Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
поводить себе поточний рахунок у розрізі ділового циклу. У цьому випадку для розвинутих країн загалом та США спостерігається ситуація з розбалансуванням поточного рахунку мірою зростання економіки, а для європейської та азійських економік – навпаки. Якщо порівнювати США та ЄВС, то трикратна різниця щодо негативного зв’язку між інфляцією і економічним зростанням свідчить про макроструктурні відмінності. Для США зростання ВВП призводить до зовнішнього дисбалансу, що відповідає так званому абсорбційному підходу до аналізу платіжного балансу, а незначна негативна кореляція між ВВП та інфляцією свідчить про те, що не весь приріст виробництва поглинається за рахунок існуючих виробничих потужностей. Вищенаведені зміни в системі таргетування інфляції відображають його внутрішнє значення. Існують і дуже суттєві зовнішні аспекти цього. Необхідно додати, що важливість зовнішніх наслідків таргетування інфляції (чи в ширшому контексті переходу до політики цінової стабільності на імпліцитній чи експліцитній основі) випливає з відносно успішного застосування цього монетарного режиму на національному рівні. Академічне бачення зовнішніх наслідків орієнтації монетарної політики на внутрішні цілі, яким є аналізований монетарний режим насправді, здебільшого зводиться до проблеми міжнародної координації макроекономічної політики у дво- чи більше країнних моделях, про що свідчить впливова праця М. Обстфельда та К. Рогоффа 107 . Більшість акцентів у ній робиться на тому, що валютні курси мають більшою мірою визначатися факторами попиту, аніж змінами у монетарній політиці. Однак зовнішні наслідки таргетування інфляції ширші, аніж тільки проблеми курсових коливань у глобальному вимірі. Можна виділити таку основну схему: глобалізація створює специфічні передумови для переходу на таргетування інфляції; такий перехід дуже часто є наслідком валютних криз та неможливості таргетування одразу грошової маси та валютного курсу; цінова стабільність із гнучкими курсами робить макроекономічну систему стійкою в умовах багатьох зовнішніх впливів; це призводить до утворення якісно нового – стабільного міжнародного монетарного устрою, в якому рівень ризиків валютно-курсових дестабілізацій знижується. 107 Obstfeld M., Rogoff K. Global Implications of Self-Oriented National Monetary Rules // The Quarterly Journal of Economics. – 2002. – № 117(2). – Р. 503–535. 92
Так, специфічні глобалізаційні фактори переходу до таргетування інфляції умовно можна звести до рис 2.4., яка узагальнює сукупність структурних змін, які відбуваються в економіці за останній період 108 . Необхідність послаблення впливу стану платіжного балансу США на внутрішні монетарні процеси. Таргетування грошової маси та валютних курсів недостатньо ефективно це забезпечують. Таргетування інфляції дозволить на рівні операційного каркасу запобігати глобалізації інфляційних/дефляці йних трендів Руйнація традиційного трансмісійного механізму монетарної політики: А) таргетування в будь-якій формі враховує проблему лагів, які в умовах глобалізації стають нестабільними, що вимагає гнучкості; Б) у зв’язку з відкритістю та шоками продуктивності звужується горизонт прогнозування макропараметрів національної економіки; В) електронні гроші та нові платіжні технології руйнують зв’язок між балансом центробанку та станом ліквідності у фінансовобанківському секторі; Г) руйнується зв’язок між інфляцією та національним бізнес-циклом, що вимагає застосування самодостатнього номінального якоря; Д) інтеграція фінансових ринків послаблює спроможність центробанків впливати на процентні ставки, валютні курси контролювати складно через мобільність капіталів, а таргетування грошової маси ускладнюється через невизначеність щодо екзогенних факторів формування грошової бази 93 Зростає значення очікувань та транспарентності центрального банку. Це обумовлено тим, що для підтримання макрофінансової та цінової стабільності необхідний вплив на очікування всередині країни та закордоном, оскільки ринки, особливо фінансові, діють у наскрізному режимі. Як наслідок, необхідний такий режим монетарної політики, який вміщує ендогенні можливості мінімізації невизначеності, яка мультиплікується складною організацією ринків та відтворюється волатильністю валютних курсів та потоків капіталу ↓ ↓ ↓ Таргетування інфляції та перетворення внутрішнього (центробанківського) короткострокового прогнозу зміни цін на своєрідну проміжну ціль монетарної політики Рис 2.4. Фактори переходу до таргетування інфляції в умовах глобалізації 108 Детальніше про це див.: Козюк В. Трансформація центральних банків в умовах глобалізації: макроекономічні та інституціональні проблеми. – Тернопіль: Астон, 2005. – С. 179–205.
- Page 41 and 42: піднімання хвилі н
- Page 43 and 44: повинно мати прямі
- Page 45 and 46: якого сформувалася
- Page 47 and 48: Інфляція, % 10 8 6 4 2 Ри
- Page 49 and 50: періоду, по-третє, с
- Page 51 and 52: З наведених на рис.
