Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Порівняння розширеної функції процентних ставок Тейлора
підтверджують валідність лінії вищезгаданих дискусійних питань (табл. 2.5.).
Таблиця 2.5.
Параметри функції реакцій ЄЦБ, ФРС та Банку Японії *
α β γ ρ
ЄЦБ 0,94 1,50 0,83 0,90
ФРС 3,54 0,26 2,45 0,97
Банк Японії 0,5 1,83 0,18 0,99
* Примітка 1. Функція, параметри якої аналізуються, має такий вигляд:
it = (1- ρ) α + (1- ρ) β π t + (1- ρ) γ(output-gap) + ρ і t-1.
Позначення: α – параметр реакції в напрямі згладжування відсоткових ставок,
обумовлених інфляцією попереднього періоду; β – параметр реакції на інфляцію поточного
періоду; γ – параметр реакції на інфляцію поточного періоду; ρ – параметр реакції на
процентні ставки попереднього періоду.
Джерело: Gerdesmeier D., Mongelli F., Roffia B. The Eurosystem, the US Federal Reserve,
and the Bank of Japan: Similarities and Differences // ECB Working Paper. – 2007. – № 742. – Р.
31–32.
Як видно з табл. 2.5., найбільш гнучкий центробанк у розумінні
реакції на шоки та коливання ВВП – ФРС. Остання також відрізняється
найвищим параметром, що відображає згладжування процентних
ставок 105 . При цьому найбільш агресивний щодо реагування на інфляцію
Банк Японії, що видно з найнижчого параметра реакції на згладжування
процентних ставок та ВВП-розрив і найвищого параметра реакції на
поточну і минулу інфляцію. ЄЦБ займає проміжну позицію, що
відображає його намагання сумістити певну гнучкість в реакції на шоки
за домінуючого акценту в реагуванні на інфляцію. Повертаючись до
порівнянь ФРС та ЄЦБ, можна констатувати консистентність виявленої
вищої варіативності інфляції та ВВП у США, порівняно з Європейським
валютним союзом, та вищою чутливістю монетарних органів США до
відхилення ВВП від рівноважної траєкторії. Це можна інтерпретувати
як те, що ФРС проводить більш активістську монетарну політику, яка,
однак, починає перетворюватись на фактор розхитування ділового
циклу. Саме це підтверджують вищенаведені дані в проекції на
105 Необхідно відзначити, що згладжування процентних ставок було однією з рис монетарної політики
Федеральної резервної системи ще за часів монетаристського періоду 1980-х років, коли таргетування
грошових агрегатів як проміжних цілей та процентних ставок як операційних поставило складні запитання
перед розробниками монетарного курсу у США. Таке значення згладжування процентних ставок скоріше
обумовлено специфічним сприйняттям американськими політиками кейнсіанських стереотипів про роль
процентних ставок для інвестицій та боротьби із безробіттям. (U.S. Monetary Policy and Financial Markets / Ed.
by A.-M. Meulendyke. – New York: Federal Reserve Bank of New York pub., 1989. – 231 p.).
89