Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

упередженнями щодо негативного впливу дезінфляції на динаміку ВВП та
зайнятості. Такий погляд здобув інструментальне підкріплення завдяки
праці А. Оукена, у якій він запропонував обрахунок коефіцієнта
дезінфляційних втрат (або у більш прямому перекладі – “індекс жертв”,
від англ. – sacrifice ratio) 117 . Неокейнсіанське розуміння ефекту «змащення
керма», яке укорінило в очах наукової громадськості та практиків
макроекономічної політики розуміння необхідності підтримання певного
позитивного рівня інфляції для запобігання застою в економіці, також
зіграло тут не останню роль 118 . Подібною є логіка, згідно з якою
проводиться паралель між рівнем інфляції та гнучкістю цін, внаслідок
чого нижча інфляція дає змогу отримати вищу ефективність
стабілізаційної політики, оскільки негнучкість цін вища 119 . В обох
випадках саме певний позитивний рівень інфляції вважається
оптимальним, а згідно із Ст. Фішером він є кращою альтернативою (але в
межах 2–3%), оскільки дає змогу уникати проблеми неможливості чіткої
ідентифікації джерела цінових зрушень: чи вони пов’язані з попитом, чи з
пропозицією 120 . В сучасній інтерпретації застереження щодо процесів
зниження інфляції базуються на тому, що епізоди дефляції, які
спостерігались після 2001 р. у глобальній економіці, репресивно
впливають на попит, а затяжна рецесія в Японії – ще один приклад
негативного макроекономічного образу падіння цін 121 .
Необхідно визнати, що укорінений погляд на проблему позитивного
значення певного рівня інфляції для економіки не знаходить історичного
підтвердження і, очевидно, є результатом “схильності” так вважати
внаслідок панування кейнсіанства. Наприклад, функціонер Банку
міжнародних розрахунків В. Вайт констатує, що така “схильність”
породжена досвідом негативних шоків сукупної пропозиції впродовж
1970-х років, а також спекуляціями довкола короткострокової кривої
Філіпса. Негнучкість цін та зарплат у цьому випадку хоч і може
відображати окремий історичний досвід, проте аж ніяк не може бути
екстрапольована на сучасну глобалізовану економіку, риси якої більшою
117
Okun A. Efficient Disinflationary Policies // American Economic Review. – 1978. – № 68. – Р. 348–352.
118
Akerlof G., Dickens W., Perry G. The Macroeconomics of Low Inflation // Brooking Papers of Economic Activity. –
1996. – № 1. – Р. 1–76.
119
Boll L., Mankiw Gr., Romer D. The New Keynesian Economics and the Output-Inflation Trade-off // Brookings
Papers of Economic Activity. – 1988. – № 1. – Р. 1–65.
120
Fischer St. Modern Approaches to Central Banking // NBER Working Paper. – 1995. – № 5064. – P. 1–55.
121
Devis M. Fifgting Deflation in the US and Japan // NBER Digest. – 2005. // www.nber.org.; Ito T., Mishkin F. Two
Decades of Japanese Monetary Policy and the Deflation Problem // NBER Working Paper. – 2004. – № 10878
//www.nber.org.
99