Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Важливість цієї аналогії полягає у тому, що політико-економічні дослідження інфляції демонструють суттєвий вплив політичної нестабільності на погіршення ситуації у сфері цінової динаміки. Наприклад, політична нестабільність збільшує схильність урядів до сеньйоражу, призводить до загального підвищення рівнів інфляції та до зростання її волатильності 115 . З цього може виникати логічна ланка: глобалізація через торговельну та фінансову інтеграцію призводить до зближення політичних систем та посилення гомогенності у сфері політико-економічних пріоритетів; це знижує рівень політичних конфліктів у світі та всередині країни (в останньому випадку мова може йти про те, що демократизація може підвищити врахування інтересів усіх суспільних груп та створення легітимних інститутів досягнення компромісу між ними, внаслідок чого і створюються передумови для підвищення внутрішньої політичної стабільності); а це, відповідно, позитивно позначається на процесах стабілізації інфляції та її зниження. Ці аналогії відображають глибокі та важливі політико-економічні й інституціональні пласти кореспонденції між глобалізацією та дезінфляцією, однак не відображають конкретних макро- та мікроекономічних ланок зв’язків між ними, що потребує додаткового уточнення. Так, одним з перших, хто провів паралель між періодами розвитку обох хвиль глобалізації та низькою інфляцією, є Р. Манделл 116 . Згідно з ним між процесами зниження та стабілізації інфляції на низькому рівні в сучасному та співмірними з ним рівнем інфляції в епоху золотого стандарту простежується певна спільність. Вона полягає у домінуванні ринкових процесів у сфері макроекономіки, чому сприяє експансія фінансових ринків. Саме зі зменшенням масштабів втручання держави в економіку та зняттям частини відповідальності за макроекономічні флуктуації пов’язує Манделл актуальні дезінфляційні тенденції, проводячи паралель між зростанням ролі сучасних фінансових ринків у пристосуванні до шоків із тим, якою була така роль в епоху золотого стандарту. Проте розуміння глобалізації як такої, що призводить до зниження інфляції, наражається на кейнсіанську критику, яка пов’язана з 115 Ari A., Veiga F.-J. The Political Economy of Seigniorage // IMF Working Paper. – 2005. – WP/05/175. – P. 1–26; Ari A., Veiga F.-J. Does Political Instability Lead to Higher Inflation? A Panel Data Analysis // IMF Working Paper. – 2005. – WP/05/49. – P. 1–15; Ari A., Veiga F.-J. Political Instability and Inflation Volatility // IMF Working Paper. – 2006. – WP/06/212. – P. 1–9. 116 Манделл Р. Ретроспективный взгляд на ХХ век (Нобелевская лекция) // Евро – дитя Манделла? Теория оптимальных валютных зон / Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – С. 329–353. 98
упередженнями щодо негативного впливу дезінфляції на динаміку ВВП та зайнятості. Такий погляд здобув інструментальне підкріплення завдяки праці А. Оукена, у якій він запропонував обрахунок коефіцієнта дезінфляційних втрат (або у більш прямому перекладі – “індекс жертв”, від англ. – sacrifice ratio) 117 . Неокейнсіанське розуміння ефекту «змащення керма», яке укорінило в очах наукової громадськості та практиків макроекономічної політики розуміння необхідності підтримання певного позитивного рівня інфляції для запобігання застою в економіці, також зіграло тут не останню роль 118 . Подібною є логіка, згідно з якою проводиться паралель між рівнем інфляції та гнучкістю цін, внаслідок чого нижча інфляція дає змогу отримати вищу ефективність стабілізаційної політики, оскільки негнучкість цін вища 119 . В обох випадках саме певний позитивний рівень інфляції вважається оптимальним, а згідно із Ст. Фішером він є кращою альтернативою (але в межах 2–3%), оскільки дає змогу уникати проблеми неможливості чіткої ідентифікації джерела цінових зрушень: чи вони пов’язані з попитом, чи з пропозицією 120 . В сучасній інтерпретації застереження щодо процесів зниження інфляції базуються на тому, що епізоди дефляції, які спостерігались після 2001 р. у глобальній економіці, репресивно впливають на попит, а затяжна рецесія в Японії – ще один приклад негативного макроекономічного образу падіння цін 121 . Необхідно визнати, що укорінений погляд на проблему позитивного значення певного рівня інфляції для економіки не знаходить історичного підтвердження і, очевидно, є результатом “схильності” так вважати внаслідок панування кейнсіанства. Наприклад, функціонер Банку міжнародних розрахунків В. Вайт констатує, що така “схильність” породжена досвідом негативних шоків сукупної пропозиції впродовж 1970-х років, а також спекуляціями довкола короткострокової кривої Філіпса. Негнучкість цін та зарплат у цьому випадку хоч і може відображати окремий історичний досвід, проте аж ніяк не може бути екстрапольована на сучасну глобалізовану економіку, риси якої більшою 117 Okun A. Efficient Disinflationary Policies // American Economic Review. – 1978. – № 68. – Р. 348–352. 118 Akerlof G., Dickens W., Perry G. The Macroeconomics of Low Inflation // Brooking Papers of Economic Activity. – 1996. – № 1. – Р. 1–76. 119 Boll L., Mankiw Gr., Romer D. The New Keynesian Economics and the Output-Inflation Trade-off // Brookings Papers of Economic Activity. – 1988. – № 1. – Р. 1–65. 120 Fischer St. Modern Approaches to Central Banking // NBER Working Paper. – 1995. – № 5064. – P. 1–55. 121 Devis M. Fifgting Deflation in the US and Japan // NBER Digest. – 2005. // www.nber.org.; Ito T., Mishkin F. Two Decades of Japanese Monetary Policy and the Deflation Problem // NBER Working Paper. – 2004. – № 10878 //www.nber.org. 99
- Page 47 and 48: Інфляція, % 10 8 6 4 2 Ри
- Page 49 and 50: періоду, по-третє, с
- Page 51 and 52: З наведених на рис.
