Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

Проблема доларизації Розвиток процесів доларизації в Україні загалом відповідає традиційній схемі, сформованій в умовах переходу від гіперінфляційної економіки до економіки, що інтегрується у глобальний фінансовий простір, тобто за принципом – від доларизації активів до доларизації пасивів. Так, гіперінфляційний досвід України та спотворення у грошовому обігу перших років незалежності породили фундаментальний зсув у бік підтримання заощаджень в іноземній валюті. З точки зору суверенітету споживача такий вибір був продиктований об’єктивними причинами, що за підґрунтя мають неспроможність національної валюти виконувати функцію збереження вартості та були засобом платежу повною мірою. Невипадково, що в багатьох випадках національну грошову одиницю використовували як розмінну монету, а більшість трансакцій реалізовувалась через посередництво долара США. Поширення останнього у сферу поточних готівкових розрахунків сягнуло апогею у 1994 р., після чого Національний банк заборонив використання іноземної валюти при поточних розрахунках та використовувати її при визначенні цін на внутрішньому ринку. Разом із поступовим зниженням інфляції долар було здебільшого витіснено зі сфери готівкових розрахунків, однак він зберіг за собою цю місію у кризові моменти, або у моменти дестабілізації та невизначеності, а також розширив свою присутність у сфері заощаджень. Запровадження євро змінило валютну структуру внутрішніх операцій. Підвищення загальної стабільності у фінансовій системі України та економічне зростання уможливило розширення банківських депозитів, однак відсутність реальної стабілізації інфляції унеможливило мінімізацію доларизованих активів. Інтеграція вітчизняного фінансового сектору з глобальним породила поступовий перехід від доларизації активів до доларизації пасивів. Загалом цьому сприяє традиційна проблема “первісного гріха” – неможливості запозичувати у національній валюті на тривалий строк та під низькі проценти. Зростаючий попит на довгострокові внутрішні кредити заохочував прогресуючі зовнішні запозичення реального та фінансового секторів, які підкріплювались збереженням значних депозитів в іноземній валюті. Така картина склалась завдяки відсутності внутрішньої цінової стабільності, що унеможливлювало мінімізацію внутрішніх гривневих довгострокових процентних ставок та підтримання реальних щодо інфляції ставок за гривневими депозитами, помноженої на сталий валютний курс. За 650

практичної фіксації курсу та прогресуючої внутрішньої інфляції привабливість доларизованих активів та пасивів почала зрівнюватись з гривневими аналогами. Це яскраво підтверджують тенденції до посилення рівня доларизації вітчизняної економіки (табл. 7.11.). Частка гривневих кредитів та депозитів, % Частка гривневих кредитів у реальний сектор Частка гривневих депозитів у реальному секторі 651 Частка гривневих кредитів домогосподарствам Таблиця 7.11. Частка гривневих депозитів домогосподарств 2002 57,8 75,2 - 60,8 2003 59,97 76,2 - 59,2 2004 59,9 70,4 - 54,0 2005 61,0 72,8 - 58,4 2006 56,9 69,7 37,4 55,0 2007 58,0 75,4 36,4 61,2 10.2008 50,9 69,9 34,4 58,7 Обраховано за даними НБУ. З табл. 7.11. чітко видно, що процеси витіснення національної валюти зі сфери фінансових трансакцій набули загрозливих масштабів. При цьому спостерігається більш прискорена доларизація пасивів, порівняно з активами. Якщо частка гривневих депозитів домогосподарств знизилась незначно, а аналогічний показник у реальному секторі відчутного знизився, то частка гривневих кредитів у реальний сектор та домогосподарствам суттєво знижується. Зазначимо, що без посилення впливу фінансової глобалізації на економіку України така картина не змогла би реалізуватись повною мірою. Так, фінансовий сектор, запозичуючи за кордоном, може проводити експансію вимог до резидентів або у національній валюті, або у валюті запозичень. В першому випадку валютний ризик перекладається на фінансових посередників, у другому – на кінцевих позичальників. Найголовніше в цій ситуації, наскільки існує чистий передавальний ефект від збільшення зовнішнього боргу фінансового сектору щодо акселерації внутрішньої доларизації вимог до резидентів, або ж наскільки спостерігатиметься транзитивність між доларизацією пасивів фінансового сектору та доларизацією пасивів резидентів (рис. 7.13.). Так, рис. 7.13. засвідчує наявність чіткого передвального зв’язку між збільшенням зовнішніх запозичень банківським сектором та прирощенням

практичної фіксації курсу та прогресуючої внутрішньої інфляції<br />

привабливість доларизованих активів та пасивів почала зрівнюватись з<br />

гривневими аналогами. Це яскраво підтверджують тенденції до посилення<br />

рівня доларизації вітчизняної економіки (табл. 7.11.).<br />

Частка гривневих кредитів та депозитів, %<br />

Частка<br />

гривневих<br />

кредитів у<br />

реальний<br />

сектор<br />

Частка<br />

гривневих<br />

депозитів у<br />

реальному<br />

секторі<br />

651<br />

Частка гривневих<br />

кредитів<br />

домогосподарствам<br />

Таблиця 7.11.<br />

Частка<br />

гривневих<br />

депозитів<br />

домогосподарств<br />

2002 57,8 75,2 - 60,8<br />

2003 59,97 76,2 - 59,2<br />

2004 59,9 70,4 - 54,0<br />

2005 61,0 72,8 - 58,4<br />

2006 56,9 69,7 37,4 55,0<br />

2007 58,0 75,4 36,4 61,2<br />

10.2008 50,9 69,9 34,4 58,7<br />

Обраховано за даними НБУ.<br />

З табл. 7.11. чітко видно, що процеси витіснення національної<br />

валюти зі сфери фінансових трансакцій набули загрозливих масштабів.<br />

При цьому спостерігається більш прискорена доларизація пасивів,<br />

порівняно з активами. Якщо частка гривневих депозитів домогосподарств<br />

знизилась незначно, а аналогічний показник у реальному секторі<br />

відчутного знизився, то частка гривневих кредитів у реальний сектор та<br />

домогосподарствам суттєво знижується.<br />

Зазначимо, що без посилення впливу фінансової глобалізації на<br />

економіку України така картина не змогла би реалізуватись повною<br />

мірою. Так, фінансовий сектор, запозичуючи за кордоном, може<br />

проводити експансію вимог до резидентів або у національній валюті, або у<br />

валюті запозичень. В першому випадку валютний ризик перекладається на<br />

фінансових посередників, у другому – на кінцевих позичальників.<br />

Найголовніше в цій ситуації, наскільки існує чистий передавальний ефект<br />

від збільшення зовнішнього боргу фінансового сектору щодо акселерації<br />

внутрішньої доларизації вимог до резидентів, або ж наскільки<br />

спостерігатиметься транзитивність між доларизацією пасивів фінансового<br />

сектору та доларизацією пасивів резидентів (рис. 7.13.).<br />

Так, рис. 7.13. засвідчує наявність чіткого передвального зв’язку між<br />

збільшенням зовнішніх запозичень банківським сектором та прирощенням

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!