Ірвінгтон, Н.Дж. (Н.Н.). 

Леся Кисілевська-Ткач здобула 

науковий ступінь доктора 

філософії з української 

літератури, захнстявшн 

в Українському Вільному 

Університеті дисертацію 

на тему „Українська література 

XX сторіччя у вищих 

клясах доповняльних шкіл 

діяспори, з узглядненням 

філософічної теорії вартостей", 

перед Комісією УкраІнською 

Вільного Університету 

в Мюнхені, ЩО П ОЧОЛЮвав 

декан філософічного факультету 

прікр. д-р Олексаидер 

Кульчицький та дорадняками 

яко! були проф. Ва- 

Д.р Леся 

силь Лев і д-р Григорій Вась 

ковяч. 

Д-р Леся Кисілевська- 

Ткач дочка відомого нашого 

науковця-педагога і автора, 

св.п. проф. Костя Кяс1левського, 

від сімох років в учлтелькою 

української літератури 

та мови у вищих клясах 

Школи Українознавства в 

Нюарку, як рівиож активно 

Кисілевська-Ткач 

працює в керівних органах 

шкільництва. 

В минулому студіювала 

неофілологію в університеті 

в Ерлянґені в Німеччині, а 

згодом здобула ступінь маґістра 

з ділянки української 

літератури в УВУ. 

Д-р Леся Ткач та вся її 

родина є членами 25-го Відділу 

УНСоюзу. 

ЕРЛ БАТЦ 

Вашінгтон. — У понеділок, 

4-го жовтня, секретар 

сільського господарства Ерл 

Батц, із слізьми в очах, oco– 

бисто повідомив представників 

преси, що резнгнує із 

свого посту з уваги на те, що 

після того, як минулого тнж 

ня стало відомо, що він ще 

в серпні висловив расистські, 

образливі та вульгарні спостереження 

про чорних громадян 

ЗСА, а саме, сказав, 

що чорні мало бажають від 

життя: тільки часто задовольняти 

статеві та інші фізіологічні 

потреби і мати вигіхні 

черевики — по цілій 

АмерИЦІ ПОШИРИЛИСЯ ВИМОги, 

щоб він зрезигиував, або 

щоб президент Форд звільнив 

його. Повідомляючи про 

свою резиґнацію, Батц сказав, 

що хоча Президент не 

вимагав від нього того, то 

він покидає свій пост, бо вважає, 

що його дальша участь 

в кабінеті може пошкодити 

президентові Фордові під час 

цьогорічних виборів. Ерл 

Батц, який став секретарем 

сільського господарства в 

1971-му році, тобто, за презитентури 

Ричарда Ніксона, 

у понеділок ще раз nepenpo– 

ЗРЕЗИҐНУВАВ 

сив чорне населення Америки, 

хоча ще минулого тнжня, 

коли президент Форд о- 

голоенв строгу публічну ДОгану 

Батцові, секретар сільського 

господарства висловнв 

публічне перепрошення. 

Пів години після резнґнації 

Ерла Батца, президент 

Форд заявив, що прийняв його 

резиґнацію, але сказав, 

що це було одно із найтяжчих 

його рішень, бо Батц не 

тільки був добрим секретарем 

сільського господарства, 

але також давнім і близьким 

приятелем, як рівнож дуже 

доброю людиною. Президент 

зазначив, що Ерл Батц с також 

настільки відважний і 

розсудливий, що знає, що 

навіть найбільш заслужений 

урядовець не може своїми 

заявами ставити під сумнів 

„добру волю і чесність американського 

уряду". 

Обов'язки секретаря сільського 

господарства тнмчасово 

сповнятиме Джон Кнебель, 

заступник секретаря. 

Резиґнація Батца вик лика 

ла позитивну реакцію з боку 

республіканських законодавців. 

Сенатор Едвард Брук із 

Массачусетс, який є чорний, 

сказав, що резиґнація є ,.доб 

ра для країни, для Президента 

та для 

партії". 

Республіканської 

Президент Форд підписав 

важливий податковий закон 


4-го жовтня, президент Дже 

ралд Форд підписав схвалений 

Конгресом законопроект, 

який продовжує існуючі 

зменшення в податках для 

індивідуальних платників і 

корпорацій принаймні до 

кінця 1977-го року, а рівнож 

встановляє різні реформи в 

дотеперішніх податкових законах. 

Коментатори твердять, 

що це найважливіший 

закон в цій ділянці від 1969 

року. 

Зменшення в податках про 

тягем поточного бюджетового 

року становитимуть 18 

більйонів долярів. Якщо Кон 

ґрес не рішив би продовжити 

це зменшення, а Презндент 

не підписав би законопроекту, 

то податки для родини, 

яка складається з чотирьох 

осіб і мас 15,000 долярів 

прибутку, зросли б на 

180 долярів річно. 

Новий закон збільшить податкн 

для багатших npouiap– 

ків американського народу, 

бо усуває багато податкових 

законів, на які заможні досі 

могли покликатися, щоб оми 

нути плачення належних податків. 

Закон також збільшить 

податки для деяких 

категорій корпорацій, але 

зменшить податки повітряних 

і залізничих ліній, асикураційннх 

компаній та інших. 

Менші податки платитимуть 

батьки, які працюють 

і мають малолітніх дітей, як 

рівнож старші віком громадянн 

і фармери. 

Підписуючи законопроект, 

президент Форд заявив, що 

хоча він не є „досконалий", 

бо наприклад не містить про 

позиції Білого Дому, щоб 

платники могли відтягати за 

кожну особу в родині 1,000 

долярів, замість дотеперішніх 

750 долярів. то все одно 

вважає, що новий податковий 

закон є „дуже познтнвний 

і давноочікуваний". 

Кооператори матимуть нарада 

під час ХІІ Конгресу 

Під час ХІІ Конгресу Українців 

Америки, який відбудеться 

в Ню Иорку в готелі 

„Амерікана" з кінцем цього 

тижня, матимуть свою нараду 

українські кооператори, 

які братимуть участь в Конгресі 

— інформують з Централі 

Українських Koonepa– 

тнв Америки. Нарада відбудеться 

в суботу, 9-го жовтня, 

в год. 3-ій після полудня в 

одному із приміщень в готялі 

„Амерікана". На порядку 

цієї наради будуть актуальні 

справи української кооперації 

в Америці та її місця і 

ролі в загальному економічному 

та суспільно-громадському 

розвитку українського 

поселення в цій країні і 

допомоги українському народові 

в його змаганнях. У- 

країнська кооперація в А- 

мериці нараховувала по 

день 30-го червня ц.р. усіх 

32 кооперативи, з цього 29 

кредитівок, із загальною 

кількістю 35,064 члени та 

83,882,550.00 долярів капіталу. 

Історична подія в житті Куреня 

шГ) 

УСП-ів „Побратими 

Чікаго (І.Г). - День 29 

вересня 1976 р. залишиться 

історичним і незабутнім в 

аналах Куреня УСП-ів „Побратими". 

В тому ж дні, Блаженнішнй 

Патріярх Иосиф 

урочисто поблагословив куршннй 

прапор. Приявними 

під час цієї церемонії були: 

Владика Ярослав Габро, духовенство 

і вірні єпархії св. 

отця Николая, члени Kype– 

ня та численно зібрані пластунн 

і пластункн обндвох 

коптів Чікаґської Станиці. 

Урочистість почалася збфкою 

в пластовій домівці, звідки 

всі перейшли зорганізовано 

до катедрн св. о. Николая. 

Уставившись двома рядачи 

разом з другими пластунамц. 

всі очікували процесії, 

яка мала впровадити 

до церкви Патріярха, який в 

днях від 26-го вересня до 2 

жовтня перебував на відвідинах 

у цьому місті. 

Блаженнішого Отця Иосифа 

привітали парафіяни 

хлібом і сіллю, привітав Гостя 

теж і парох катедрн о. 

прелат Петро Леськів. 

З черги відбулася Архисрейська 

Служба Божа, а після 

пісні „Будь ім'я Господня..." 

Блаженніший Отець 

Иосиф перевів обряд посвячення. 

Прапор тримали запрошені 

Куренем куми, а 

члени Куреня стояли лавою 

по обох боках. Треба згадатв, 

що на ту небувал yypo– 

чистість приїхали члени Куреня 

УСП-ів „Побратими" з 

Ню Иорку (Валерій Романів) 

і з Риму (Тарас Лончина). 

Найвищий Суд підтримав 

кару смерти 


4-го жовтня. Найвищий 

Суд ЗСА відмовився перевірити 

своє рішення з 2-го 

липня ц.р. щодо конституційиости 

кари смертн за вбив 

ство і таким чином підтримав 

закони у Фльориді. 

Джорджії та Тексасі, які передбачують 

таку кару. Рішення 

Найвищого Суду, однак, 

не стосуватиметься тіль 

ки законів цих трьох стейтів, 

але правдоподібно також 11 

інших, бо їхні закони майже 

ідентичні із законами 

Фльорндн. Джорджії та Тексасу. 

Натомість ще не відомо, 

чи будуть визнані констнтуцінннми 

закони в багатьох 

інших стейтах, бо вони 

встановляють примусову кару 

смерти за вбивство, а не І 

дають лавам присяжних і 

суддям змоги розглянути І 

„злагіднюючих обставин", і 

В ЗСА ніхто не був покараний 

карою смерти від 1967 

року, коли Найвищий Суд 

рІШИВ, ЩО біЛЬШІСТЬ СТЄЙТОвих 

законів щодо цієї кари є 

неконституційні. Сьогодні 34 

стейти мають нові закони, 

але не всі подібні до законів 

в трьох вищезгаданих стейтах 

і тому їхня конституційність 

під знаком запиту. Коментатори 

вказують, що хоча 

Найвищий Суд підтримав 

кару смерти в трьох стейтах, 

то це не значить, що засуджені 

злочинці негайно 

будуть страчені, бо вони ще 

матимуть право вносити апеляції. 

Обрано панелістів для другої 

публічної дебати 

між президентом Фордом 

і Диг. Картером 

Вашінгтон. — Ліга Жінок- 

BnG;;pnin інформує, що модератором 

під час другої з черги 

публічної дебати між президентом 

Джералдом Фордом 

і його демократичним cynep– 

ннком, яка відбудеться в середу 

6-го жовтня, у Сан 

Франсіско, буде Полін Фредрикс, 

коментаторка Крайового 

Публічного Радіо, яка 

раніше працювала для телевізійної 

сітки „Ен-Бі-Сі" в ро 

лі кореспондента в Об'сднаних 

Націях. Під час цієї дебатн, 

яка розпочнеться у 

9:30 увечорі за Східнім літніи 

часом і буде присвячена 

питанням закордонної політикн 

та крайової оборони, 

питання президентові Фордові 

та Джіммі Картерові ставитимуть 

Макс Франкель із 

„Ню Иорк Тайме", Генрі Тру 

віт з газети „Балтимор Сан" 

та Ричард Валеріяні з „Ен- 

Бі-Сі Нюз". Всі три є спеціялістами 

в ділянці закордонних 

справ. 

„ВІравда" знову обвинувачує 

Япопізо за злонаміреність 

Москва. - Газета „Правда", 

орган ЦК КПСС, надрукувала 

у числі з 4-го жовтня 

ц.р. поновне обвннувачення 

супроти японського 

урядУ, який, мовляв, зумисне 

протягає полагодження 

і справи звороту військового 

і літака ,.МІҐ-25",на якому,як 

відомо, перелетів до Японії 

6-го вересня ляйтенант Віктор 

1. Беленко, який одержав 

право політичного азилю і 

тепер перебуває в ЗСА. 

..Правда" відкидає всякі ви- 

ЯСНеННЯ ЯПОНСЬКИХ ЧИННИків 

відносно цієї оправи, а 

протягання звороту літака і 

його перевірку японськії м и 

та американськими військсвимн 

спеціялістами називає 

„змовою і провокацією". Згідно 

з інформаціями з Токіо, 

Москва розпочала супроти 

Японії відплатні акції. Від 

часу утечі Беленка совстська 

фльота захопила вже сьомий 

японський рибальський 

човен разом з залогою біля 

Курильськнх островів. 

Канадці подивляли українські 

танці на олімпійському 

стадіоні 

Монтреаль, Канада (Т. 

М.). - 26-го вересня 1976 

р. перший раз після Міжнародних 

Олімпійських Ігрищ 

відбулася футбольна гра 

поміж двома дружинами: 

„Алюеттс" з Монтреалю і 

„Раф Рандерс" з Оттави. 

Переможцем гри вийшла 

дружина ,,Алюеттс" 23-2. 

Ще перед початком гри, о 

год. 2-ій по полудні, відбулась 

на стадіоні мистецька 

частина народних танців 4- 

ох етнічних груп, а саме: 

французів, китайців, шкотів 

і українців. Разом виступило 

230 танцюристів (з того 

52 українців). 

Директором і керівником 

мистецької програми був 

маестро Петро Марунчак з 

Монтреалю, який рівнож 

виступив із своїми двома 

танцювальними групами: 

„Старший танцювальний 

ансамбль" і молодший 

„Одеса". Вісімдесят тисяч 

глядачів (з того понад десять 

тисяч з Оттави) виповнилн 

всі місця стадіону. 

Найбільшою атракцією мнстецької 

програми був внступ 

українських народних 

танців, який гладачі сприймалн 

бурхливими оплесками. 

Багато із глядачів підходнли 

до української групи 

танцюристів, подивляли їхні 

барвисті народні строї і 

гратулювали їм за чудово 

виконані танці. 

Мистецьку програму, як 

рівнож футбольну гру, персявано 

по телебаченні. 

Померла Мнгхайлнна Іванюк, 

довголітня секретарка 

290-го Відділу УНСоюзу 

До Головної Канцелярії 

УНСоюзу наспіла вістка 

від предсідника 290-го Відділу 

Михайла Хоми, що 1- 

го жовтня 1976 року померла 

на 76-му році життя Мнхайлина 

Іваяюк, довголітня 

секретарка 290-го Відділу 

УНСоюзу в Балтіморі, Киртіс 

Бей, в стейті Мериленд. 

Михайлина Іванюк народилася 

31-го жовтня 1900 року 

в Зарваниці у Західній 

Україні, приїхала до Америки 

малою дівчиною і поселилася 

в Балтиморі, де 

провела ціле своє життя. 

Була від молодих літ членкою 

Сеетрицтва Непорочного 

Зачаття Пречистої Діви 

Марії, 290-го Відділу Украінського 

Народного Союзу 

в Балтиморі, в якому потім 

сповняла понад ЗО років 

обов'язки секретарки. Виконувала 

свої обов'язки cynpo– 

ти УНСоюзу з великим захопленням 

і відданістю. 

Осиротила сестри Марію 

Шандровську в Балтиморі, 

Катерину та Ірину в УкраІні, 

доньку Марію Чермак і 

зятя Івана Гарта та шісеть 

внуків. Покійна втратила в 

минулому році мужа Івана 

і доньку Юлію Гарт. 

ОЛЕСЬ БЕРДНИК 

ГОЛОДУВАВ 20 ДНІВ, 

ЗРІКСЯ іовспгського 

ГРОМАДЯНСТВА. АПЕЛЮЄ 

до он 

Гельсінкі (УІС „Смолос- лий виїзд за кордон. Коли 

кип"). — Сюди дісталися з 1 Міністерство внутрішніх 

Києва детальніші інформа- 1 справ УССГ' підкинуло проції 

про причину голодівкн і хання О. Бердника на вивідомого 

українського пи- j їзд, він з огірченням і досьменника 

Олеся Бердника, j садом поїхав з кінцем червяк 

рівнож дістався повний І ня до Москви, де теж відтекст 

звернення письменни-і мовлено його проханню. Зука 

до Об'єднаних Націй. стрінувшись з негативним 

ку З О. кінцем Бердник червня поїхав цього ро- до вн, полагодженням 

він зрікся совстського 

його enpa– 

Москви, де домагався права громадянства і проголосив 

на виїзд за кордон. Коли 

всі його заходи були відкннуті, 

він проголосив ГОЛОдівку, 

яка тривала 20 днів. 

Тут стало також відомо, 

що в Києві КГБ-істн пошнрнлн 

відбитку листування 

одного канадського професора 

з О. Підсухою, головою 

Т-ва „Україна", яке було 

опубліковане в одному 

емігрантському журналі. 

Поширюючи цю відбитку, 

КГБ-істи і партійні пнсьменннки 

насміхаються з закордонних 

вчених, які, мовляв, 

навіть не знають, як 

оформити запросини на чужий 

університет, виславши 

не залегалізованнй виклик 

і без підпису представника 

університету. 

Після нсфортунного інциденту 

канадського університету 

з запросинами О. 

Бердника, письменник одержав 

приватні запросини і 

для нього були оформлені 

документи на короткотрива- 

голодівку, яка тривала 20 

днів. 

Хоч оправа голодівкн О. 

Бердника була відома в 

опозиційних кругах в Москві, 

вістка про це не була пода 

на до чужої преси. Це власне 

і було причиною, що його 

голодівка не здобула міжнародно:х) 

розголосу. 

Сюди теж дістався повний 

текст „Відкритого Дружнього 

Послання" О. Бердника до 

Об'єднаних Націй. 

Нижче подаємо деякі у- 

ривки з цього Звернення, до 

якого долучено супровідний 

лист до Генерального Секретаря 

ООН К. Вальдгайма. В 

супровідному листі між інним 

пишеться: 

Наявність Світової Організації 

не знімає відповідальности 

за життя Землі з 

кожної мислячої істоти плянети. 

Усвідомлюючи таку відпо- 

(Закінчення на стор. 4-ій) 

Українські та інші політв'язні 

ІХХР вітали Америку 

з 200-літтям иезалеяіности 

Ню Иорк. — Комітет обо-1 

рони совстськнх політичних 

в'язнів інформує: 

Ще в липні ц. р. міжнаронді 

пресові аґенства інформувалн 

про заяву 14 політичних 

в'яз:іів Свстського 

Союзу до американського 

народу з нагоди 200-ліття 

незалежності того народу. 

Текст заяви, про яку ін- і 

формували Юнайтед Пресе 

Інтернешенел, Ройтерс, та І 

Аженс Франс Пресе, був не-1 

повний, і щойно тепер на захід 

наспів повний текс самвидавного 

документу, який 

підписали діячі національннх 

рухів в СССР, між ними 

українці Володимир Овсіснко, 

Іван Гель, Зорян Попадюк, 

Василь Стус, Вячеслав 

Чорновіл та Данило Шумук, 

вірмени Паруйр Айрікян, А- 

зат Аршакян і Ашот Навасардян). 

жид Міхаіл Хейфец 

та інші. 

Повний текст заяви показус, 

що ті, які підписали її, 

мали намір викликати зацікавлення 

американськ и х 

громадян питанням незалежностн 

неросійських народів 

СССР. 

Нижче подаємо повний 

текст заяви до американського 

нар;)ду в день його незалежности. 

АМЕРИКАНСЬКОМУ 

НАРОДОВІ В ДЕНЬ 

НЕЗАЛЕЖНОСТІ! ВІД 

ПОЛІТВ'ЯЗНІВ В СССР 

„200 літ тому народ англійських 

колоній в Амернці 

проголосив людству 

два основні принципи сучасної 

цивілізації - право 

кожної людини на свободу, 

право кожної нації 

на незалежність. 

Ані колючі дроти, ані 

кулемети — ніщо не може 

зупинити нас, політичних 

в'язнів СССР, від того, 

щоб ми були разом з Вами 

в цю велику годину 

світової історії. 

Ми бажаємо американському 

народові здійснення 

його цілей встановлених 

батьками-основоположникамн 

створе н н я 

братерства вільних націй, 

сім'ї вільних народів". 

Підписи. 

Подґорному поставили 

пам'ятник 

Полтава. — Газета „Молодь 

України" у числі з 26- і відслоненні -пам'ятника 

j Подгорного, як раніше на 

го вересня ц. р. помістила Брежнєва, взяли участь високі 

партійні достойники, 

інформацію РАТАУ про 

відслонення „бюста двічі бюст відкрив перший СЄК- 

Героя СОЦІАЛІСТИЧНОЇ Праці 

М. В. Шдгорного" у міс- 

партії Ф. Т. Моргун, а го- 

1 ретар Полтавського обкому 

ті Карлівці, Полтавської области, 

де народився Підгонсму 

мітінгу" виголосив головну 

промову на „святочрннй. 

У повідомленні сказанно, 

що „партія і уряд конкому Г. І. 

лова Полтавського облви- 

Пуденко, 

високо цінують працю людей, 

які всю свою енергію, 

досвід, знання віддають 

справі будівництва комунізму, 

зміцнення могутності 

Радянської Батьківщини. 

Особлива шана, — говоряться 

далі в комунікаті 

РАТАУ, — виявляється в 

нашій країні тим, хто удостоеннй 

званням Героя і на 

відзначення видатних заслуг 

двічі Героїв відповідно 

до указу Президії Верховної 

Ради СРСР на їх батькініцнні 

спорудж уються 

Місцева українська rpo– 

„бронзові бюсти". Помнмо 

мада понесла велику втрату 

із смертю відданої союзо- 

ранішого ,яідброяаовуваяня" 

і засудження Хрущової 

діячки — піонеркн та 

довголідньої секретарки ВЯМ ПОЛІТИКИ „КуЛЬТу ОСОби", 

у відслоненні Відділу. 

бюсту 

який, відмічуючи заслуги 

М. В. Подгорного, пригадав, 

що теперішній голова Президії 

Верховної Ради СССР 

„пройшов великий шлях від 

рядового робітника до внзначного 

діяча Комуністичиої 

партії і Радянської держави". 

З промовами виступали 

також інші „ветерани 

партії", які не тільки славословили 

колишнього 

„слюсара", „механіка", „активиого 

організатора KOMCO– 

молу", а тепер „члена по- 

.'„ тич ного штабу ленінської 

партії" М. Подгорного, але 

також „народний характер 

суспільного ладу" існуючого 

сьоп і і в СССР.

СВОБОДА 

SY0B0DA 

имді игіддг в дії v 

FOUNDED 1893 

Ukrainian MwqMpw УНІМШ ^aily except Моп4ауя and boll 

days by the Ukrainian National Association, inc., at 

30 Montgomery Street. Jereey City. NJ. 07303. ^ 

Second Сіам Postage paid at the Poet Office of Jersey City. NJ. 

accepted for mallinf at special rate of postage provided for oy 

Section 1130 of Act of October 3. 1917 - authoxiaed July 31. 1813. 

звшаошпа єн tfttnretroj oanmnuo юіжк eg otoxemio utoaoxn 

-лш оіонігіаошпа в Аиіввоя Ливаоовсигввє ишаиьХігоіг uutauvt 

ouwvdHS та юоо dooav югоя -JWOJ. тпщл. кзчлзчхалаои iiL-niaaj 

-ия рлігаоктевн тпккілівк іамгоЦгвн мхтеХьсчіоло і miurevd-j 

-на ioedton а osredn 1900 зацавхам: uiturotfoj ЦЮгаПи лмпчи. 

-оп ніНШяоШПв чхноХм єн ютоїшя щвоишгщ иониоь І .-ЦЦ^Г 

Передплата: на рік - 330.00. на пін рожу - 916.00, на 3 м1сяці 

-– J9.00. Для членів УНСоюзу 65 f міс. За кожну зміну адресн 

- 25 f. Чека і "money orders" виставляти Ha"8voboda". 

P.O. Box 346 

Jersey City, NJ. 07a03 

Велике культурне досягнення 

Влаштування і відкриття Українського Музею в Ню 

Иорку - це в багатьох відношеннях велике культурне досягнення 

не тільки для ініціятора і творця цього музею, 

Союзу Українок Америки, але н для всієї української громадн 

та української культури і - сміло можна сказати - 

української справи взагалі. 

Про вартість і значення музею взагалі, а українського 

музею в такій світовій метрополії, як Ню Иорк, зайво 

говорити. Вони ж бо такі наявні.Недаром кожна державва 

нація призначає, чи заможні люди жертвують на музеї 

великанські суми. Пригадується, як під час Другої світової 

війни Черчіль дорікав Еспанії, що вона своєю невтральністю 

сприяє нацистам нищити. досягнення, европейської 

культури, а тодішній еспанськнй диктатор Франкс 

оборонявся, що нейтральністю Еспанія власне рятує свою 

культуру, про яку Найкраще свідчать Ескоріяль та інші еспанські 

музеї, пропонуючи тодішньому прем'єрові Англії, 

щоб він приїхав і їх побачив. Очевидно, що це полемічний 

епізод, але це не зміняє факту, що музеї були аргументом 

навіть у воєнній дебаті. 

