19.07.2013 Views

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

простежувалось у специфіці реакцій на шок та, відповідно, характер<br />

зв’язку між рівнем автономії, інфляцією та динамікою ВВП 75 .<br />

Щодо країн нових членів ЄС, то можна виділити ще один стимул для<br />

подальших реформ: вступ до зони євро та виконання вимог з боку ЄЦБ<br />

щодо інституціональної конвергенції. Як показав досвід цих країн, їхні<br />

центробанки потребують ще більш удосконалених законів особливо<br />

стосовно таких питань, як резолюції щодо конфліктних ситуацій, правила<br />

звільнення керівництва, фінансова незалежність (порядок розподілу<br />

прибутку та формування резервних фондів) тощо 76 . Це створює<br />

специфічну ситуацію, коли відмінний рівень інституціональних вимог при<br />

вступі до ЄС та ЄВС та доволі жорсткий характер самих вимог породжує<br />

певний інституціональний шок 77 , внаслідок чого можна спостерігати<br />

кількаетапний процес реформування законодавства про центральні банки<br />

в процесі євроінтеграції:<br />

• етап перед вступом до ЄС. Тут основною вимогою є відповідність<br />

мандату принципу цінової стабільності. Реформи здійснюються під доволі<br />

жорстким пресингом бажання вступити до ЄС. Це консолідує політичні<br />

сили довкола відповідних змін тільки мірою належності до інтеграційної<br />

доктрини;<br />

• етап перед вступом до ЄВС. У цьому випадку необхідні більш<br />

чіткіші та процедурні норми законодавства, які не викликають великого<br />

ентузіазму в політиків, а відтак будуть реалізуватись відповідно до більш<br />

ширшого розуміння процесу приєднання до зони євро, належність у якій<br />

не є такою першочерговою політичною та макроекономічною ціллю,<br />

порівняно з членством у ЄС.<br />

У сукупності наявність такого інституціонального розриву у вимогах<br />

щодо законодавства про центральні банки разом із шоком пристосування<br />

до новозапроваджених змін пов’язується із подальшими структурними<br />

реформами й утворенням більш жорсткого макроекономічного оточення<br />

економічної політики. Це робить процес інституціоналізації незалежності<br />

центральних банків країн-нових членів ЄС тривалішим в часі, але й більш<br />

глибоким та завершеним, порівняно з іншими постсоціалістичними<br />

країнами чи іншими країнами з ринками, що виникають. Втім, для<br />

75 Див.: Козюк В. Незалежність центральних банків. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – С. 177–187.<br />

76 ECB Convergence Report. 2004. – Frankfurt-on-Maine: ECB, 2004. – P. 23–32.<br />

77 Інституціональний шок як складова інтеграційного шоку та їх значення для побудови стратегії приєднання до<br />

зони євро розглянуті автором у: Козюк В. Монетарні проблеми функціонування глобальної фінансової<br />

архітектури. – Тернопіль: Астон, 2005. – С. 426–434.<br />

74

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!