Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

до суттєвих викривлень у валютних курсах та зовнішніх дисбалансах.
Фінансові ринки дуже чутливі до інноваційних зрушень у реальному
секторі, а тому вони спроможні породити гіпертрофований попит на
активи (і тим самим змінити валютні паритети), які асоціюються з
інтенсивним потоком інновацій. Корекція перманентного доходу та
реальний вимір ефективності інновацій можуть запускати в дію
протилежний процес, внаслідок чого валютні курси та потоки капіталу
стають додатково волатильними. З новою економікою пов’язується
проблема швидких коливань відносних цін в розрізі нової та старої
економіки. Якщо перша може породжувати значні вигоди у вигляді
зростання продуктивності та ефективності, то фінансовий вимір таких
вигод спроможний дуже швидко інтенсифікувати зростання вартості
товарів старої економіки, яка є постачальником рідкісних благ для
споживачів з нової економіки, добробут яких підвищився. Завдяки цьому
в макрофінансові процеси у світі привносяться істотні коливання. Подруге,
проциклічність фінансової системи стає реальним фактором як
акселерації поширення нової економіки та позитивних наслідків зростання
продуктивності, так і різких обвалів ринків, приймаючи до уваги те, що в
новій економіці продукт далеко не завжди має чіткі ринкові
характеристики, а фірми, які їх створюють, орієнтуються на ризикові
операції. Завдяки цьому, ризик інновацій та перманентна альтернативність
векторів інноваційного розвитку заохочують зміщення у бік ризикового
фінансування, що ставить прогрес нової економіки в залежність від
ставлення до ризику з боку фінансової системи. По-третє, інновації як
потік підтримують постійний ризик того, що вони можуть бути сприйняті
фінансовими ринками як передумова для масштабних спекуляцій. Тим
самим з кожним окремим виведенням інновацій на ринок межує ризик
злету вартості компаній, що підтягує вгору капіталізацію сектору та ринку
загалом. Зі сказаного видно, що ендогенні коливання макрофінансових
процесів у новій економіці стають радикальним виразом ендогенної
нестабільності фінансової системи, трансформація якої стає особливо
чутливою до зрушень у монетарній політиці.
Зовнішня нерівновага стає структурною характеристикою
прогресуючої глобалізації. Уявлення про рівновагу зовнішнього балансу
переглядаються під впливом посилення інтеграції фінансових ринків,
внаслідок чого підтримання дисбалансу поточного рахунку стає
можливим, не викликаючи серйозних застережень з точки зору
675