Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

раціональним інструментом макроекономічної політики, консервуючи
увесь спектр негативних процесів у монетарній політиці. Відсутність
цінової стабільності вимагає підтримання принаймні сталого курсу з метою
недопущення радикальної втрати глобальної конкурентоспроможності
завдяки тому, що швидша внутрішня інфляція підвищує реальний
ефективний курс. Втім, занижені ставки, висока зовнішня кон’юнктура та
приплив капіталів заохочують зовнішні запозичення та підтримання
доларизованих заощаджень. За таких обставин рух курсу вгору з метою
нівелювання впливу на внутрішню інфляцію з боку зростаючих цін на
первинні ресурси та притоку капіталів, хоч і послаблює інтерес до
підтримання доларизованих заощаджень, але заохочує імпорт і, що
найголовніше, акселерує попит на зовнішні запозичення та внутрішні
доларизовані запозичення, оскільки відносна вартість їх обслуговування
знижується. Рух курсу вниз прискорює внутрішню інфляцію (як за рахунок
прямого передавального ефекту зміни курсу на ціни, так і завдяки
зростаючим експортним можливостям, які можуть перегріти економіку),
заохочує зростання обсягів доларизованих активів та підриває можливості
розвитку внутрішнього споживання, породжуючи явний перекіс на користь
експортоорієнтованих секторів, які не намагаються підвищувати факторну
продуктивність, а паразитують на девальваційних очікуваннях.
Тут виникає проблема того, як інтерпретують економічні агенти
підвищення валютного курсу. Якщо вони сприймають його як рівноважне,
то уникнути зростання доларизованих зобов’язань неможливо, однак
позитивним аспектом цього є розвиток фінансового сектору. Принципово
важливим елементом такої схеми є зростання внутрішніх інвестицій та
підвищення продуктивності праці. Якщо акселерація доларизованих
зобов’язань супроводжується розвитком фінансового сектору, який
заохочує внутрішні інвестиції та зростання факторної продуктивності, то
економіка може відносно довго функціонування без ризику фінансової
вразливості. Але у випадку, коли збільшення доларизованих зобов’язань
не супроводжується внутрішніми інвестиціями і зростанням
продуктивності, економіка опиняється в стані перманентного ризику
валютно-фінансової дестабілізації. Якщо ж економічні агенти сприймають
його як таке, що погіршуватиме платіжний баланс у майбутньому, то це
може тільки заохотити прискорений внутрішній попит на іноземну валюту
задля доларизації заощаджень. В таких умовах транспарентність
центрального банку відіграє важливу роль щодо пояснення поточної
політики, однак не менш важливу роль відіграє розширення
макроекономічної моделі національної економіки завдяки врахуванню
глобальних факторів впливу на неї та міжчасових змін у
654