Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Представлені на рис 2.4. структурні зміни в глобальній економіці
дуже часто створюють фонові передумови для даного переходу, тоді як
тригером такого переходу є валютно-фінансові потрясіння, які є
результатом суперечливих цілей монетарної політики. Наприклад, Ю. Ху
зазначає, що існують три базові передумови: намагання подолати
проблему високої інфляції та варіативного економічного зростання;
бажання підвищити довіру до центробанку та подолати проблему
альтернативи між інфляцією і безробіттям; валютно-фінансові потрясіння.
Зокрема, як демонструє згаданий дослідник, Фінляндія, Іспанія, Швеція,
Велика Британія, Чехія, Бразилія, Мексика, Південна Корея та Таїланд
здійснили такий перехід практично одразу після загального подолання
турбулентності на валютних ринках, що було викликано валютнофінансовою
кризою 109 . Під згаданими суперечливими цілями традиційно
розуміється таргетування одразу грошової маси та валютного курсу.
Етимологія останнього походить з феномена високо інфляційного
середовища, коли приріст грошової маси є фактором зростання цін, а
останні, окрім цього, еластично реагують на девальвацію. Вихід з такого
середовища все ж таки інерційно зберігає таке подвійне таргетування,
супроводжуючись поступовою лібералізацією руху капіталу. Зрештою,
останнє і призводить до необхідності зміни монетарного режиму: приплив
капіталу призводить до різкого збільшення грошової бази, що створює
певний інфляційний тиск внаслідок розігріву економіки та відносно
незмінного валютного курсу у сторону ревальвації, згодом внаслідок
підвищення ризику девальвації (валютна криза першого та другого
покоління) спостерігається відплив капіталу, що призводить до втрати
резервів, валютної спекуляції та кризи. Перехід до таргетування інфляції
як альтернатива суперечливим монетарним цілям створює передумови для
того, що інфляція стабілізується за допомогою жорсткої політики та
підвищення довіри, а це є фактором зменшення еластичності цін щодо
змін валютного курсу, при тому, що реакція на такі зміни може
враховуватись у процентних ставках. Плавання курсу в такій ситуації
перекладає ризик припливів та відпливів капіталу на інвесторів, що
вивільняє монетарні цілі від спекулятивних настроїв останніх.
Звідси виникає тенденція до утворення якісно нового монетарного
режиму глобального рівня. Е. Роуз, враховуючи агреговане значення
109
Hu Y. Empirical Investigations of Inflation Targeting // Institute for International Economics Working Paper. –
2003. – № 6. – Р. 1–42.
94