26-27 - Свобода
26-27 - Свобода
26-27 - Свобода
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
10<br />
СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 29 ЧЕРВНЯ-6 ЛИПНЯ 2012 РОКУ No. <strong>26</strong>-<strong>27</strong><br />
ЖИТТЯ ГРОМАДИ<br />
Молодь вшанувала пам’ять Голодомору<br />
Пом’янули трагічно загиблих<br />
о. Іван Наконечний<br />
ПАРМА‚ Огайо. – 20 травня‚ між<br />
двома Літургіями, три священики,<br />
диякон і вісім вівтарних прислужників<br />
Українського православного<br />
собору св. Володимира відслужили<br />
Панахиду в пам’ять жертв Голодомору<br />
1932-1933 років в Україні біля<br />
пам’ятника‚ встановленого у 1993<br />
році. Співав парафіяльний хор.<br />
Після Панахиди, члени Молодшого<br />
відділу Української Православної<br />
Ліґи, Недільної школи та<br />
Школи Українознавства ім. Тараса<br />
Шевченка при соборі св. Володимира,<br />
читали поеми і розповідали<br />
про страшні події, що привели до<br />
смерті мільйонів українців. Сльози<br />
були на очах парафіян, тому що<br />
деякі особисто пережили цю трагедію,<br />
а інші були зворушені читаннями<br />
про смерть українців.<br />
На закінчення, молодь поклала<br />
голубі і жовті гвоздики біля<br />
пам’ятника, а хор заспівав „Вічную<br />
пам’ять“ і „Боже Великий, Єдиний“.<br />
Христя Цибрівська-Єрмихов<br />
МІНЕАПОЛІС. – <strong>27</strong> травня<br />
українська громада зібралася<br />
на цвинтарі „Sunset Memorial“ на<br />
Панахиді в пам’ять шести молодих<br />
пластунів, котрі трагічно втопилися<br />
майже 52 роки тому на пластовому<br />
таборі у Вискансині.<br />
Один з них хлопців був з Мінеаполісу<br />
– Ігор Володимир Левицький‚<br />
син о. д-ра Володимира іГалини<br />
Левицьких. Панахиду відслужив<br />
о. Євген Кумка з Української<br />
православноі церкви свв. Михаїла<br />
іЮрія.<br />
Після Панахиди члени Пластовоі<br />
групи в Мінеаполісі запросили присутніх<br />
стати в коло і співати традиційну<br />
пластову пісню „Ніч вже іде“.<br />
На Панахиді в пам’ять жертв Голодомору. (Фото: Дарін Джоґан)<br />
Учасники церемонії заспівали пластову пісню „Ніч вже іде“.<br />
Святкували 60-ліття Українського Музичного Інституту<br />
Марія Гординська-Голіян<br />
ДІТРОЙТ. – Школа Українського<br />
Музичного Інституту Америки<br />
(УМІ) відзначила 60-ліття УМІ<br />
20 травня концертом української<br />
музики в Українському культурному<br />
центрі у Ворені, Мишиґен.<br />
У вересні 1952 року організували<br />
Український Музичний Інститут<br />
Америки в Ню-Йорку професійні<br />
музиканти-іміґранти, які<br />
здобули освіту в Україні й Европі.<br />
Роман Савицький став першим<br />
президентом і з допомогою Меланії<br />
Байлової, Володимира Цісика,<br />
Івана Недільського та Ігоря Соневицького<br />
склав програму навчання<br />
на зразок вимог Консерваторії ім.<br />
Миколи Лисенка у Львові. Відділи<br />
були засновані в Дітройті, Нюарку,<br />
Філядельфії, Клівленді, Балтиморі<br />
та інших містах, де оселилися<br />
українці.<br />
Школа в Дітройті була заснована<br />
у вересні 1954 року. На перших<br />
сходинах були присутні учителі<br />