Ідея Українського Музею в Ню Иорку виникла в заслуженій 

організації нашого жіноцтва, Союзі Українок 

Америки, 43 роки тому, в 1933-му році, як ця організація, 

з ініціативи тодішньої своєї голови, тепер уже покійної 

Олени Лотоцької, набула збірку українського народного 

мистецтва. Справжню одіссею перейшла ця збірка, як і 

думка про Український Музей, від того часу. Для порядку 

та на честь і славу поодиноким громадянам треба згадати, 

що ідеї і навіть плян українського музею в Ню Иорку 

нуртували вже ,і раніше, але тільки завзяття і наполеглниість 

наших славних „союзянок", разом з їхнім глибоким 

відчуттям неперевершеної вартосте рідної культури та познайомленнл 

з нею свого довкілля здійснили те, що довгі 

десятиліття було тільки мрією. 

НововідкритвА^к^^івський Музей в Ню Иорку аж 

ніяк не можна б уважати завершенням. Це найкраще 

знають самі пані в СУА і ті молоді, кваліфіковані ос-би, 

що музеєм відають. Це сказала в першу чергу голова СУА 

пані Іванна Рожаиковська, яка в своєму привітальному 

слові минулої неділі в імені очолюваної. нею організації 

сказала нашому українському МІСТОВІ Д СВІТОВА" і „Союз 

Українок Америки започаткував і заінкорпорував Украінський 

Музей в Ню Иорку. Сьогодні найбільша і нанстарша 

українська жіноча організація на еміграції кидас 

виклик українській громаді, П культурним і мистецьким 

колам та науковим установам, спільними силами розбудуватн 

центральний Український Музей в культурній столиці 

Америки!" 

Наша громада і П установи стягнули б на себе зневагу 

історії, якщо того виклику не прийняли б! 

Розчарування в Німеччині 

Парламентарні вибори в Західній Німеччині, які відбулнся 

з великим шумом минулої неділі, не принесли сподіваноі 

перемоги ні одному з головних партнерів - Соціялдемскратнчній 

партії Гельмунта Шмідта, ні Християнсько 

демократнчній партії Гельмута Коля. Вони радше внесли 

у політичне життя ревалізуючнх між собою партій елемент 

непевносте і до деякої міри невдоволення, хоч одні і 

другі в офіційних заявах заговорили про перемогу, Шмідт 

про фактичну, в спілці з коаліційною партією Вільних 

демократів, а Коль про моральну, бо голошене ним гасло 

у передвиборчому часі „Свобода замість соціалізму" і прнвернення 

до старших традицій, уможливили хрнстнякськнм 

демократам збільшити кількість місць у парламенті 

(Бундестагу). Загадкою для багатьох кореспондентів і 

політичних аналітиків залишається питання: чому саме 

тепер виборці вирішили обмежити вплив Соціял-демократнчної 

партії? Відомо ж бо, що якраз канцлер Гельмут 

Шмідт був один з головнях архітектів антнінфляцшноі 

програми, оздоровлення німецької господарки, що має безпосередній 

вплив на цілість європейської господарки, як 

також вдержання на найнижчому рівні безробіття, яке не 

перевищує в Німеччині чотирьох відсотків. Взагалі, беручн 

під увагу господарські труднощі в Европі, уряд Шмідта 

зробив максимум зусиль, щоб вдержати на високому 

рівні життьову стопу населення, не говорячи про соціальні 

привілеї, якими поза Німеччиною користуються хіба ще 

тільки шведи. Все це, як виглядає, не мало великого 

впливу на виборців, які, хоч і не бажають резиґнуватн з 

господарських і соціальних привілеїв, але супротавляються 

політичним експериментам соціялістів і їх надто 

видного зближення до східнього бльоку, головно до Совстського 

Союзу, та перенаголошування ними вартосте 

політики детанту. Опозиція, очевидно, використала це у 

виборчій пропаганді - особливо гостро наголошував 

зближення соціалістів до Москви лідер християнських демократів 

в Баварії Франц Иозеф Штравс — кажучи, що 

почуття економічної певносте відбувалось коштом особнстої 

і національної свободи і непевносте, бо всякі залицяння 

до СССР кінчаться в остаточному результаті трагедією. 

Цей, як кажуть кореспонденти, „більш націоналістичний 

стиль ведення Штравсом виборчої кампанії" запевнив для 

християнських демократів 60 відсотків голосів в Баварії і 

обнизнв цей відсоток на півночі, де цей „стиль" був відсутнім. 

Сам канцлер Шмідт признався, що ,,безвідповідальна 

балаканина скрайньо-лівих соціалістів пошкодила 

нам багато", а інший ветеран Соціял-демократичної партії 

додав, що „в нашій країні панують глибокі емоційні 

антикомуністичні і антяліві почування", які зручно використала 

опозиція. 'J" 

ну: 

"' 

Політичні спостерігичі погоджуються з думко:о, що у 

витвореній ситуації новий уряд Шмідта, якщо такий буде 

створений, ледве чи протриває до 1980 року, бо війна нервів 

вже почалася, у результаті якої може наступити непорозуміннл 

між соціалістами і вільними демократами, 

які одинокі запевняють Шнідтові більшість у парляменті, 

і тоді 46-річннй Коль, помнмо запевнень Шмідта, може 

таки стати слідуючим канцлером Західиьої Німеччини. 

Володимир 

л:-– 

СВОБОДА, СЕРЕДА, в-го ЖОВТНЯ 1976 - 

УКРАЇНСЬКИЙ ГАРВАРД: СУМНІВИ І ВИЯСНЕННЯ 

Барагура 

ГАРВАДР ОЧИМА 

ГРОМАДЯНИНА 

Український Гарвардський 

Центр став дійсністю. Грандіозністю 

задуху, вкладом 

зусилля; виявом ентузіазму 

і фінансовими досягами цей 

проект перейшов усі інші більших 

розмірів загальногромадські, 

чи всенаціональні 

акції, які досі організуаала 

українська спільнота у 

вільному світі. Це показує, 

наскільки створення катедр 

українознавства і Українського 

Наукового Центру було 

на потребу. 

Цей проект ще повністю 

незакінченшї. І коли організаційно-фінансова 

його сторінка 

подає надію на успіх, 

то не так позитивно представляеться 

організація науково-дослідчого 

і видавничого 

аспектів українського Гарварду. 

Рядовий громадянин, який 

розуміє потребу катедр і вільиої 

науки та підтримує 

фінансово їх реалізацію, має 

деякі питання щодо долі науково-дослідчого 

сектора і 

ці сумніви, побоювання і пптання 

мусять дістати прилюдну 

відповідь. 

На перший цлян висувасться 

питання персонального 

порядку, тобто пита я н я 

людських ресурсів так студентів, 

як і професури, без 

яких жодна наукова установа 

існувати і діяти не може. 

Покищо праця гарвардського 

українського центру зосереджується 

коло однієї о- 

соби — проф. Омеляна Пріцака, 

оромотора, організатора, 

головного реалізатора й 

великого потенціалу pynriu– 

ної сили катедр українознавства, 

зокрема в науково-дослідній 

ділянці. Він став першиос 

повним професором 

катедри української історії і 

керує Науковим Інститутом. 

Але таке явище невказане 

з психологічних моментів, бо 

може довести до „культу о- 

соби". Воно небезпечне і з 

практично - життєвих міркуваяь. 

Індивідуальна особа з 

різних причин може стати 

неспроможною виконува т я 

покладені на неї завдання 

— може відійти з даної наукової 

інституції, може nona– 

сти в конфлікт, може ввійти 

в пенсійний вік; може заяедужатн, 

може померти. Тоді 

установа, яку очолювала одна 

тільки людина раптом 

перестане діяти. Тому хтось 

мусить у такому випадку негайно 

її заступити для безперебійности 

дії. 

Друга проблема: покищо 

повним професором обсаджена 

тільки одна хатедра — 

історії України. Катедри мовознавства 

і літератури — 

пустують. Цю проблему треба 

якнайшвидше позитивно 

розв'язати й прогалину внповнити, 

бо складається враження, 

що ми створили катедрн, 

але не маємо наукових 

кваліфікованих сил, щоб 

їх обсадити. На оправдання 

чуємо здебільша аргумент, 

що годі підшукати вихладача 

зі стажем повного професора, 

якай відповідав би гарвардсьхим 

стандартам. 

Коли так підходити до спрааи, 

то такий стан може перейтв 

в перманентність. Ніхто 

не вродився „гарвардцем", 

навіть проф. Пріцак 

студіював у інших уиіверситетах 

і не зразу став професором 

Гарварду, але був викладачем 

інших висо к и х 

шкіл в Европі. Самий факт, 

що хтось студіює в Гарварді, 

не дає гарантії, що він 

стане науковим капацнтетом, 

бо й гарвардські жипускникн 

бувають різного калібру 

і, навпаки, вихованці інших 

наукових установ стають 

професорами Гарварду. 

Невже псасіж стількома 

молодими українськими лрофесорамн 

американських каледжів 

і університетів немає 

ніодного надійного, що мав 

бн бодай потенціальні дані 

стати майбутнім професорові 

Гарварду? Обдарована, амбітна, 

працьовита людина, 

ознайомлена з методами а- 

мериканських університетів, 

може піднести свої кваліфікації 

і розгорнути свої талаитя, 

якщо дати їй до того 

умови. 

Метода, яку застосовує 

проф. Пріцак — виростити з- 

поміж студентів-докторантів 

Гарварду майбутніх професорів 

катедр українознавства, 

дуже повільна і покищо 

практично себе не ииправдала. 

Великі надії,'які проф. 

Пріцак покладав на д-ра Субтельного 

— не справднлнся. 

Цей проспектнвиий кандядат 

на професора відпав. 

Або д-р Субтельвий, хоч і 

вихованець Гарварду, не відповів 

стандартам своєї „Альма 

Матер", або перспективи 

майбутньої кар'єри тут не 

мали для нього притягальної 

сили, або може грали 

ролю якісь інші мстива. 

Тому треба б поєднати дві 

методи: підшукувати вже діючих 

обдарованих молодих 

професорів одного з передових 

американських уиіверснтетів 

і дати їм змогу розгориути 

свої вмілості до пйсот 

гарвардських вимог і одночасно 

підховувати професуру 

з-поміж студентів гарвардського 

центру. 

Друга група проблем — 

це видавничі. Дотеперішня 

видавнича діяльність далеко 

незадовільна. Вона внпадкова, 

доривочна, деякі вндання, 

хоч і вартісні, але доволі 

далекі від основної української 

проблематики. Видавання 

рецензій, записок тощо 

має радше внутрішнє значення 

для студентського вжятку. 

Базою видавничої діяльности 

воно не є. Треба передусім 

університетсь к н X 

підручників для історії, MOвознавства 

і літератури. 

З ділянки палггнчної icro– 

рії України треба повного 

критичного науково- джерельао 

опрацьованого підручияка 

від найдавніших часів 

до сьогодні. Треба встановн- 


Qwavtwsvw^svw^ywMiwMWMMWwwMWMMWWMWWMWWWwwww 

Едмонтон (М. X.) - У суботу 

і в неділю, 11-12 вересня 

ц. р. у залі УграІнсько-Канадського 

Музею-Архіву в Едмонтоні 

(9543-110 Еве) відбулася виставка 

творів мистця-мапоіра 

Юліяна Крайківського. П влаштувалн 

дружина Ольга з донькЬо 

Оксаною в перші роковнни 

смерте мистця я їхня посвята 

гідна щирого подиву. Але 

тривкою пам'яткою творчости 

мистця була б поява друком 

монографії Ю. Крайківського. 

Юліян Крайківськнй побачив 

світ 10-го серпня 1892 р. у селі 

Різдвянах над Дністром, Pora– 

тиншині. Після закінчення гімназії 

в Коломиї студіював малярство 

в Ахадсмії Мистецтв у 

Відні, що стояла в тому часі на 

найвищому рівні. На вістку про 

смерть матері вернувся в 1918 

р. до Галичини і приймав опісля 

участь у визвольних змаганнях 

у рядах УҐА, з якою ділив П 

долю і недолю, перебувши тиф 

у ,,чотирикутнику смерте". Як 

маляр оформив ,,Пропам'ятну 

книгу УГА" і закріпив свої 

переживання у композиціях: 

„Відворот УГА", „Полеглим 

поклін" (репродуковані в календарі 

„Червоної Калини" за 

1923 рік). Переживання мистця 

з того часу відтворюють теж 

композиції: „Пісня рекрутів", 

„Артистична горстка", „Могнла 

незнаного вояка", 

„Смерть мрії", „Ілюзія", 

,,Большспнки в полоні УГА", 

„Атака чорношличників". У 

1920 р. вернувся до Академії 

Мистецтв у Відні, в якій закінчив 

свої студи. Тут створив 

шість олійних картин до поеми 

„Гайдамаки'' Т. Шевченка: 

„Пролог", „Шибениці", „Свячення 

ножів", „Ґонта вбиває 

синів", „Гонга ховає синів", 

„Ярема й Оксана", як також 

„Христос проганяє купців із 

святині", „Авель і Ревека" та 

„Каменярі" (видані на листівках 

клюбом українських cenc– 

ранткетів). По закінченні студіп 

вернувся до Галичини, склав 

педагогічний іспит в Академії 

Мистецтв у Кракові і був учнтелем 

рисунків та малярства в 

українських середніх школах у 

Стакнславові і в Рогатині аж до 

1944 р. Переживши першу большевицьху 

окупацію, опинився з 

хвилею скнтальців того ж 1944 

року, спершу в Граду, опісля в 

Омелян Пі 

ВІДПОВІДЬ ГАРВАРДЦЯ 

ГРОМАДЯНИНОВІ 

Почин редакції „Свободи" 

відновити позитивну днскусію 

у справі українського 

Гарварду треба яхнайгарніше 

привітати. Справа, про 

яку тут йдеться, є надто важиа, 

щоб дозволити собі на 

нсдомовлювання, скривання, 

чи „потьомкіяські села". 

Те, чого можна б і треба 

очікувати, я навіть вимагати 

— це вияснення всіх 

життєвих питань, без огляду 

на те, чи вони типу, який 

тепер у нас називають контроверсійннм, 

чи ні. 

Я не мав чести бути oco– 

бисто знайомим з проф. 

Барагурою (хоч його пнсання 

мені відомі ще починаючи 

із львівських 30-их років) 

і тому не знаю, наскільки 

висловлені у його 

статті думки віддзеркалюють 

його особисті погляди, 

а скільки там треба взяти 

власне на рахунок „громадянина". 

Але навіть, якщо 

прийняти, що дещо із поданого 

тут відограє ролю необхідного 

в таких випадках 

„чортового адвоката" (для 

потреб дискусії) — це не 

змінює мого відношення, і я 

щиро вдячний п. проф. Барагурі 

за його безпосередні 

й відважні запити та крнтичні 

заввагн. 

Перше, основне питання, 

яким проф. Барагура цілком 

слушно почав дискусію, 

це людські ресурси. Але з 

його словами, що праця укроїнозяавчого 

центру в Гарвардському 

університеті зосереджусться 

коло однієї, 

себто моєї, особи, ніяк не 

мсжна погодитися. Я безперечно 

керую процею Гарвардського 

українознавчого 

центру, але тут нічого 

надприродного; все хтось 

мусить очолювати кожну іяституцію. 

Справа не в тому, 

що я керую, а в тому, 

яке спрямування мас керована 

мною установа. Від самсго 

початку (академічний 

рік. 1963^69, з бюджетом 

12,000 долярів на рік) мосю 

основною ціллю було 

Створити нову генерацію 

.першорядних МОЛОДИХ ВЧЄних 

і сприятливу атмосферу 

для їхнього росту. 

Це була моя візія, для 

якої я жертвував: своїм часом, 

своєю працею, своїми 

грішми, цілим єством. Я не 

використовував ресурси катедр 

(а пізніше інституту) 

для своєї власної наукової 

праці, хоч фахівці зараховують 

мене до ведучих учених. 

Я не дозволив собі на 

заангажувавня не то кільксх, 

але й одного асистента, 

який допомагав би мені реалізуватн 

мої монографії. 

Навпаки, я є, був і буду 

асистентом моїх докторантів 

у всіх випадках, де їм потрН5но 

допомоги. Секретарка 

Інституту переписує їх дисертації, 

а я спеціяльно досліджую 

теми моїх дисертантів, 

щоб могти їм краще 

допомогти. Я добровільно І 

свідомо псрс-”:няз па себе 

ролю садівника, що плекає 

нові городові культури,! 

Зальцбургу в Австрії, де був 

головою Українського Мнстецького 

Об'єднання. З того 

часу залишив композиції: ,,Ap– 

кан", „Гагілкн", „Розстріл" 

(велика компознція-олія - знищена 

під час переїзду, на кораблі, 

до Канади, куди приїхав в 

1948 р. і залишився на nocrifl– 

ний побут в Едмонтоні. Тут 

довелось йому заробляти на 

„хліб насущний" малюванням 

домів, а не великих полотен, 

але мнетець Ю. Крайківськнй і 

далі, творчо працював, як і на 

рідних землях. 

Характеристику мнстецького 

дорібку і творчости MHCтця 

подав у своєму слові мистець 

проф. Іван Кейван, підкреслюючн, 

що в особі Юліяна 

Крайківського, ми втратили 

одного з видатніших ваших 

мистців-сеньйорів на еміграції, 

людину непересічного таланту, 

солідної мистецької освіти і 

великого досвіду. Мистцеві ДОводнлось 

творчо виявлятись у 

дуже несприятливих обставинах, 

бо прийшла Перша світова 

війна, далі Визвольні Змагання, 

в яких він приймав участь, як 

вояк УГА, двадцятирічна польська 

окупація, Друга світова 

війна, перша большевнцька 

окупація, нсвідрадні часи скитальщнни 

і виїзд до Канади. В 

жадному з тих етапів не май 

Юліян Крайківськнй відповідноі 

творчої атмосфервч як і П не 

ьиш, майже, кожен український 

мнетець. А чи мають нині таку 

-b^i. 

консеквентно справи росту 

отих культур уважав і вважаю 

метою своєї активности 

і свого життя. Усі доступиі 

мені ресурси я спрямсвував 

на всебічну допомогу 

молодим науковцям. Я залишав 

(і залишаю) в тіні 

мої власні наукові праці і 

пляни і, не щадячи ні часу 

ні зусиль, був і є завжди до 

допомоги і послуг молодої 

генерації, хоч правдоподібно 

їх теперішні наукові вислідн 

не все на тому рівні, 

що мої власні праці (що є, 

зрештою цілком природно). 

Мені дивно, як можна бул:. 

не добачити, що українс.кнй 

Гарвард це — не 

тільки я один (признаюсь, 

що моїм ідеалом є не 

Людовік ХГУ, а симфонічна 

оркестра, яка, хоч складена 

із солістів, вміє спільно ВНконувати 

великі композпції). 

Як можна було nepeo– 

чнти ученого світового маштаЗу 

академіка Ігоря 

Шевченка, який при тому 

репрезентує не якусь науку, 

чужу до українства, а 

візантологію, колиску укра- 

Інської культури. Те саме 

треба сказати про чотирьох 

не-украінців, членів Комітету, 

які без жадної грошової 

винагороди і корнети в'яжуть 

з українською наукою 

свої шановані у всьому науковому 

світі імена і тратять 

час на розбудову українознавчих 

студій. Маю тут на 

увазі істориків Пайпса та 

Кін єна (останній добре воладіє 

українською мовою 

навіть у слові), літературознавця 

Вайвтравба та мовознавця 

Лянта. 

А вже цілком непростамим 

с недобачування молодих, 

цілої плеяди першорядних 

учених, які вже від 

яких шести літ друкують 

свої праці, виступають на 

наукових конференціях, як 

американських, так і українських, 

а дехто з них є вже 

на становищах професорів, 

а то й деканів. Вистачить 

тут назвати тільки най- 

-більш заавансованих: Ope– 

CTW К?убтельнои),; і Григорія 

Грабовнча, Франка Сисина, 

Зенона Когута, Любомира 

Гайду, Павла Маґочія, Едварда 

Косинця, Наталію 

Кононенко - Мойл, Гльорію 

Єдинак, Ренату Голод-Третяк, 

Зірку Зареибу - Фнлипчак 

і коло десятка інших. 

До них можна б додати імена 

старших, середнього віку, 

як і молодших вчених 

з-поза Гарварду, які мали 

можливість попрацювати 

деякий час (кілька місяців 

до року) у вашій системі: 

Олександер Оглоблий, Роман 

Шпорлюк, Ася Гумецьха, 

Ярослав Пеленський, 

Іван Лнсяк - Рудннцький, 

Михайло Лесів, Богдан 

Кравців, Роман Сольчаник, 

Іван Павло Гінка, Богдан 

Струнінськнй і інші. Я тут 

з браку місця не називаю 

імен багатьох не-українських 

вчених, хоч між ними є 

такої величини вчені як 3. 


атмосферу українські мистці на 

рідних землях? їхня ситуація ще 

Й куди гірша, бо там панує 

всевладно інквізиція т. зв. соцреалізму, 

тобто -московського 

натуралізму, в якому мнетець 

мусить славославитн свого 

„старшого брата". Творча атмосфера 

для наших мнетців 

може постати тільки в самостійніП 

українській державі і в 

досягнення цього ідеалу ми 

непохитно віримо. 

Всі ми, українські мистці, які 

опинились на вигнанні, втратнлл 

свій довголітній мвстецький 

дорібок і втратив його теж 

Ю. Крайківськнй. Усе ж він 

зумів створити новий мистецький 

дорібок, доказом чого маємо 

на цій виставці понад 50 

нумерованих у каталозі його 

творів і кільканадцять незакінченнх 

композицій і рисунків. А 

це, беручи до уваги нсвідрадні 

його творчі умовний, не так то 

й мало. Зрештою йдеться про 

якість творів, не про їх кількість. 

Хоча на виставці не 

вдалось показати всі твори в їх 

оригінальному виконанні, але 

маємо деяку кількість penpo– 

дукшв, зокрема з ранніх творів 

мистця. Найважливіше те, що 

мнетець посвятився виключно 

українській тематиці. Мистця 

глибоко хвилювала наша історія, 

почавши від Київської княжоі 

держави, через Козацьку 

, : - - 

І - . , с - ,. ? і . 

Ч. 190. 

і 1 т 

LCarr 

КОЛОНІЗАТОРИ 

ВІДСТУПАЮТЬ 

(2) 

Після закінчення Другої 

світової війни Франція пробувала 

утримати свою контролю 

в Індо-Кнтаї, що привело 

до появи партизанського 

руху та перебрання контролі 

над ним комуністами, і 

врешті — до катастрофальноі 

В'єтнамської війни з участю 

американських збройних 

сил. 

В Африці цей процес зазнав, 

однак, певної затримки 

з боку двох колоніяльннх імперій, 

португальської та почастн 

нащадків великої Бритійськоі 

імперії. В останньому 

випадку не тому, що Лондон 

не хотів, а тому, що білі 

англійці — колонізатори в 

Родезії, не хотіли бачити написів 

на стіні, що час надходить 

забути про свої привілеї. 

Другим таким народом 

залишаються т.зв. афрвкани 

— нащадки бурів, голляндськнх 

колонізаторів у Швденній 

Африці, які crapa– 

ються затримати свій стан 

посідання т.зв. політикою а- 

партеїду, себто ізоляції чорного 

та білого народів, обмежеивя 

муринських прав, 

повної сепарації їх життя, — 

це, о країні, де білий елемент 

творить меншість. Три мільнони 

і 800 тисяч проти 15-ти 

мільйонів чорних та біля 

двох мільйонів мішаної кровн. 

Португалія примушена була 

звільнити свої колонії — 

Анґолю та Мозамбік, тільки 

з тими наслідками, що прнйшло 

те не своєчасно, а запізно, 

що було використане 

Москвою для розпалення 

громадянської війни в Анголі 

та втручанням кубинських 

військ. 

У Родезії стан такий, біла 

меншість (270 тисяч) править 

більш як шести мільйонами 

мурннів. Цей стан не є 

нормальне явище у сучасні 

часи. Очевидно, иезабаром 

треба буде також рішати 

таку саму проблему для Швденно-Африканського 

Союзу, 

який має тільки тому 

більші шанси зберегтися довше, 

що білих там є значно 

більше і вони мають зброю 

— військо у своїх руках; вони 

теж знають, як діставати 

золото і алмази з копалень. 

