Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
потрясінь. Те, що зростання резервів не призводить до відповідного прискорення інфляції, також пов’язано з поширенням імплеметації політики цінової стабільності та реформ монетарних органів на країни з ринками, що виникають. В) Згладжування шоків ВВП в рамках монетарної політики цінової стабільності не враховує те, що надмірна грошова пропозиція доволі швидко вислизує з національного рівня та трансформується у конкретний стан глобально інтегрованих фінансових ринків безвідносно до намірів окремого центрального банку та конфігурації його функції реакцій. Проекти глобальних монетарних реформ, здебільшого концентруючись на проблемі нестабільності валютних курсів, практично повністю залишають поза увагою те, що в сьогоднішніх умовах найбільшу загрозу фінансовій стабільності становлять не курсові коливання, а коливання глобальної ліквідності, поведінка якої дуже часто визначається браком курсових коливань, або ж браком симетричних коливань валютних курсів розвинутих країн та решти світу. Проциклічність практично усіх елементів глобальної макрофінансової системи демонструє надзвичайну чутливість до зрушень у глобальній грошовій пропозиції практично безвідносно до того, що монетарна політика національного рівня забезпечує цінову стабільність. У світлі цього, проблематика валютних курсів та пошук системи резервних активів, спроможної забезпечити рівномірний розподіл тягаря з пристосування платіжних балансів, втрачає емпіричне підґрунтя та гносеологічну валідність. Тим більше, що корекція платіжних балансів дедалі більше вивільняється з обмежень, пов’язаних з валютними курсами, а ступінь їх рівноважності в умовах глобальної інтеграції фінансових ринків не може зводитись до стереотипного сприйняття балансу як нульового сальдо поточного рахунку. В основу глобальних монетарних реформ повинен бути закладений принцип подолання розриву між посиленням глобально-центричної моделі розвитку сучасної економіки, домінантою якої є фінансовий сектор, схильний до проциклічності, та децентралізованим функціонуванням монетарного регулювання. Звідси відкривається шлях до глобальної монетарної інтеграції та уніфікації, складовою якого є методологія функціонування сучасного (неокласичного) типу центрального банку. В радикальній інтерпретації – це створення глобального центрального банку та перехід до уніфікованих глобальних грошей. У м’якшій та реалістичнішій (з точки зору динаміки міжнародних 682
політичних процесів) інтерпретації – це формування відносно обмеженого набору валютних союзів з гнучкими валютними курсами. Кожен з цих підходів дає змогу одразу вирішити такі принципові проблеми: спрощення таксономії глобального макрофінансового простору; усунення неконтрольованої поведінки глобальної ліквідності; нівелювання асиметричної залежності різних країн від валютних курсів та реверсів у потоках капіталів; підвищення макроекономічної дисципліни та усунення динамічної інконсистентності щодо поведінки цін на первинні ресурси та вартості активів. Втім, кожен з обох підходів має свої відмінності. Підхід глобальної монетарної інтеграції демонструє централізацію глобальної грошової пропозиції і остаточне вирішення проблеми валютних курсів. У такій моделі ризики макрофінансових дестабілізацій зводяться до тих, які пов’язані з ендогенною нестабільністю у сфері фінансів. Таке звуження джерел ризиків можливо забезпечити завдяки мінімізації, якщо не нівелюванню монетарного фактора макроекономічних дестабілізацій. Питання про невідповідність глобальної економіки критеріям оптимальності валютної зони не повинно сприйматися як суттєва перепона для монетарної уніфікації світу, оскільки посилення глобально-центричних процесів знімає напруження у сфері дивергенції факторів макроекономічної динаміки та нестабільності. З іншого боку, застосування підходу, призначеного для аналізу системи з багатьма валютними курсами та явною національно-центричною методологією, навряд чи буде сумісним з тим набором синергічних зрушень у глобальній економіці, які виникнуть під впливом функціонування світової валюти. Підхід обмеженого набору глобальних валютних союзів відрізняється від першого багатьма моментами. Механізм контролю за глобальною ліквідністю випливає не з централізації грошової пропозиції, а з підтримання гнучких курсів між обмеженим набором валют. Саме менша кількість валют та більший економічний простір, який вони обслуговують, дає змогу стверджувати, що курси будуть більш еластично реагувати на зміни в економічній ситуації в центрах емісії, зокрема завдяки орієнтації центробанків на внутрішню рівновагу та послабленню експлуатації ефекту резервної валюти. Суверенний попит на активи в такій системі буде нижчий, ніж у сучасних умовах, завдяки чому послаблюється напруженя у ланці “ліквідність – дисбаланси”. Наголос на питанні про резервні активи стоятиме тою мірою, якою окремі валютні союзи зберігатимуть прив’язку до іншої валюти. Однак зовнішні ефекти 683
- Page 631 and 632: Курс “долар-євро”
- Page 633 and 634: можливостей для ди
- Page 635 and 636: протилежну картину
- Page 637 and 638: Таблиця 7.9. Інфляці
- Page 639 and 640: 12 10 8 6 4 2 0 -2 -4 -6 Джере
- Page 641 and 642: створенню передумо
- Page 643 and 644: 1000000 800000 600000 400000 200000
- Page 645 and 646: прирости рефінансу
- Page 647 and 648: на кредити, а відта
- Page 649 and 650: інакше сприяють ви
- Page 651 and 652: практичної фіксаці
- Page 653 and 654: політики, така зако
- Page 655 and 656: макроекономічних т
- Page 657 and 658: боку глобального ф
- Page 659 and 660: Криза фінансової к
- Page 661 and 662: катастрофічного пе
- Page 663 and 664: означає, що центроб
- Page 665 and 666: Парето-нейтральног
- Page 667 and 668: кейнсіанської доби
- Page 669 and 670: небезпеку боротьби
- Page 671 and 672: зростання глобальн
- Page 673 and 674: диверсифікації в ч
- Page 675 and 676: до суттєвих викрив
- Page 677 and 678: ринку в США значимі
- Page 679 and 680: добробуту загалом.
