Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
ВИСНОВКИ Проблема зв’язку між монетарною політикою та фінансовою стабільністю завжди перебувала в центрі уваги наукових досліджень з огляду на принципову структурну взаємообумовленість макроекономічних наслідків діяльності центробанків та ситуації у фінансовому секторі. Глобалізація підвищує значення цієї проблеми в спектрі пріоритетів економічниї науки. Спостерігаються глобальні, наскрізно діючі тенденції радикальної трансформації глобальної фінансової системи, якісні позитивні зміни у монетарній політиці на національному рівні, інституціональна модернізація центральних банків. Однак залишається структурний розрив між макрофінансовими процесами глобального рівня, що породжують фундаментальні ризики для глобальної фінансової стабільності, та процесами якісних позитивних зрушень у монетарній політиці на національному рівні. Завдяки цьому відносно ефективна монетарна політика, в національно-центричному розумінні, не стикується із загрозливими процесами у сфері глобальних монетарних взаємин у глобально-центричному розумінні. З цього випливає, що забезпечення глобальної фінансової стабільності потребує перегляду базових засад побудови моделі монетарної політики для глобальної економіки. Історично монетарні ризики фінансової нестабільності пов’язуються з неадекватною політикою центральних банків у сфері грошової пропозиції. Національний монетарний режим, починаючи з епохи золотого стандарту, був складовою чинного міжнародного валютного устрою, завдяки чому фінансові дестабілізації пов’язуються з відходами від “правил гри”. Це особливо рельєфно простежується на прикладі банківських криз наприкінці ХІХ ст., макроекономічної нестабільності у країнах периферії, у міжвоєнний період, коли функціонування золотого стандарту було порушено, а відновлення його принципів набуло асиметричного характеру як впродовж окремих періодів часу, так і в розрізі країн. Бретон-вудська система, будучи компромісом, а не «природним феноменом», зберігала елементи контролю за дестабілізуючими процесами експансії ліквідності тільки в контексті розмінності долара США на золото, завдяки чому глобальна фінансова нестабільність одразу перетворилась на похідну монетарних взаємин між США та рештою світу та суперечливих рис реалізації монетарної політики 666
кейнсіанської доби. Перехід на плаваючі курси та реформи монетарної політики в напрямку забезпечення грошової стабільності заклали фундамент для посилення значення національно-центричного погляду на глобальну фінансову стабільність, коли успіх у проведенні макроекономічної політики на рівні окремої країни почав розглядатись як найпростіший шлях до фінансової стабільності у світі. За останні 20 років спостерігається радикальне оновлення монетарного ландшафту глобальної економіки. Найхарактернішими рисами цього процесу можна назвати: дезінфляцію; оновлення макроекономічних зв’язків між інфляцією та іншими параметрами в контексті цінової стабільності; перехід центробанків до реалізації мандату цінової стабільності; здобуття довіри монетарними органами; підвищення незалежності центральних банків; становлення та поширення неокласичних засад реалізації монетарної політики в рамках експліцитного та імпліцитного таргетування інфляції, завдяки якому отримується широка палітра можливих варіантів імплементації політики цінової стабільності з урахуванням гнучкої реакції на ті чи інші шоки. Так, дезінфляція торкнулась практично усіх регіонів світу; вслід за розвинутими країнами поширення принципу цінової стабільності торкається країн з ринками, що виникають. При цьому, змінюється щільність розподілу рівнів інфляції у світі. Простежується потужна тенденція до “перетікання” значної кількості країн у діапазони низької та помірної інфляції. Завдяки цьому, руйнується функція нормального розподілу рівнів інфляції в світі, яка була притаманна 1970-м рокам. Функція розподілу стає спадаючою, засвідчуючи, що переважна більшість країн світу спроможні підтримувати цінову стабільність, внаслідок чого географія низької і стабільної інфляції розширюється, стаючи прикметною рисою глобалізованого світу. Зниження інфляції супроводжується зниженням рівня її варіації. Поряд з цим спостерігається послаблення коливань ВВП та зниження щільності зв’язку між інфляцією та діловим циклом, між коливаннями валютного курсу та інфляцією тощо. Зазначені тенденції говорять про те, що монетарна політика здійснюється у якісно новому контексті, який відображає спроможність інституціонального, а не механічного через золото, забезпечення цінової стабільності. Поряд із розвитком процесів глобалізації спостерігається глобально значиме підвищення рівня незалежності центральних банків. Так, перша хвиля реформ центробанків пов’зується із намаганнями покращити 667
- Page 615 and 616: питань монетарної
- Page 617 and 618: Д) Процеси формуван
- Page 619 and 620: Азійська криза поз
- Page 621 and 622: Система двосторонн
- Page 623 and 624: ефективних валютни
- Page 625 and 626: поведінці глобальн
- Page 627 and 628: тих згаданих вище п
- Page 629 and 630: Щодо загальної кур
- Page 631 and 632: Курс “долар-євро”
- Page 633 and 634: можливостей для ди
- Page 635 and 636: протилежну картину
- Page 637 and 638: Таблиця 7.9. Інфляці
- Page 639 and 640: 12 10 8 6 4 2 0 -2 -4 -6 Джере
- Page 641 and 642: створенню передумо
- Page 643 and 644: 1000000 800000 600000 400000 200000
- Page 645 and 646: прирости рефінансу
- Page 647 and 648: на кредити, а відта
- Page 649 and 650: інакше сприяють ви
- Page 651 and 652: практичної фіксаці
- Page 653 and 654: політики, така зако
- Page 655 and 656: макроекономічних т
- Page 657 and 658: боку глобального ф
- Page 659 and 660: Криза фінансової к
- Page 661 and 662: катастрофічного пе
- Page 663 and 664: означає, що центроб
- Page 665: Парето-нейтральног
- Page 669 and 670: небезпеку боротьби
- Page 671 and 672: зростання глобальн
- Page 673 and 674: диверсифікації в ч
- Page 675 and 676: до суттєвих викрив
- Page 677 and 678: ринку в США значимі
- Page 679 and 680: добробуту загалом.