В цих копальнях повсюди 

працюють для них негри, 

яким платиться великі гроші 

за працю в гарячих глибоких 

шахтах. їх наймають серед 

бідноти в сусідніх країнах 

на кілька років тяжкої 

праці, створюючи таким способом 

заможнішу верству у, 

тих країна::. Діти цих замбж 

нішнх мурннів дістають гарну 

освіту та сприяють появі 

в сусідніх землях кадрів провідяої 

місцевої еліти. 

Але повернемось до подій 

останніх тижнів у Африці. 

Секретар Стейтового департаменту 

Кіссінджер почав 

серію зустрічів і розмов з 

лідерами муринських держав 

та головою впливової 

муринської групи з Родезії п. 

Нкомо, який також за останні 

півроку відвідав ряд афри 

канських та інших держав, 

державу, аж до Визвольних 

Змагань вашого народу, В його 

творах оачимо князя Володнмира 

Великого, подвижника 

християнства в Україні і творця 

могутньої нашої державн-імперії. 

Бачимо баталістичну картину 

„Похід Богдана Хмельннцького", 

в якій мистець nepe– 

дав велич гетьмана і войовничість 

козацької армії, надзвнчайно 

динамічні картини „Атака 

кавалерії УГА" й „Чортківська 

офензнва", „Відворот 

УГА", ,,Полятлим поклін", 

„Карпатська Україна" та інші 

— світлі і трагічні моменти з 

наших змагань за державність. 

Нашого мистця хвилювала 

глибоко Гуцульщнна, П побут і 

етнографія, що він їх зафіксував 

у циклі „Гуцульщнна". 

Зокрема слід відмітити його 

побутові „Гагілкн" й „Taraoo– 

вальна романтика", позначені 

радісно-соняшним кольорвтом, 

як теж „Аркан" (Два варіанти) 

з суто-рембранівською світлотінню. 

Маємо тут дві картини 

на тему найбільшої 

українського народу - 

трагедії 

злочин- 

НІ експерименти MOCKOBCbKO– 

большевнцького окупанта: 

„Колективізація" та ,,УССР". 

В останній Т. Шевченко з постаменту 

свого пам'ятника проклннає 

окупанта, схилившись 

над горами українських трупів. 

Тут є теж картина з доби знедолених 

„Збігців" та інші, що їх 

мнетець у творчому процесі 

глибоко переживав. 

В портретах визначних. постатей 

України мнетець зумів 

вірно передати їхні зовнішні 

переводячи дипломатичну 

працю, щобн знайти розв'язку 

тяжкого положення в 

Родезії, бо в сусідньому Мозамбіку 

готувалися великі 

кадри партизан для війни 

проти білої меншосте в Родезії. 

Вій, як ряд інших лідерів, 

не хоче громадянської війни, 

хоч би вона могла принести 

перемогу для муринського 

населення, бо знає, що в такій 

ситуації Москва буде 

приймати участь та насаджу 

вати свою комуністичну аген 

туру, що приведе остаточно 

до диктатури малої її групи 

— диктаторів. 

Можливо, що Кіссінджеру 

не вдалося б дістати згоди 

Іана Сміта, керівника білої 

меншосте в Родезії, якби в 

цьому не допомогла Швденна 

Африка. її лідер, п. Форстер, 

прем'ср-міністер, маючи 

інші турботи, попередив п. 

Сміта, що Швденно-Афрнканський 

Союз не буде йому 

помагати утримувати білу 

адміністрацію в Родезії, і підкреслив 

це розпорядком — 

забрав звідти групу 50 гелікоптерів, 

які допомагали 

родезійський армії боротися 

з партизанкою. 

Сміт опинився в тяжкій 

ситуації — під сильним дипломатичним 

тиском з боку 

ЗСА й Англії і відмовою Фор 

стера. Прем'єр Сміт виступив 

по радіо та в телевізії з промовою, 

в якій схарактернзував 

стан його уряду та згоду 

погодитися на брнтійсько-америкаиський 

плян. За цим 

плином він повинен на протязі 

двох років правити спіль 

ним з чорними урядом, завданням 

якого є виробити кой 

ституцію для Родезії, де чорні 

будут мати повну владу. 

Одже, конкретно: два роки 

— це обмежений час, протягом 

якого білі будуть ще 

мати слово в адміністрації, 

на протязі цього реченця бу- 

ДУТЬ СТВОреНІ УМОВИ ДО СТВОрення 

нормального уряду, о- 

браного всім населенням, отже 

уряду, де білі будуть тількн 

малою меншиною. ЗСА ft 

Англія обіцяли, що буде ство 

рений міжнародний фонд 

для цього перехідного nepio– 

ду і для переселення білих, 

які того бажають, в інші кра 

їни, що буде знесене ембарго 

на торгівлю Родезії зі зовніш 

кім світом, що, як „санкція 

проти расизму", існує щодо 

Родезії вже майже десять років. 

Цей плян враховує побоювання, 

що без його міжиародиого 

фонду в Родезію МОжуть 

влізти радикальні елементи 

в цей критичний період 

переходу від а д міністрації 

білої меншостн до KOHCTHтуційної 

муринської держави. 

Треба мати на увазі, що 

Родезія має виїмково важлнве 

стратегічне положення, 

вона лежить на кордоні Південно-Африканського 

Союзу 

та на шляху між Мозамбік 

ком, Заїре, Замбією та Ботсваною, 

тому поява радикаль 


риси, а „лебединою піснею" с 

портрет дочки Оксани. Теж з 

хистом він зобразив мотиви 

української архітектури, зокрема 

„Собор Мазепи в Києві" та 

інші. На цій виставці бачимо 

теж проект пам'ятника Шевчен- 

КОВІ у Вінніпегу, ЦИКЛ СВЯТОЧно-різдвяних 

листівок, ЯКІ МОГли 

б бути поважними побутовимн 

композиціями і вкінці 

підготовані рисунки до майбутніх 

творів, що їх уже не 

вдалося реалізувати. Всі твори, 

Юліяна Крайківського позначені 

солідним рисунком і завершеннм 

кольорнтом. До кожного 

свого твору мистець підходив з 

найвищою повагою. Винісши з 

Академії Мистецтв у Відні pea– 

лізм з деякими прикметами 

історизму, Ю. Крайківськнй 

був вірний цим засадам до своєї 

смерте. Він не вдавався в жадні 

експерименти, не шукав нових 

мистецьких „істин", зокрема 

не блукав по джунглях всяких 

модних „ізмів". Його реалізм 

був своєрідний, з деякими прнкметамн 

романтизму, що позначеннй 

в його побутових картинах. 

Беручи до уваги його талант, 

студії, досвід і вік, його 

твори замало були популярні 

серед нашої спільноти, але, це й 

може вина самого мистця Ю. 

Крайківського, який аж ніяк не 

любив саморекллмн й дешевої 

І популярносте, занадто бо шина 

мистецтво й занадто шанував 

(Закінчення 

на crop. k-Hk) 

v 

у 

І 

І 

- 

-

: 

СВОБОДА, СЕРЕДА, 6-го ЖОВТНЯ 1976 Ч. 190. 

Cheater: 

Український Конгресовий Комітет Америки - Відділ 1 25.00 

ООЧСУ - 34 Відділ 15.00 

J „Самопоміч" — Відділ 15.00 

Союз Українок Америки - 2 Відділ 15.00 

Союз Українок Америки — 13 Відділ 25.00 

Союз Українок Америки - 15 Відділ 25.00 

СУК „Провидіння' - 105 Відділ 

?ОЛЮ 

УНСоюо - 156 Відділ 25.09; 

УНСоюз - S52 Відділ 15.00 

Українська Православна Парафія при Церка Успення 

Пречистої Діви Марії 25.00 

Українська Американська Ліґа — Честер, Схід 25.00 

Український Каталнцький Горожанський Клюб (74, 75) 50.00 

Український Народний Дім (1973, 74, 75) 75.00 

S 40.00 - Мирослав і Ляриса Кий (1975-1976). 

9 30.00 — Олекса Венчак, Тамара Захарків, Всч. о .Петро 

Лнпнн, Павло Малиновський (1974, 75), Андрій Солчаннх 

(1974, 1975). 

9 25.00 - Василь і Лідія Кий, Володимир Лссик, мґр Роман 

Микита. Василь Пастушок (мод.). 

9 20.00 — Гараснм Маковський, Tim Matkowakyj. 

9 15.00 — Іван Багрій, Іван Батан, Осип Вандерськнй (74), 

.Петро Бродич, Петро Візьняк, Володимир Волянський, Анатоль 

Гужва (1974), Анна Гужва, Микола Гілевич (76), Іван 

Давид, Михайло і Софія Єдиная, Іняс Андрій Забродський, 

Євген Захаріясевич, Параскевія Зубрицька, Ярослав Качмар, 

Осип Кізюк, Ярослав Клюка, Михайло Ковальчук, всч. о. Иоснф 

С Копчак, Володимир Корчинськнй, інж. Любомир Коцюба, 

Joe Кштпап, Данило Кучера, Марія ЛІскович, Василь 

Лосанович, Богдан Малецький, Енген Маршалок, Степан Микнта, 

Володимир Михайлів, Дмитро Молодовець, Теофіль Повлюк, 

Данило Паньків, Василь Пастушок (старший), Христнна 

Плюта, Ярослав Салдан, мґр Володимир Сич, Анна Татарів, 

Іван Федак, Григорій Ціхавовський, інж. Сергій Шевченко. 

д-р Володимир Юзич (1974). 

9 10.00 — Володимир Батрннчук, Олекса Злупко, Володимир 

Крамар, Михайло Новак, Емилія Павлюк, Марія Фсдак, 

Іван Чабан. 

S 5.00 — Ольга Мельник, Павло Шабатура, Марта Янчак. 

9 3.00 — Стефан Матущак. 

ChurchviHes 

9 15.00 — Зеяон Квашинський. 

CUfton Heiffats: 

5 100.00 — Михайло Глова. 

9 40.00 - Осип Саноцькнй (1972-75). 

Conahohocfcen: 

f 15.00 — Михайло Іваннцький. 

CoraopoUs: 

9 50.00 — Д-р Ярослав Микулович. 

Cornwolte Heights: 

9 20.00 — Іван Зінченко. 

Стеааоп: 

9 20.00 

Corttoviller 

9 25.00 

Ebaton: 

Д-р Михайло 1 Дарія Дудра. 

- Michael Sc Julia Plcrozek. 

Український Народний Союз — 13 7Відділ 

9 20.00 — Василь Боднарський. 

15.00 - Іван Дрозд 

Erie: 

9 20.00 - Марія Ярема (1974, 1975.) 

Folcrort: 

Українська АСОЦІАЦІЯ Політичних Наук 

О rinds tow: 

S S.00 - Е. Gall (1974). 

Harriaburg: 

9 35.00 — Інж. Гриць Василевський. 

5 25.00 - Д-р Роман Слнж. 

9 15.00 — Любомир Микита. 

ИШЬМі 

9 25.00 — Богдан 1 Катерина Бурбело. 

9 15.00 -- Василь Савка. 

Hermlnle: 

9 1.00 — Катря Василькевнч. 

Holmea: 

9 25.00 - Володимир і Галя Горбові. 

Honey Brook: 

Л 50.00 — Онуфрій і Евдокія Щеснюк. 

^^9^0.00 - v. TRev' George Hnatko (1974, 1975) 

Johnstown: 

Укр Народна Поміч - 117 Відділ 

9 20.00 — Петро Федаш. 

9 10.00 - Михайло 1 Марися Грисяк. 

Lanaford: 

9 20.00 — Дмитро Мельник. 

Leechburg: 

9 5.00 — Теодор Ковалюк. 

LebJghton: 

9 55.00 - Петро Кіра (1973, 74. 75). 

9 20.00 - Олекса Гранат. 

Levrttown: 

9 15.00 - Іван і Софія Головка. 

Ludlow: 

9 25.00 — Eva Jubon. 

Lyndora: 

Українська Католицька Церква св. Мнхаіла 

9 15.00 - Н. Т. 

МсКсея Rocks: 

СУК „Провидіння" - 76 Відділ 

М euro не Park: 

9 15.00 - Михайло Ннкорович. 

5 10.00 Всч. о. Михайло Федорович, 

tflddleport: 

5 10.00 - Сімон Сусило. 

Mlnaravlller 

5 25.00 - Всч. о. — Василь Стебельськнй. 

Мопееяеп: - Aleck Fall. 

-9 10.00 

Morrtotown: Олександер Федорків. 

-9 40.00- 

MorrtavUle: 

9 75.00 - Роман Федорак (1972-76). 

Mountaintop: 9 15.00 

MoyLan. мґр Роман 1 Ірина Дяків. 

9 10.00 - 

Олександер Лужницький. 

N'arberth. 

Д-р Петро Стерчо. 

і 50.00 - 

New Caatle: Петро Ярема. 

9 20.00 - 

No rtham pton. 

СУК „Провидіння" - 18 Відділ св. Михолая 

9 50.00 — Василь 1 Ярослава Чаплій. 

9 25.00 - Всч. о. Андрій Двораківський. 

Olyphant: 

9 100.00 — Трофим Мороз. 

9 25.00 - Василь Фідірко. 

9 15.00 — Микола Мартинюк. 

Palmerton: 

9 25.00 - Всч. о. К. Бердар. 

9 10.00 - Теодор Версук (1975-76). 

9 5.00 - Степан Селіськнй. 

Philadelphia: 

СУК „Провидіння" 

Комітет 200-річчя ЗСА 

Братство кол. Вояків І УД 

Ліґа Українців Католиків 

Централя 

УНА 

ОбВУА - Відділ 

Т-во кол Вояків УПА їм. ген. Т. Чупринки 

Дім Української Молоді 

,ДІаша Українська Школа" при Осередку СУМА 

Об'єднання Мистців Української Сцени 

ОДВУ - 1 2ВІДДІЛ 

Об'єднання Жіок ОЧСУ - Відділ 

ООЧСУ 6 Відділ 

Українська Православна Церква св. Покрови 

Пласт — Станиця 

„Самопоміч" — Кредитова Кооператива 

.Самопоміч" — Відділ 

Сестри Святого Василя Великого 

Окружна Рада Відділів СУА 

Союз Українок Америки — 10 Відділ 

Союз Українок Америки - 20 Відділ (1973, 74, 75) 



Союз Українок Америки - 48 Відділ 

Союз Українок Америки - 88 Відділ 

СУМА - Осередок їм. УПА 

Л 

9 10.00 

І 15.00 

S 5.00 

15.00 

10.00 

10.00 

9 500.00 

50.00 

20.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

25.00 

25.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

25.00 

15.00 

10.00 

25.00 

10.00 

45.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

16.00 






14 ВІДДІЛ 

16 Відділ 

43 Відділ (1974) 

- 44 Відділ 



СУК ,,Провндіння" 


СУК „Провидіння" - 199 Відділ (1972-75) 

СУК „Провидіння" 204 Відділ 


Товариство „Бойківщнна" Головна Управа 

ТУСМ — Осередок 

Українська Американська Громада 

Украінсько-Американський Горожанський Клюб 

Українська Католицька Церква св. Иосафата 

Українське Лікарське Т-во Північної Америки 

Український Музичний Інститут 

Окружна Рада Відділів УНСоюзу 

УНСоюз - 63 Відділ 



УНСоюз — 375 Відділ 





УРСоюз — Окружна Рада Злучених Відділів (1975-76) 

Український Спортовий Осередок „Тризуб" 

Хор ,,Прометей" 

Церковна крамниця (1975-76) 

„Черемош" — Гуцульське Товариство 

9 150.00 - Юлія і Михайло Петришнн. 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

60.00 

15.00 

15.00 

25.00 

15.00 

25.00 

25.00 

100.00 

25.00 

5.00 

15.00 

15.00 

25.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

30.00 

25.00 

15.00 

50.00 

15.00 

9 100.00 — Ексц. Єп. Помічник Василь Лостен, І. і М. К., 

„ЕКО". 

9 75.00 - Дмитро Вашук. 

9 65.00 — Антін Федорович. 

9 60.00 — Олена І Богдан Казанівські, Марія Стефанншии 

(1970-75). 

9 50.00 - Гнат Биіннський, інж. Методій Борецький, Іван 

Гаврилюк, Соня і Іван Гасин, Ярослава і д-р Володимир Ґалан, 

Калина і Ярослав Козак, Григорій Марчук, Анна і Мнхайло 

Насевнч, Ярослав Полатайко, д-р Василь Саляк, Юрій 

Сьомко. 

9 45.00 — Микола Скібіцький. Софія і інж. Іван Слонськнй. 

9 40.00 - Коженьовський і Ііазуянк (крамниця), Інж. 

Микола Лютий, Петро Марчиха 11. Володимир Терлецькнй. 

9 35.00 — Евген Андрейчик, проф. Богдан Гнатюк 

9 30.00 — Ангела 1 Іван Банах. митр, пт і 

Ольга і Інж. Омелян Богачсвські, Василь Га 

са Ґардецвкий, Оксана Ґной, Анна 1 Іван ,' унд 

Дякун, Ольга і Федір Калюш, Олена і мґр Омелян 

кі, проф. Степан Конрад, інж. Михайло Кузьма, N 

н Біляк, 

р Олекнхнйло 

атниць. 

нило Ос- 

тош, д-р Натолія і Ромаи Позуняк, Іван Пиртко, Хрнстина і 

Борис Прокопович, Любомяра 1 д-р Богдан Сілецькі, Михайло і 

Тхорів. 

9 25.00 — Дзвінка і Мирон Барабох, Мнрон Варанецький, 

рад. Володимир Біляїв, Іванна і д-р Олександер Білик, Василь 

Бойчук, Антін Винницький, Стефанія 1 Франк Вовчак, д-р Ми- 

Зубки, інж. Ілля Журжа, Володимир Іваськів, Ярослав Іваськів, 

Анна і Микола Карбовські. Михайло Карпнн, Іван Kax– 

кола Войтович, Михайло Гаврилюк, Степан Гавриш, мґр ЛІдія 

І інж. Олександер Гонас, Евген Гаранчук, Роман Гевко, І Володимир Книгницький. Гргорій Козак, Михайлнна і Василь 

никевич, Василь Кемель, Дмитро Кіт, Ярослав Клнмовський, 

інж. Ярослав Гладкий, Дмитро Ґрамяк, д-р Володимир Дармограй, 

Василь Двороький, д-р Роман Дикий, д-р Михайло Дн-: 

міцькнй, Roma Dockhorn, Eiias Duda, д-р C. і О. Желехівський, 

Семен Жилавий, Тарас Івасів, Марія 1 Лев Іваськів, Стефанія 

і Лев Іваш, інж. Богдан Керницький, Оксана Коженьов- j 

ська, Дарія і інж. Михайло Комановський, „Космос" (В. Монь- і 

ко і Я. Кухтин, І рола і Роман Кравців Петро Кравчук, Володнмир 

Куліш Іван Кусень, Оксана і Рдман Лсвицькі, Марія , 

1 мґр Олег Лнсяк, Ольга і Степан Лукасевнч, Уляна і Зенок ! 

Мазуркевич, Софія і Мирослав Мак, Іван Марків, о. монс. Роберт 

Москаль, Ольга і Інж. Михайло Нич, Евгеиія і Сидір Нозаківські, 

д-р Евген Новосад, д-р Іван Павлічка, Анна і Роман j 

Папроцькі, Роман Плахта, Іван Поліщук, Оксана і дир. Іван 

Поритко, Михайло Пуйда, Стефанія і д-р Володимир Пушкар, 

Ярослава і д-р Юрій Рибак, Евген Рогач, інж. Михайло Романець, 

Дмитро Сенюх, Евгенія і д-р Іван Скальчук, мґр Іван 

Скочиляс, Микола Стонько, д-р Роман Сухий, Петро Тарнавський, 

Любов і Ярослав Татомир. Ярина і інж. Юрій Телепко, 

О. І. і М. Тритяк, Іванна 1 д-р Петро Федорів, Марія і о. шамб. 

Мирослав Харнна, Омелян Цегелик, д-р Микола Ценко, д-р 

Олексій Ценко, Тетяна 1 д-р Зенон Цісик. Марта 1 д-р Лев 

Шанковські, Іван Щупаківський, д-р Ярослав Яримович, мґр 

Володимир Яців. 

"9 20.00 — Юрій Аиюк, Анна І Микола Вута, Роман і Оснд 

Вомпель, Олександер Вояторськяй, Микола Гаврисюк, Марія 

Ганусей, Іванна і Мирослав Гентиш. о. Василь Головінський, 

Хрнстина 1 Юрій Гура, Григорій Дацьків, інж. Константнії Дидниськнй, 

Катерина Дубос, Марія і Василь Калан, Неоніля 

ІОііш, Софія Клюс, Олекса Коновал, Ігор Конрад, Василь Кривнй, 

Ярослав Лебідь, Анна і Евген Лопатинські, Богдан Мир, 

Андрій Міщук, W. N. Nackowey, Володимир Обущак, Василь 

Павленко, Лідія і Роман Пастушак, Галина 1 Юрій Поритко 

Анна С нв уляк, Дмитро Смочнло, Андрій Солонинка, Андрій 

Сплавник, Христина Спольська, Марта 1 інж. Олександер Typ– 

чни, Осипа Фнлипович, Теодор Халус, Іван Сегельський, Тетяна 

Цимбал, Омелян Чайковський, Остап Черепаха, Іван 

Чиж, Олександра і Роман Швед, професор Августнн Штефан, 

Володимир Ізматшіськнй. 

9 19.00 — Іван Шараи. 

9 15.00 — Степан Абрам, "Alexander", Іван Андріївський, 

Лука Бабій, Іван Бабяк, Олександер Ваду ляк, Омелян Барнлка, 

Софія і о. Тома Бариляк, Ольга 1 Іван Восараб. Микола 

Бачара, Роман Беднарський, Наталія Безбородько, Ангелнна 

1 д-р Володимир Безушко, Стефанія і д-р Ярослав Бернадин, 

Галина 1 Юліян Бернадин, Микола Весага, Тимотей Бесага, 

Мирон Вілас, Оксана і д-р Михайло Білик, Евген Вілинськнй, 

Леонід Віронт, Евдокія Блавацька, Дмитро Благий, Ярослав 

Вобинський, Андрій Воднаренко, Іван Борис, Максим Бортник, 

Микола Бохна, Осип Бохиар, Володимир Вриковнч, Анатоль 

Врояка, Юрій Вудерацький, Петро Вукач, Василь Бун, 

Галина Вакуловська, Оксана Ванчицька, Степан Ваповський, 

Василь Василюк, Іван Васюрка, проф. Володимир Вннницький, 

Степан Вишинський, Володимир Вовнянка, Адольф Возний, 

Володимир Возний, Іван Возний, Дмитро Войт, Степан 

Волянюк, Іван Вонс, мґр Юрій Вонторський, Ілько Восколюб, 

Іван Гайдучок, Олена 1 Лев Галас, інж. Мирон Ганушевський 

Богдан Гасюк, Ірина Гельо, Василь Геник, Володимир 

Гнідий, Петро Годованець, Микола Голіней. Ольга Головецька, 

Софія 1 Інж. Адріян Горницький, Магдалина і Теодор Гоцннець, 

Петро Грабовський, Ілько Гринчук, Микола Гриців, 

Василь Грншак, проф. Оксана І Петро Генґало, Лев Грамяк, 

Михайло Грет, Григорій Давид, Вруно Данківський, Іван Данківський. 