- Page 681: макрофінансових пр
- Page 685 and 686: розширення глобаль
- Page 687 and 688: 21. Зуев А., Мясников
- Page 689 and 690: 58. Козюк В. В. Структ
- Page 691 and 692: 96. Олейнов А. Валютн
- Page 693 and 694: 137. Aizenman J. Large Hoarding of
- Page 695 and 696: 173. Aziz J., Cui Li. Explaining Ch
- Page 697 and 698: 207. Blenck D., Hasko H., Hilton H.
- Page 699 and 700: 246. Brooks R., Del Negro M. A Late
- Page 701 and 702: 281. Cette G., Pfister Ch. The Chal
- Page 703 and 704: 319. Dimitrov V. The Bulgarian Nati
- Page 705 and 706: 354. Eichengreen B. Financial Stabi
- Page 707 and 708: 389. Flood R., Rose A. Fixing Excha
- Page 709 and 710: 427. Globalization and Disinflation
- Page 711 and 712: 468. Honohan P., O’Connell S. Con
- Page 713 and 714: 509. Kohn D. The Effects of Globali
- Page 715 and 716: 548. Markovic B., Povoledo L. Does
- Page 717 and 718: 585. Mueller J. The World’s Real
- Page 719 and 720: 621. Pigott Ch., Christiansen H. Mo
- Page 721 and 722: 657. Ruffer R., Stracca L. What Is
- Page 723 and 724: 698. The Czech Republic and the Eur
- Page 725 and 726: 737. Williamson J., Miller M. Targe
- Page 727 and 728: 727
політичних процесів) інтерпретації – це формування відносно обмеженого<br />
набору валютних союзів з гнучкими валютними курсами. Кожен з цих<br />
підходів дає змогу одразу вирішити такі принципові проблеми: спрощення<br />
таксономії глобального макрофінансового простору; усунення<br />
неконтрольованої поведінки глобальної ліквідності; нівелювання<br />
асиметричної залежності різних країн від валютних курсів та реверсів у<br />
потоках капіталів; підвищення макроекономічної дисципліни та усунення<br />
динамічної інконсистентності щодо поведінки цін на первинні ресурси та<br />
вартості активів. Втім, кожен з обох підходів має свої відмінності.<br />
Підхід глобальної монетарної інтеграції демонструє централізацію<br />
глобальної грошової пропозиції і остаточне вирішення проблеми<br />
валютних курсів. У такій моделі ризики макрофінансових дестабілізацій<br />
зводяться до тих, які пов’язані з ендогенною нестабільністю у сфері<br />
фінансів. Таке звуження джерел ризиків можливо забезпечити завдяки<br />
мінімізації, якщо не нівелюванню монетарного фактора макроекономічних<br />
дестабілізацій. Питання про невідповідність глобальної економіки<br />
критеріям оптимальності валютної зони не повинно сприйматися як<br />
суттєва перепона для монетарної уніфікації світу, оскільки посилення<br />
глобально-центричних процесів знімає напруження у сфері дивергенції<br />
факторів макроекономічної динаміки та нестабільності. З іншого боку,<br />
застосування підходу, призначеного для аналізу системи з багатьма<br />
валютними курсами та явною національно-центричною методологією,<br />
навряд чи буде сумісним з тим набором синергічних зрушень у глобальній<br />
економіці, які виникнуть під впливом функціонування світової валюти.<br />
Підхід обмеженого набору глобальних валютних союзів<br />
відрізняється від першого багатьма моментами. Механізм контролю за<br />
глобальною ліквідністю випливає не з централізації грошової пропозиції,<br />
а з підтримання гнучких курсів між обмеженим набором валют. Саме<br />
менша кількість валют та більший економічний простір, який вони<br />
обслуговують, дає змогу стверджувати, що курси будуть більш еластично<br />
реагувати на зміни в економічній ситуації в центрах емісії, зокрема<br />
завдяки орієнтації центробанків на внутрішню рівновагу та послабленню<br />
експлуатації ефекту резервної валюти. Суверенний попит на активи в<br />
такій системі буде нижчий, ніж у сучасних умовах, завдяки чому<br />
послаблюється напруженя у ланці “ліквідність – дисбаланси”. Наголос на<br />
питанні про резервні активи стоятиме тою мірою, якою окремі валютні<br />
союзи зберігатимуть прив’язку до іншої валюти. Однак зовнішні ефекти<br />
683
Change language