- Page 53 and 54: • економіка стала
- Page 55 and 56: Щодо пояснень цієї
- Page 57 and 58: Отже, номінальна ко
- Page 59 and 60: потоки капіталу що
- Page 61 and 62: підпорядковуватис
- Page 63 and 64: вудської системи, с
- Page 65 and 66: стабілізаційних пр
- Page 67 and 68: погіршення вікової
- Page 69 and 70: макропоказників). П
- Page 71 and 72: Таке твердження ві
- Page 73 and 74: Інфляція Групи кра
- Page 75 and 76: останніх, якщо відб
- Page 77 and 78: Зокрема, це стосуєт
- Page 79 and 80: функціонування мон
- Page 81 and 82: Сучасний стан Конв
- Page 83 and 84: консистентні з фак
- Page 85 and 86: впливають на інфля
- Page 87 and 88: на спільних аспект
- Page 89 and 90: Порівняння розшире
- Page 91 and 92: ВВП та бюджетний де
- Page 93 and 94: Так, специфічні гло
- Page 95 and 96: країн, що здійснюют
- Page 97: РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ГЛОБ
- Page 101 and 102: широким набором мо
- Page 103 and 104: цін не загрожує поп
- Page 105 and 106: яких розкривається
- Page 107 and 108: “прямий ефект імпо
- Page 109 and 110: Зміна спонукальних
- Page 111 and 112: 1980 р. по 2005 р., вона н
- Page 113 and 114: із стабільністю ці
- Page 115 and 116: Дещо іншого погляд
- Page 117 and 118: По-друге, серед дос
- Page 119 and 120: малі та великі екон
- Page 121 and 122: Середня інфляція, %
- Page 123 and 124: Таблиця 3.3. Вплив ві
- Page 125 and 126: арифметична сума і
- Page 127 and 128: Як видно з даних та
- Page 129 and 130: Важливість китайсь
- Page 131 and 132: Два останніх канал
- Page 133 and 134: не потребує акомод
- Page 135 and 136: можливі джерела фі
- Page 137 and 138: Середнє зростання
- Page 139 and 140: відображенням проц
- Page 141 and 142: Канал ринків праці
- Page 143 and 144: Розрив у віковій ст
- Page 145 and 146: Таблиця 3.10. Характе
- Page 147 and 148: З рис. 3.9. видно, що ч
Важливість цієї аналогії полягає у тому, що політико-економічні<br />
дослідження інфляції демонструють суттєвий вплив політичної<br />
нестабільності на погіршення ситуації у сфері цінової динаміки.<br />
Наприклад, політична нестабільність збільшує схильність урядів до<br />
сеньйоражу, призводить до загального підвищення рівнів інфляції та до<br />
зростання її волатильності 115 . З цього може виникати логічна ланка:<br />
глобалізація через торговельну та фінансову інтеграцію призводить до<br />
зближення політичних систем та посилення гомогенності у сфері<br />
політико-економічних пріоритетів; це знижує рівень політичних<br />
конфліктів у світі та всередині країни (в останньому випадку мова може<br />
йти про те, що демократизація може підвищити врахування інтересів усіх<br />
суспільних груп та створення легітимних інститутів досягнення<br />
компромісу між ними, внаслідок чого і створюються передумови для<br />
підвищення внутрішньої політичної стабільності); а це, відповідно,<br />
позитивно позначається на процесах стабілізації інфляції та її зниження.<br />
Ці аналогії відображають глибокі та важливі політико-економічні й<br />
інституціональні пласти кореспонденції між глобалізацією та дезінфляцією,<br />
однак не відображають конкретних макро- та мікроекономічних ланок<br />
зв’язків між ними, що потребує додаткового уточнення. Так, одним з<br />
перших, хто провів паралель між періодами розвитку обох хвиль<br />
глобалізації та низькою інфляцією, є Р. Манделл 116 . Згідно з ним між<br />
процесами зниження та стабілізації інфляції на низькому рівні в сучасному<br />
та співмірними з ним рівнем інфляції в епоху золотого стандарту<br />
простежується певна спільність. Вона полягає у домінуванні ринкових<br />
процесів у сфері макроекономіки, чому сприяє експансія фінансових<br />
ринків. Саме зі зменшенням масштабів втручання держави в економіку та<br />
зняттям частини відповідальності за макроекономічні флуктуації пов’язує<br />
Манделл актуальні дезінфляційні тенденції, проводячи паралель між<br />
зростанням ролі сучасних фінансових ринків у пристосуванні до шоків із<br />
тим, якою була така роль в епоху золотого стандарту.<br />
Проте розуміння глобалізації як такої, що призводить до зниження<br />
інфляції, наражається на кейнсіанську критику, яка пов’язана з<br />
115 Ari A., Veiga F.-J. The Political Economy of Seigniorage // IMF Working Paper. – 2005. – WP/05/175. – P. 1–26;<br />
Ari A., Veiga F.-J. Does Political Instability Lead to Higher Inflation? A Panel Data Analysis // IMF Working Paper. –<br />
2005. – WP/05/49. – P. 1–15; Ari A., Veiga F.-J. Political Instability and Inflation Volatility // IMF Working Paper. –<br />
2006. – WP/06/212. – P. 1–9.<br />
116 Манделл Р. Ретроспективный взгляд на ХХ век (Нобелевская лекция) // Евро – дитя Манделла? Теория<br />
оптимальных валютных зон / Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – С. 329–353.<br />
98