Осип Данківський, Анна і Теодор Дацик Анна Демяннк, 

Михайло Джичко, Мирон Дзьоба, Павло Дідух, Гриорій 

Долннськнй, Ляриса і Зосим Дончук, Олександра і Іван 

Дубіль, Василь Дутка, Михайло Дяків, Лідія Дяченко, Осип 

Дячок, інж. Ярослав Жмуркевич, Катерина і Володимир Жук, 

Василь Забродський, Едвард Завадовський, Дарія 1 Володимир 

Завадович, Василь Загасайло, Лука Заставний, Григорій 

Захарко, Микола Захарченко, Василь Зелем, Богдан Зубик, 

Володимир Зуляк, Зенон Івасів, Модест Івасів, Григорій Іваськів 

Анна 1 Іван Ігнатюк, Степан Кабов, Осип Кадило, Мирон 

Карбівник, Мартин Карбівняк, інж. Ярослав Качай, Ірина 

і Ярослав Качанівські, Софія 1 Любомир Квасницькі, Федір 

Квочак, Тома Квятковський, Михайло Кічула, Роман Клос,' 

Іван Книгницький, Теофіля і мґр Роман Книш, Петро Кобрин, 

Тарас Коваль, Ольга 1 мґр Михайло Ковальчук, Лідія і Cep– 

гій Ковальчук, Микола Когут, Богдан Корженьовський. Мярослава 

і Володимир Корженьовські, Галина Козак, Михайло 

Козак, Роман Кокорудз, Оксана 1 Василь Колінко, Григорій 

Колнбабюк. д-р Яр. Колибабюк, В. Колодій. Марія і П. Кондрат, 

Іван Кононенко Вол. Кононенко, Мих. Конина. Т Kopo– 

лець, Павло Коромець. Федір Корсунь, Василь Коруд, Семен 

Косопуд Евгенія і Володимир Косток, інж. Юліян КрнжаяІвський, 

Катря і Іван Крих, Микола Кузевнч, Тоня Кузьменко, 

Павло Кулинич, Осип Кусень, Ярослава Киць, Катерина Кушляк, 

Андрій Кушнір, Юрій Лазовський, Ярополк Ласовськяй, 

Віра 1 Євген Левицькі, Ольга Левнцька, Дмитро Лсвчук, 

Лев Леськів, Микола Лл:ьків, Петро Леськів, Василь Лесюк, 

Орест Лесюк Анна Леуш. Григорій Лещншин, Григорій Лсх, 

Марія 1 Онуфрій Либа, Н. Лимаренко, Іван Личик, Константяна 

і Андрій Лопатинський, Наталія Лопатинська, Богдан 

Лужецький, Інж. Михайло Лукавський, Омелян Лукавський, 

Софія Лупацій. рад. Володимир Луцишин, Зіна 1 Степан Луцишин, 

мґр Олександер Луцький, проф. Григорій Лучаяко, 

Володимир Левицький, Емілія і Степан Мадиллс, Марія Мазур, 

Степан Мазурок, Іван Майчук, Михайло Майчук, Mracafl– 

ло Макар, Надія і Богдан Максимюк, Марія І Василь Максимчук, 

Daniel Maxymiuk, ЛІДІЯ і Евген Марків, Катерина і 

Лонгин Марків, інж. Орест Мартиновнч, Ярослава Мартннович, 

Микола Маслій, Стефан Масюк, Ярослав Масюк. Дмитро 

Матковський, PocTHcnaBa v і інж. Зоновій Матла, Наталія і 

Роман Мальків, Анна 1 Володимир Мелько, Дмитро Мельник, 

Stanley Mclnyk, Мирослав Мельннчук, д-р Лев Мидловський, 

Михайло Мнсак, Василь Михайлишин, Катерина 1 Ілько Мнхайлюк, 

Ірена і Олександер Мнхалюк,, Андрій Міджах, Анізія 

1 Петро Мірчук, Василь Михалюк, Віктор Мокіснко, Василь 

Мочернюк, Адам Музика, Михаял-j Мукевнч, Володимир Myp– 

ський, Юрій Нагірняк, Григорій Наґанда, Осип Назаревич, 

Василь Небесний, Михайло НитяГа, Осип Нжщота, Лідія і 

Іван Одежинські, Теодор Олійник, Павло Ольховецький. Ярослава 

1 Теодозій Онуферко, Уляна і Борис Павлюк,, д-р Михайло 

Паламар, Володимир Патряляк, Інж. Роман Пеленський, 

Іванна і Ярослав Пенкальські, проф. Богдан Порфсцький, Ілько 

Петрик, Ірина І інж. Ярослав Петрів, мґр Тарас Печерський, 

Василь Пирський, Володимир Повзанюк, Зорвслава Погоріло. 

Осип Погорило, Осип Подолян, Дарія Поліщук, Михайло 

Попик, Андрій Попчик, Ольга І Павло Пришнбннські, 

Микола Пришляк, Мирослава Прокопович, Сталая Прокопович, 

Степан Прокоп чук, Ірена І Інж. Мирослав Прончак, Мнхайло 

Процюк, Роман Прунко, Петро Прус, Стефан Радь, Анна 

Радь, Ірина Райнер, Теодор Рак Іван Ребенськнй,, Василь 

Рибчук, Володимир Рнндич, Степан Рожок, Михайло Романець, 

Іван Романншин. Оксана І Ярослав Рудакевнч. Микола Ружилович, 

Марія і Дмитро Рущак, Михайло Саварин, Теодор 

Савнцькнй, Ярослава і Роман Савчак, Юрій Савчак, Павло 

Савчук. Анастозія і Мирон Саґатий, Вогдан Саввич, Михайло 

Сапіга. Евген Сарохманюк. о. Тома Саюіс, Осип Сеник, Ірена 

і д-р Теодозій Сенківський, Теофіль Середа, Юрій Сняьович, 

Володимир Сімків. Вожема Скальчук, Інж. Ярополок 

Скальчук,, Дарія і інж. Іван Скіра, Ірина І Богдан Скульські, 

Остап Скульськнй, Володимир Славятинський, Ольга Слобода. 

Олена І Михаїл Сметаняк. О. Ь J. Smith. Осип Смочнло, 

Мирослав Солтис, Василь Сорока, Осип Сохор, Борис Ставннчнй. 

Петро Станько, Михайло Саробрянськнй, Юлія і Роман 

Стеблій, Іван Стерпак, Стефанія Стерпак, Володар Стефанншин, 

Наталія і мґр Володимир Стефанншнн, Евген Стефанншнн. 

Осип Стефанншии, Володимир Студений, Марта Tap– 

новська, інж. Олександер Татарський, Наталія і Омелян Татунчак, 

Петро Терпелюк, Текля Тещук, Григорій Тимків, Анна 

і Микола Тимків, Василь Тисак, Топі Tysxko, Володимир 

Ткач. Василь Ткачук. Дмитро Ткачук. Віра 1 Вогдан Тодорів, 

Василь Труш. Панель Урусов, Стефан Уринюк, мґр Мирон 

Утриско, інж. Евстахій Фнлипович, д-р Корнило Фнлипович, 

інж. Богдан Філінськнй, Марія І Роман Флюнт, Anastaala к 

Anthony FTagnito, Димтро Фучкс, Semen Chalyahcw, Іван Хитрук, 

о. Андрій Хлистун, Ксаверин Холявський, Михайло Хомнн, 

Сосрія і Василь Циган, Іван Цигирка, Анна 1 Волеслав 

Чайківські. Мґр Ярослав Ченстух, Зеновій Чернюх, д-р Володимнр 

Чума, Дмитра Шабля, інж. Володимир Шилрнкевич, 

Григорій Школик, д-р Ярослав Штойко, Олександер Юр, Cre– 

пан Юрчак, Стефан Яворськнй, Иосиф Янович. Дмитро Яс1нський, 

Микола Яптук. 

S 12.00 - Василь Куропась. 

S 10.00 - Микола Алексевич. Осип Вакай. Юстнна І Степлп 

Баран, Микола Бартків, Ольга і Андрій Ватенчук, Мирослава 

Белей, Ірена Бережницька, Іван Беркут, Іванна Бовцайло. 

Анна Бовцайло, Микола Войчук, Юрій Воячук, Теодозія 

Брнкович. Надія Вудзіцка, Осип Вуратинський, інж. Лідія Вурачинська, 

Іван Ващук, Михайло Вівчаровський, Анастазія 

Волкон. Іван Воскобійник, Ірена і Іван Гаврилів, Теодозія і 

Юрій Гаврилів. Олімпія Гайдучок, Юрій Гаманюк, Володнмнр 

Гарасевич, Марія Гарбуз, Вогдан Геврик, Антін Горадчук, 

Павло Гадач, Станнслав Галай. Анна ґомулка, William 

Gudz, Катерина і Василь Дзюнич, Микола Добрянський, Анастазія 

і проф. Ізидор Жилавий, Мирон Захарясевич, Степан 

Коліняк. проф. Наталія Котович, Богдан Коцюбинський, 

Іван Кривуша, Михайло Кузла,Олена Куновська, Володимир 

Кусень, Ярослав Кухтин, Григорій Куць. Юрій Лесюк, Павло 

Лещншин, Евген Лоза, Володимир Лупай, Дмитро Лопушннськнй. 

Ігор Мак, Роксоляна Мок. Ірена 1 Інж. Олександер Мамчин, 

д-р Теодор Мамчур. Осип Марійчук. проф. Зоя Маркевич, 

М. Мартннснко. Ю. Марущак, Анна Масник, Дарія Мегик, П. 

Мепік, Анатолій Мельник, Марія Месаковець, Степан Мититка, 

Дмитро Мисько, Тарас Мочерняк. Вогдан Назар, Іван Наконечннй, 

проф Іван Олексишнн. Володимира і проф. Микола 

Остапяк, Юліян Палевнч, Корнель Палій, Олександря Палько, 

Петро Пастух, Яків Пачовськнй. Павло Пекар, Наталія 1 Теодор 

Політило. Василь Послушний, Яким Потятиннк, Микола 

Прнхоженко, Іван Пришляк, Олекса Пришляк, Іван Робак, Аядрій 

Розпутько, Вячесав Розпутько, Лев Романяк, Петро Свирида, 

Платон Світенко. Осип Сеник (стар.), Ілько Сердюк, 

Іван Сіггннк. Микола Сндорський, Дмитро Слобода, Матвій 

Сушко, Микола Сусяк. Евдокія 1 Інж. Віталій Трипупенко, 

Теодор Угорчак. Володимир Філіпкевич, Юрій Чорнобіль-Вудерацькнй. 

Іларіон Чучмаи, Осип Швед Михайло Шуль, Софія 

Шумська, Осип Шуя, Іван Юренц, Олена І Омелян Яремко, 

Михайло Яремійчук, Іван Ярипівський. мґр Петро Ящишяи. 

S 0.00 — Василь Ясінський. 

9 5.00 — Осип Бсрежницький. інж. Ярослав Береза, Сте- 

,пан Білннський. Поснф Боровськнй. Анна Вишивана, Олек'- 

сандер Гаврас, J. J. Dankowskl, Петро Жеґестовський, Роман 

Зовнцький, Наталія Кльован, Омелян Клос, Стефан Кузьма, 

проф Клементнна Кульчицьі:а, Михайло Куриляк, Василь 

Лешак. Ірина 1 Ярослав Мадай, Михайло Матійків, Варвара 

Матлак. Микола Мелько, Михйло Настасюк, Осип Олексяк, 

Павло Осадчук, Микола Прасіцький, Стефан Семків, Аяатоль 

Слюсаренко, Олександер Смоляк, Іван Сташко, Наталія Стефанів, 

Олександра І Іван Штром, д-р Марія Сгрутинська, інж. 

Іван Харамбура, Михайлнна і Антін Чайківські, Ярослав 

Шарко, Степан Ярема. 

Phoenix vllle 

S 

S 

s 

9 

s 

45.00 

30.00 

25.00 

20.00 

15.00 

10.00 

Степан Мартиняк. 

Осип Струк (75. 76). 

Андрій Шишак. 

Иосиф фута 

Василь Цекот. 

Михайло Роман. 

Pittsburgh: 

УККА Відділ на Західну Пенсильвенію І 25.00 


СУА - 27 Відділ 25.00 

Українська Народна Поміч — Централя 300.00 

S 100.00 Всч. о. Мирон Стернюк. 

9 65.00 Д-р Юрій Кишакевич (75. 76). 

З 50.00 Ярослав Петрушок. 

5 30.00 - Павло Яцишнн (74, 75). 

S 25 00 Андрій Глушко, Томас П. Кумсак, Володимир 

Мазур. Лнашй Ннкончук,. 

S 20.00 — Степан Вачек. Василь Воробій, Микола Дуркач. 

9 15.00 — Михайло Білик. Василь Бобик, д-р Андрій 1 Марія 

Бойковнч. Іван Вітковський, Стефанія Голубяк, Василь 

Гула, Іван Дзядик. Микола Дзядик. Іван Качмар, Володнмир 

Коваль, Юлія Кучер, Павло Маренець, д-р Василь Ящуи. 

5 10.00 — Иосиф Гнатів (74), Анна Гусар, Михайло Дрозд 

Фльоріян Кульчицький,. Михайло Львівський, Богдан Маланчук. 

Іван Матвіїшин, Іван Терлецькнй, Микола Фір, Михайло 

Черешньовськнй, Микола Чудийович. 

$ 5.00 — Степан і Марія Блашків, Михайло Крепич. 

Port Уие: 

З 1000 — Данило Смерека, Михайло Смерека (74). 

Pottetown! 

6 15.00 

5 5.00 - 

- Михайло Андибур. 

Данило Голінка. 

Quakertown: 

6 40.00 — Михайло Гннп. 

5 4.00 -- Марія Лазар. 

Rending: 

УККА - Відділ (1973) 5 25.00 

СУК „Провидіння" 56 Відділ (74. 75) 50.00 

УНСоюз - 48 Відділ 10.00 

5 50.00 - Микола Скрипочка (75, 76). 

5 20.00 - Микола Велґуш, Михайло Когут (74, 75), Антін 

Макара (74, 75)' Володимир Макара (74, 75), Іван Сех (74- 

75), Теодор Тацин (74, 75), Віктор Хмура (74. 75). 

(74. 75). Віктор Хмура (74, 75). 

8 10.00 —,Степан Волянський (73), Миколай Дубнк, Степан 

Івасечко, Михайло Кілнк, Осипа Кілнк, Розалія Кілик, Анна 

Кіцелюк, Степан Кіцелюк, Михайло Лучків, Семен Макара, 

Володимир Мельннченко (74), Степан Павлик. Іван Теребецькийу 

Марко Тотос. 

6 2.00 — Анна Тарас. 

Seyre: 

6 15.00 - Іван Лакуста. 

5 1000 - Титос Скерпан, Іван Цибульський. 

Scranton: 

Об'єднані Амер. Укр. Швн.-Схід ПенсильаеяіІ - І 25.00 

Укр. Робітничий Союз — 206 Відділ 15.00 

6 50.00 - Іван Голик (72-75). 

5 25.00 - Д-р Матвій 1 Франка Стахів (76). 

6 5.00 - Іван Поггіль. 

Sewlckley: 

9 15.00 

Shamokln: 

5 15.00 

Sharon: 

9 15.00 

Захарій Коваль. 

Всч. о Юрій Дубицькнй. 

Осип Ганяк. 

SprtaxfMd: 

6 15.00 - Володимир Фолнс (74). 

State College: 

f 20.00 - 

Stawe: 

9 15.00 - 

Turtle Creek: 

9 ЮЛ0 - 

Wormtoater: 

9 20.00 - 

9 15.00 

Wayne: 

9 50.00 - 

9 20.00 - 

Зенон Антоклк. 

Микола Міц. 

Лев Шморгун. 

Вогдан 1 Софія Голь. 

Петро Демків. 

Марія Марцюк. Іван Н. Пованда. 

Михайло Гайдек. 

WhtUtomll: 

9 5.00 - Михайло Джорджія. Р. Самко (74, 75). 

W lime ruing: 

9 50.00 

York: 

9 20.00 

Всч о. Іван Кобат (74. 75). 

Володимир 1 Дарія Яримович. 

STATE RHODE lBLA'ND: 

УНСоюз - 177 Відділ 9 15.00 


Укр. Православна Церква св. Михаїла 25.00 

9 30.00 — Лев і Марія Коник. 

9 25.00 - Д-р Єфим 1 Марія Веремчук, д-р Тарас 1 Іванна 

Ганушевські, д-р Ольга Коропей, д-р Осип Коропей, д-р Ярослав 

і Ніна Коропей, д-р Вогдан 1 Таїса Кульма (76). 

9 20.00 - Евстахій і Марія Флнс, Августнн Юзьвя'к. 

9 15,00 — Волдимир Кльоц, жч. о. про. Віталій Коваленко, 

Володимир Костів, Юрій Тренклср, Михайло і Юлія Фляс, д-р 

Марія Чнровська. 

9 10.00 — Остап Кархут Орест Чагарин. 

9 5.00 - Лікерія Буран. Марія Зачадннк. Констаїггин Л1пка. 

STATE мклгн CAROLINA 

9 1000Л0 - Д-р Петро Пшик. 

STATE SOUmi DAKOTA 

9 50.00 Д-р Роман Курилас. 

STATE TEN"NESSEE 

9 10.00 — Ольга Малинка. 

STATE TEXAS 

Укр. Амер. Культурно-Освітний Клюб J 25.00 

9 25.00 - Віктор Балабан, д-р Ярослав Гордикський, Інж. 

Микола Ковалевський. 

9 20.00 — Ярослав Ільчниа. 

9 15ДЮ - Д-р Лев Вемко, Дарія Вирд Петро Віщук, Філіпс 

Грецт, Михайло Данилик, Оксана Даннлик, Helen Evana. 

Степан Юхтан, Рей Кобак, Іван Микитин, Юрій Микитии, Інж. 

Василь Полевчак, д-р Юрій Поточняк, д-р Олександер Cac– 

Яворський, Юстнна Ушак, інж. Олександер Філенко, Галина 

Філейно, Інж. Іван Черешня (74). 

9 10.00 — Олена Вемко. 

9 5.00 — Andrew Waugh. 

SATE 

КЛАН 

9 16.00 - Василь Гоц. 

STATE vroaiMA 


9 50.00 - Проф. д-р Лев Добрянський, Валсріян 1 Ірена 

Кость. 

9 25.00 — Лев Влонаровнч, Михайло Кобрин. Ігор П. Патренко. 

9 15.00 - Всч. о. Юрій Гулей, Петро Данилюк, Ярема Володимнр 

Днкань. 

9 10.00 — Марія В. Мнсаковець. Роман Сахно. 

9 6.00 — Петро Цілннський. 

9ТАТЕ WASH1NOTON 

9 25.00 - Інж. Тадей Гетсів. 

9 15.00 - Іван Решетар, (молод.) 

9 10.00 - Юрій Мірчук. 

9 5.00 - Мирослав Карпииський. 

9 2.00 - Роман Bereft. 

f 15.00 - 

STATE wuer VTOQLVIA 

Karl Kafton. Іван Сусла. 

STATE WISCONSIN 

ООЧСУ - 46 Відділ 

СУА - 111 Відділ 


СУМА - Осередок 

Укр. Кред. Кооператива 


9 500.00 — Н. Сенчишах. 

9 45.00 — Василь Мосяк (73-75) 

9 80.00 - Роман Гатало (74, 75 

Стефанншнн (74. 75). 

І 16.00 

15.00 

15.00 

15.00 

15.00 

25.00 

Іван Сенчишни, Василь 

9 25.00 - Д-р Роман Біляк, д-р Ігор Галлрннк, Інж. Аидрій 

Гнип, -р Іван Давний, д-р Степан Дудяк, Любомир і Аниа 

Кузик, Віктор Сабат, д-р Олексій Цнбрівський. 

9 20.00 - Maria Berge, Оисп Вайда, Dr. Simon Durnenco 

(76), Осип Пляцушок, Василь Чайка. 

9 15.00 -- Василь Ваглай. Іван Вардахівський, всч. о. Павло 

Вахнівський, Петро Вурак, Еля Ванденгевель, Евстахій 

Войнаровський, Дмитра Гайдук, д-р Богдан Давидовая, Дмитро 

Давидович, Петро Дідун, Вогдан Завадівськнй, Дмитро Закалюк. 

Вогдан Запухляк, Іван Запухляк, Поснф І Ірина Запухляк, 

Степан Каспрук, Володимир Кметь, Юрій Коваль, Мяхайло 

Конкольовський, Іван Костюк, Меланін 1 Романа Кузик, 

Юрій і Ірина Кузик, інж. Володимир Кузьмінський, Михайло 

Кузьмінський, Іван Лопушанськнй, Іван 1 Софія Лущах, проф. 

Іван Малюк, Максим Місюрак. Лідія Олексюк, Іван Пашкоаський, 

Андрій Пнскір, Теодор Пискір, інж. Микола Семеяюк, 

Иосиф Сенчншин. Михайло Сндор, Володимир Скнбільхнй, 

Роман Ступннцький, Петро Сушко (мол.), інж. Аианій Танін. 

Н. Тарабан, Василь Тарас, Олекса ХІч, Г. Черінь, Ігор Шагай, 

д-р В. Шнмоняк, М. Яремко. М. Ясінський, Микола Яцків. 

910.00 - Степан Вогун. проф. Омелян Лоґуш, Михайло 

Околовнч, Василь і Марія Січковнч, інж. Вогдан Тншииськкй, 

Олександер Федорук. 

9 3.00 Ігор Швець. 

ТАБЕЛЯ ВПЛИВІВ ДО УНФОНДУ 

за час його 26-літяього Існуваиня 

1950-51 ...-. - - - - - - - - - - - - І 102,215.74 

1951-52 .„ - - - - - - - - - - - - - - - - - - 128,963.79 

1952-53 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 136.268.97 

1953-54 ------------------------ ----- 117.031.88 

1954-55 93.449.94 

1955-56 --------------------------- - 94,902.42 

1956-57 ----------------------------- 86.390.92 

1957-58 ------ -----„--------------------- 69.110.84 

1958-59 ---------------------------- 64,572.71 

1959-60 ...- ------------------------ 75.582.67 

1960-61 -....----------------------- 70,804.31 

1961-62 ------------------------------------ 58,765.09 

1962-63 ------------------------------ ----- 67,103.29 

1963- 9 місяців .---------- 58,477.61 

1964- 9 місяців ----------------------------- 54.151.63 

1965 ,-.--.----------------------------- 83.279.04 

1966 -------------------------- 85,302.29 

'967 ---.-------------------- 82.194.02 

1968 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 90.207.31 

1969 „ - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 89,626.82 

1970 ------------------- - - 95,070.55 

1971 - - - - - - - - - - - - - - - - - - 104,909.91 

1972 - - - - - - - - - - - - - 107387.04 

1973 ..--.--.„---------------------------- 110,979.76' 

1974 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 114.472.09 

1975 „ - - - - - - - - - - - - - - - - 131,346.09 

Р А ” З О М : 2,372,515.69 

І 

Подаючи цей ваш звіт, від Імени Екзекутнан УККА. внсловлюемо 

кашу гарячу подяку всім Головам Шдділів УККА, 

Референтам збірки та Збірщихам, що жертиенно трудилися в 

збірковій акції в 1975 році. Без їхньої співпраці не було 9 ф1- 

нанеоаого успіху. Цей Виказ обіймає волати від січня до к!яця 

грудня 1975 року. 

Перед нами збірка Національного Датку на 1976 рік! П1дтрнмуючи 

морально і матеріально Український Конгресовий 

Комітет Америки, ми творимо надійні передумови для вашого 

самозбереження і нашого розвитку та росту. Дякуємо.

Ч. 190. СВОБОДА, СЕРЕДА, 6-го ЖОВТНЯ 1976 

ВИКАЗ ВПЛЛТ 

Національного Датку 

і пожертв до УНФонду 


25.00 

Укр. Прав. Парохія св. Покрова 

30.00 

Школа Українознавства св. Покрова 

15.00 

9 90.00 - Ясна Печах. в 

9 70.00 - Д-р Іван Жовніровнч (1073-75). 

9 50.00 - Д-р Теофіль Артемовнч, Уляна і Мнрон Вабюх, 

д-р Іван Кіндрат, Слава 1 Анатоль Коба. 

9S0.00 -Осип Варан, Іван Водвар, мґр Володимир Вудзяк, 

Андрія Василів, мґр Вогдан Венґльоаськнй, Інж. Володнмнр 

Гавриляк, Ольга 1 Степан Ганушевські, Орест Гафтковнч, 

Павло Добош, Ліда 1 Остап Захарків, Ярослав Котлярчук, 

Михайло Лесів, Маґда і Василь Логун, Юхим Мнхайльонка, 

Люся 1 Іван Новосядло, Анастазія Смерсчннська, Марія 

Стаєш, Нестор Червінський, Василь Шеремета, Андрій 

Яріш. 

f 25.00 - Адв. Василь Андрушвн, Анна і Олекса Вуцсрка, 

Павло Гернс, Василь Гусар, Тамара і д-р Вогдан Гуран, Анна 

і Микола Єйна, д-р Юліян Залізняк, Анна і д-р Дмитро 

Капітан, Марія і Тарас Кахникевяч, Марія і Михайло Крнжанівські, 

Роман Кузеляк, Оксана і Евген Кулик, Роман Куціль, 

Роман' Левнцькяй, Віра 1 д-р Володимир Мотика, Михайло 

Озарук, Теодор Олексин, Орест Павлович, Леся 1 Ярема Павловнч, 

проф. Володимир Пилишенко, Михайло Пукіш (мол.), 

Марія і д-р Стефан Чорній, Ігор 3. Шот, Ростислав Шутер. 

