Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
експансії банківської системи абсолютно недоречне, оскільки така ситуація засвідчує неспроможність НБУ контролювати грошову пропозицію в економіці повною мірою. Тобто намагання хоч якось стримати грошову базу, наприклад, ув’язуючи її з приростом резервів, перетворилось на поріг рестрикційних інтенцій Національного банку. Небажання підвищувати норми резервних вимог та обмежувати банківську ліквідність пов’язуються з вищезгаданим сприйняттям кредитної експансії як такої, що сприятиме зростанню ВВП. При цьому, інфляційні наслідки прискореного зростання грошової маси практично повністю ігноруються. Зокрема, неможливо з точки зору проведення антиінфляційної політики зрозуміти, чим вмотивовані дії НБУ, коли у 2005 та 2007 роках грошовий агрегат М3 зростає у понад 50% на рік, а у 2004 та 2006 – у понад 30%, при тому, що рівень інфляції наростає з 2003 р. (рис. 7.8.). Якщо ж подивитись на зростання грошової маси М3 та ВВП у номінальному виразі (рис. 7.10.), то можна побачити чітку кореляцію. Синхронізація номінального зростання цих показників засвідчує тільки одне: Національний банк намагався уникнути зменшення грошової пропозиції економіці з міркувань підтримання економічного зростання, ігноруючи інфляційні наслідки такої політики. Детальніше цю ситуацію можна описати таким чином. В розумінні центробанку країни прискорення зростання номінального ВВП повинно супроводжуватись таким приростом номінальної грошової маси, щоб показник реального ВВП не зазнав негативного впливу з боку монетарної політики. Наявність певного позитивного зв’язку між реальним зростанням ВВП та зростанням реального попиту на гроші є закономірним явищем. Але воно не повинно сприйматись так, наче обмеження номінальної грошової пропозиції призведе до реального зменшення грошового попиту в масштабах, які можуть позначитись на динаміці реального ВВП. Такий алгоритм можливий в економіці з доволі низькою інфляцією, або без неї. У випадку ж, коли інфляція прогресує, орієнтація на цей стереотип помилкова. Її збереження свідчить не стільки про намагання запобігти уповільненню реального ВВП, скільки – про уповільнення обсягів банківського кредитування. Саме з цих міркувань можна пояснити відсутність реальних кроків НБУ з гальмування зростання грошового мультиплікатора в умовах наростаючої інфляції. • від’ємні реальні процентні ставки та експансія внутрішнього кредиту і чистих запозичень банківського сектору. Факт завищення попиту 646
на кредити, а відтак – оманливого сприйняття обмежувальної залежності між повільнішим зростанням грошової маси та динамікою ВВП, – багато в чому спирається на від’ємні реальні процентні ставки рефінансування та ставки по депозитах. Як видно з табл. 7.10. та рис. 7.8., ставки рефінансування втратили якийсь чіткий зв’язок з рівнем інфляції. Офіційна ставка перестала бути реальною з 2003 р., а середньозважена по інструментах рефінансування – з 2006 р. Подібна тенденція простежується і щодо ставок по депозитах. В цьому випадку, приймаючи до уваги незначну роль внутрішніх активів у формуванні грошової пропозиції, можна було би уникнути питання про незначний вплив від’ємних щодо інфляції ставок НБУ на динаміку споживчих цін. Втім, перетворення ставок по депозитах на від’ємні більш небезпечні. Так, в умовах можливості хеджування ризику інфляції з допомогою практично будь-якої товарної корзини призводять до того, що отримання кредиту, номінальний вираз якого знецінюється, стає привабливішою альтернативою, ніж підтримання заощаджень у депозитах. Завдяки цьому, спостерігається надшвидке переключення майбутнього попиту (заощадження) на теперішній (кредити). Такий перерозподіл автоматично призводить до різкого зростання споживання безвідносно до якихось інших його стимулів. Завищення попиту на кредити відносно пропозиції депозитів одразу наразилось на переорієнтацію банків у сфері формування пасивів та призвело до швидкого зростання присутності капіталу нерезидентів у банківській системі України. Сприятлива глобальна фінансова кон’юнктура призвела до того, що послаблення інтересу до депозитів з боку населення завдяки від’ємним ставкам автоматично спонукало банки до збільшення зовнішніх запозичень та формування бази для кредитної експансії не з внутрішніх джерел, а з зовнішніх. Окрім проблеми доларизації (див. нижче), таке переключення призвело до того, що практично уся грошова пропозиція в Україні почала спиратись на зовнішні фактори: грошова пропозиція НБУ прив’язана до поточного рахунку та руху капіталів, а пропозиція кредитів банками – до зовнішніх запозичень. Як видно з рис. 7.10., прискорення динаміки внутрішніх кредитів, яке випередило зростання номінальної грошової маси, практично повністю кореспондує з погіршенням чистої зовнішньої позиції вітчизняних банків. Це засвідчує, що зростання грошового мультиплікатора і відповідне розширення диференціалу траєкторій поведінки грошової бази та грошового агрегату М3 забезпечується зростанням зовнішніх запозичень банківської системи. Це означає, що монетарна експансія в Україні 647