- Page 53 and 54: • економіка стала
- Page 55 and 56: Щодо пояснень цієї
- Page 57 and 58: Отже, номінальна ко
- Page 59 and 60: потоки капіталу що
- Page 61 and 62: підпорядковуватис
- Page 63 and 64: вудської системи, с
- Page 65 and 66: стабілізаційних пр
- Page 67 and 68: погіршення вікової
- Page 69 and 70: макропоказників). П
- Page 71 and 72: Таке твердження ві
- Page 73 and 74: Інфляція Групи кра
- Page 75 and 76: останніх, якщо відб
- Page 77 and 78: Зокрема, це стосуєт
- Page 79 and 80: функціонування мон
- Page 81 and 82: Сучасний стан Конв
- Page 83 and 84: консистентні з фак
- Page 85 and 86: впливають на інфля
- Page 87 and 88: на спільних аспект
- Page 89 and 90: Порівняння розшире
- Page 91: ВВП та бюджетний де
- Page 95 and 96: країн, що здійснюют
- Page 97 and 98: РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ГЛОБ
- Page 99 and 100: упередженнями щодо
- Page 101 and 102: широким набором мо
- Page 103 and 104: цін не загрожує поп
- Page 105 and 106: яких розкривається
- Page 107 and 108: “прямий ефект імпо
- Page 109 and 110: Зміна спонукальних
- Page 111 and 112: 1980 р. по 2005 р., вона н
- Page 113 and 114: із стабільністю ці
- Page 115 and 116: Дещо іншого погляд
- Page 117 and 118: По-друге, серед дос
- Page 119 and 120: малі та великі екон
- Page 121 and 122: Середня інфляція, %
- Page 123 and 124: Таблиця 3.3. Вплив ві
- Page 125 and 126: арифметична сума і
- Page 127 and 128: Як видно з даних та
- Page 129 and 130: Важливість китайсь
- Page 131 and 132: Два останніх канал
- Page 133 and 134: не потребує акомод
- Page 135 and 136: можливі джерела фі
- Page 137 and 138: Середнє зростання
- Page 139 and 140: відображенням проц
- Page 141 and 142: Канал ринків праці
Так, специфічні глобалізаційні фактори переходу до таргетування<br />
інфляції умовно можна звести до рис 2.4., яка узагальнює сукупність<br />
структурних змін, які відбуваються в економіці за останній період 108 .<br />
Необхідність<br />
послаблення впливу<br />
стану платіжного<br />
балансу США на<br />
внутрішні монетарні<br />
процеси.<br />
Таргетування<br />
грошової маси та<br />
валютних курсів<br />
недостатньо<br />
ефективно це<br />
забезпечують.<br />
Таргетування<br />
інфляції дозволить на<br />
рівні операційного<br />
каркасу запобігати<br />
глобалізації<br />
інфляційних/дефляці<br />
йних трендів<br />
Руйнація традиційного<br />
трансмісійного механізму<br />
монетарної політики:<br />
А) таргетування в будь-якій формі<br />
враховує проблему лагів, які в<br />
умовах глобалізації стають<br />
нестабільними, що вимагає<br />
гнучкості;<br />
Б) у зв’язку з відкритістю та<br />
шоками продуктивності<br />
звужується горизонт<br />
прогнозування макропараметрів<br />
національної економіки;<br />
В) електронні гроші та нові<br />
платіжні технології руйнують<br />
зв’язок між балансом центробанку<br />
та станом ліквідності у фінансовобанківському<br />
секторі;<br />
Г) руйнується зв’язок між<br />
інфляцією та національним<br />
бізнес-циклом, що вимагає<br />
застосування самодостатнього<br />
номінального якоря;<br />
Д) інтеграція фінансових ринків<br />
послаблює спроможність<br />
центробанків впливати на<br />
процентні ставки, валютні курси<br />
контролювати складно через<br />
мобільність капіталів, а<br />
таргетування грошової маси<br />
ускладнюється через<br />
невизначеність щодо екзогенних<br />
факторів формування грошової<br />
бази<br />
93<br />
Зростає значення<br />
очікувань та<br />
транспарентності<br />
центрального банку. Це<br />
обумовлено тим, що<br />
для підтримання<br />
макрофінансової та<br />
цінової стабільності<br />
необхідний вплив на<br />
очікування всередині<br />
країни та закордоном,<br />
оскільки ринки,<br />
особливо фінансові,<br />
діють у наскрізному<br />
режимі. Як наслідок,<br />
необхідний такий<br />
режим монетарної<br />
політики, який вміщує<br />
ендогенні можливості<br />
мінімізації<br />
невизначеності, яка<br />
мультиплікується<br />
складною організацією<br />
ринків та відтворюється<br />
волатильністю<br />
валютних курсів та<br />
потоків капіталу<br />
↓ ↓ ↓<br />
Таргетування інфляції та перетворення внутрішнього (центробанківського)<br />
короткострокового прогнозу зміни цін на своєрідну проміжну ціль монетарної<br />
політики<br />
Рис 2.4. Фактори переходу до таргетування інфляції<br />
в умовах глобалізації<br />
108 Детальніше про це див.: Козюк В. Трансформація центральних банків в умовах глобалізації:<br />
макроекономічні та інституціональні проблеми. – Тернопіль: Астон, 2005. – С. 179–205.
Change language