9 20.00 — Володимир Вілозус, Наталія 1 ікж. Константнн 

Гуран, мґр Василь Дідошак, Степан Комар, Марія і проф. 

Омелян Омецінські, Мнхаялнна 1 Дмитро Пилнпець, Максим 

Токар, Андрій Хміль. 

9 15.00 — Монс. Микола Бабак, Василь Вазюк, Катерина 

і Петро Балко, Василь Білан, Василь Вілик, Любоїшр Вілнк, 

Михайло Білоус, Юрій Воберськнй, Борне Боднарук Степан 

Васькіа, Михайло Вірло, Михайло Вовкович, Григорія Гайдучок, 

Дмитро Горбусь, Василь Гривчишин, Осип Гринюк, Марія 

і Степан Грицеляк, проф. Борне Губка, Віктор Галуцькнй, 

Микола Гудзоватий, Володимир Гулькевич, д-р Григорій Я. 

Дмитрів, Харитон Довгалюк, Любов і Роман Домбчевські, Мнкола 

Дудка, Осип Завалинськнй, Юостина і Матвій Зінчин, 

Степан Кобиледький, д-р Марія Кознарська, мґр Мирослав Кознарськнй, 

Михайло Король, Олекса Король, мґр Теодор Королишнн, 

Семен Королишин, Ірина 1 Микола Костннюк, Евдокія 

і Іван Костів, Марія 1 Іван Крамарчук, Михайло Крупа, 

Таля і Михайло Кулик, Осип Кушнір, Юліян Кушнер, Грнгоаій 

Лазурснко, Василь Леннк, Марія 1 Теодор Леснк, Петро Лещншин, 

Микола Лнлак, Микола Лнтвинець, Марко Локкевнч, 

Ксеня і Іван Лучкаяич,. Вогдан Лялька, Михайло Лялька, 

Ольга і Михайло Малннівські, Карло Манківський, Мнрон Масловський. 

Іван Масний, Василь Матійчух, Мечислав Мацяк, 

д-р Зенон Михайлюк, Іван Мойсей, Михайло Моцик, Н. Н., 

Лука Несторович, Микола Нечипуренко, Михайло Нижник, 

Іван Олексин, всч. о. Василь Осташ, Степан Павлишин, Мнхайло 

Падяк, Марія І Василь Плютас, Мирослава Повч, Василь 

Попович, Ярослав Почалський, Роман Прнстан, Осип Рнвак, 

Анна і Дмитро Руді, Мнрон Руснак, Софія 1 Ілля Саламаха, 

Анна і Василь Сохоцькі, Петро Стадник, Петро Твердохліб, 

Мирослав Тнцькнй, мґр Роман Тншовницькнй, Андрій 

Тобінськнй. Марія і Андрій Фалат, Анна J Роцан Фялнп, Олена 

Харамбура, Люба і д-р Евген Цегельські, Петро Час, Анна 

і мґр Роман Чорнобіль, Микола Шабельник, Константнн Шевчук, 

Ірина t Григорій Шміґель, Омелян Юрчннськнй, Степан 

Януш. 

S 12.00 - Люба і Василь Шот. 

9 10.00 - Людвіг Бах, Дмитро Вездух, Прокіп Вездух, Мнкола 

Білок, Роман Воднар, Степан Бутан, Софія Годованець, 

Тетяна Гринншин. Василь Гирбалка, Олександер Данилів, Вогдан 

Домащук, Марія 1 Стефанія Залітач .Володимир Іваннцький, 

Іван Іванців, Антін Ільчишин. Христнна Ковч, дир. Володимир 

Кольцьо, ІОстина і Іван Крисюк, Іван Кругляк, Петро 

Кушнір, Іван Лазар, Уляна Левко, Дмитро Максимів, Валентина 

Макогон, Зенон Масловськнй, Василь Репгітник, Іван 

Рійопка, Марія Сверида, Іван Свірський, Іван Тороус, Григорій 

Тригула, Теодор Фалат, Леся і Володимир Хвесик, Марія 

Холевчух. інж. Теодор Чорнопискнй, Олександер Шевченко, 

Плвло Яковнна, Михайло Ярецчук, 

5 5.00 — Магдалина Марущак, д-р Лев Рубінгер, Ілько Tpl– 

щук. 

пЧиивиІоІи 

- 9 5.00 и 

Вагона: 

9 15 00 

Проф. А. Архнмовнч. 

- Іван Вішко. 

Scarborough: 

8 20.00 - Євген Пінднчук. 

Schetfittcoke: 

І 35.00 - Л-р Северии Чесниковський. 

Sparrow Uumh: 

9 15.00 — Володимир Балабан. 

Spring valley: 

9 10.00 - Петро Гудак. 

Staataburg": 

8 10.00 . - Олена Пирожннська. 

УККА - Відділ 8 25.00 

ОДВУ - 9 Відділ 15.00 

ОЖ ОЧСУ - Відділ 25.00 

ООЧСУ - 26 Відділ 25.0Q 

Організація Оорони Лемківщини — 22 Відді 25.00 

Пласт С таІІИ Д я 15.00 

„Самопо'-ь." — Українська КредиПвка 25.00 

СУА - o– tin ” 10.00 

СУК , Проь . ' - 86 Відділ 10.00 

СУМА' - Осер,„ 25.00 

Т-во Рідна Школа 15.00 

УНПоміч - 131 Відділ 15.00 


„Сурма" — мужеський хор 25.00 

S 50.00 - Ярослава і д-р Олсі.,д.:дер Ґудзяк, Петро Ділай, 

Василь Ільчишин, д-р Галина і д-р Святослав Клюфас. 

S 30.00 — Проф. Мотря 1 д-р Микола Вогатюк, Михайло 

Каній. 

S 25.00 — Теодора і Степан Грицнк, Влооднмпр Дмнтрпшнн, 

Марія і Павло Карпншин, д-р Богдан Кміцикевнч, Mm:o– 

ла Королишин, Марія і д-р Михайло Логаза, д-р Климентій 

Мельник, Ілько Мигаль, Іван Пнндус, Григорій Підкулицький, 

Ірина 1 мґр Михайло Рубич, д-р Михайло Семчншин ,проф. 

Мнрон Ткач, Василь Фенцор, Іван Шушняк (стар.) 

9 20.00 — Іван Бурак, Василь Матінчин, Михайло Мякнтин, 

Степан Рекуляк, Андрій Рочень, Павло Ткач, Олекса 

Шевчук, Юлія 1 Тарас Шипнляві. Матвій Шкорута. 

9 15.00 — Марія і Петро Адамовські, Григорій Базар, Інж. 

Марко Бачинський, Петро Башуцький, Михайло Волозовськнй, 

мґр Тома Воцонь, інж. Володимир Бутенхо, Микола Велич, 

Дмитро Винарчнк, Іван Волошин, інж. Осил Галій, Валь 1 д-р 

Іван Гвозда, Іван Горбатій, інж. Орест Грндик, проф. Яків 

Гурський, Василь Гусак, Евген Гусак, Микола Годжак, Роман 

Данилюк, Василь Жмур, Михайло Зарічний, Теодор Тданій, 

Володимир Ільчишин, Зенон Карпншин, Іван Ковальчик, Map– 

та і Мирослав Кравс, мґр Степан Кравс, Евген Крук, Мнрон 

Кузьма, Ілько Кумановськнй, Степан Купровський, Василь 

Майовський, Марія і Евстахій Машталір, Олекса Мвнько, Мякола 

Павлів, сотн. Іван Пігуляк, д-р Іван Подюк, Іван Полів - 

чак, Андрій Ревуцький, Володимир Ревюк, Григорій Свенціцкий. 

мґр Микола Середовяч, Юлія 1 ікж. Мнрон Сидорович, 

Іван Слонський, Евген Тичко, Ярослав Трач, Софія і Теофіль 

Франдіян, інж. Роман Шаран, Олекса Шмокалюк, Тямко Шоробура, 

Іван Щсрбаневнч. 

9 10.00 - Лев Бачинський, Михайло Вобецькнй, Микола 

Богайчук, Теодор Вонтабік, Олекса Вриндзя, Володимр Вугай, 

Василь Будзяк, Михайло Вурак, Теодор Валюсь, Анна 

і Михайло Вовк, Степан Вовк, Василь Возьняк, Андрій Ґгрняк, 

Осип Глива, Микола Голь, Петро Голь, Михайло Гречко. 

Осип Гриців, Онуфрій Грала, Ярослав Динька, Іван ДИтюк, 

Галя і мґр Микола Дупляк, Зеиовій Євчук, Омелян Єній, 

Степан Жмур, Осип Зачкевич, Мнрон Когут, Михайло Когут, 

Михайло Козуб, Ярослав Королишин, Аяастазія Костів, Галнна 

і Дмитро Круль, Анна і Богдан Курилко, Володимир 

Кусьпісь, Василь Лебідь, Василь Лупах, Іван Луцак, Степан 

Луцак, Петро Луцишин, Михайло Лучин, Ілько Мазурнх, Teo– 

дор Мельник, Володимир Мельничук, Іван Мнхоласвич, Петро 

Олива, Василь Перун, Михайло Петришин, Василь Петрів, 

Павло Пічкур, Володимир Прибила, Микола Проскуренко, 

Павло Процаннк, Іван Рись, Осал Руцький, Михайло Рущак, 

Микола Семенашми, всч. о. пхамб. Василь Середовяч, Володнмнр 

Спісак, Іван Старейкнй, Микола Танків, Василь Ткач, 

Михайло Фанок, Михайло Фарботннк, Михайло Щурик (1873), 

Михайло Якім, Теодор Ярема, Миколай Ярко. 

9 5.00 - Мнхаід. ГраД Стефанія Жажневська. 

ТЬІеШ: вя ні -я- в 

9 25.00 - Д-р В. 6. Семків. 

Troy: 

Республіканська Партія в Трой І 100.00 

Art Appreciation Guild 50.00 

СУК „Провидіння" - 184 Відділ 15.00 

УККА - Відділ 36.00 


9 80.00 - Степан Галіш 

9 26.00 — Іван Вайляк, іотяна і Андрій Дурбак, Іваяяа 

і ред. Іван Дурбак, Люба і Василь Колодій, Розалія і Василь 

Коцур, Ярослав Плекань, Текля 1 Василь Роман, Антін Сович, 

ЛІсолст 1 Петро Тарнавськив, Софія і Володимир Тсрновий, 

Анна 1 Михайло Філь. 

9 20.00 - Андрій Дворськнй, Петро Сшпщькнй, Степан 

Федусів. 

9 15.00 — Михайло Варна, Микола Бобеляк (стар.), Микола 

Бобеляк (мол.), Василь Водвар, Текля Гавршпок, Роман 

Гарасимяк Лев Гол, Іван Дмитрух, Сгефая Єдввак, Іван Жеребинський, 

Василь Жовнір, РИУ^ИПУ Клнм, Володимир Юши, 

Степан Коновальчук, Михайло Коргуи, Михайло Коцур, о. 

Іван Куліш, Ярослав Ліщишин, Фреяк Малецький, Мнрон Матейчук, 

Роман Матейчук, Евген Наболотивй, Михайло Романншин, 

Евген Свдор, Володимир Скотаіцький, Онуфрій Славнч, 

Іван Ткач, Іван Удач, Дмитро Хорват, Ярослав Хорват. 

9 10.00 — Микола Вобеячак, Іван Крушельняцький, Мяхавло 

Хомач, Онуфрій Хомич. 

9 5.00 — Кузьма Легкий. 

Utioa: 

В-во кол. Вояків І. УД УНА - Станиця 1 15.00 

УККА — Відділ 60.00 


Пласнт Прият 15.00 


СУМА — Осередок 15.00 

СУК „Провидіння" — Відділ 15.00 

Сестрицтво св. Ольга — церкви Володимира Великого 15.00 

Сестрицтво УТЩоркви Чесного Хреста 37.00 

9 25.00 — Ксеня Аьтнпів, Алла 1 Петро Громів, д-р Вогдан 

Горбовський, Ірева і Володимир Заларанюк, Марія і Володнмир 

Івасів, д-р Володимир Когутик Rosalie Kodny, Анна і 

Іван Кошикар, Наталія 1 Зенон Мягкі, Василь Раб.хрсьхий, Володимира 

1 всч. о. Богдан Смик, Надія і Марко Фалинські, 

Олівія і інж. Ярослав Яцховські. 

9 20.^ - Павліна і Олександер Герець, Марія 1 Петро Герець, 

Володимира і Осип Ллцинські, Яків Мнколаснко, д-р Теодозія 

і мґр Зиновій Савацькі, Теодор Семеняк, Ярослава Томич. 

9 15.00 — Іван Векерський, Марія і Зенон Воднарчук. Володимнра 

і Володимир, Велично, Роман Велично, Марія і Ваенль 

Вігак, Софія 1 Володимир Гнатів, Микола і Катерлна 

Готман, Оснпа і Степан Гуцаль, Михайло Дакус, Юлія ІІагн 

Дзядек, Олекса Дзядек, Марія І Данило Дідушок, Емілія 1 Мі-- 

хайло Дмитрів, Плька і Григорій Іванишин, Іван Кізан, Маріг 

і Микола Коханець, Михайло Кучера, Катерина і Ярослаї 

Ликтей, о. Йосип і Наталія Лукасевич, Ольга і Степан Мельннк, 

Василь Пилипчук, Дарія і Василь Пнлнпчук (мол.), Ок 

сана і Лавро Полон, Марія і Іван Смолій, Анна 1 Микола Ху 

днк, Стефанія і Іван Чорні, Ольга і інж. Петро Ярмах, Зиновії 

Яцькіл. 

t 

910.00 - Зиновій Войтович, Михайло Войтович, Надія - 

Григорій Гнап, Оснпа 1 Володимир Кролельннцький, Зоя і Мь 

хайло Луценко, Михайло Миколайчук, Григорій Прилепа, ipt 

на і Вогдан Рабій, Ольга 1 Іван Федораяк. 

Walker valley: 

9 80.00 - Марія Акдрейко (75, 76.) 

Waterford: 

9 25.00 — Роман Галькеввч. 

9 10.00 - Патрихія Желем. 

WatarvUet: 

Жіноча Секція Укр. Амер. Горож. Клюбу (74, 75) 8 30.00 


СУК „Провидіння" -15 Відділ Ц.00 

Укр. Ам,еп. Горож. КлкАо . 25.00 

УНСоюз — 13 Відділ 15.00 

9 25.00 — Всч. о. д-р Вогдан Волошин, проф. Ярослав 

Кушнір,'Василь Мокей, Іван Романишин. 

9 20.00 — J. К., проф. Володимир Літинський, Роман Маселко. 

9 15.00 — Михайло Бережанський, Іван Демчар, Михайло 

Демчар, Василь Дзюба, Захарій Зендран, Григорій Ільннцький, 

Самуель Каволя, Петро Коцур, Василь Кошикар, Володнмир 

Кошикар, Іван Мокей, Евстахій Мочульськвй, Андрій Поліщук, 

Михайло Сенета, Дмитро Скалій, Петро Сп”як, Василь 

Терлецький, Іван Урбан, Микола Філь, Павло Шевчук 

9 10.00 — Михайло Дичко, Іван Зендран, Петро Ксенич, 

Семен Ксенич, Іван Курятник, Теодор Курятник, Василь Мокей 

(мол.). 

8 5.00 — Павло Сп”як, Степан Слґях 

Webster: 

8 15.00 — Мґр. Микола і Дари Оглюк. 

Suffolk County: 

S 50.00 Володимир Піснюк. 

S 40.00 - Лукіян Ярош (74, 75). 

8 25.00 — Фелікс Душник, д-р Зенон Каратннцькнй, д-р 

Роман Керницький. 

9 20.00 - Д-р Роман Мороз. 

8 15.00 — Проф. Петро Анрусів, Степан Горохівськнй, Ю- 

рій Колач. 

8 5.00 - Магу Atton. 

ОЖ ОЧСУ - лри 11 Відділі 

Syracuse: 

ООЧСУ - 11 Відділ 

Weedaport: 

5 25.00 — Д-р Володимир Проколів. 

Weetcheater: Yonkere: 

Відділ УККА 

Організація Оборони Лемківщини — 2 Відділ 

СУК „Провидіння^ — 4 Відділ 

СУМА — Осередок їм. ЗО Червая 

Т-во к. Вояків УПА - Відділ (74, 75). 

Федер. Кредитова Кооператвва СУМА 

Укр. Амер. Горожавський Клюб 

Український Американський Клюб 

Український Народний Дім 

Українська Народна Поміч — 7 Відділ 


8 100.00 - Іван Палій. 

8 70.00 - Осип Кудрвк (69-75). 

8 50.00 — О. 1 А. Качмарські, Яр і Ірена Моцюк, Марія Соелк 

(75' 76,), Михайло Шапгкевич. 

8 85.00 — Д-р Любомир Ромаяків. 

8 80.00 - Андрій Каніщак (74, 75), д-р Надія Кмета, Іван 

Макогон (74. 75), Ю. Музика, С Ревак (74, 75). 

8 25.00 — А. Веґера, Степан Гаврвлюк,' Михайло Зварнч, 

Володимир Івасютив, Станвслав Кіра, Володимир Козщький! 

Микола Кулинич, Марія Кульчицьха, Іван Луцик, д-р Роман 

Трохимчук, Лев Футала Василь Чолій, Юліян Осадца. 

8 20.00 — Михайло Корінь, проф. Олександер Кулинич, Мнрослав 

Пастушенко. 

8 15.00 - Мнколай Антошик, М. Вадарак, М. Варан, І Вундзяк, 

М. Бурчак, П. Ганкевич, О. Дашко, О. Дудар, М. Жеаецька, 

М. Жупанський, М. Заліпськнй. М Іванів, Дмитро Івасютнн, 

Юрій Ковальчик, Лев Кокодинський, Петро Костечко, мґр 

Святослав Коцнбала, Василь Коцур, Теодор Коцур, В. Kpa– 

вець, д-р Юрій Кушнір, М. Макарчук, В Мельничук, Павло 

Микнтнн, Іванна Мудрий, Григорій Мурнн, Іван Пецнляк, ВІталій 

Пнріг, М П. Русянхо, Микола Сидор, А. Сгахів, М. Tep– 

лецькнй, Роман Терлецький, Софія Терлецьха, Вогдан Титла, 

Петро Топільннцький, В, Уздейчук, Микола Фесій, Л. Фігурськнй, 

Роман Чавс, М Халаннч, 3. Щховляс, мґр Володимир 

Черевко, Павло Шкафаровськнй, Петро Шкафаровськнй, Степан 

Шульган, Володимир Щур, О. Щур. 

8 10.00 — П. Вовчак, Ірена Гашинська, Михайло Кобасяр 

Степан Скрнбайло, Михайло Флнс, Василь Мищак. 

8 5.00 — Степан Пущах. 

Akron: 

STATE ДОВЛН САВОХЛХА: 

8 25.00 - Богдан Леочко. 

8 15.00 — Павло Паяьків. 

STATE ЖИБПІ DAKOTA 

8 100.00 — Зар Вацех. 

8 50Л0 — Д-р Богдан Горданський. 

8 20.00 — Анна Іваїпок. 

815.00 — Степан Полель. 

STATE ОНЮ 

8 25.00 

25.00 

25.00 

25.00 

25.00 

25.00 

50.00- 

25.00 

25.00 

25.00 

25.00 

25.00 

25.00 

СУА - 7 Відділ (74) 8 15.00 

СУК ,ЛровядІяня" - 68 Відділ 10.00 

СУМА — Осередок 15.00 


950.00 — Микола Українець. 

9 20.00 — Проф. Осип Мартвяюк, Степан Стрілецький. 

915.00 — Олекса Курпло. 

910.00 - Семен Верегуля, о. Тарас Дурбак, Микола Іваннщух. 

9 5.00 — Степан Волошин, Павло Волинський, Володимир 

Галамай, Степан Москалкж, Сганислав Мотровнч. 

АаЬ tabula: 

9 50.(Н) - Д-р Маріян Малнновськнй. 

Bedford: 

9 25.00 - ОО. Василіянв. 

Вегеа: -. 

9 15.00 — Стефанія і Григорій Борщ. 

ВгескатШе: 

9 50.00 — Д-р Н. Дейчахівський, І. Суховерськай. 

Brookrjm: 

9 15.00 

9 10.00 

- Василь Мудрак. 

Степан Кікта. 

Canton: 

„Тризуб" — Кредитова Спілка 8 25.00 

СУК „Провидіння" 78 Відділ 15.00 

Укр. Народна Поміч — 59 Відділ 10.00 

Укр. Народний Союз — 115 Відділ 15.00 

9 100.00 — Всч. о. д-р Володимир Пелліх. 

9 25.00 — Іван Вик, д-р Ярослав Музична, д-р Богдан 

Панасюк, Володимир Пацула, Онуфрій Цувяк, інж. Василь 

Юзьків. 

9 20.00 — Василь Коцюруба. 

9 '15.00 — Петро Вабнч, Володимир Вабійчук, Михайло 

Бурий, Володимир Волощук, Вогдан Гудз, Стефан Гудз, Штро 

Гудзовський, Анна 1 Степан Домчак, Іван Демчашан, Степан 

Жабінськвй, Іван Іваницькнй, Григорій Ільннцькнй, Іван 

Коваль, Петро Максим, Валерій Печенюк, інж. Василь Печенюк, 

Петро С^^рввич, д-р Іван Скала, Микола Сметанюк, Ваевль 

Содук, Антін Фінковят, Іван Фіковят, Василь Фридрак, 

Микола Хлиста. 

9 10.00 — Микола Восий, Василь Грнгорчук, Вогдан Маланій. 

9 5.00 — Михайло Мельник. 

Cincinnati: 

9 25.00 — Оксана і д-р Зиновій Мельник. 

Cleveland: 

УККА - Відділ 8 100.00 



Т-во Рідна Школа 25.00 

Укр. Лікарське Т-во Півн. Америки — Відділ 60.00 

Український Золотий Хрест - 8 Відділ 25.00 




УНСоюз 364 Відділ 50.00 

9 60.00 — Іван Оліяр. 

9 50.00 — Терентій Єзсрськнй. 

9 40.00 — Г. Половінко, Василь Сікора, Іван Стефаяюк. 

9 80.00 — Роман Глннськнй, інж. Григорій Ііавадівськвв, 

Тарас Загасвнч, д-р Михайло Пап. 

9 25.00 — Д-р Микола Грушкевнч, Володимир Дучинськян, 

мґр Василь Ліщннецький, Василь Миськів, д-р Олександер Садоряк. 

9 20.00 - Олександер Блашків, Адам Вовк, Дмитро Л1- 

иннський, Степан Павлишин, Іван Стефанншнн, Ірина Tap– 

навська, Іванна і Олекса Чайка. 

9 15.00 — Дмитро Басалик, Теодор Васнлик, Гнат Bopo– 

бець, Мирослав Гениш. Павло Голик, Василь Горностай, Мнрон 

Добрянськнй, мґр Іван Зварун, Михайло Кігічак, Михайло 

Колодій, Марія Нидза, Микола Нидза, Яків Німнлович, Еадокія 

Палажій д-р Радіон Палажій, д-р Олександер Федивський, 

І. X., Антін Яцишнн. 

9 10.00 — Михайло Вербіиськнй, Наталія 1 Григорій Голембйовські, 

Омелян Душевно, Степан Зеленюх, Григорій К1- 

сіль, Василь Лаврів, Иоснф Міщук, Іван Палка, 

Рабкевнч, Василь Стефаяюк. 

9 5.00 — Д-р Евген Омельськвй, Иоснф Угрин. 

Cctnmbaa: 

9 80.00 - Проф. д-р Р. Доскоч, Юрій Кап. 

9 10.00 — Орест Цап. 

Oayanoga Falls: 

9 80.00 — Олена і д-р Евген Марнинюк. 

FeJbrborn: ---. t^ ,,K–, - -г 

9 10.00 —- Д-р Леонід.Роианоаськнй. - — 

Fair-view Park: 

9 20.00 — Іван Клек. 

Jefferson: 

9 20.00 — Микола Нечепоренко. 

Lokewood: 

9 ЮЛ0 — Филип Трач. 

Lima: 

9 90.00 — Ольга Решетило. 

Loraln: 

- ; 

Стефанія 


СУК ДІровндІння" — Відділ 20.00 

Укр. Кредитова Спілка 25.00 

Укр. Народний Дім 50.00 


9 400.00 — Омелян Лесюк. 

9 80.00 — Фені і Павло Беца. 

9 50.00 — Марія 1 Богдан Крайчик, Тетяна 1 д-р Юліян 

Сілецькі. 