Ірена Решетилович, Марта Тарнавська,<br />
Марія Віханська, Володимир<br />
Вірстюк i Богдан Сарамага. Першим<br />
директором став композитор<br />
д-р Василь Витвицький. Пізніше<br />
до учительського складу ввійшли<br />
д-р Богдан Лончина, Борис Максимович,<br />
Лідія Соя, Лідія Терлецька-<br />
Добровольська, а згодом і випусники<br />
школи Марія Лончина-Лісовська,<br />
Лариса Стасів-Гнатюк, Ірина<br />
Строїч-Шамрай і Марія Гординська-Голіян.<br />
Ольга Соловей провадила<br />
вокальними ансамблями і<br />
акомпаніювала хорові „Трембіта“.<br />
Христина-Романа Липецька вчила<br />
співати, а Марко Лепкий – грати на<br />
скрипці.<br />
Відкрила свято директор М.<br />
Лончина-Лісовська. Учні Катерина<br />
Загайко, Лилі Кюбер, Анастазія<br />
Ільків, Андрій Пасічник, Неоніла<br />
Косак, Анатолій Захарчишин,<br />
Джастин Фернандо‚ Матей<br />
Джекс‚ Юлія Болюх‚ Зузанна Прусак<br />
і Нікол Ткач (дует), Сара<br />
Селерс‚ яких підготували учителі<br />
Mирослава Борищук, Mарія Гординська-Голіян,<br />
M. Лончина-Лісовська,<br />
Ірина Свитка, Олександра<br />
Шерстило і Галина Яловенко‚ виконували<br />
твори українських композиторів.<br />
Учні Володимира Щесюка<br />
Селест Лай і Іян Ченґ‚ Дарті Гамонс<br />
і Анджані Паланівелю грали на<br />
скрипках дуети при фортепіянному<br />
супроводі Люби Щесюк.<br />
Звучали музичні твори у виконанні<br />
Владислави Слободян‚ Анастазії<br />
Баскевич‚ Міранди Селерс‚<br />
Марини Маляренко‚ Олександра<br />
Гедеона‚ Джонатана Чуанґа‚ Джейсона<br />
Фернанда‚ Дениса Слюса-<br />
В сумну і незабутню пам’ять Акції „Вісла“<br />
Віра Павлишин<br />
Свідки акції „Вісла“ на вечорі пам’яті в Ню-Йорку. (Фото: Ігор Павлишин)<br />
(Закінчення на стор. 12)<br />
НЮ-ЙОРК. – Чисельно зібралась українська громада<br />
5 травня в залі Державницького фронту на<br />
організований 1-им відділом Організації Оборони<br />
Лемківщини (ООЛ) вечір пам’яті жертв сумнозвісної<br />
акції „Вісла“.<br />
Доповідь виголосила Анна Войтович. Власний<br />
вірш „Акція „Вісла“ прочитала Текля Гнатишин,<br />
авторську пісню про акцію виконав голова відділу<br />
Михайло Хомик. Вірш „На чужині“ деклямувала<br />
Мирослава Морох, лемківські пісні співали бандуристка<br />
Алла Куцевич та дует сестер Надійки та<br />
Наталії Павлишиних. Було представлено виставку<br />
світлин про побут лемків та понад 150-літні лемківські<br />
строї.<br />
Приємною несподіванкою було нагородження Грамотами<br />
подяки найбільш активних членів відділу<br />
Стефана Барни, Т. Гнатишин та Теодора Павелчака.<br />
Присутні переглянули документальний фільм „У<br />
сні. І наяву“ режисера і постановника Андрія Ротка‚<br />
який спеціяльно прибув з Торонто. У залі перебувало<br />
понад 20 свідків цієї жорстокої акції, які після<br />
висвітлення фільму поділились своїми спогадами<br />
про цю подію та враженнями від фільму.<br />
Голова Головної управи ООЛ Зенон Галькович та<br />
голова Світової ліґи українських політичних в’язнів<br />
Богдан Качор поділились з присутніми думками щодо<br />
впливу цієї події на подальшу долю українського<br />
народу.