Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

Важливість цієї аналогії полягає у тому, що політико-економічні дослідження інфляції демонструють суттєвий вплив політичної нестабільності на погіршення ситуації у сфері цінової динаміки. Наприклад, політична нестабільність збільшує схильність урядів до сеньйоражу, призводить до загального підвищення рівнів інфляції та до зростання її волатильності 115 . З цього може виникати логічна ланка: глобалізація через торговельну та фінансову інтеграцію призводить до зближення політичних систем та посилення гомогенності у сфері політико-економічних пріоритетів; це знижує рівень політичних конфліктів у світі та всередині країни (в останньому випадку мова може йти про те, що демократизація може підвищити врахування інтересів усіх суспільних груп та створення легітимних інститутів досягнення компромісу між ними, внаслідок чого і створюються передумови для підвищення внутрішньої політичної стабільності); а це, відповідно, позитивно позначається на процесах стабілізації інфляції та її зниження. Ці аналогії відображають глибокі та важливі політико-економічні й інституціональні пласти кореспонденції між глобалізацією та дезінфляцією, однак не відображають конкретних макро- та мікроекономічних ланок зв’язків між ними, що потребує додаткового уточнення. Так, одним з перших, хто провів паралель між періодами розвитку обох хвиль глобалізації та низькою інфляцією, є Р. Манделл 116 . Згідно з ним між процесами зниження та стабілізації інфляції на низькому рівні в сучасному та співмірними з ним рівнем інфляції в епоху золотого стандарту простежується певна спільність. Вона полягає у домінуванні ринкових процесів у сфері макроекономіки, чому сприяє експансія фінансових ринків. Саме зі зменшенням масштабів втручання держави в економіку та зняттям частини відповідальності за макроекономічні флуктуації пов’язує Манделл актуальні дезінфляційні тенденції, проводячи паралель між зростанням ролі сучасних фінансових ринків у пристосуванні до шоків із тим, якою була така роль в епоху золотого стандарту. Проте розуміння глобалізації як такої, що призводить до зниження інфляції, наражається на кейнсіанську критику, яка пов’язана з 115 Ari A., Veiga F.-J. The Political Economy of Seigniorage // IMF Working Paper. – 2005. – WP/05/175. – P. 1–26; Ari A., Veiga F.-J. Does Political Instability Lead to Higher Inflation? A Panel Data Analysis // IMF Working Paper. – 2005. – WP/05/49. – P. 1–15; Ari A., Veiga F.-J. Political Instability and Inflation Volatility // IMF Working Paper. – 2006. – WP/06/212. – P. 1–9. 116 Манделл Р. Ретроспективный взгляд на ХХ век (Нобелевская лекция) // Евро – дитя Манделла? Теория оптимальных валютных зон / Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – С. 329–353. 98

упередженнями щодо негативного впливу дезінфляції на динаміку ВВП та зайнятості. Такий погляд здобув інструментальне підкріплення завдяки праці А. Оукена, у якій він запропонував обрахунок коефіцієнта дезінфляційних втрат (або у більш прямому перекладі – “індекс жертв”, від англ. – sacrifice ratio) 117 . Неокейнсіанське розуміння ефекту «змащення керма», яке укорінило в очах наукової громадськості та практиків макроекономічної політики розуміння необхідності підтримання певного позитивного рівня інфляції для запобігання застою в економіці, також зіграло тут не останню роль 118 . Подібною є логіка, згідно з якою проводиться паралель між рівнем інфляції та гнучкістю цін, внаслідок чого нижча інфляція дає змогу отримати вищу ефективність стабілізаційної політики, оскільки негнучкість цін вища 119 . В обох випадках саме певний позитивний рівень інфляції вважається оптимальним, а згідно із Ст. Фішером він є кращою альтернативою (але в межах 2–3%), оскільки дає змогу уникати проблеми неможливості чіткої ідентифікації джерела цінових зрушень: чи вони пов’язані з попитом, чи з пропозицією 120 . В сучасній інтерпретації застереження щодо процесів зниження інфляції базуються на тому, що епізоди дефляції, які спостерігались після 2001 р. у глобальній економіці, репресивно впливають на попит, а затяжна рецесія в Японії – ще один приклад негативного макроекономічного образу падіння цін 121 . Необхідно визнати, що укорінений погляд на проблему позитивного значення певного рівня інфляції для економіки не знаходить історичного підтвердження і, очевидно, є результатом “схильності” так вважати внаслідок панування кейнсіанства. Наприклад, функціонер Банку міжнародних розрахунків В. Вайт констатує, що така “схильність” породжена досвідом негативних шоків сукупної пропозиції впродовж 1970-х років, а також спекуляціями довкола короткострокової кривої Філіпса. Негнучкість цін та зарплат у цьому випадку хоч і може відображати окремий історичний досвід, проте аж ніяк не може бути екстрапольована на сучасну глобалізовану економіку, риси якої більшою 117 Okun A. Efficient Disinflationary Policies // American Economic Review. – 1978. – № 68. – Р. 348–352. 118 Akerlof G., Dickens W., Perry G. The Macroeconomics of Low Inflation // Brooking Papers of Economic Activity. – 1996. – № 1. – Р. 1–76. 119 Boll L., Mankiw Gr., Romer D. The New Keynesian Economics and the Output-Inflation Trade-off // Brookings Papers of Economic Activity. – 1988. – № 1. – Р. 1–65. 120 Fischer St. Modern Approaches to Central Banking // NBER Working Paper. – 1995. – № 5064. – P. 1–55. 121 Devis M. Fifgting Deflation in the US and Japan // NBER Digest. – 2005. // www.nber.org.; Ito T., Mishkin F. Two Decades of Japanese Monetary Policy and the Deflation Problem // NBER Working Paper. – 2004. – № 10878 //www.nber.org. 99