9 40.00 — Борис Калюшнк. 

9 85.00 — Антоціна і Осип Дрогомирецькі, Степан Шуя. 

8 80.00 — Інж. Володимир Федорів. 

8 25.00 — Іван Вачуцькнй, Володимир Везґацький, Андрій 

Влискуи, Михайло Воівка, Кароліна і Степан Ганчарнк, Дмптро 

Головацький, Марія і Богдан Дейчаківські, Дмитро Koc– 

тюх Евген Кушнір, Стефанія І мґр Іван Лучковські, Евстахія 

1 Константин Мацілинські, Мнрон Осідач, Яків Рудях Вслодимнр 

Сілецький, Петро Станчак, Микола Трилняк, Грнгорій 

Черкас, Сергій Шапків, Володимир Шуя, Степан Ще 

ллоцькнй. 

8 20.00 — Роман Воівка, Степан Воівка, Ірина 1 Ярослав 

Болюх, Данило Бачинський, Віктор Влашнн, Петро Гаркач, 

Володимир Горський Анна 1 Володимир Днрів, Григорій Дярів, 

проф. Адріяп Кармазин, Арсеній Кочила, Володимир 

Кульчицький, Віктор Кушняк (старш.), Віктор Купіняк (мол.), 

Марійка Купіняк, Орест Лесюк, Михайлина 1 Михайло Мельничук, 

Степан Мельничук, Дарія І мґр Іван Микита, Марія 

І Атанас Нестеренко, Василь Ноца, Іван Охрін, Марія і Евгея 

Пащин, Параскевія 1 Петро Ратич, Володимир Сеньків, 

Богдана і Франко Сілецькі, мґр Зоряна Стефаннж, Ігор Трнлняк, 

Василь Ціісало, Іван Черкас, Катервна 1 Микола Черкас, 

Ольга Шуя. 

9 15.00 — Воніфат Варнай, Володимир Біляк, Микола Бучянський, 

Іван Влашнн, Григорій Гаркач, інж. Людомар Гсвко, 

Дмитро Деркач, Марія 1 Степан Зубаль, Оксана Клос, Михайло 

Корнієнко, Петро Орннчак, ікж. Евген Пакуш, Трохим 

Панхюк, Микола Сухарчук, Юзя і Теодор Шеачух 

9 10.00 — Вогдан Андрійович, Михайло Ваярчак, Василь 

Восак, Юліян Воляиюк, І. П. Ганчарнк, Марія і Роман Купчннські, 

Іван Леввцькнй, Іван Лівчанин, Дамян Лучковський, 

інж. Марко Лучковський, Ярослав Максимів, о. Лев Опока, 

Михайло Пакуш, Петро Проць, Евдокія Стнпарпк, Мирослав 

Сушко, Ярослав Хаванський, Евген Хнмич, Михайло Черкас 

LontevtOe: 

9 45.00 - М. Пцький. 

Mantoa: 

9 20.00 L. P. SmitL 

SUddlebirrgr Hts.: 

9 80.00 — Максим Перехрест. 

Nortbite!d: 

8 15.00 

Василь Кнчун. 

N'o. Oknatead: 

9 20ХЮ - Володимир Жпґа. 

Parma: 

9 5040 - Слава 1 Яро Дядиґа. 

9 4040 - Лев Штаянбсрґ. 

9 8540 — Лідія 1 д-р Володимир Базарно. 

9 ЗО:ОО — Емілія І мґр Степан Воляних, Вогдан Демянчук, 

Степан Дрозд. С. Стецура, Д-р Вогдан Футей. 

9 2S49 - Петро Байко. Володимира і Інж. Мирослав Васлядпнські, 

Неокіля 1 д-р Оргій Винярськяй, Роман Возаях, 

Катерина І д-р Михайло Горбань, В. Т. ДреяняцькиЙ, Володимира 

і Микола Каяка, Іван Марнч, Осип Гайський, Слава і д-р 

Юрій Орншкевнч, Катерина 1 Ярослав Рибальт, Варка 1 д-р 

Михайло Тимків. 

9 80.00 — Лев Воронець, Катерина 1 Микола Калітанець, 

Дмитро Малнеевич, Іван Підгірний, Іван Сліпець, Гвгеяія і 

Михайло Фандсрнс. 

9 15.00 - Маруся Адамовач, Антоя Вабеяко, Евген Bv 

чявсьявй, Васаль Васалах, Павло L Вовк, інж. Володимир 

Ерденбергер, Іван Жата, Паялвна 1 Василь Камінсьхі, мґр 

Вогдан Кичуи, д-р Ірина і д-р Ввтовт Левяцькі, Петро. Лин 

тнй, Теодор Росолях Ярослав Сидір, всч. о. Лот Тимків, Роман 

Цегальсьхаа, Теодор Шяабіясьхаа, Іваяяа І ікж Михайло 

Яремно. 

vT.i'rvt'Jii'.. 

9 1949 - Василь Враадуя, Станвслав Витято, Іван Паввнх, 

Дмитро Палайда, АндрЛ Партач, Роман Сгяхур, Іван 

,Турбя, . - і: '- ,- іЩ 

Воску ШТЯГІ 

9 1949 - Освп Росул. 

УШеї 

9 1949 - Аава 1 д-р Мирослав Гнатюх 

9 109.99 - Вогдан Чолхо. 

8 20.00 — Дада 1 Володимир Корлятовяч. 

9 1540 - Д-р Юрії Русин. 

9 8949 - Іван Пасічних 

Тадпайже: 

9 940 - Д-р Володимир Вілецькяй. 


9 1948 - Михайло Космина. 

Wakenaui: 

80.09- 

Михайло Рудий. 

Warrea: 

9 1949 — Михайло Терлецький. 

YoungBtown: 

СУК „Провидіння" - Відділ 9 15.00 

СУМА - Осередок 15.00 

Укр. Народна Поміч - 19 Відділ 15.00 



9 809.09 - Андрій Кундрат. 

9 4548 — Евдокія 1 Микола Коваль. 

9 80.09 - Іван Цнбряк. і 1 

8 2549 — Анастазія 1 Михайло ВолотснниЙ, Микола Брсньо, 

Еміль Гнатів, Петро Гулнк, д-р Ілярій Домбчевськяй, 

Terry Evanchak, Att, William Cafaro, Аава 1 Теодор Куляннч, 

Prank Т. Lescganlch, Мирослава 1 Іван Ліщак, Михайло Map– 

тинишяя, Peter R. Merdlc Construction Co., д-р Віліям Mocxa– 

Лвк, Stephen Patrick, Єласааета 1 Васаль Прокопах, Дмитро 

Проць, Волтер Прочах, Олександер Рнбалт, Cnarlea Seredneeky, 

Soroka 8. Aluminum Іде, адв. Михайло Юрхісон, Михайло 

Ярош. 

9 8048 - Евстахій Вус, д-р Віталій Гольонко, Лава і Іван 

Панько, Степан Сучинський. 

9 1540 - Отець монс. Лев Адамлх Вогдан Болотенннй, 

Казнмир Вульзан, Стефан Бурий, Степан Вух, Степан Baca– 

левич, о. дія. Петро Вессловськнй, Марія і Микола Волошин, 

Марія і Василь Гввралко, Дмитро Глава, Олена і Роман Горбачевські, 

адв. Михайло Герчак, Катерина і Роман Гіль, Іван 

Дреботій, Ярослав Запотоцькнй, Микола Іванюк, Григорій Коваль, 

Михайло Копчик, Микола Левах, Петро Ліщак, Степан 

Марчншвн Петро Масний, Васаль Мельниковнч, Константнії 

Остапяк, Микола Пааькевич, Петро Рудяк, Петро Савицький. 

Марія і Григорій Семааків, Евген Смерека, Іван Стрілка, Ваенль 

Сухар, Михайло Терлецький, Марія і Евстахій Ткачук. 

Андрій Торськнй, Михайло Хорос, Микола Штивь, Charles 

Yourstowaky, Микола Юрчик, Микола Яж, Теодор Якамів. 

9 1040 - Іван Батан, Юлій 1 Дмитро Войтович, Дмитро 

Голубець, Григорій Гумевюк, Марія І Мнрон Макар, Теодор 

Свердан. Дмитро Сеяько, George Slako. 

9ГАТЯ OSliAMOWA 

НТЯЖЙЯТО 

9 8040 — Д-р Ярослав Гордннськнй. 

8 15.99 — Аскольд Мосійчук. 

9 2.00 - К. Lowe. 

аТАТе O99BQ0M 

9 8949 — Д-р Вогдан Макснмюх ,.,.м,,, . 

,АІ 

9 949 - Catherine . Копеуа. ..^ нлі^иь. 

8П.4ЯЕ rvsmemvASMA 

Аімямрра: 

УНСоюз — 120 Відділ, В-во св. Мяколая 8 25.00 

9 8040 — Нестор 1 Ольга Мавастирські. 

8 8549 - Васаль Маяастврськаа. 

9 20.00 — Зенон Команяцький, Інж. Володимир Служннськии. 

9 15.00 - Наталія Гемфвл, Антін Кармазин Ілля Матіяш, 

Остап Міськів. 

9 10.00 — Іван Маяастярськяй. 

5 8.00 - Володимир Вац. 

8 2.00 - Петро Добош, Володимир Дреяна, Казимир? Пудах 

AUeatewa: 

ОДВУ - 28 Відділ 8 15.00 

ОЖ ОЧСУ - 4 Відділ 15.00 


УНСоюз - Окружний Комітет Відділів 25.00 


9 50040 — Віра Шестобаро (як остання воля бл. п. Андрія 

Шестобара). 

20.00 - Іван 1 Евгенія Періг. 

9 1540 — Володимир Вербовсьхай, Іван Гуцайлюк, Дмитро 

Гудз, Михайло Іванів, проф. Альберт Кіда, Степан Муха, Аидрій 

Проць, Михайло Путько, Іван Стасів, Роберт Турко, Іван 

Федорах, Дмитре Хорват, Володимир 1 Марія Щебетюх 

9 10.90 — Олександер Байда, Михайло Баранчик, Mnxafl– 

ло Велзецькав, Іван Ганнч, Андрій Гелетканяч, Васаль Гобуш, 

Степан Кацапвр, Іван Чашшвсьхав, всч. о. Васаль Чекалюк, 

Іван Ядловсьхаа. 

9 748 — Павло Аядреас. 

АПоепа: 

9 8940 - Антін Лаарук (1975-197 ). 

AmMert 

9 1540 - Евген М. Савіцькнй. 

Ambridge: 

9 15.09 - Михайло Галаджа, 

9 10.90 — Теодор Грошах, Лаврентій Добош. 

AreabaM: 

9 1948 - Зенон Максимів. 

Arnold: 

950040 

Mrs. Pearl PhiHipo. 

Andnboa: 

9 8949 - Сергій 1 Сальвія Оігуфрійчук. 

Beta Cynwydi 

. 9 8949 — Д-р Олександер Червах. 

9 1549 - Лсон і Стефанія Джон. 

netvrUkt 

Українська Католицька Парохія 

9 60.00 - Дмитро Вутрей (1973, 1974, 1875). 

9 8949 — о. д-р Іван Віданая. 

9 8040 -vAJex Motlchak. 

9 1049 - Ann Bftlon. 

- 

8 100.00 

9 4949 - Васаль Кацаплр. 

9 1949 — Вся. о. Володимир Карамазян. 

9 1949 — Виш Оврук, Василь Хоман, Марій Новіцька. 

9 949 - Юрій Чайха. 

Brtdgjeportt 

СУК „Прес Р0—діняа" - S34 Відділ 8 15.00 


.9 50.09 - Теофіль Ковеаький (1974, 

9 3949 - Всч. о. Іван Черкаський. 

9 1949 - Петро Глу іаооиіькаЗ, 

Отчая, Петро Радь, Евген Чучман. 

... 8 15.00 

1975). 

іі?илрюая 

Іван 

9 1040- Стешш Зорій, Стенав Капелюх; Іяан.Когут, Ілля 

Козях, д-р Михайло Куценхов, Дмитро Секелях 

9 5.00 - Михайло Макар, Петро і Марія Матвійчнк, Ромав 

Отчпч, Павло Перговськяй, Ярослав Претка, Іван Троян. Дмятро 

Харитан. Стешш Харнтан, Степан Шіварськяй. 

8 949 - Франко, Гриценко, Андрій Штинда, 

' 849 - Франко Гузиляк, Валтер Скребут, Василь Турко. 

91949

4.190. 

-т--я 

ЗСА можуть продавати зброю 

червоному Китаєві - каже 

ШлееІндгкер 

Ню Иорк. — ГІовертаюз 

23-денннх відігідня новнтнся над можливістю 

що Вашіигтон повинен sacra 

коншгістичного Китаю, колишній 

секретар оборони Шлесінджер сказав, що в 

продажу зброї Пеканові. 

Джеймс Шлесінджер в ЧЄТвер, 

30-го вересня, заявка на 

час його побуту в Китаї він і 

китайські провідники обговорювада 

міжнародну снтуапДю 

та спільні проблеми, як 

нюйоркському летовнщі, що 

після обговорення з лідерамн 

червового Китаю оборон- 

боронкої спроможностя Пе- 

рівнож „сили і .слабості" о- 

ннх проблем тісї країни, він кіну і прийшли до „спільних 

прийшов до переконання. висновків". 

ійййййййййвввіійййййййЛййіііійііЯйанаіуцввв^вавУїйімв) 

Округи Ноаої АнглШ 

Ув-ли! 

ЗАХОДОМ 

ОКРУЖНИХ КОМІТЕТІВ УаТС НОВОЇ АНГЛІЇ 

А САМЕ ОКРЗГГ Т 

НЮ ГЕИВЕИ, БОСТОНУ і ВУНСАКЕТ 

— відвудвтьсн - 

в суботу,16 жовтня 1976 року 

в залі 

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ДОМУ 

при дорозі ч. 6 у ВІНДГЕМ (біля Вжлижаятвку), Кони. 

СЕКРЕТАРСЬКО. 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КУРС 

з такою програмою: 

1. Значення шгшколу сокретарів-організаторів; 

2. Основи життьового забезпечення. 

3. Наш „товар" роди Союоового забезпечення. 

4. Обов'язки секретарів Відділів. 

5. Як здобувати членів (Психологія забезпеченевої ак- 

ЦИ). 

Доповідають на курсі: 

ВОЛОДИМИР ООХАН - головний секретар 

СТЕПАН ГАВРИШ - головний організатор 

До участи в курсі зобов'язані всі Відділові секретарі і 

урядовці Округ Нової Англії. Також запрошується до 

участи всіх тих громадян, а головно молодь, які хотіли 

б працювати для УНСоюзу. „ 

Початок курсу - година 11-ти перед полуднем 

в 

Вечерои о год. 6-ій відбудуться у цій самій залі 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ НАРАДИ 

в яких повинні взяти участь секретарі, відділені урядовці 

і конвенційні делегати всіх Відділів прнналежнкх до 

Округ Ново! Англії. Також запрошується До участи а 

нарадах членів і нс-пленів УНСоюзу. і 

В ЧАСІ ПЕРЕРВИ ШД ЧАС КУРСУ - 

СПІЛЬНА ПЕРЕКУСКА. 

За Окружні Управи Нової АнглП: 

Д-р Михайло Снігуроадч, Ню Гейвеи 

Д-р Анна Чопик, Бостоа 

Леон Гардінг, Вунсакет 

ІМЛММММММЯЙЯЯЛЯЛАЙАААЯЙМІЯМІЯААЯРа^МЯЙЯМ 

и п ш ш і і і і і і л і і і и і і п т н п і н і і і и п 

УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ 

203 SECOND AVENU^– NEW YORK,; 

NEWYOfaX10003 ; 

Дні І годгат відвідування: 

середа, від год. 1 до 5 по пол, 

П'ЯТНИЦЯ, ВІД ГОД. З до 7 веч. 

субота, від год. 1 до 5 по пол. 

неділя, від год. 1 до S по пол. 

7ТТТТХТТТІТЇІІІІІЛІТІІЇІІІІІХІТТТТІП;ТТТТ-Г 

ЗАКЛИК 

КОЛОНІЗАТОРИ. 

(Закінгення зі crop. 2-ої) 

ного уряду в Родезії була б 

загрозою для еврепейськнх 

західній держав, Родезія кав 

великі резерви важливих 

стратегічних металів, як 

хром та нікель. 

Створення міжнародного 

фонду забезпечить Родезії 

долях до розбудови. економічиоі 

база країни та створнть 

умови для піднесення 

добробуту иурннського васелення. 

Американська у- 

часть у тому фонді опревДдкь 

сться на,560 мільйонів долярів, 

а ще більша сума прннде 

з Західньої Европи. 

Перетворення Родезії в 

мирну країну відкриває 

ШЛЯХ ДЛЯ ДаЛЬШИХ аатггуг”п у 

Африці ПРОТИДІЯТИ MOCKOBським 

плянам творити осно 

ВИ ДЛЯ Т.ЗВ. „С0ЦШЛІСТПЧНОго 

порядку", за яким мас 

прийти „щастя" будови кому 

нізму за планами Mapxca– 

Леніна. В Африці є також 

познаки зацікавлення ft червоиого 

Китаю, але в цій сучаснін 

грі наміри Китаю ще 

ще дуже виявлені 

Москва ж з другого боку 

вже виявляє свої настрої та 

обурення, бо це другий раз 

Америка політикою та дипломатіею 

Кіссінджера здаеться 

вибивав у неї грунт 

для комуністичної праці. Через 

агенцію ТАСС і статтями 

у своїх великих щоденниках 

пише, посилаючись на заяви 

окремих прихильних 1ft ЛІДЄрів 

лівих напрямків (як 

надр, з Маруто, столиці Мозамбіку), 

що „імперіллістнчні 

кола стараються обманом 

та паліятивами створити для 

расистського уряду 

передишку". 

Родезії 

В іншій статті твердяться, 

що американський капітал 

висуває план для збережеяия 

своїх впливів, утворення 

колоніалізму, бази своєї актнвности 

та расизму. Taep– 

дять, що Кіссінджер crapa– 

сться своїми візитами до Пре 

торії „утримати расистський 

режим". Очевидно, що Moc– 

ква не признається, що вона 

сама тримається расизму у 

своїй внутрішній політиці в 

Го,оо,иіУпршт 

Українського Лікарського Товариства 

Піті?моі Алшермки 

ЗАКЛИКАЄ ЧЛЕНІВ УСІХ ВІДДІЛІВ НАШОГО ТОВАРИСТВА 

взяти гиеленнно 

цгасть ц 

ХІІ КОНГРЕСІ УКРАЇНЦІВ В АМЕРИЦІ 

як офіційні делегати, а такозк, як гості, щоб нашою активністю в нарадах 

різних комісій, причинитись до ще більшого росту й силн української 

громади в Америці. 

ЗА Головну'Управу 

Укршвського Лікарсалсого Товариства Північної Америки: 

Д-р АХЗЕЛЬ ХРЕПТОВСЬКИИ 

СВОБОДА, СЕРЕДА, 6-го ЖОВТНЯ 1976 

СССР, переВОДЯЧИ OOMOCKOBления 

народів, насаджуючи 

російський шовінізм, обмежуючи 

діяльність культурних 

установ національних 

республік, в Грузії, Казахстані 

та найбільше в Україні. 

У своїм повідомленні з Вашінгтоиу 

ТАСС заявляє, що 

тимчасовий уряд у Родезії не 

може бути Москвою прнйня- 

Tflft, як законний, бо він є 

допомога njjo-західньому у- 

рядові, якому „імперіялісти" 

обіцюють фінансову допомогу 

та дають інші обіцянки, 

щоби біла меншість залишилася 

при владі в економічному 

житті країни, населення 

якої негритянське. Москва, 

отже, не може погодитися, 

щоби вона програла в Афрпці, 

так як вона програла на 

Середньому Сході, коли наступнло 

замирення між Єгип 

том та Ізраїлем, як і напрямком 

подій в Лебаноні та Си- 

Ptt 

Нам здається, що прийде 

час також на прогру Москви 

в Анголі, зокрема коли Південно 

- Африканський Союз 

переводе пллни відходу від 

контролі в Намбії, в Південт; 

Західній Африці, яку Пре 

т фія контролює від кінця 

Першої світової війни, бо то 

була колись німецька колонія, 

що перейшла під контролю 

Ліги Націй, а Ліга 

Націй доручила адміністрацію 

Південно-Афршшнському 

Союзові, що тоді входив 

до складу Британської імперії. 

Та... часи міняються. 

Питання Намбії стоїть на 

черзі після Родезії, і п. Форстерові 

прнйдеться. шукати 

виходу, щоби запобігти тяжкій 

партизанській війні. Але 

позиції лідера Швдеино-Афрнканського 

Союзу в останньому 

часі також ускладни - 

лися заворушеннями й усе 

більшими вимогами чорного 

населення свобода й ліквідації 

т.зв. апартеїду, cena– 

рації білого на чорного населеиням, 

бо останнє фактнч 

но позбавлене багатьох прав 

й обмежене навіть в економічному 

житті, не говорячи 

вже про повну відсутність їх 

представників у адміністрації 

республіки. 

Ближчі місяці покажуть 

нам, наскільки Москва заскочена 

цими англо-амернканськнми 

заходами договорення 

з Родезією; стануть 

також віднішнмн потягненнл 

Москви, щоб не втратити 

своїх впливів, які вона ще 

має, в цій частині Африки. 

ФЕДЕРАЛЬНА КРЕДИТОВА КООПЕРАТИВЛ 

„Самополгіг: 99 в Чікаґо 

у 25-РІЧЧЯ СЛУЖІННЯ УКРАЇНСЬКІЙ СПІЛЬНОТІ 

щиро запрошуй Українське Громадянство 

и. Чікаґо й околиці на 

ТРИНАДЦЯТУ ІНДИВІДУАЛЬНУ 

МАЛЯРСЬКУ ВИСТАВКУ 

МАРІЇ 

ГАРАС0ВСЬК0Ї- 

ДАЧИШфі 

присвячену 

200-ЛТТТГО АМЕРЯЙСАНСЬКОІ :НЖЗАЛЕЖНСХГТИ 

та 10Є-ЛПТЮ УКРАЇНСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ 

під заголовком; 

„Прекрасна Америка 99 

(АМЕВЯСА THE BEULUTEFUL) 

хцо відбудеться від 

26 листопада - 5 грудня 1976 

Відкупи: WrHllllB, 26-го ЛИСТОПАДА, год. 8 печ. 

в 

Слово про мнеткгаїю виголосить 

редактор ЮРШ СТЕФАНИК 

з Едмонтону. Канада 

Виставка відкрита помитого дня від год. 11 до 10 веч. 

У педілі від Є до 10 веч. 

Вступ вільний — Каталог 51.60, молодь 11.00. 

. КАВА — СОЛОДКЕ 

Д-р МИРОСЛАВ КОЛЕНСЬКИП 

Голом 'ї. І Секретар 

ІОТМйЯЯЯЯіМЯЛЯАЯМІВВММЛАЯА 

Спілка Української 

Америки виховує 

J 

ВІДПОВІДЬ ГАРВАРДЦЯ... 

(Закінчення Ьі crop. 2-ої) 

(Закінгення зі crop, g-oi) 

тн чітку наукову (не подітнчно 

навчання (виклади; семіна- 

Вуйцік, А. Поппе.'A. Tefi-^t ВІСТЬ ДЛЯ ЙОГО МОЛОДИХ К0- 

- пропаганднвну) лінію. ри) та яка лягла б в основу 

шгор, Моше Альтбауер, В. і лег здобувати досвід. Уні- по якій ішло б авдиторне підручників, чи інших наукових 

друкованих праць з 

Влйнраб. 

верситет постійно живе, КО- 

То, якщо в українському 1 жного року дістав новнх 

історії України. Це мусить 

І. І 

Гарварді с акнинебудь і продукує нових докторів. першу чергу його украіись. І бути тягла, безперебіАна, на 

КУЛЬТ, — ТО ЦЄ МУЛІ.Г МОІІОднз 

талантів, яким допама- 

згармонізовану і добре прокнв 

Науковий Інститут із ім- 

уково удокументована, дже- 

Тому і нам тут треба мата 

гасться в усіх можливих, аспектах. 

У відміну від и!ло- 

добору найкращих кандидагатою 

збіркою україніки та вана розвоєва лінія політичдуману 

систему шиїюкого позантнимн бібліотеками, барельно 

- критично обтрунтомої 

еитуацН в наших Гем іграційних; 

усетаноаах, flmi І так, д-р Субтельний мов ткування. Шофери — це гарема 

в державницькому астів. 

