Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Share Embed Flag
Download ePaper

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

макроекономічну ситуацію та наслідувати позитивний досвід євроінтеграції. Однак, надалі інтеграція з глобальними ринками капіталу стає дедалі більш відчутною передумовою необхідності подальшої модернізації центральних банків на засадах незалежності, транспарентності та відповідальності. Ця закономірність пов’язується з тим величезним значенням, яке має ефективна монетарна політика та центробанк, що користується довірою, для запобігання валютнофінансовим дестабілізаціям, походження яких коріниться у високому рівні мобільності капіталів та коливань валютних курсів. Подальші реформи центробанків здебільшого відображають вузькоспецифінчі інтеграційні вимоги до інституціонального каркасу монетарної політики, однак вони чітко зорієнтовані на ще вищий рівень незалежності та відповідальності. Завдяки цьому спостерігається доповнення національно-центричних монетарних передумов фінансової стабільності інституціональними параметрами, які перетворюють мандат цінової стабільності на юститабельну форму жорстких антиінфляційних пріоритетів. Становлення та поширення неокласичної моделі монетарної політики також відіграє тут позитивну роль, оскільки відбувається суміщення інституціонально закріпленого мандату центробанку та операційної структури його політики. Завдяки цьому еволюція центральних банків продемонструвала тенденцію до ув’язування фінансової стабільності з надійною монетарною політикою. Втім, завдяки трансформаційним процесам у сфері глобальної фінансової системи та монетарних взаємин глобального рівня таких позитивних зрушень виявилось замало для забезпечення фінансової стабільності у глобальному вимірі, або ж, навпаки, такі позитивні зрушення виявились своєрідним оптимістичним самозаспокоєнням. Саме тут означились передумови для поглиблення розриву між національно-центричною ефективністю та примноженням ризиків глобальної макрофінансової нестабільності, на які неможливо адекватно відреагувати залишаючись тільки в рамках традиційного погляду на центральний банк та монетарну політику як продовження національного суверенітету. Вплив глобалізації на інфляційні процеси виявився предметом для жвавих дискусій серед економістів, оскільки значимі для макрофінансових процесів тенденції у сфері цінової стабільності повинні бути чітко зрозумілі з точки зору етимології. Інакше, перебування на прокейнсіанських засадах може наразити глобальну економіку на 668

небезпеку боротьби зі зниженням інфляції, внаслідок чого гіпертрофія ліквідності призведе до фінансової нестабільності, а сприйняття дезінфляції як механічного продовження глобалізації може зруйнувати інтенції центробанків проводити жорстку антиінфляційну політику, що загрожує як проблемою інфляційних сплесків, так і фінансовими дестабілізаціями. Потрібно визнати, що глобалізація і пов’язані з нею позитивні зрушення у сфері продуктивності виробничих факторів повинні розглядатись як чинники рівноважної дезінфляції, що підкріплюється відовідними зрушеннями у монетарній політиці щодо реалізації мандату цінової стабільності. Водночас, глобалізація породжує суперечливий вплив на інфляційні процеси. Щодо дезінфляції, то вплив глобалізації на покращення ситуації у сфері підтримання цінової стабільності пов’язується з наявністю каналів: зміни спонукальних умов політики; глобальної торговельної інтеграції; глобальної конкуренції та структурних зрушень; ринку праці; глобальних кондицій попиту. Зміна спонукальних умов політики пов’язується з підвищенням відкритості, зростаючою значимістю макростабільності для приваблення інвестицій, ефектом дисципліни, підвищенням нейтральності монетарної політики, послабленням зв’язку між інфляцією та діловим циклом. Однак, потрібно констатувати, що глобалізація не механічно забезпечує зниження інфляції, що видно на прикладі відмінного характеру зв’язків між інфляцією та безробіттям на прикладі поділу розвинутих країн на великі економіки та малі. Останні схильні більш жорстко реагувати на інфляцію незалежно від рівня безробіття, тоді як перші – м’якше, що, втім, не позначається на рівні успішності стабілізаційної політики, а тільки посилює стагфляційні ефекти. Так само, потрібно визнати, що вищі рівні відкритості створюють сприятливі наслідки для монетарної політики не стільки самі по собі, скільки завдяки позитивному впливу на динаміку ВВП, що усуває передумови для тиску на центробанк. Це узгоджується з висновком про те, що зменшення коефіцієнта, який визначає нахил кривої Філіпса, не повинен сприйматися як передумова для більш активістської політики. Канал глобальної торговельної інтеграції демонструє принципові зрушення в структурі глобальної торгівлі та спадаючу динаміку імпортних цін. Оскільки торговельна інтеграція відбувається з наростаючою силою, то не варто ототожнювати разове зростання споживання імпорту із постійним процесом торговельного взаємопроникнення, посилення 669

макроекономічну ситуацію та наслідувати позитивний досвід<br />

євроінтеграції. Однак, надалі інтеграція з глобальними ринками капіталу<br />

стає дедалі більш відчутною передумовою необхідності подальшої<br />

модернізації центральних банків на засадах незалежності,<br />

транспарентності та відповідальності. Ця закономірність пов’язується з<br />

тим величезним значенням, яке має ефективна монетарна політика та<br />

центробанк, що користується довірою, для запобігання валютнофінансовим<br />

дестабілізаціям, походження яких коріниться у високому рівні<br />

мобільності капіталів та коливань валютних курсів. Подальші реформи<br />

центробанків здебільшого відображають вузькоспецифінчі інтеграційні<br />

вимоги до інституціонального каркасу монетарної політики, однак вони<br />

чітко зорієнтовані на ще вищий рівень незалежності та відповідальності.<br />

Завдяки цьому спостерігається доповнення національно-центричних<br />

монетарних передумов фінансової стабільності інституціональними<br />

параметрами, які перетворюють мандат цінової стабільності на<br />

юститабельну форму жорстких антиінфляційних пріоритетів.<br />

Становлення та поширення неокласичної моделі монетарної<br />

політики також відіграє тут позитивну роль, оскільки відбувається<br />

суміщення інституціонально закріпленого мандату центробанку та<br />

операційної структури його політики. Завдяки цьому еволюція<br />

центральних банків продемонструвала тенденцію до ув’язування<br />

фінансової стабільності з надійною монетарною політикою. Втім, завдяки<br />

трансформаційним процесам у сфері глобальної фінансової системи та<br />

монетарних взаємин глобального рівня таких позитивних зрушень<br />

виявилось замало для забезпечення фінансової стабільності у глобальному<br />

вимірі, або ж, навпаки, такі позитивні зрушення виявились своєрідним<br />

оптимістичним самозаспокоєнням. Саме тут означились передумови для<br />

поглиблення розриву між національно-центричною ефективністю та<br />

примноженням ризиків глобальної макрофінансової нестабільності, на які<br />

неможливо адекватно відреагувати залишаючись тільки в рамках<br />

традиційного погляду на центральний банк та монетарну політику як<br />

продовження національного суверенітету.<br />

Вплив глобалізації на інфляційні процеси виявився предметом для<br />

жвавих дискусій серед економістів, оскільки значимі для макрофінансових<br />

процесів тенденції у сфері цінової стабільності повинні бути чітко<br />

зрозумілі з точки зору етимології. Інакше, перебування на<br />

прокейнсіанських засадах може наразити глобальну економіку на<br />

668

logo

products

Resources

Company

Terms of service
Privacy policy
Cookie policy
Cookie settings
Imprint
Change language
Made with love in Switzerland
© 2024 Yumpu.com all rights reserved

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!