Важливість цієї аналогії полягає у тому, що політико-економічні<br />

дослідження інфляції демонструють суттєвий вплив політичної<br />

нестабільності на погіршення ситуації у сфері цінової динаміки.<br />

Наприклад, політична нестабільність збільшує схильність урядів до<br />

сеньйоражу, призводить до загального підвищення рівнів інфляції та до<br />

зростання її волатильності 115 . З цього може виникати логічна ланка:<br />

глобалізація через торговельну та фінансову інтеграцію призводить до<br />

зближення політичних систем та посилення гомогенності у сфері<br />

політико-економічних пріоритетів; це знижує рівень політичних<br />

конфліктів у світі та всередині країни (в останньому випадку мова може<br />

йти про те, що демократизація може підвищити врахування інтересів усіх<br />

суспільних груп та створення легітимних інститутів досягнення<br />

компромісу між ними, внаслідок чого і створюються передумови для<br />

підвищення внутрішньої політичної стабільності); а це, відповідно,<br />

позитивно позначається на процесах стабілізації інфляції та її зниження.<br />

Ці аналогії відображають глибокі та важливі політико-економічні й<br />

інституціональні пласти кореспонденції між глобалізацією та дезінфляцією,<br />

однак не відображають конкретних макро- та мікроекономічних ланок<br />

зв’язків між ними, що потребує додаткового уточнення. Так, одним з<br />

перших, хто провів паралель між періодами розвитку обох хвиль<br />

глобалізації та низькою інфляцією, є Р. Манделл 116 . Згідно з ним між<br />

процесами зниження та стабілізації інфляції на низькому рівні в сучасному<br />

та співмірними з ним рівнем інфляції в епоху золотого стандарту<br />

простежується певна спільність. Вона полягає у домінуванні ринкових<br />

процесів у сфері макроекономіки, чому сприяє експансія фінансових<br />

ринків. Саме зі зменшенням масштабів втручання держави в економіку та<br />

зняттям частини відповідальності за макроекономічні флуктуації пов’язує<br />

Манделл актуальні дезінфляційні тенденції, проводячи паралель між<br />

зростанням ролі сучасних фінансових ринків у пристосуванні до шоків із<br />

тим, якою була така роль в епоху золотого стандарту.<br />

Проте розуміння глобалізації як такої, що призводить до зниження<br />

інфляції, наражається на кейнсіанську критику, яка пов’язана з<br />

115 Ari A., Veiga F.-J. The Political Economy of Seigniorage // IMF Working Paper. – 2005. – WP/05/175. – P. 1–26;<br />

Ari A., Veiga F.-J. Does Political Instability Lead to Higher Inflation? A Panel Data Analysis // IMF Working Paper. –<br />

2005. – WP/05/49. – P. 1–15; Ari A., Veiga F.-J. Political Instability and Inflation Volatility // IMF Working Paper. –<br />

2006. – WP/06/212. – P. 1–9.<br />

116 Манделл Р. Ретроспективный взгляд на ХХ век (Нобелевская лекция) // Евро – дитя Манделла? Теория<br />

оптимальных валютных зон / Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – С. 329–353.<br />

98

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!