- Page 595 and 596: З цих міркувань, оф
- Page 597 and 598: • формуванню глоба
- Page 599 and 600: Зокрема, в рамках т
- Page 601 and 602: По-перше, мобільніс
- Page 603 and 604: можливість знизити
- Page 605 and 606: центробанків става
- Page 607 and 608: диверсифікації за
- Page 609 and 610: Так, у 1999 р виникла
- Page 611 and 612: банк, була обговоре
- Page 613 and 614: структурою, на яку
- Page 615 and 616: питань монетарної
- Page 617 and 618: Д) Процеси формуван
- Page 619 and 620: Азійська криза поз
- Page 621 and 622: Система двосторонн
- Page 623 and 624: ефективних валютни
- Page 625 and 626: поведінці глобальн
- Page 627 and 628: тих згаданих вище п
- Page 629 and 630: Щодо загальної кур
- Page 631 and 632: Курс “долар-євро”
- Page 633 and 634: можливостей для ди
- Page 635 and 636: протилежну картину
- Page 637 and 638: Таблиця 7.9. Інфляці
- Page 639 and 640: 12 10 8 6 4 2 0 -2 -4 -6 Джере
- Page 641 and 642: створенню передумо
- Page 643 and 644: 1000000 800000 600000 400000 200000
- Page 645: прирости рефінансу
- Page 649 and 650: інакше сприяють ви
- Page 651 and 652: практичної фіксаці
- Page 653 and 654: політики, така зако
- Page 655 and 656: макроекономічних т
- Page 657 and 658: боку глобального ф
- Page 659 and 660: Криза фінансової к
- Page 661 and 662: катастрофічного пе
- Page 663 and 664: означає, що центроб
- Page 665 and 666: Парето-нейтральног
- Page 667 and 668: кейнсіанської доби
- Page 669 and 670: небезпеку боротьби
- Page 671 and 672: зростання глобальн
- Page 673 and 674: диверсифікації в ч
- Page 675 and 676: до суттєвих викрив
- Page 677 and 678: ринку в США значимі
- Page 679 and 680: добробуту загалом.
- Page 681 and 682: макрофінансових пр
- Page 683 and 684: політичних процесі
- Page 685 and 686: розширення глобаль
- Page 687 and 688: 21. Зуев А., Мясников
- Page 689 and 690: 58. Козюк В. В. Структ
- Page 691 and 692: 96. Олейнов А. Валютн
- Page 693 and 694: 137. Aizenman J. Large Hoarding of
- Page 695 and 696: 173. Aziz J., Cui Li. Explaining Ch
експансії банківської системи абсолютно недоречне, оскільки така<br />
ситуація засвідчує неспроможність НБУ контролювати грошову<br />
пропозицію в економіці повною мірою. Тобто намагання хоч якось<br />
стримати грошову базу, наприклад, ув’язуючи її з приростом резервів,<br />
перетворилось на поріг рестрикційних інтенцій Національного банку.<br />
Небажання підвищувати норми резервних вимог та обмежувати<br />
банківську ліквідність пов’язуються з вищезгаданим сприйняттям<br />
кредитної експансії як такої, що сприятиме зростанню ВВП. При цьому,<br />
інфляційні наслідки прискореного зростання грошової маси практично<br />
повністю ігноруються. Зокрема, неможливо з точки зору проведення<br />
антиінфляційної політики зрозуміти, чим вмотивовані дії НБУ, коли у<br />
2005 та 2007 роках грошовий агрегат М3 зростає у понад 50% на рік, а у<br />
2004 та 2006 – у понад 30%, при тому, що рівень інфляції наростає з 2003 р.<br />
(рис. 7.8.). Якщо ж подивитись на зростання грошової маси М3 та ВВП у<br />
номінальному виразі (рис. 7.10.), то можна побачити чітку кореляцію.<br />
Синхронізація номінального зростання цих показників засвідчує тільки<br />
одне: Національний банк намагався уникнути зменшення грошової<br />
пропозиції економіці з міркувань підтримання економічного зростання,<br />
ігноруючи інфляційні наслідки такої політики. Детальніше цю ситуацію<br />
можна описати таким чином. В розумінні центробанку країни<br />
прискорення зростання номінального ВВП повинно супроводжуватись<br />
таким приростом номінальної грошової маси, щоб показник реального<br />
ВВП не зазнав негативного впливу з боку монетарної політики. Наявність<br />
певного позитивного зв’язку між реальним зростанням ВВП та<br />
зростанням реального попиту на гроші є закономірним явищем. Але воно<br />
не повинно сприйматись так, наче обмеження номінальної грошової<br />
пропозиції призведе до реального зменшення грошового попиту в<br />
масштабах, які можуть позначитись на динаміці реального ВВП. Такий<br />
алгоритм можливий в економіці з доволі низькою інфляцією, або без неї.<br />
У випадку ж, коли інфляція прогресує, орієнтація на цей стереотип<br />
помилкова. Її збереження свідчить не стільки про намагання запобігти<br />
уповільненню реального ВВП, скільки – про уповільнення обсягів<br />
банківського кредитування. Саме з цих міркувань можна пояснити<br />
відсутність реальних кроків НБУ з гальмування зростання грошового<br />
мультиплікатора в умовах наростаючої інфляції.<br />
• від’ємні реальні процентні ставки та експансія внутрішнього<br />
кредиту і чистих запозичень банківського сектору. Факт завищення попиту<br />
646
Change language