Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Проблема доларизації Розвиток процесів доларизації в Україні загалом відповідає традиційній схемі, сформованій в умовах переходу від гіперінфляційної економіки до економіки, що інтегрується у глобальний фінансовий простір, тобто за принципом – від доларизації активів до доларизації пасивів. Так, гіперінфляційний досвід України та спотворення у грошовому обігу перших років незалежності породили фундаментальний зсув у бік підтримання заощаджень в іноземній валюті. З точки зору суверенітету споживача такий вибір був продиктований об’єктивними причинами, що за підґрунтя мають неспроможність національної валюти виконувати функцію збереження вартості та були засобом платежу повною мірою. Невипадково, що в багатьох випадках національну грошову одиницю використовували як розмінну монету, а більшість трансакцій реалізовувалась через посередництво долара США. Поширення останнього у сферу поточних готівкових розрахунків сягнуло апогею у 1994 р., після чого Національний банк заборонив використання іноземної валюти при поточних розрахунках та використовувати її при визначенні цін на внутрішньому ринку. Разом із поступовим зниженням інфляції долар було здебільшого витіснено зі сфери готівкових розрахунків, однак він зберіг за собою цю місію у кризові моменти, або у моменти дестабілізації та невизначеності, а також розширив свою присутність у сфері заощаджень. Запровадження євро змінило валютну структуру внутрішніх операцій. Підвищення загальної стабільності у фінансовій системі України та економічне зростання уможливило розширення банківських депозитів, однак відсутність реальної стабілізації інфляції унеможливило мінімізацію доларизованих активів. Інтеграція вітчизняного фінансового сектору з глобальним породила поступовий перехід від доларизації активів до доларизації пасивів. Загалом цьому сприяє традиційна проблема “первісного гріха” – неможливості запозичувати у національній валюті на тривалий строк та під низькі проценти. Зростаючий попит на довгострокові внутрішні кредити заохочував прогресуючі зовнішні запозичення реального та фінансового секторів, які підкріплювались збереженням значних депозитів в іноземній валюті. Така картина склалась завдяки відсутності внутрішньої цінової стабільності, що унеможливлювало мінімізацію внутрішніх гривневих довгострокових процентних ставок та підтримання реальних щодо інфляції ставок за гривневими депозитами, помноженої на сталий валютний курс. За 650
практичної фіксації курсу та прогресуючої внутрішньої інфляції привабливість доларизованих активів та пасивів почала зрівнюватись з гривневими аналогами. Це яскраво підтверджують тенденції до посилення рівня доларизації вітчизняної економіки (табл. 7.11.). Частка гривневих кредитів та депозитів, % Частка гривневих кредитів у реальний сектор Частка гривневих депозитів у реальному секторі 651 Частка гривневих кредитів домогосподарствам Таблиця 7.11. Частка гривневих депозитів домогосподарств 2002 57,8 75,2 - 60,8 2003 59,97 76,2 - 59,2 2004 59,9 70,4 - 54,0 2005 61,0 72,8 - 58,4 2006 56,9 69,7 37,4 55,0 2007 58,0 75,4 36,4 61,2 10.2008 50,9 69,9 34,4 58,7 Обраховано за даними НБУ. З табл. 7.11. чітко видно, що процеси витіснення національної валюти зі сфери фінансових трансакцій набули загрозливих масштабів. При цьому спостерігається більш прискорена доларизація пасивів, порівняно з активами. Якщо частка гривневих депозитів домогосподарств знизилась незначно, а аналогічний показник у реальному секторі відчутного знизився, то частка гривневих кредитів у реальний сектор та домогосподарствам суттєво знижується. Зазначимо, що без посилення впливу фінансової глобалізації на економіку України така картина не змогла би реалізуватись повною мірою. Так, фінансовий сектор, запозичуючи за кордоном, може проводити експансію вимог до резидентів або у національній валюті, або у валюті запозичень. В першому випадку валютний ризик перекладається на фінансових посередників, у другому – на кінцевих позичальників. Найголовніше в цій ситуації, наскільки існує чистий передавальний ефект від збільшення зовнішнього боргу фінансового сектору щодо акселерації внутрішньої доларизації вимог до резидентів, або ж наскільки спостерігатиметься транзитивність між доларизацією пасивів фінансового сектору та доларизацією пасивів резидентів (рис. 7.13.). Так, рис. 7.13. засвідчує наявність чіткого передвального зв’язку між збільшенням зовнішніх запозичень банківським сектором та прирощенням
