Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

ринкових та транспарентних процедур розширення внутрішніх активів
НБУ. В умовах падіння надходження експортної виручки та ще не скорого
відновлення припливу капіталів, в Україні формуватиметься чи не вперше
ситуація із підвищенням значення внутрішніх активів НБУ у формуванні
монетарного клімату в країні. Такі дії потрібно підкріплювати подальшим
підвищенням гнучкості валютного курсу та процентної ставки. Канал
процентних ставок у системі механізму монетарної трансмісії не буде
працювати доти, доки підтримання сталого курсу та збільшення резервів
заохочуватимуть зовнішні запозичення та доларизацію. Уповільнення
темпів зростання резервів у сукупності з посиленням ролі процентної
ставки повинно створити сприятливу основу для подальшого переходу на
справжнє плавання валютного курсу, що дасть змогу уникнути фетишизації
ролі валютних резервів у системі макрофінансової стабільності та
послабити залежність внутрішньої грошової пропозиції від екзогенних
факторів. У рамках підвищення гнучкості валютного курсу необхідно
переглянути прив’язку до долара та переорієнтуватись на євро. Останнє
особливо важливо для синхронізації економічних процесів з ЄС, а також,
приймаючи до уваги перспективи єдиної європейської валюти у сфері
конкуренції з доларом США, забезпечити імпорт конкурентного тиску на
національну економіку, без якого реальна структурна перебудова виглядає
якщо не нездійсненною, то, принаймні, зайвою для економічних агентів.
У довгостроковому періоді монетарна політика повинна перейти в
режим таргетування інфляції, однак з поправкою на перегляд базової
структури економіки. В основу такого перегляду повинні бути покладені
такі елементи:
• плавний вихід на підтримання цінової стабільності в межах рівня
інфляції, прийнятного з точки зору маастрихтських критеріїв, повинен
супроводжуватись постійним моніторингом поведінки таких індикаторів
як внутрішній кредит, капіталізація фінансового ринку, приплив капіталів,
ціни активів, зокрема нерухомості. Така пильна увага до фінансових
показників повинна продемонструвати, що макромодель країни враховує
міжчасові проблеми та різного роду ефекти доходу, які пов’язуються із
вірогідним ендогенним розкручуванням спіралі фінансових дисбалансів у
середовищі низької інфляції. Невипадково, що підвищення гнучкості
процентних ставок повинно виконати роль стабілізатора внутрішніх
макрофінансових процесів таким чином, щоб питання про
альтернативність між ціновою та фінансовою стабільністю не стояло. Це
662