всімн іншим потрібним ycra– ної історії нашої нації, зок- 

юти постійно ,,неааступ'нні" змогу два роки проявити рвардські доктори, докторанти 

та всі інші співробітники наших,' перволочатків. почепекті, 

яка "сягала б кореня 

смернтн, - в україиСЖному свій талант; тепер таку можлиаість 

дістав принаймні УНТГУ. Публікації - це Ізрез 

всі періоди аж по сього- 

Гарварді від його пфатків 

концентрувалося о^сидля на два роки д-р Сяснн; після 

нього прийде знову 

коїсь точно означеної чн у- 

да до мети. Але далеко не дні, а не починалася від я- 

для позитивного pffcB'haaH– 

нвя питання переда.чі ecra– хтось інший. Завдяки такій 

мовної дати, налр., Козаччинн, 

фетн. Я точно знаюі сіольки системі буде у потребі кількох 

або 1918 року. Заковика 

кандидатів з історії в 

років я ще мажу,дінтн, бо в 

в нашій історії — це княжі 

нас емеритура ог.ттримусог вас вже тепер с чотири докторн 

часи і період Київської Ру- 

нашого хову) та кіль- 

вою, тому я до^е розумію, 

сн. Тут на світанку нашої іс- 

що моїм завданням в naxo– ^кох із-поза Гарварду, яких, 

торії мас свій податок сьогоднішній 

вувати слухняиях рядових очевидно, теж береться до 

московський ІМПЄ- 

воїнів, а майбутніх ін!дія- 

уваги. Тож для наших каріялізм, 

що присвоює собі 

тивних генералів, які кожної 

хвилини ішжуть зайнятн 

мос місце..У,нас с вже 

готова ціла' гіерархія. Наприклад, 

коли перший наш 

доктор Орест Субтаяьшій 

перейшов на добру позицію 

до іншого^ університету, ЙОго 

місце зайняв молодший 

його колега — Фраипо Снснн. 

Якщо одного дня ППЛЙдеться 

йому ВІДІЙТИ, на його 

місце с кількох дальших 

кандидатів. Отже,, в ? оИЛнці 

відношення до МОІВВДШ ресурсів 

с явне Лй(Іірозувпння. 

Ред. Барагура, чн ті, 

кого він репрезентус, врнвасться, 

як кажеться у прнповідці, 

у відкриті двері. ; 

Переходжу до другої проблеми. 

Це не відповіцас 

прайіді, що кастедра. njery– 

ють. Усі три катедрн обсаджені. 

Правда, покищо лише 

одна кероваиа офдкійио 

повним професором, ^ие^де 

не с щось надзвнчаГше для 

ноніїх 

тедрн стали дійсністю Щіп^ 

ки під академічного року 

1973 74, цебто три роки тому. 

Але крім повного професора 

історії України, якбму 

в цьому році допомагає 

інший повний проересор, не 

тедр в Гарварді у висліді 

терпеливого піклування і 

розумної підготови буде ДОсить 

найкращих із кращих 

кандидатів. 

Одночасно зовсім зрозумілом 

с те, що це НЄМОЖЛИво, 

щоб в одному універсН" 

теті Америки чн Канади було 

більше ніж один професар, 

крім повного професора 

для української історії. 

Порада ред. Барагурн підшукати 

діючих обдарованих 

Професорів з передових 

туплені члени даного депароплачуваний 

із фонду ка- -таленту і члени комітету уктедр, 

с ще молодий професор, 

так як це с теж у випадку 

катедр мови та літературН. 

Значить,'" замість 

трьох осіб у системі катецр 

діс дев'ять осіб: Три моледшого 

покоління (зміна сстафетн) 

тп шість із crapmo– 

го. Варто заглянути в найновіший 

каталог уніиврситету, 

де легко можна cnoc– 

терегти понад десяток курсів 

із трьох основних ДІЛЯнок 

українознавства, а це ж 

праця всіх трьох наших катедр. 

Справи проф. Су0телхного 

у своїй статті ред. Bapa– 

гура не поставив и налвжній 

перспективі; Гарвардські 

департамент історії та 

комітет українських студій 

мали не раз нагоду виявити 

свос задоволення з великих 

наукових ycnttfH д-ра Субтельного. 

Але ми не МОЖЄмо 

й не хочемо мати npec– 

толонаслідннха. У відповідннй 

час (найпізніше за вісім 

років, бо. тоді я закінчу 

активну діяльність як керівннк 

катедрн історії Ухраїни 

іи. Ї.-Ііпсайла Груввевського) 

департамент Історії 

вибере мого наслідника. 

Щоб це можна було apo– 

бнти, треба більше ніж одного 

кандидата, бо,Ув о це 

вибором, якщо є aWdfe до 

диспозиції один віваяидат? 

Значить, крім д-раІСубтель'' 

ного, ще інші молоді вчені 

мусять, дістати можливість 

показати себе. Було б нерозуино 

держати д-ра Субтельиого 

майже десять років 

'на заморожеип поавщії 

і тим бльокунатн можли- 

ГАРВАДР ОЧИМА. 

поїдеш без пального. Hecn– 

раведлкво о критикуОІІ т н 

наш Інститут, що не видас 

стільки, скільки хотілось би, 

бо українська громада щойно 

приступила до збірки на 

..бензину", тобто на створення 

фундації, яка б забезпечпла 

кожнорічннй бюджет, 

найбільшою позицією якого 

була б власне видавни ч а 

справа. 

З дотеперішнього 'капіталу 

(ендавмеят) — нерушимої 

фінансової бази, одержує 

наш Інститут лрибли з н о 

всього 30,000 доларів річно. 

За ці гроші можна ледве оплатити 

секретаріят, поштові 

видатки, телефон і інші кантделярійні 

потреби. Якщо б 

українська громада в нашій 

країні могла б забезпечити 

УНЕГУ нормальною річною 

американських університетіа 

1 дати їм змогу розгорнутн 

свої вмілості — с підставових потреб Інститу- 

дотацією тилу заспоиосння 

знову вламуванням у від- ту (як це вчинив, наяр„ уряд 

,чрнті двері. Власне для цієї Альберти для канадського 

цілі ми широко внкорпстовусмо 

(і прнкомбіновувмо) мою 350 тисяч доларів річ- 

українського інституту, су- 

можливості Інституту З ПОТребами 

катедр, запрошуючи вив'язувалися б із виконанno, 

не одноразово), то й ми 

на наукових співробітників ня відповідного видаяннчого 

інституту вчених з-поза пляну. У. нас с .понад два 

Гарварду. 

десятки машинописів готових 

до друку праць, але без 

Обладжування всіх віль- 

дисциплін. Та ж ка- 

них-хгісць відбувається тепер ррошоних субсидія жодне внв 

ажерииаяськнх університе- j дажництво не спішиться підтах 

на базі конкурсу. Кожне нятись друкування, 

Молощі 

бидуяпіеть 

Вписуйте своїх дітей 

ш глеки СУМ At 

ММІАІІЙЯЙЙЙЙЙЙАММЙЙАЯЙАААЙЯМІЙМІЙАйМІМІВІРааіМ 

^ИІІЙЙЯЙ^ЙЙЙЙИЙЙЙЙЙЙЙЙЙЙЙЙЯЙЙйаиїйЙЙІіааіІМММІнв^ 

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБОРОНИ 

3-ій ВІДДІЛ в ПАССВИКУ, Н. Дж. 

— влаштопус - 

ОСІННЮ ЗАБАВУ 

в суботу, 9-го жовтня 197В р.,' 

о год. 8:8в ввч. 

в залі Української Централі 

249 Нове A venae, Рамаїс, SJS. І 

Оркестра „ВИШИВКІГ під кер. Б. ХОМУТА 

ВСІХ ЩИРО ЗАПРОШУЄ - 

' iv–: ^'.fc І 

ІЙЯЙЙЙЙИЙЙЙЙІМІЙЙЙЙЙЙЙЙЖІЯЙЙЙЙЙЙЙЙЖМЕ^МЙЙЯЙ^ 

t 

вільне місце оголошується у 1 Отже цілком зрозумілим є 

фяхових журналах.. В нас І ТЄ) що це можна вимагати і 

спеціяльний спільний KOM1-1 в^ най К ращого авта, щоб 

тет ,в якому паритетно зас- j роно -^g^Q до визначеної ме- 

раїнських студій, прийкас 

рішення, яке мусить ще дістатв 

підтвердження відносяого 

департаменту. Коли д-р 

Субтельний відійшов з виклададьвої 

позиції в Гарварді 

(залишився, одначе, як науковий 

співробітник Інституту), 

відомість про ту вакансію 

подано до прилюдно г о 

відома і тоді зголосилося 30 

кандидатів з Америки та Европн. 

З них було лише двох 

Гарвардців, а 28 з-лоза Гарварду. 

Це ж була велика сатисфакція 

та підтвердження 

правильності! обраного шляху. 

Принцип вибору в дії! 

Комісія після серйозного внвчеаня 

наукового профілю 

та продукції зголошених кандидатів 

прийняла однозгідне 

рішення, що найкращим 

кандидатом на оголошену 

професуру історії України в 

д-р Ф. Сисин, до реяі найкращий 

під цю пору спеціяліст 

доби Богдана Хмельннцького. 

Друга група питань, що 

їх поставна проф. Барагура, 

відноситься до видавничої 

діяльности. Відносно важллвостн 

тієї проблематики не 

може бути поділених думок. 

Це дійсно оправа нашого на- 

-ціошільного „бути чи не бути" 

і це зокрема з усісю гостротою 

розуміє дирекція У- 

НІГУ. Я вдячний за подані 

проф. Барагурою пропозиції. 

При тому мені приємно 

СТВерДИТИ, ЩО ВОНИ в OCHOBнячу 

справу, як і з концепвласнвмя 

ідеями про видавннчу 

справу, як із концерпдями 

моїх гарвардських колеґ. 

Але закид, що наша дотеперішня 

видавнича діяльність 

незадовільна, полягає 

на жетгорозумінні. Щоб виконатн 

вядавянчнй план, лотрібно 

мати три передумови: 

оплачуваних працівників, 

наукову лябораторію та фінансн 

на продукцію книг. 

Гарвардський Інститут, зокреаїй 

ваго семінари, в такою 

^іябої 

„.ябораторісю 

Г 

віть найбільш скром ний 

; пляж наукових публіка ц і й 

можна було реалізувати, треба 

відповідного бюджету. 

Щоб цю потребу ще більш 

пластично представЕтн, порівняймо 

ситуацію українського 

Гарварду з прикладом 

із сьогоднішнього життя. 

Якщо б замість наукової 

праці в ділянці украшозназчнх 

дисциплін, уявити собі 

процес Іздн автом, то для того 

потрібно також трьох елеменгів: 

авта, вишколе н н х 

шоферів та пального (бензнжн^. 

Авто, навіть дуже доброТ 

карки, — це Гарвард, в 

ти, якщо не забезпечимо його 

потрібною кількістю бен- 

ЗІШК. 

Якщо йдеться про- трете 

питання" — інфляція вакаційннх 

курсів українознавства, 

то я тут обома руками 

підписуюсь під словами професора 

Бврагури. В нас, на 

жаль, с давні традиції ,,козакування" 

та отаманщини. 

В декого не важне, чи курси 

мають якість, важне, щоб 

можна було похвалитись переведеннлм 

курсів, все одно 

якого рівня. У післявоєнні 

часи ,,козакування" розквітала 

надпродукція поезій, я- 

вище, яке слушно натаврував 

тонкий знавець 

- Євген Малаяюк. 

поезій 

Після ..Гарвардського чуда" 

мода прийшла на українознавчі 

курси, але деякі з 

них сумнівної вартости. І влітку 

замість концентрації зусиль 

— розпорошення уваги. 

Треба сподіватись, що наше 

громадянство найде відпорність 

на оцю чергову ,,no– 

шесть". 

Кінчаючи оцю мою відповідь, 

я ще раз дякую проф. В. 

Барагурі та ,,Свободі" за дуже 

вдалу ініціятиву і сподіваюся, 

що оці мої слова сп- 

РНЧННЯТЬСЯ ДО ХОЧ Ч8іСТКОВОго 

вияснення деяких кардинальявх 

справ і питань відносно 

плекання українознавчнх 

дисциплін на відповідному 

рівні. v 

Омелян Прпдак 

ШВИ 

київський період. Українська 

вільна наука раз і назавжди 

мусить джерельно і авторнтетно 

виявити правду. 

У ділянці мовознавства на 

першу потребу є наукова 

граматика — описова, icro– 

рнчна, порівняльна, діялектологія 

і словники живої мови: 

тлумачний, еткмологічннй. 

історичний. 

Необхідний є університетський 

підручник української 

літератури від її початків до 

наших часів, бо автори звичано 

обривають на ХІХ столітті, 

або лише поверховно 

трактують новішу літературу. 

Потрібна теж порівняльва 

література на тлі світових 

літературних процесів. 

Конечне опрацювання біографії 

Г. Франка і Лесі Українки. 

Далі видання клясиків 

літератури і найвартіснішях 

та Найхарактерніших 

творів ч йр^дставників нового 

українекшго письменства з 

крити4fU9i вступами й поясненнями. 

До кожної з тих ділянок 

українознавчих дисцип л і н 

потрібні довідкові матеріяли, 

документи, джерела, бібліографія, 

методологія, icro– 

ріічний огляд дослідів даної 

ділянки, науково - дослідні 

школи, історіософія тощо. 

Трете питання - це студентк 

щоб можна вести авдиторне 

навчання і щоб лекції 

з українознавчих дисциплін 

не обмежувалися до 

літніх курсів, чи окремих, 

відірваних викладів, але щоб 

якась кількість студен т і в 

пройшла повний академічний 

курс з українознавства від 

бакаляра до доктора. 

Подяка 

Брак людського матеріалу 

студентів, які снстематично 

відвідували б лекції українознавства, 

с причиною 

невдачі багатьох спроб створнтн 

систематичні никла д н 

в різних коледжах і університетах. 

Прикро бачити в 

списках викладів різні, деколн 

маловідомі мови, а української 

не знайти. 

Від постання гарвардських 

катедр почалася інфляція 

студій українознавства, але 

таке розріджування і так 

скупих людських ресурсів 

виходить справі на шкоду. 

Краще спрямувати молодих 

людей, які мають бажання 

присвятитися українознавтам 

студіям, до єдиного центру, 

де ці студії можуть бутн 

на висоті до Гарварду. 

ВСТУПАЙТЕ В ЧЛЕНИ 

УНСоюзу! 

З волі Всевишнього, 24-го нсрітіїл 1976 р 

відійшов у Вічність 

ііжЮ Найдорожчий МУЖ І БРАТ 

6л. п. 

ВОЛОДИМИР ЛУЩАК 

Похоров відбувся W-ro вересня ц. рч на який wr.wn– 

но прнвулж Родина, ҐІрнятелІ 1 Знайомі Покійного. 

ЦІсю дорогою складаймо щиру подяку церковному 

хорові св. Михаїда в ЛонмерсІ аа участь в Панахиді, а 

усім, які свосю участю в похороні віддали останню прпслугу 

Покійному 1 допомагали нам в нашому горю — шире 

спасибі. 

Щиросердечно яикусмо усім :іа вислови співчуття, за ” 

Служби Bond в наміреиві Покійного, віякн, квіти та пожертви 

на добродійні цілі. 

Нехай Всевишній винагородить Вас усіх сторицею 

за Вашу останню прислугу для нашого Найдорожчого. ' 

В глибокому смутку: . 

ЕРЖВА ЛУЩАК - 

дружина 

ОЛЕНА ПЕГЕ.ІЬШЩЬКЛ (ЛУІЦАК) —сестра

Баптпетськии пастор Яніс 

Смітс, відбув пресову 

конференцію в Чікаґо 

Колишній пастор Баптист- 

.ької Церкви в містечку Айзпутс, 

на Лотві, 35-літній Яніс 

Смітс, член ЛотиськоІ Баптистської 

Єпископської Ради, nepe– 

слілуваннй Совстами, після 

лвохрічннх старань, з кінцем 

: равня ц. р. разом із своєю 

ріднею прибув ло Західньо! 

І вропн. 

Після короткого побуту в 

-Бон (Західня Німеччина), тірибув 

в червні цього року на 

апрошення Конгресу ЗСА для^ 

ереслухів спільного конгресо- 

!oro Підкомітету у справі Міжародних 

Відносин, зокрема у 

і в'язку із недодержуванням доі 

овору у Гельсінках, що внявляі 

ться між іншим у переслідулнні 

релігії в СССР, як і Баптистський пастор з Лотви, 

г ;агалі у нарушуванні людських Яніс Смітс 

прав, арештів і тп. 

Тисячі людей найшлися у 

язнинях із-за цього, що до- кий Союз цс виконує, підписує 

?нмувалнея релігійних npax– договір у Гельсінках, і, рівно-. 

ІНК поза рамками церкви, кон- часно ігноруючи міжнародні 

рольованої урядом. Ера Архн-Ї домагання та протести, 

:слагу ГУЛЗГ зовсім не минула.! 

На численні запити приявних 

Дстант, шо а управляс уряд представників преси, духовних і 

JCA у відношенню до Совстів. Деяких національних груп в 

мсівнчайно шкідливий для ди- Чікаґо, пастор Смітс давав 

гндентів в СССР, а мовчанка обширні вияснення через nepe– 

,боку ЗСА заохочує советський! кладчика, лотиську студентку, 

уряд до шораз більше драстич-) Між іншим, на запит приявшх 

переслілувань. Це повторив ного голови Української Бапласгор 

Смітс піл час пресової 1 тнстської Церкви - в ЗСА і 

конференції 13-го липня ц. р. ВІ Канаді, спископа Олексія Гаротелі 

Шсратон-Чікаго. на яку бузюка - на тему масового 

-апроенв його Міжнаціональ- переслідування баптистів в Укний 

Комітет Тижня Понсволс-і Р^" 1 і арештів, пастор Смітс 

них Народів в Чікаґо, у зв'язку 1 відповів, шо в Україні є найі 

Маніфестацією Тижня П. Н. і більше лідерів баптистського 

ча прийняття після Маніфеста-j РУ Х У- які боряться за свободу 

ції у Палмер Г”авзі. 

релігії, кожен прояв якої, бай- 

Дальшс доповідач ствердив, , а У уке якого визнання, є строго 

шо передачі ..Голосу Амерн- переслідуваний, якщо не є в 

ки", шо їх слухає багато людей рамках підтримутзаної урядом і 

КГБ, церкви. Найкращим дока- 

кладне джерело інформації, за зом ,,толерантности" і ,,саободн" 

релігії в СССР — цс І 

минають втрачати свою достовірність 

і ефект у зв'язку із полі 

.) закриття в останньому 10-річчі і 

інкою детанту. Америка, як 

понад 2. 000 церков! 

одна із головних, - цих які 

На запит свяшеника-литов- і 

підписали міжнародний договір 

ця. редактора катол. литовсь-'; 

в Гельсінках. мас право і обо- кого шоаенника в Чікаґо шодо 

в'язок глядіти за виконанням і переслідувань Церкви в Литві, 

юбов'язань. шо їх взяв на себе пастор Смітс ствердив, що 

СССР. між іншим, у ВІДИОШСИ- переслідування не минули й 

ні до зберігання людських прав, і Литви, але там становище ка- 

Всі прояви національної са- толицької церкви с розмірно ще 

мобутности поодиноких наці-І найсильніше і урядові чинники 

ональних груп, підкорених ро- мусять з тим рахуватися, 

ОЛЕСЬ БЕРДНИК^. 

(Закінчення зі crop. 1-ої) 

біосфери, Національним Ко- цея від всякого зла; хто мо- 

мітетам по охороні природи, же ставити таку мету? Ми 

всім Людям Доброї Волі, а можемо лише чесно .дроаналізуватн 

світову ситуацію, 

тим, щоб воно було опубліковане, 

розповсюджене серед безстрашно визнати помилки 

делегатів Генеральної Асамблеї, 

співробітників ЮНЕС- тернатнвн, якщо її прийме 

ft злочини, і прагнути до Аль 

КО і співробітників Комітету світова совість народів. 

по захисту біосфери. 

Сучасна ситуація відома 

Я не настільки наївний, всім: біосфера на межі загн- 

щоб думати про захоплене 

або навіть дружне ставлення 

багатьох людей до ідей, 

висловлених тут, до аналізу 

світової ситуації, до Альтернатнви, 

котра пропонується 

в Посланні. 

Але те надособове, безупннне 

почуття відпоБідальности, 

що переповнює МОб 

серце, велить стукати в стіни 

людських душ з надією, що 

колективні зусилля мислячих 

істот по відтворенню Духа 

Любовн і Розуму на всій пля 

неті приведуть нас до заповітного, 

передбаченого ще 

мудрецями давнини, Світу 

Радости". 

У „Посланні" говориться: 

„Брати! В сім'ї, об'єднаній 

любов'ю, нема привілеїв: усі 

діти — юні й літні, талановнті 

й звичайні — рівяоправні 

в дусі. Розуміючи Людство,-^к 

Світову Сім'ю Hapo– 

дів, прошу вислухати вашого 

Брата. 

Яка в цьому необхідність? 

Усвідомлення грізної небезпекн 

для плянетного ЖИТтя. 

Спроба знайти вихід з сві 

тового тупика. 

Чи вірю я в Доцільність 

цього Послання? 

Так! Я ще не втратив дитячої 

віри в здоровий глузд 

народів і в Провидіння, котре 

чатує над нами, в нас. 

Це ” послання — не пана- 

СВОБОДА, СЕРЕДА, 6-го ЖОВТНЯ 1976 Ч. 190. 

белі. Екологічна рівновага 

сколихнута і зруйнована до 

основи; отруєно ґрунт і сві- 

TOBHft океан, атмосферу, і 

психосферу; безконтрольно 

розвивається, загрожуючи 

самому життю пляиети, технотронна 

„еволюція", заколнсуючи 

нас приманками 

комфорту і міражами псевдознання, 

а разом з тим блнскавично 

знищуючи енергозаласи 

Землі, виснажуючи 

геній мислителів, силу трудящих, 

творчий потенціал 

націй заради ефемерних ідей 

„поступу". 

...Як далеко ми відійшли 

від свого покликання, віддавши 

перевагу інстинкту звірячого 

насичення і порожнього 

життєвого функціонування. 

Адже вся потуга цивілізації 

спрямована саме на 

задоволення нанпрнмітнвніщих 

потреб нищого єства. І 

навіть великі досягнення 

людського генія у всіх сферах 

пізнання й творчості слу 

жать тому ж. Дух прагматнзму 

і егоїзму став духом 

сучасності!, пронизав науку, 

соціологію, політику, громад 

ське життя. 

...Заходи по захисту біосфе 

ри, пошуки нових енерґодже 

рел, ідея „мирного співіснування", 

пошуки вирішення 

демографічних проблем пе- 

Британія пропонує 

конференцію в справі Родезії 

Лондон. — В середу, 29-го 

вересня, бритійський МІНІСтер 

закордонних справ EHTO– 

світ думав, шо дійсно Совстсь- 

ні Кросленд запропонував, 

щоб до двох тижнів була 

скликана конференція, „в 

будь-який частині Південної 

На 

ойським комунізмом, с гнобле- 

тем У Т Р Ь0Х Африки", на якій був би 

балтійських 

ні. Советський уряд застосовує „республік" - Лотви. Литви, створений тимчасовий ^гряд 

Естонії, паст. Смітс сказав, що Д ля 

в склад якого 

примусову русифікацію, не має 

наплив чужих, зокрема MOCKBH– І входили 

Родезі', 

б і представники 

Там НІЯКОЇ рІВНОСТИ У ВІДНОШЄИні 

до поодиноких народів, їхніх чів, загрожує тим трьом нарокультур 

і традицій. У кожній ізі ^ам майоризашею, і то можли- 

чорної більшоста та білої 

меншостн, що кермував би 

во у недалекій майбутньосп, 

тією державою протягом 

шо є у плянах московського двох років, коли влада nepe– 

імперіялізму. Пастор Смітс йшла б в руки чорної більшости. 

Кросленд запропону- 

прибув з кінцем травня до 

вав, щоб предсідннком конференції 

був Івор Рнчард, 

совстських республік — росіяни 

мають усе. народи дотичних 

республік — луже мало, а інші, 

навіть якшо їх у поодиноких 

містах є десятки тисяч — не 

мають нічого. їм не вільно 

мати своїх театрів, клюбів, 

шкільних інституцій 1 тп. 