- Page 599 and 600: Зокрема, в рамках т
- Page 601 and 602: По-перше, мобільніс
- Page 603 and 604: можливість знизити
- Page 605 and 606: центробанків става
- Page 607 and 608: диверсифікації за
- Page 609 and 610: Так, у 1999 р виникла
- Page 611 and 612: банк, була обговоре
- Page 613 and 614: структурою, на яку
- Page 615 and 616: питань монетарної
- Page 617 and 618: Д) Процеси формуван
- Page 619 and 620: Азійська криза поз
- Page 621 and 622: Система двосторонн
- Page 623 and 624: ефективних валютни
- Page 625 and 626: поведінці глобальн
- Page 627 and 628: тих згаданих вище п
- Page 629 and 630: Щодо загальної кур
- Page 631 and 632: Курс “долар-євро”
- Page 633 and 634: можливостей для ди
- Page 635 and 636: протилежну картину
- Page 637 and 638: Таблиця 7.9. Інфляці
- Page 639 and 640: 12 10 8 6 4 2 0 -2 -4 -6 Джере
- Page 641 and 642: створенню передумо
- Page 643 and 644: 1000000 800000 600000 400000 200000
- Page 645 and 646: прирости рефінансу
- Page 647 and 648: на кредити, а відта
- Page 649: інакше сприяють ви
- Page 653 and 654: політики, така зако
- Page 655 and 656: макроекономічних т
- Page 657 and 658: боку глобального ф
- Page 659 and 660: Криза фінансової к
- Page 661 and 662: катастрофічного пе
- Page 663 and 664: означає, що центроб
- Page 665 and 666: Парето-нейтральног
- Page 667 and 668: кейнсіанської доби
- Page 669 and 670: небезпеку боротьби
- Page 671 and 672: зростання глобальн
- Page 673 and 674: диверсифікації в ч
- Page 675 and 676: до суттєвих викрив
- Page 677 and 678: ринку в США значимі
- Page 679 and 680: добробуту загалом.
- Page 681 and 682: макрофінансових пр
- Page 683 and 684: політичних процесі
- Page 685 and 686: розширення глобаль
- Page 687 and 688: 21. Зуев А., Мясников
- Page 689 and 690: 58. Козюк В. В. Структ
- Page 691 and 692: 96. Олейнов А. Валютн
- Page 693 and 694: 137. Aizenman J. Large Hoarding of
- Page 695 and 696: 173. Aziz J., Cui Li. Explaining Ch
- Page 697 and 698: 207. Blenck D., Hasko H., Hilton H.
- Page 699 and 700: 246. Brooks R., Del Negro M. A Late
практичної фіксації курсу та прогресуючої внутрішньої інфляції<br />
привабливість доларизованих активів та пасивів почала зрівнюватись з<br />
гривневими аналогами. Це яскраво підтверджують тенденції до посилення<br />
рівня доларизації вітчизняної економіки (табл. 7.11.).<br />
Частка гривневих кредитів та депозитів, %<br />
Частка<br />
гривневих<br />
кредитів у<br />
реальний<br />
сектор<br />
Частка<br />
гривневих<br />
депозитів у<br />
реальному<br />
секторі<br />
651<br />
Частка гривневих<br />
кредитів<br />
домогосподарствам<br />
Таблиця 7.11.<br />
Частка<br />
гривневих<br />
депозитів<br />
домогосподарств<br />
2002 57,8 75,2 - 60,8<br />
2003 59,97 76,2 - 59,2<br />
2004 59,9 70,4 - 54,0<br />
2005 61,0 72,8 - 58,4<br />
2006 56,9 69,7 37,4 55,0<br />
2007 58,0 75,4 36,4 61,2<br />
10.2008 50,9 69,9 34,4 58,7<br />
Обраховано за даними НБУ.<br />
З табл. 7.11. чітко видно, що процеси витіснення національної<br />
валюти зі сфери фінансових трансакцій набули загрозливих масштабів.<br />
При цьому спостерігається більш прискорена доларизація пасивів,<br />
порівняно з активами. Якщо частка гривневих депозитів домогосподарств<br />
знизилась незначно, а аналогічний показник у реальному секторі<br />
відчутного знизився, то частка гривневих кредитів у реальний сектор та<br />
домогосподарствам суттєво знижується.<br />
Зазначимо, що без посилення впливу фінансової глобалізації на<br />
економіку України така картина не змогла би реалізуватись повною<br />
мірою. Так, фінансовий сектор, запозичуючи за кордоном, може<br />
проводити експансію вимог до резидентів або у національній валюті, або у<br />
валюті запозичень. В першому випадку валютний ризик перекладається на<br />
фінансових посередників, у другому – на кінцевих позичальників.<br />
Найголовніше в цій ситуації, наскільки існує чистий передавальний ефект<br />
від збільшення зовнішнього боргу фінансового сектору щодо акселерації<br />
внутрішньої доларизації вимог до резидентів, або ж наскільки<br />
спостерігатиметься транзитивність між доларизацією пасивів фінансового<br />
сектору та доларизацією пасивів резидентів (рис. 7.13.).<br />
Так, рис. 7.13. засвідчує наявність чіткого передвального зв’язку між<br />
збільшенням зовнішніх запозичень банківським сектором та прирощенням
Change language