- Page 681 and 682: макрофінансових пр
- Page 683 and 684: політичних процесі
- Page 685 and 686: розширення глобаль
- Page 687 and 688: 21. Зуев А., Мясников
- Page 689 and 690: 58. Козюк В. В. Структ
- Page 691 and 692: 96. Олейнов А. Валютн
- Page 693 and 694: 137. Aizenman J. Large Hoarding of
- Page 695 and 696: 173. Aziz J., Cui Li. Explaining Ch
- Page 697 and 698: 207. Blenck D., Hasko H., Hilton H.
- Page 699 and 700: 246. Brooks R., Del Negro M. A Late
- Page 701 and 702: 281. Cette G., Pfister Ch. The Chal
- Page 703 and 704: 319. Dimitrov V. The Bulgarian Nati
- Page 705 and 706: 354. Eichengreen B. Financial Stabi
- Page 707 and 708: 389. Flood R., Rose A. Fixing Excha
- Page 709 and 710: 427. Globalization and Disinflation
- Page 711 and 712: 468. Honohan P., O’Connell S. Con
- Page 713 and 714: 509. Kohn D. The Effects of Globali
- Page 715 and 716: 548. Markovic B., Povoledo L. Does
кейнсіанської доби. Перехід на плаваючі курси та реформи монетарної<br />
політики в напрямку забезпечення грошової стабільності заклали<br />
фундамент для посилення значення національно-центричного погляду на<br />
глобальну фінансову стабільність, коли успіх у проведенні<br />
макроекономічної політики на рівні окремої країни почав розглядатись як<br />
найпростіший шлях до фінансової стабільності у світі.<br />
За останні 20 років спостерігається радикальне оновлення<br />
монетарного ландшафту глобальної економіки. Найхарактернішими<br />
рисами цього процесу можна назвати: дезінфляцію; оновлення<br />
макроекономічних зв’язків між інфляцією та іншими параметрами в<br />
контексті цінової стабільності; перехід центробанків до реалізації мандату<br />
цінової стабільності; здобуття довіри монетарними органами; підвищення<br />
незалежності центральних банків; становлення та поширення<br />
неокласичних засад реалізації монетарної політики в рамках<br />
експліцитного та імпліцитного таргетування інфляції, завдяки якому<br />
отримується широка палітра можливих варіантів імплементації політики<br />
цінової стабільності з урахуванням гнучкої реакції на ті чи інші шоки.<br />
Так, дезінфляція торкнулась практично усіх регіонів світу; вслід за<br />
розвинутими країнами поширення принципу цінової стабільності<br />
торкається країн з ринками, що виникають. При цьому, змінюється<br />
щільність розподілу рівнів інфляції у світі. Простежується потужна<br />
тенденція до “перетікання” значної кількості країн у діапазони низької та<br />
помірної інфляції. Завдяки цьому, руйнується функція нормального<br />
розподілу рівнів інфляції в світі, яка була притаманна 1970-м рокам.<br />
Функція розподілу стає спадаючою, засвідчуючи, що переважна більшість<br />
країн світу спроможні підтримувати цінову стабільність, внаслідок чого<br />
географія низької і стабільної інфляції розширюється, стаючи прикметною<br />
рисою глобалізованого світу. Зниження інфляції супроводжується<br />
зниженням рівня її варіації. Поряд з цим спостерігається послаблення<br />
коливань ВВП та зниження щільності зв’язку між інфляцією та діловим<br />
циклом, між коливаннями валютного курсу та інфляцією тощо. Зазначені<br />
тенденції говорять про те, що монетарна політика здійснюється у якісно<br />
новому контексті, який відображає спроможність інституціонального, а не<br />
механічного через золото, забезпечення цінової стабільності.<br />
Поряд із розвитком процесів глобалізації спостерігається глобально<br />
значиме підвищення рівня незалежності центральних банків. Так, перша<br />
хвиля реформ центробанків пов’зується із намаганнями покращити<br />
667
Change language