Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

інституціональна глобалізація, які демонструють зміну моделі конкуренції
у фінансовому секторі та переведення її на глобальний рівень; зростаюче
значення фінансових компаній у структурі глобальної фінансової системи;
зміна ролі країн з ринками, що виникають у глобальній фінансовій системі.
Зазначені структурні зрушення породжують нові проблеми та
ризики у сфері глобальної фінансової стабільності. А) Зростаючі значення
зовнішнього володіння активами та пасивами, послаблення ефекту
домашнього зміщення посилюють залежність мікроекономічної
ефективності від глобальних фінансових та макроекономічних умов. Б)
Послаблення ефекту домашнього зміщення посилює ендогенний характер
збільшення потоків капіталу, які дедалі більше стають чутливі до
відхилень процентних ставок від глобальних середніх. Асиметричні рівні
домашнього зміщення в розрізі країн, фінансових інституцій та
інструментів ускладнюють фінансову систему, спонукають до її
сегментації та загрожують асиметричною вразливістю, яка, однак, не
гарантує, що за сформованого рівня інтеграції враження фінансовим
шоком протікатиме ізольовано. В) Внаслідок фінансової консолідації
зростає значення глобальної мікроекономічної ефективності світових
компаній для протікання макрофінансових процесів в окремих країнах та
світі загалом. Г) Зростання значення фінансових компаній та частки
заощаджень домогосподарств розміщених в них призводить до
ущільнення ув’язки між добробутом, поведінкою функції споживання та
станом фінансового сектору. Зорієнтованість на володіння акціями в
рамках діяльності фінансових компаній підвищує вразливість добробуту
до коливань рівня капіталізації, що підтверджує зростаюче значення
фінансового фактора у поясненні макроекономічної нестабільності. Д) На
тлі зростаючого значення країн, що розвиваються, та послаблення ефекту
домашнього зміщення формується якісно нова проблема вибору
оптимальної диверсифікації. Фінансова інтеграція призводить до
посилення корельованості ринків, послаблюючи позитиви диверсифікації,
внаслідок чого формується ендогенна затребуваність розширення доступу
до нових і нових інструментів. Зростає ризик погіршення якості
граничного приросту доступних інструментів. Окрім цього, з’являється
дилема вибору між портфелем, сформованим з корельованих
інструментів, але достатньо “відомих”, та портфелем, сформованим з
часткою некорельованих, але “невідомих” інструментів. У загальному це
означає, що глобальна фінансова інтеграція не створює вигод для
672