Це прямо неписаний закон, 

що всі провідні становища, 

заповнюють осібняки без 

ніяких принципів, особистих 

поглядів, опортуністів, ПІДлабузннків. 

ЗахідньоІ Европи зі своєю дружиною 

і 11-ро дітьми, після, 

після того, як совєти не ДОЗВОлили 

йому виконувати функції 

баптистського пастора у містечку 

Альзпуте, коло 120 миль 

від Риги. Між іншим закидували 

йому, що він, мовляв закликав 

молитися за інших духовних, 

що були переслідувані, за 

Люди, в яких с ще й далі свої' те - шо Дозволяв учитися молоді 

власні погляди, що вони їх ІШЖЧС 18 років життя на п цер " 

юзволили соб, висловити при " овних курсах ' 

т - 

п - 

Па Г' 

, ..., . ----..- „„1 Смітс спочатку ігнорував заборону 

виконутзати функції nacro– 

людно, — їм закрито доступ до 

якого-небудь важливішого стано 

в нша. Ствердження советсьдовжував 

свою працю, аж що- 

ра баптистської церкви і проких 

лідерів, мовляв в СССР раз гостріші переслідування, на 

розв'язано вповні етнічні пробяеми, 

як також їхні заяви, що його робити старання про візу, 

які був наражений, примусили 

кожна національність в СССР яку остаточно після двох років 

vac забезпечені повні права 

свободи і рівности, очевидно — 

брехня, розрахована на на!вність 

Заходу. Щоби зреалізуватн 

свою ціль — здобути світ 

для комунізму, совєти накриваються 

плащиком толеранші і 

свободи, мовляв, конституція 

СССР гарантує між іншим своболу 

віри і переконань, а шоби 

Дотримав. 

На думку паст. Смітса — 

передумовою торговельних відносин 

Америки з СССР — 

повинна бути вимога придержуватнея 

основних людських 

прав, як це пропонує сенатор Г. 

Джексон. І лише тією дорогою 

можна добитися збереження 

І людських прав в СССР. 

УВА1І перевидала розвідку 

д-ра О. Олееькова „Про 

вільні землі^ 

Вінніпег (УВАН). - Щоб 

підмітити 115-річчя від дня 

народженжня д-ра Оснпа О 

леськова, який ввійшов в іст 

рію українського поселення 

в Канаді, як „батько" цьо- 

: о поселення, як також, щоб 

зробити його розвідку „Про 

вільні землі" доступною для 

широкого загалу та відмітнтп 

80-річчя від її появи, Українська 

Вільна Академія 

Наук (УВАН) в Канаді перевидала 

цю працю д-ра 0- 

леськова окремим виданням 

в серії ,.Джерела до історії 

українців Канади". 

Перевидану розвідку прнкрашус 

великий портрет 

д-ра Олееькова з часів, коли 

він відвідував Канаду. Розвідка 

попереджена вступом 

д-ра М. Марунчака, редакторя 

серії ..Джерел до історії 

українців Канади". 

У вступі д-р М. Марунчак, 

між іншим, так пише про автора 

„вільних земель": 

,Д-р Осип Олесків не жа- 

амбасадор Британії до Об'сднаних 

Націй. 

Того самого дня достовірні 

джерела повідомили, що 

Іонові Смітові, прем'єрові 

білого уряду Родезії, П0ЩДстило 

переконати консервативних 

членів його партії, 

щоб погодилися на бритійсько-американський 

пляи від 

носно зміни влади в Родезії. 

Однак, як відомо, президенти 

5-ох держав, які сусідують з 

Родезією, вже раніше заявалн, 

що вимагають, щоб вже 

тимчасовий уряд був контрольований 

чорною більшістго, 

а не щойно за два рокн. 

В Шттебурґеьному. 

(Закінчення зі crop. 1-ti) 

ня" Об'єднаним Націям Землі, 

Комітету ООН по захисту' 

унд дранґ" на молодого L 

Франка. В кінцевій частині 

доповіді ствердив, що всю діяльність 

Франка щодо театру 

і драматургії слід розглядати 

як інтегральну частину 

його шукання за встаяовленням 

українського національного 

театру. 

Після доповідей присутні 

завдавали питання, як напр., 

інж. Михайло Комічак про 

ролю біблії в творчості І. 

Франка, про наставленнл 

Франка до соціялізму та про 

відношення Франка до питаяня 

семітизму чи антисемітизму. 

П-і Марта Фарлі питала 

про значення Дікенса 

в літературній творчості І. 

Франка. На ці питання проф. 

Руднівдькнй дав об'єктивні 

й задовільні відповіді. Пнтання 

присутніх і виміна думок 

доповідачів з думками 

присутніх продовжувались 

індивідуально під час nepe– 

куски. 

Конференція мала повний 

успіх, про що свідчить і те, 

що присутні піддавали думку, 

щоб такі конференції 

влаштовувати частіше. 

У цьому заслуга доповідачів 

і модератора та плянова 

організація конференції і виставки 

професором В. Ящуном. 

Однак всього того не 

було б, якщо б керівник департаменту 

не був прихильно 

поставився до ідеї цієї інпрези 

та не виклопотав поважну 

суму грошей на П 

здійснення. До успіху ішгрези 

причинився теж інж. Мнхайло 

Комічак, який двічі 

подав інформацію про конфереяцію 

на своїх популярних 

українських радіопередаваянях 

та допоміг розповсюднти 

летючки слов'яяського 

департаменту серед української 

громади. 

Посмертна вистянка... 

(Закінченим зі crop. 2-оІ) 

лів сил, енергії та власних 

фондів, щоб тільки спрямуватн 

русло української еміграції 

до країни, в якій він українські мистці, члени нації, На твори Краяківського від- 

себе, як мистця. Уважав, що ми успіхн мала картина ,,Аркан". 

бачив для своїх земляків якої існування заперечують гукнулась дуже прихильно англомовна 

преса, а за нею yxpa– 

світле майбутнє. Після появи 

писань Олееькова поча- 

чужинцям, найкращі здобутки Інська. 

темні сили, повинні показати 

лася до Канади масова еміграція 

зі західніх земель Ук^ ти нашу рівноправність з ін- 

твори і творчість мнетця Ю. 

нашого мистецтва, щоб доказа- 

Опісля коротке слово про 

раїнн та Буковини. Тільки в шими народами. На такий люксус, 

як.модернізм, зокрема аблійською 

мовою п-і Марія Ло- 

Крайківського виголосила анг- 

1896 р. приїхало до Канади 

більше українських поселенців, 

як за всі роки до цього уважав деструктивним), ми не Канадського Музею-Архіву й 

стракціонізм, (що його мнетець бай, член управи Укра1нськочасу. 

Масовість виїзду до Ка і можемо собі дозволити, хіба проголосила, що виставка відкрита. 

її оглянуло понад 260 

нади перейшла сподівання вжс У власній державі. Таке 

ло 

самих організаторів. Напнса-j 

б^' r P^0 

покійного мистця! осіб, придбавши гарно офорна, 

вірна й авторитетна ін- 

Юліяна Крайківського, до речі,імлений каталог творів (51), 

зовсім правильне. 

! прикрашений двома світлинами 

формація зробила своє". 

Розвідка „По вільні землі" 

— це цінний історичний документ. 

З ним варто познайомнтяся 

сучасній українській 

людині не тільки в Канаді, 

але теж поза Канадою. 

Працю замовляти в канцелярії 

УВАН (465 Мейн стріт, 

Вінніпег) або українських 

книгарнях. Ціна 2 дол.. з пересилкою 

2.50. 

Мистець Юліян Краяківсь- (з молодих літ і похилого віку) 

кий був піонером українського мистця, його репродукціями і 

мистецтва в Західній Канаді, списком виставок його творів 

виставивши свої твори перше (19): у Львові, Відні, Зальцбурна 

виставці ,,Едмонтон Ексебі- зі, Едмонтоні, Монтреалі, Мадшен" 

в 1949 р. і з того часу риді, Детройті і Філадельфії, 

чужинці переконалися, що укра- Про посмертну виставку появн- 

Інці в Канаді мають виробленуїлась прихильна стаття в англовисоку 

культуру. Поява творів мовному щоденнику „Да Едв 

річній виставці 

серед глядачів і критики справ- І5-го вересня 1976 р. 

жню сензацію, зокрема великі 

викликала монтон Джорнел" з середи, 

ренаселения і багато іншого 

— це лише наші безпомічні 

борсання в спробі відсунути 

час відомсти зазлочннн віків, 

це свідоцтво нерозуміння 

космічної відповідальностн 

Людини за Світове Жнття. 

...Потрібна Альтернативна 

Еволюція. Вона виникне в 

надрах старого світу. Не розрізнені 

випадкові спроби і 

експерименти, а потужний 

світовий рух до відродження 

під егідою Планетарного Коордннаційного 

Центру при 

Об'єднаних Націях. 

...Необхідна Нова Людина. 

Вона знемагає в нашому cep– 

ці, в нашій душі, не маючи 

виходу в світ дії із численних 

лябіринтів псевдобуття. 

..Лоднна стала спадкосмцем 

всіх ознак суперечливої 

біосфери — агресії, страху, 

жадібности, нещадности,жор 

стокбсти, хитрощів, обману. 

Поєднавши в собі всі ці ознакн 

нижчих тварин, Людина 

поставила їм на службу найбільший 

дарунок Космічнії 

Еволюції — Розум. 

! Можна з повною певністю 

стверджувати, що біосфера 

вдосконалювалась не завдяки 

боротьбі, а всупереч боротьбі. 

Природа нещадно 

прибрала громіздкі, люті, 

жорстокі форми, як нееволю 

цінні, прагнучи до грандіозности, 

краси, гармонії, любовн, 

думки, творчостн. 

...Головний інструмент 

трансформації — Дух Любовн. 

Можна уявити собі могутию 

хвилю відродження БІ0- 

сферн, вільної від протистояння 

і ворожнечі! До чого ж 

величезний вплив на цей 

пррцес буде мати Людина — 

Розум і Серце Світового Життя. 

Розпічнеться ланцюгова 

реакція синтези кращих зерен 

Буття у всіх світах і сфе- 

Ві пі: І Пам'ять! 

Колос, в Деррі, Па. 

Секр .,ір ВіддЬіу 

рах. Сама єдність Космосу 

прокинеться до дії завдяк.і КОНСТАНТ МІШЬО, член 

подвигу Людського Серця і 

Розуму. 

Із розтерзаної хаотичної 

неосфери (чи психосфери) 

Людина ступить до створе н- 

ня єдиної Духосфери. 

Це почнеться епоха духогенезн, 

епоха світла,, епоха 

матері світу, заповідана мудрецямн 

давнини. 

Заповідані зони Альтернативної 

Еволюції створять 

Храм Краси, де будуть втілені 

кращі ідеали Людства — 

в Творчості, в Пізнанні, в Духовиому 

Культі. 

Культ Матері — Універсальннй 

Культ Любови. 

Культ невичерпного Шзнанпя 

і Самопізнання. Культ 

Свободи і неосяжного розкриття 

квітки нашого Духа. 

Ми стоїмо на порозі небувалого 

Світового Ренесансу 

або Небуття. Третього шляху^нема!" 

ВІДІЙШЛИ ВІД НАС 

ПАВЛХНА НОВОСІЛЬСЬКА, 

членна УЯС (Відд. ч. 352,Т-ва 

ав. Арх. Шюаііят в Честер, 

ІЬи, померла 1 вересня 1978 

на 88-му році ашття. Псжійнв 

народмлася в Україні. 

Стала членною УНОоюзу а 

1926 році. Полишила в смупсу 

дочок Євгенію та ТІатрндію, 

сшйв Петра 1 ВолоднЬгара 

та 11 внуків. Похороя 

відбуся 4 вересня 1876 

на цвинтарі Іммакудет Гарт, 

ЛЬівуд, Па. 

Вічна їй Пам'ять! 

Секретар Відділу 

МИХАГОІО СВАЧШ, член У 

(ЯСокоу Відд. ч. 114 Т-ea св. 

Володимира в ЧІїсаго, помер 

28 еерпня 1876 р. на 54-му 

році життя. Ііокійшш народився 

в ОВука^ивці. Став члояом 

УНСоюзу 1883 році. Полншнв 

в смутку маму, сестру 

і брата п Україні, дочок Оксаяу 

1 Нвдю, внука 'Звана, 

зятя та багато друзів 

1 приятелів. Похорон відбув 

ся 1-го вересня 1876 на цвн 

нтарі сп. Миколая в Чікаґо. 

Вічна Йому Пам'ять! 


ШАН ДЯЧУН, член УНСОЮзу 

Відд. ч. 282 Тчаа св. Івана 

Хрестителя в Детройті, Міч., 

помер 27-го серпня 1976 р. 

на 83-му році життя. Hoidfi– 

иий народився в Україні. 

Став членом УНС в 1926 р. 

Палишнв в смутку дочку 

Надію, 1 внукків — Тараса, 

Джерарда і Дерека. Похорон 

відбувся 28 серпня 1976 на і 

цвинтарі Вудлапн в Детройт,' 

Мічіґен. 

Вічна Лому Лам' ять! 


ДЛСІН А. БОЛШГЕР, членха 

УНС Відд. ч. 113 Т-ва св. 

Івана в Деррі, На., померла 

S1 серпня 1876 р. на 57-му 

році життя. Покійна народнлася 

в Атлантік - Ніо Деррі, 

Па. Стала членкою УНСоюзу 

в 1866 році. Полишила в 

смутку чоловіка Рой В. Похорон 

віД”Унсл на цвинтарі 

УНС Вид. ч. 342 Т-ва Запорожсьжа 

Січ в Картерет, Н. 

Дж., прмер 4 вересня 1876 р. 

на 88чну році життя. Пок1йний 

народився и а Лемківщині. 

Став членом УНСоюзу в 

1922 році. Полишив в смутку 

дочок Марію, Софію, Галину 

і сина Володимира з роди- 

,намн. Я внуків 1 2 правнуки. 

Пого,і а відбувся 7-го верес 

і 1976 з катедри са Ди- 

;..т()Ьі іиа цвинтарі Розгнл, 

в ЛІнден, Н. Дж. 

Вічна Лому Пам'ять! 

о. Петро Мелех секр. Від. 

^fАРІЯ ОЕИКГО, членка УНС 

Відд. ч. 282 Т-ва св. Івана 

Хрестителя в Детройті, Міч., 

овмерла 27-го серпня 1976 р. 

на 76-му році життя. Покійна 

народилася в Україні. 

Стала членкою УИОоюзу в 

1848 році. Полишила в сиутиу 

дочок Анму, Юлію і Ярославу, 

12 ^иуків 1 4 правнуки. 

Похорон відбувся 30-го 

серпня 1976 на цвинтарі св. 

Гедвіги, в Дірборн Гайте, 

Міч. 

Вічна ш Пам'ять! 

П. Фсдкк. секр. Від. 

НАМИСТО СПІВАЄ 

„Рута", „Водограй", „Зелен клен", та ін. 

НОВА ПЛАТІВКА ЛЕГКОГО ЖАНРУ 

У ВИКОНАННІ ЖІНОЧОГО СЕКТЕТУ 

з ВАШШГТОНУ, Д. К. 

Ціна: 56.00 -f І 60 за пересилку. 

(31.60 за пересилку до Канади) 

Замовлення (чеки виставляти на NAiMYSTO). 

Прошу пересилати на адресу: 

NAiMYSTO 

8001 Lakenheath Way, Potomac, Md. 20854 

MALE 

ПОТРІБНО 

ПРОДАВЦЯ-Ів^ЧЕРА 

до и'ясарського склепу EAST viLLAOE MEAT MARKET 

LS9 Second Avenue, New York. N.Y. Тел. (212) 228-5590 

Стала праця. 

WfK РОІНТІМв, 

ІАРУ-ЮППЧ 

А СОУЕУОР 

WBW... 

Тн яв щось вказуєш, Леді... 

Надіюся, що це зграя 

птахів ,.. 

Український Католицький Цвинтар 

СВ. ДУXiv t Hamptonburgh, N.Y. 

По інформації прошу писати або тел. 

(914) 476-0764 

Holy Spirit Ukrainian Othollc Cemetery' 

23 Chestnut Street, Yonkere, N.Y. 10701 

ЗАХАРИ! ГИВЕЯ, член УНС 

Відд. ч. 35 ІТнва Свобода в 

Джерзі Ситі, Н. Дасч помер 

2 серпня 1878 аа 62-му році 

жаття. Покійний народився 

в с Сквірне, ооа. ГорлинД. 

Став членом УНС в 1868 році. 

Полишив в омутку дочку 

КХлІю та блжичу 1 дальшу 

родину. Похорон відбувся на 

на цвинтарі Бей по в ДжервІ 

Ситі, Н. Дхс 


Управа Виділу 

ВОЛОДИМИР БРІЯЧ, член 

ЛІС Відд. ч. 036 Т-ва св. 

(Івана в Ионґставн, Отаво, 

помер 22 серпня 1876 р. на 

51-му році моптя. Покійішй 

народився в Ионґставн, О" 

гано. Став членом УїНСоюзу 

в 1843 році. Полишив в смуна 

цвинтарі Вейвю в Джерзі 

тку дружину і дітей, floxo– 

рон підбуиса 25-го серпня 

'1976 р. на цвинтарі 

рія в Поіп'ставн. Огайо. 


Секретар Виділу 

СЕРПП КВАСНІЩЬ КИИ, 

член УНС Вид. ч. 368 (Г-ва 

їм. М. Лнеевка в Маямі Флорідв, 

помер на 78-му роді 

життя. ПокШннй народився 

в селі Тваніяка, Поділля, Україиа. 

Став членом УНСоюзу 

в 18S1 роді. Похорон в1дбуися 

20 серпня 1976 На цвннтарі 

Інтермент Лаудердейл, 

в Фт. Лаудердейл, Ф.торіда. 

Вічка Лому Пам'ять! 

Секретар Виділу 

МИКОЛА ВОЛОШИН, 

УНС Відд. ч. 466 Т-ва ім. 

Івана Франка в Брантфорді, 

помер 6 серпня 1876 р на 

50-му році життя. Покійний 

народився в Кам'янці Оод4- 

льськім. Став членом УНСоюзу 

в 1864 році. Полишив в 

смутну дружину Марію, еияі9 

Романа 1 Богдана, кузинк-у 

Любу, та в Україні 4 сестри. 

Похорон відбувся 8-го 

серпня 1876 Ьіа цвиитарі св. 

Посафата в Брантфорд, Онт. 

Канада. 

Вічна Лому Пам'ять! 

И. Крутнголова, секр. Від. 

КАТЕРИНА КОПЧУК, чяенка 

УНС Відд. ч. 288 Т-ва св. 

Димитрія в Бетдегем, Па, померла 

14 серпня 1976 р. на 

87-му році життя. Покійна 

народилася в Україні. Стала 

члекою УНСоюзу в 1828 році. 

Полишила в смутку сина 

Володимира та двох внуків 

І двох правнуків. Похорон 

відбувся 15 серпня 1976 на 

цшггарі сп. Иосафата в Бетлегем. 

Па. 



ІВАН ДОЛИННИЙ, член УН- 

Союзу Відд. ч. 427 Т-ва їм. 

Івана Франка в От. Катеринс, 

Онт^ помер 29-го лип(ня 1976 

на 73-му році життя. ПокМняй 

народився в селі Kope– 

пець, Золочіп, Зах. Україна. 

Став членом УНС а 1968 році. 

Полишив в смутку дружину 

Опдокію, сяяа Вогдаиа, 

дочку Петрусм, шість 

пиуків, численну близьку 1 

дальшу рідню, приятелів та 

числену еоіозову громаду. 

Похорон відбувся ЗІ липня 

1976 Jaa цвинтарі Вікторія 

Лавя в От. Катерілес, Онт. 


П. Дяків, секр. Від. 

ТАРЗАН, ч. 7512. Тарзан зловлений мамбусамл 

^ 

48Eut7tbSt. 

Тої. OBS-Wee, New York, 1800S 

ШКІЛЬНІ КНИЖКИ 

ВСІХ ВИДАВНИЦТВ 

В АРЦІ 

ROMAN PARCEL 

ВИСИЛКОВЕ БЮРО 

324 Е. 9th St. (між 1-2 Ave.) 

Ніо Иорк, Н.П. 10008 

GR 5-7430 

Год. урядування: 8:30 - 5 п. п. 

в неділю ВІД 10-1-ОІ по под. 

REAL ESTATE 

г CO-OP APARTOIENIS 

FOB SALE 

Sunset Park section 

of Brooklyn. 

4 rooms - 368. Maintenance - 

Sale price 316,600. 

4 rooms — 353. Maintenance - 

Sale price 315.500. 

Bcautifull view, ready for lm– 

mediate occupancy. Tax de– 

ductiblc. (212) 984-0439. 

Help Wanted 

Female 

ПОМІЧ 

при поправках. Потрібно мати 

досвід при суконках. Постійна, 

приємна праця. Ліг 

cond. кімната. 

Porter'B 

691 Madiaon Ave,, N.Y.C. 

(Ріг 62-ої вул.) 

ГОСПОДИНЯ 

Спання на місці, власна кімната, 

лазннчка, Т.У., дім в 

Північ. Ню Джерзі. Добра роднна 

з 3-ма дітьми в шкіл. віці. 

На початок 5130 на тиж. 

Мусить говор. по-анг. Потр1бно 

рекомендацій. 

Тел.: (201) 444-7099 

В FUNERAL D1BECTORS В 

ПЕТРО ЯРЕМА 

УКР. ПОГРЕ2ВНІШ 

Займастьсп Похоронами 

в BRONX. BROOKLYN. 

NEW YORK і ОКОЛИЦЯХ 

КОНТРОЛЬОВАНА , 

ТЕМПЕРАТУРА 

Peter Лагеїпа 

129 EAST 7th STREET 

NEW YORK, N.Y. 

ORegon 4-2568 

LYTWYN ft LYTWYN 

UKRA1NAN 

FUNERAL D1RECT0RS 

AIR CONDITIONED 

Обслуга ЩІ.РА і ЧЕСНА. 

Our Services Are Available 

Anywhero in New Jersey. 

Також займаємося noxopo– 

нами на цвинтарі в Вавнд 

Бруку 1 перенесенням ТлІкних 

Останків з різних 

країн світу. 

801 Springfied Avenue 

IRVTNOTON, N.J. 

NEWARK, N.J. 

ESsex 5-5555 

ВИКОРИСТАЙТЕ НАГОДУ; 

РІДКІСНІ ВИДАННЯ! 

Андрій Яковлів: .ДОГОВІР БОГДАНА ХМЕЛЬ- 

НИЦЬКОГО З МОСКВОЮ 1664 р." „.--... J2.00 

Микола Ковалевський: ,ДТРИ ДЖЕРЕЛАХ БО- 

РОТЬВИ" - мемуари . 3.50 

Авраам Шіфрін: „У СОВЄТСЬЮИ КАТІВНІ". Із 

свідчень політв'язня . ' ...г , j. і і - 1.50 

Замовляти можна в книгарському відділі при „Свободі", 

пересилаючи чек або поштовий переказ: 

"SvOBODA" BOOKSTORE 

ЗО Montgomery Street Jersey City, N.J. 07303 

УВАГА! 

УВАГА! 

Новинка ка книгарськнх полицях! 

ВОЛОДИМИР ЯНІВ 

ЖИТТЯ 

4-та книга лірики 

Обкладинка ЛЮВОСЛАВА ГУІДАЛЮКА 

В кннжці ЗО ілюстрацій ГАЛИНИ МАЗЕПИ 

Сторін — 120. Ціна — 5.00 дол. (з пересилкою) 

КНИЖКА ЗУСТРІЛАСЯ З ВИСОКОЮ 

ОЦІНКОЮ КРИТИКИ! 

Замовляти можна в книгарському відділі при „Свободі", 

пересилаючи чек або поштовий переказ: 

"SvOBODA" BOOKSTORE 

ЗО Montgomery Street Jersey City, N.J. 07303 

ААМЙААЙАЙЙЙЙІІЙЙМЙМІМІАІМЙАЙММЙЙАААЙЙМЙМАММ 

От тобі і птахи! 

Стійте! Я с Тарзан! Приходжу 

до вас з мяркнми намірами! 

HOLPflUKti 

І COME 1N PEACE 

НбвПАКв 

MAMRJTDH6UB1 

WE ТАКЕ МІМ 

TOOflEFZUl 

Він говорить мамбуською 

мовою! Ведім його до нащого 

ватажка Зу! 

і

190 - Свобода

Create successful ePaper yourself

Delete template?

Save as template?