Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

диверсифікації в чистому вигляді, оскільки існує постійна затребуваність
нових і нових інструментів. При цьому, плата за диверсифікацію набуває
форми ризику поведінки некорельованої компоненти, тоді як портфель,
сформований із “відомих” інструментів, вразливий до системних стресів.
Структурні зрушення у глобальній фінансовій системі стимулюють
розвиток валютних ринків, які дедалі більше відображають посилення
фінансового виміру взаємодії між економіками та інституціями. Також
структурні зрушення призводять до послаблення значення традиційних
валютно-боргових факторів нестабільності та посилення фінансових. Ця
закономірність пов’язана зі зміною ролі валютного курсу та платіжного
балансу в процесах генерування фінансової нестабільності. Зростаючі
потоки капіталів дають змогу підтримувати тривалі в часі платіжні
дефіцити, валютний курс далеко не завжди коректує платіжний баланс, а
трансформація фінансової системи посилює значення ситуації на
фінансових ринках у процесах внутрішньої та зовнішньої
макроекономічної корекції. При цьому, спостерігається радикально
відмінна ситуація в розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються. В
перших значення валютного курсу дедалі більше слабшає завдяки
посиленню ефекту “оцінки вартості активів”, внаслідок чого укорінюється
досвід відриву стану поточного рахунку і поведінки валютного курсу. Що
ж до країн з ринками, що виникають, то реформи макроекономічної
політики та фінансового сектору заклали передумови як для прогресу
фінансової інтеграції, припливу капіталів, так і для появи нових форм
нестабільності. Зростає залежність внутрішніх макропроцесів від
глобальних потоків капіталу, рівень внутрішньої капіталізації ринків
дедалі більше визначається глобальними тенденціями, шоки
опосередковуються не стільки валютним курсом, скільки динамікою
спредів та коливаннями внутрішнього фінансового ринку. При цьому,
зберігається значне значення валютних резервів як каналу адаптації до
шоків, тоді як розвинутим країнам це повністю невластиво.
Трансформуючись, фінансова система стає проциклічною. Основна
причина – зміна характеру зв’язків між учасниками фінансового ринку,
децентралізація, пошук дохідності та системна складність. В таких умовах
різко зростає значення проблеми ендогенної нестабільності у сфері
фінансів, тобто іманентної схильності до відтворення фінансових
дисбалансів, коливань рівнів капіталізації та фінансових стресів.
Ендогенна нестабільність та проциклічність стають особливо чутливими
673